Рішення

від 09.11.2015 по справі 922/5765/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 922/5765/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юст-Інвест", смт. Покотилівка простягнення коштів за участю представнкиів сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 8616-К-О від 26.11.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юст-Інвест" (відповідач) про стягнення 85 477,60 грн., з яких: 50 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 922,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 18555,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н (надалі - Договір) відповідно заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 24.10.2014 року згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26003052326855.

Ухвалою від 26.10.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 9.11.2015 року.

9.11.2015 року позивач у судовому засіданні надав клопотання про долучення копії довіреності до матеріалів справи.

Відповідач у призначене судове засідання 9.11.2015 року не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Присутній у судовому засіданні 9.11.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги із врахуванням наданих пояснень та вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.10.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 9.11.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

24.10.2014 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юст-Інвест" (відповідач) на підставі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки було укладено договір банківського обслуговування б/н (надалі - Договір), згідно якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26003052326855, на який було встановлено кредитний ліміт (т. 1, а.с. 32).

Відповідно до пункту 3.2.3.11.1 умов, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронного-цифрового підпису всіма його сторонами.

Пунктами 3.2.3.11.2, 3.2.3.11.3 вставлено що, цей Договір в частині п. 3.2.3.9.4 цього ОСОБА_2 вступає в силу з моменту підписання цього ОСОБА_2, в інших частинах - з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в рамках зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим ОСОБА_2. Договір може бути змінений або розірваний за ініціативою однієї із сторін у встановленому законом та цим ОСОБА_2 порядку.

Розділом 3.1.1.,3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою В«Гарантований платіжВ» .

Після підписання ОСОБА_2 клієнту надається право користуватися послугами ОСОБА_3, однією з яких є послуга В«Гарантований платіжВ» , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, так і за рахунок коштів ОСОБА_3, тобто в кредит.

Пунктом 3.1.1.73 Умов, встановлено, що послугу В«Гарантований платіжВ» Публічне акціонерне товариство комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Публічне акціонерне товариство комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання Публічне акціонерне товариство комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» заявок на договірне списання коштів ( далі - В«гарантований платіжВ» або В«заявкаВ» ), згідно якої клієнт-платник доручає Публічному акціонерному товариству комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Публічним акціонерним товариством комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до пункту 3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання Публічним акціонерним товариством комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват- 24 - офіційний канал зв'язку між ОСОБА_3 та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), Публічне акціонерне товариство комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідно до пункту 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Публічному акціонерному товариству комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує Публічному акціонерному товариству комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку Відповідача.

Відповідно до довідки публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 23.09.2015 року № 08.7.0.0.0/150923172353 (т.1, а.с. 47) з 20.11.2014 року відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн.

На виконання умов договору в період з 19.11.2014 року по 24.12.2014 року відповідач звертався до банку із заявками на гарантований платіж (доручення на гарантоване списання) (т. 1, а.с. 48-49), а саме:

- 19.11.2014 року заявка № 3;

- 19.14.2014 року заявка № 2;

- 24.12.2014 року заявка № 9.

Так, у вказаних заявках зазначено, що операція(ії) за заявкою виконуються у відповідності з "Умовами та правилами надання банківських послуг" - розділ 3.1.1., розділ 3.2.2. або окремо укладених з клієнтом договорів, що регулюють надання послуг "Гарантовані платежі". У випадку, якщо виконання даної заявки здійснюється з використанням наданих Приватбанком кредитних коштів, то дана заявка разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та Тарифами Приватбанка складають кредитно-заставний договір (застава відповідно до пункту 3.2.2.4. "Умов та правил надання банківських послуг").

Отже, починаючи з 19.11.2014 року відповідач почав користуватись послугою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - кредит за послугою "Гарантовані платежі", який надавався банком.

Відповідно до пункту 3.2.2.2 Умов у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 3.2.2.7.5. Умов - ОСОБА_3 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого В«Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за ОСОБА_2, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у період з 24.02.2015 року по 09.09.2015 року, яка за розрахунком позивача станом на 09.09.2015 року складає 85477.60 грн., з яких: 50 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 922,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 18 555,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим ОСОБА_2 встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.4 Умов, т. 1, а.с. 43).

Відповідачем не надано доказів на спростування факту неналежного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за ОСОБА_2 банківського обслуговування б/н від 24.10.2014 року в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати процентів за користування кредитом, комісії та пені.

1.09.2015 року на адресу відповідача ОСОБА_3 була направлена претензія №41120НАG1S0AW про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту (т. 1,а.с. 58), за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Посилаючись на умови договору, статті 526 Цивільного кодексу України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності із статті 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (статті 174 Господарського кодексу України).

Згідно з частинами 1 і 2 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.3. Умов).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України)

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов ОСОБА_2 банківського обслуговування б/н від 24.10.2014 року позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 09.09.2015 року за відповідачем рахується 85 477,60 грн. заборгованості, з яких: 50 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 922,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 18 555,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем ОСОБА_2 та вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 50 000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 16 922,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. ОСОБА_2 або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (частина 1 статті 552 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3.2.3.10.1. умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.3.6.2, 3.2.3.9.1-3.2.3.9.3 цього ОСОБА_2, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.3.2, 3.2.3.6.3, 3.2.3.6.16, 3.2.3.7.2 цього ОСОБА_2, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.3.6.5, 3.2.3.9.4-3.2.3.9.6 цього ОСОБА_2 , Клієнт сплачує ОСОБА_3 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_3 права, передбаченого п. 3.2.3.2 цього ОСОБА_2, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні (т. 1, а.с. 43)

У відповідності до статті З Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України також встановлено, що пеня за прострочу платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку із невиконанням у строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом по договору банківського обслуговування б/н від 24.10.2014 року, позивачем нараховано пеню в сумі 18 555,38 грн.

Враховуючи викладене, перевіривши порядок та період за який нараховано пеню, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є обґрунтований та відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» та умовам договору. За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 18 555,38 грн. пені за період з 04.03.2015 року по 09.09.2015року є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи, що у відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 24.10.2015 року та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 85 477,60 грн. заборгованості., з яких: 50 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 922,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 18 555,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача у розмірі 1 282,16 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 173, 174, 179, 193, 343, 345, Господарського кодексу України, статтями 11, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 599, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юст-Інвест" (62458, Харківська обл., Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Садова, буд. 17, ЄДРПОУ 37131633) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; поштова адреса: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за ОСОБА_2 № б/н від 24.10.2014 року відповідно до поточного рахуноку № 26003052326855 у розмірі 85 477,60 грн. (50 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 16 922,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 18 555,38 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором) та судовий збір у сумі 1 282,16 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_4