Рішення

від 10.11.2015 по справі 210/2377/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2377/15-ц 22-ц/774/2318/К/15

Справа 210/2377/15-ц Головуючий в І інстанції

Категорія № 26 (ІІІ) інстанції - Чайкіна О. В.

№ 22-ц/774/2318/к/15 Доповідач - Соколан Н. О.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Соколан Н.О.

суддів - Братіщевої Л. А., Зубакової В. П.

при секретарі - Петренко К. І.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Силена» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Силена» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «Силена» (надалі - ПП «Силена»), і просив стягнути з відповідача на свою користь 70 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої трудовим каліцтвом.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ПП «Силена» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди, завданої у зв?язку з трудовим каліцтвом 45 000 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 450 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ПП «Силена», ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушення норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що нещасний випадок з позивачем стався з його вини, в той час як відповідач створив безпечні умови праці на підприємстві, вина відповідача у спричиненні нещасного випадку не доведено, провина майстра виробничої дільниці ПП «Силена» не є провиною самого підприємства.

В запереченнях на апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, позивач ОСОБА_2 працював на підприємстві відповідача на посаді електрогазозварника з 13.06.2013 року, звільнений 13.05.2015 року за станом здоров'я.

Відповідно до п. 6 Акту №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 лютого 2015 року, 08 січня 2015 року в зміні з 19-00 год. до 09.01.2015р. 07-00 годин електрозварник ПП «Силена» ОСОБА_2 отримав від керівника робіт майстра ОСОБА_5 інструктаж з безпечного виконання робіт та завдання на порізку труб. Під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_2, очікуючи газозварювальне обладнання, направився грітися до діжки з коксом, яка знаходилася біля газоходу установки очистки газу. У цей час інші колеги почули що щось або хтось впав, орієнтовано направилися до газоходу почали скликати людей на допомогу, шукати вхід до газоходу. ОСОБА_6 знайшов вхід та допоміг ОСОБА_2 вилізти. Приблизна висота падіння шість - сім метрів.

Пунктом 4 Акту розслідування нещасного випадку від 06.02.2015р. форми Н-5 встановлено основну причину нещасного випадку: невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушені вимоги п.п. 4.2.1.2, 4.2.3.2, 4.2.1.1. «Інструкції з охорони парці № 1 для всіх робітників ПП «Силена» та п. 1.7., 1.8. «Інструкції з охорони праці № 25 при роботі при низьких температурах на відкритому повітрі і в не опалюваних приміщеннях». Супутньою причиною: невиконання посадових обов'язків: порушення вимог п.п. 2.1 «Посадової інструкції № 12 «Майстра виробничої дільниці». Психофізіологічна причина: особиста необережність потерпілого, порушені вимоги п.п. 4.2.1.1. «Інструкції з охорони парці № 1 для всіх робітників ПП «Силена». Технічних причин комісія не вбачає.

Як вбачається з виписки із акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності від 06.05.2015 року серії 12 ААА № 067165 позивачу ОСОБА_2 первинно встановлено втрату професійної працездатності 70 % та ІІ групу інвалідності.

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу, у зв'язку з отриманими ним каліцтвом на виробництві, моральної шкоди відповідачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з нещасним випадком, встановлений в судовому засіданні. Позивач переносить моральні страждання та постійний фізичний біль, пов'язані з трудовим каліцтвом, лікуванням та неможливістю вести повноцінний спосіб життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що вина підприємства у нещасному випадку не встановлена, колегія суддів вважає необґрунтованими. З тексту Акту №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 06 лютого 2015 року (а.с. 10) вбачається, що ОСОБА_2 впав у газохід, який не було огороджено на декількох рівнях, при чому колеги потерпілого шукали вхід до газоходу, тобто він не був навіть позначеним.

Вказаним актом дійсно не встановлено вини роботодавця у заподіянні шкоди, одна ця обставина не може бути підставою для відмови в позові до роботодавця, оскільки як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст.. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника бо втрата нормальних життєвих зв?язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не зазначена серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутністю його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов?язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість фізичних страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем трудового каліцтва, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Разом з тим, колегія суддів вважає невірним застосування судом першої інстанції положень ст. 1167 ЦК України, хоча суд дійшов вірного висновку про те, що спірні правовідносини виникли на підставі трудового законодавства. Тому зазначена норма закону підлягає виключенню з мотивувальної частини рішення, яке підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Силена» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 вересня 2015 року змінити, виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст.. 1167 ЦК України.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: