Рішення

від 10.11.2015 по справі 904/8537/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.15р. Справа № 904/8537/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Золотоноша, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Днепр", м. Дніпропетровськ

про стягнення 11 259,53 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Днепр" про стягнення заборгованості у сумі 11 259,53 грн., з яких: сума основного боргу - 7100,00 грн., інфляційні втрати - 4 159,53 грн. Судовий збір у сумі 1 218,00 грн. та витрати, понесені з оплати послуг адвоката у сумі 1 400,00 грн., позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 290 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні від 25.07.2014 року та заявки № 702 на організацію перевезення вантажів автотранспортом від 25.07.2014 року в частині повної оплати послуг із транспортно-експедиторського обслуговування, а саме послуг міжнародного перевезення за маршрутом м. Миколаїв, Україна - м. Москва, РФ, надання яких позивач підтверджує міжнародною товарно-транспортною накладною СМR А № 376667.

06.11.2015 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання позивача про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.09.2015 року (а.с. 23 - 25 том 1).

Доказом належного повідомлення відповідача є наявне у справі рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 49 том 1).

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Атекс Днепр" суду не надало. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 25.09.2015 року з призначенням розгляду справи на 21.10.2015 року, після чого розгляд справи відкладався на 10.11.2015 року.

У судовому засіданні 10.11.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атекс Днепр" (далі - Відповідач, Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Позивач, Перевізник) укладено договір № 290 про перевезення вантажів автомобільнім транспортом у міжнародному і міжміському сполученні (далі - Договір) відповідно до пyнкту 1.1. якого експедитор зобов'язується за винагороду (плату) і за рахунок замовника здійснити пошук і підбір перевізників (або їх довірених осіб) з метою здійснення перевезень автомобільним вантажним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні. Перевізник у межах даного договору доставляє ввірені йому експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника коштами замовника на умовах цього договору (пyнкт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору перевізник надає послуги з організації та виконання перевезень вантажів, ввірених йому експедитором автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні, зобов'язується доставити ввірений йому експедитором вантаж до пункту призначення в узгоджені сторонами терміни і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу).

Перевезення виконуються відповідно до правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, умов Конвенції про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Європейської угоди про режим праці водіїв (ESTR), чинного законодавства України. Сторони також будуть дотримуватися положень Митної конвенції МДП, а також вимог міжурядових угод про міжнародне автомобільне сполучення (пункт 1.4. договору).

Відповідно до пyнкту 1.5. договору конкретні умови, кількість і різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, суми перевезення обумовлюються разовими заявками, які є невід'ємною частиною цього договору, додатково перед кожним перевезенням.

Згідно з пунктом 3.1. договору вартість послуг із перевезення визначається заявкою, яка узгоджується й підписується сторонами за кожним перевезенням окремо. Вартість послуг є договірною і визначається, виходячи з актуальної ситуації на транспортному ринку і обсягу наданих транспортних послуг.

Підставою для оплати експедитором суми за виконані перевезення є надання оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, СМR (ТТН) (пункт 3.3. договору).

Оплата за умовами цього договору здійснюється на поточний рахунок перевізника протягом 15 днів після отримання оригіналів документів та відповідно до чинного законодавства України (пункт 3.4. договору).

Відповідно до пункту 7.1. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2014 року.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не виявить письмового бажання його розірвати, то цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 7.7. договору).

За заявкою № 702 від 25.07.2014 року на організацію перевезення вантажів автотранспортом сторони погодили маршрут перевезення: Миколаїв, Україна - Москва, РФ; умови завантаження та розвантаження, вантаж, загальні умови: завантаження - 30.07.2014 року о 08:00 год.; розвантаження - 04-05.08.2014 року, адреса: Москва, згідно з CMR; ставка - 14 500,00 грн.; форма, умови оплати - 5 днів за оригіналами документів (рахунок, акт, СМR, договір) /а.с. 11 том 1/.

Позивач із залученням для виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Златотранс» на умовах наявного з останнім довгострокового договору від 19.11.2012 року, виконав свої зобов'язання за зазначеною заявкою у межах договору з відповідачем: вантаж доставлено до пункту призначення та передано 04.08.2014 року вантажоодержувачу - ТОВ «Експрес-Транзит» без пошкоджень та псування у кількості відповідно до товаросупровідних документів, що підтверджується підписом повноважної особи вантажоодержувача та його печаткою на товарно-транспортній накладній СМR А № 376667 (а.с. 16 том 1).

На підтвердження доставки вантажу за CMR № А № 376667 є також надана позивачем копія листа від 17.09.2015 року № 01/09 ТОВ «НВФ «Тета» - кінцевого одержувача вантажу з інформацією про його отримання.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

У заявці встановлений перелік документів, які позивач мав надати відповідачеві на підтвердження наданих транспортних послуг, а саме оригінали документів: рахунок, акт, СМR, договору.

29.08.2014 року позивач надіслав відповідачеві повний пакет документів, передбачених заявкою № 702 від 25.07.2014 року, що підтверджується експрес-накладною №59000071565748 Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" (а.с. 42 том 1).

09.10.2014 року позивач вдруге направив відповідачеві повний пакет документів, передбачених заявкою № 702 від 25.07.2014 року, рекомендованим листом №1970100145297, що підтверджується фіскальним чеком УДППЗ "Укрпошта" № 5226 від 09.10.2014 року (а.с. 41 том 1).

Відповідно до умов заявки № 702 від 25.07.2014 року оплата у сумі 14 500,00 грн. здійснюється протягом 5 днів по оригіналам документів.

Згідно з пунктом 102 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (із змін. і доп.), рекомендовані поштові відправлення вручаються в об'єкті поштового зв'язку.

За змістом пунктів 116, 117 цих Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. У разі закінчення встановленого строку зберігання поштове відправлення повертається об'єктом поштового зв'язку відправнику.

Відповідно до абзацу другого пункту 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач виконав свої договірні зобов'язання з надсилання документів, необхідних для оплати за спірні послуги, а відповідач у справі протягом місяця (по 09.11.2014 року включно) мав право їх отримати.

Доказом отримання відповідачем протягом місячного строку по 09.11.2014 року включно надісланих йому документів, у тому числі й рахунку-фактури на оплату наданих договірних послуг № 49 від 11.08.2014 року на суму 14 500,00 грн., є факт часткової оплати ним із посиланням на вказаний рахунок за наступними платіжними документами на загальну суму 7 400,00 грн.:

- № E1015R7A9E від 15.10.2014 року на суму 4 000,00 грн.

- № Е1125SGK09 від 25.11.2014 року на суму 700,00 грн.;

- № E1209VUHEB від 09.12.2014 року на суму 700,00 грн.;

- № F0529F4RKW від 29.05.2015 року на суму 1 000,00 грн.;

- № F0608R7DFE від 08.06.2015 року на суму 1 000,00 грн.

Враховуючи дату першого платежу, можна стверджувати про отримання відповідачем необхідних для оплати документів не пізніше 15.10.2014 року.

Залишок несплаченої суми складає 7 100,00 грн. (14500 - 7400,00 = 7100,00).

На час звернення позивача до суду відповідач оплату за надані послуги повністю не здійснив, що і є причиною виникнення спору.

За частиною першою статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (ожержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 929 цього Кодексу за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга статті 530 Цивільного кодексу України).

У визначений договором строк та станом на час вирішення спору відповідач розрахунок у повному обсязі за надані йому послуги не здійснив у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 7 100,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 4 159,53 грн. розраховані за загальний період із листопада 2014 року по червень 2015 року з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції у вказаний період.

За результатом перерахунку інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, будуть становити:

1) за листопад 2014 року із заборгованості 10 500,00 грн., з урахуванням часткової оплати 15.10.2014 року у сумі 4 000,00 грн. та індексу інфляції 101,9% - 199,50 грн.;

2) за період із грудня 2014 року по травень 2015 року із заборгованості 9 100,00 грн., з урахуванням часткових оплат 25.11.2014 року у сумі 700,00 грн. та 09.12.2014 року - 700,00 грн., сукупного індексу інфляції 144,4% - 4 040,40 грн.;

3) за червень 2015 року із заборгованості 7 100,00 грн., з урахуванням часткових оплат 29.05.2015 року у сумі 1 000,00 грн. та 08.06.2015 року - 1 000,00 грн., індексу інфляції 100,4% - 28,40 грн.

Усього - 4 263,84 грн. (199,50 + 4 040,40 +28,40 = 4 268,30).

Однак, нараховані позивачем інфляційні втрати за загальний період із листопада 2014 року по червень 2015 року становлять меншу суму - 4 159,53 грн.

За таких обставин та з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі, заявленій позивачем - 4 159,53 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 259,53 грн., з яких: основний борг - 7 100,00 грн.; інфляційні втрати - 4 159,53 грн.

Щодо розподілу судових витрат господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до пyнкту 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони.

Позивачем на підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 1 400,00 грн. надані копії договору доручення від 10.08.2015 року, акту приймання-передачі наданих послуг №01/09 від 02.09.2015 року, квитанції до прибуткового касового ордеру № 1-09 від 02.09.2015 року на суму 1 400,00 грн., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 16.05.2008 року та ордеру серії ТР № 008131 на надання правової допомоги від 02.09.2015 року (а.с. 17 - 21 том 1).

З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 1 218,00 грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 1 400,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атекс Днепр" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Краснопільська, буд. 9, офіс 526, ідентифікаційний код 37900589) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у сумі 7 100,00 грн., інфляційні втрати у сумі 4 159,53 грн., судовий збір у сумі 1 218,00 грн., витрати з оплати послуг адвоката у сумі 1 400,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2015 року.

Суддя І.І. Колісник