Рішення

від 04.11.2015 по справі 905/2094/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

04.11.2015 Справа № 905/2094/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О., при помічнику судді Андрєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом - Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" м. Одеса

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю

"УКРТРАНСПОСТАВКА"м. Донецьк

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ

"ЮМЕКС ІНВЕСТ" м. Донецьк

про стягнення 558684,88грн. та звернення стягнення на майно

за участю представників сторін :

від позивача - не явився,

від відповідача 1 - Ткаленко А.В. за довіреністю б/н, від 07.07.15р.

від відповідача 2 - не явився,

СУТЬ СПРАВИ:

08.09.2015р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до про стягнення 558684,88грн. з ТОВ "УКРТРАНСПОСТАВКА"м. Донецьк (відповідач 1) та звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті/біологічних активів від 18.07.2013р., а саме на товари в обороті-дріт сталевий зварювальний марки Св-08ХМ діам. 2,00мм у кількості 45,00тон, місцезнаходження якого: м. Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3-В, які належать на праві власності ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ ЮМЕКС ІНВЕСТ" (відповідач 2) , шляхом проведення прилюдних (публічних) торгів (аукціону) у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною реалізації , визначеною державним виконавцем за ринковими цінами, що діятимуть на день визначення вартості майна, за за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" за кредитним договором № 159 від 18.07.2013р. які складаються з простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №159 від 18.07.2013р. в розмірі 558684,88грн., з яких: 500000,00грн. - заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом у розмірі 58684,88грн.

В підтвердження вимог позивач надав копії кредитного договору №159 від 18.07.2013р., договору застави товарів в обороті/біологічних активів від 18.07.2013р., виписки за рахунками, меморіального ордеру, розрахунок заборгованості.

22.09.2015р. відповідач 2 через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви і доданих до неї документів на адресу представника та відкласти розгляд справи на іншу дату. Господарський суд задовольнив клопотання.

25.09.2015р. на адресу суду від позивача, надійшли письмові пояснення б/н від 22.09.2015р., в яких зазначив, що банк не здійснював реєстрацію зверненння стягнення на предмет застави в реєстрі обтяжень рухомого майна, тому просить залишити без розгляду позовну вимогу про звернення на предмет застави. Крім того, банк підтримує заявлені позовні вимоги та просить провести розгляд справи за відсутності представника і за наявними матеріалами справи.

21.10.2015р. представник відповідача 1 в судове засідання не явився, про час та місце якого був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, додаткових документів не надав.

21.10.2015р. представник відповідача 2 в судове засідання явився, надав копотня про ознайомлення з матеріалами справи з використанням фотозйомки. Крім того, 16.10.2015р. через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить повторно зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви і доданих до неї документів на адресу представника та відкласти розгляд справи на іншу дату, а також надав клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів. Господарський суд задовольнив клопотання в частині надання копії позовної заяви, відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.

04.11.2015р. представник відповідача 1 в судове засідання явився, надав відзив на позовну заяву №356 від 04.11.2015р., в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що позивач не довів факт видачі кредиту, оскільки не надав суду жодної заявки на видачу траншів по кредитній лінії, меморіальний ордер від 18.07.2013р. №TR.59875.179.99005 не містить всіх реквізитів первинних документів і як наслідок є недійсним, виписки з особового рахунку не є первинними бухгалтерськими документами, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами, які фіксують факти здійснення між сторонами у цій справі господарських операцій з надання відповідачу кредиту у відповідній сумі. Відповідач 1 наполягає, що не має можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність на території АТО та своєчасно виконувати договірні зобов'язання. Крім того, відповідач 1 вважає, що у позивача не має прав вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна, оскільки позивачем до матеріалів справи не надано суду витягу про реєстрацію звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Також, надав клопотання №357 від 04.11.2015р. про витребування документів від позивача, в якому відповідач1 просив витребувати у позивача копію кредитної справи, Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №159 від 18.07.2013р. для долучення їх до матеріалів справи, а також зобов'язати позивача надати у судове засідання оригінал кредитної справи для огляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Предметом спору є стягнення 558684,88грн. з ТОВ "УКРТРАНСПОСТАВКА" м. Донецьк (відповідач 1) та звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті/біологічних активів від 18.07.2013р., а саме на товари в обороті-дріт сталевий зварювальний марки Св-08ХМ діам. 2,00мм у кількості 45,00тон, місцезнаходження якого: м. Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3-В, які належать на праві власності ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ ЮМЕКС ІНВЕСТ" (відповідач 2) , шляхом проведення прилюдних (публічних) торгів (аукціону) у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною реалізації , визначеною державним виконавцем за ринковими цінами, що діятимуть на день визначення вартості майна, за за рахунок чого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" за кредитним договором № 159 від 18.07.2013р. які складаються з простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №159 від 18.07.2013р. в розмірі 558684,88грн., з яких: 500000,00грн. - заборгованість за кредитом та проценти за користування кредитом у розмірі 58684,88грн.

Підставою звернення є невиконання позичальником (відповідач 1) умов щодо повернення кредитних коштів за кредитним договором з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) №159 від 18.07.2013р., в забезпечення належного виконання якого банк з відповідачем 2 підписав договір застави товарів в обороті/біологічних активів від 18.07.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" (далі - банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСПОСТАВКА" (далі - боржник, відповідач 1) підписали договір «з юридичною особою (про відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії під заставу рухомого майна) №159 від 18.07.2013р.

За своєю правовою природою зазначений договір є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України «Позика. Кредит. Банківський вклад», параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України,Законами України «Про банки і банківську діяльність», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору на умовах визначених цим договором, банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості 500000,00грн, строком користування з 18.07.2013р. по 07.02.2014р. зі сплатою 28% річних. Тип процентної ставки за кредитом - фіксована.

Кредит надається боржнику на наступні цілі: поповнення обігових коштів (п.1.2 договору).

Видача кредиту, передбаченого п.1.1 цього договору здійснюється частинами, шляхом надання боржнику траншів, після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів (надалі за текстом-заявка) та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформляється боржником за формою банка. Зобов'язання банка по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки банку. При повному наданні боржнику кредитних коштів за акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов'язання банку виконаними (п.1.2 договору).

Боржник відповідає перед банком за зобов'язання, що передбачені цим договором і пов'язані з ним, всім майном та коштами, що належить йому на праві власності на які відповідно до діючого законодавства може бути звернене стягнення (п.2.1 договору).

Кредит, наданий за цим договором, забезпечується заставою рухомого майна згідно окремо складеного договору, який є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору).

Згідно з п. 3.1. кредитного договору надання траншів по кредиту за цим договором проводиться після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника №26009993000337.980 в ВІДДІЛЕННІ «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 328599, код ЄДРПОУ 38220142 або оплати з позичкового рахунку боржника №20625993000159.980 в ВІДДІЛЕННІ «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 28599, код ЄДРПОУ 38220142 розрахункових документів боржника в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату оплати.

Боржник повертає кредит в термін до 07.02.2014р. безготівковим шляхом на рахунок №20625993000159.980 в ВІДДІЛЕННІ «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 28599, код ЄДРПОУ 38220142 (п. 3.2 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу "факт/факт" згідно з затвердженими Національним Банком України "Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України": в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом; починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом; в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного дня місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.3.4 кредитного договору).

У пункті 3.5 кредитного договору сторони визначили, що боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а у випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок №20625993000159.980 в ВІДДІЛЕННІ «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 28599, код ЄДРПОУ 38220142. За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, указаного в п. 1.1 цього договору. День надходження коштів для остаточного погашення кредиту в розрахунок процентів не враховується.

При несплаті процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором, заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів (п.3.6 кредитного договору).

Строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором (п.9.10 кредитного договору).

Суд в ухвалах зобов'язував позивача надати оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви для огляду, проте зазначені вимоги суду залишені без виконання.

В матеріалах справи наявна копія кредитного договору №159 від 18.07.2013р. Відповідність зазначеної копії оригіналам підтверджена підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» Юрченко Є.С.

Відповідачем не спростовано належними доказами відповідність наданих до матеріалів справи копій документів оригіналам, у зв'язку з чим суд розглядає справу за поданими копіями та в межах доказів, які були надані сторонами.

На виконання зобов'язань за кредитним договором №159 від 18.07.2013р. банк на підставі клопотання відповідача 1здійснив перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника в сумі 500000,00грн. Факт кредитування відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме меморіальним ордером №TR.59075.179.99.005 від 18.07.2013р. та банківськими виписками по рахункам відповідача 1.

Прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором №159 від 18.07.2013р. відповідачем 1 належним чином не виконувалися, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов'язань) умовами таких договорів.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За висновками суду, відсутність у меморіальному ордері обов'язкових реквізитів та відсутність в матеріалах справи заявок відповідача на видачу кредиту, акцептованих банком не спростовує факт перерахування кредитних коштів відповідачу.

Також матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем зобов'язань по частковій сплаті відсотків, нарахованих на суму отриманого кредиту в розмірі, встановленому кредитним договором, протягом липня 2013 року - квітня 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд не приймає доводи відповідача про те, що надані позивачем до матеріалів справи меморіальний ордер та банківські виписки не є належними доказами у справі на підставі наступного.

За приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003р. N254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за N559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Приписами п. 5.4. Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

При цьому, п. 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд приймає банківські виписки, як належні докази підтвердження видачі кредиту, а також наявності спірної заборгованості.

Таким чином, суд приймає вказані вище документи в їх сукупності, як докази надання кредитних коштів та вважає спростованими заперечення відповідача 1 щодо наявної заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором.

Посилання відповідача 1 на призупинення фінансових операцій на території АТО, запроваджене Постановою НБУ № 466 від 06.08.2014 року, як на підставу неможливості виконання зобов'язань, також не може бути прийнята судом до уваги, оскільки відповідно до п. 4 зазначеної постанови, банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування. Таким чином, призупинення діяльності структурних підрозділів банку на окремій території, не перешкоджає клієнтові здійснювати операції за власними рахунками, незалежно від того, що договір про банківський рахунок укладався за місцезнаходженням банківської філії (відділення), діяльність якої не здійснюється не території міста Донецьк. Таким чином, відповідач 1, не довів неможливість виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором через припинення фінансових операцій на території м. Донецька.

Заперечення відповідача 1 щодо неотримання письмових повідомлень від банку не приймається судом до уваги, оскільки строк повернення кредиту на момент подачі позову настав та правових підстав для направлення вимоги про дострокове повернення суми кредиту не має.

Позивачем доведено банківськими виписками, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту дійсно (фактично) становить 500000,00грн.

Враховуючи вищезазначене господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з невиконанням належним чином, прийнятих на себе відповідачем 1зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього за період з 01.05.2014р. по 30.09.2014р. заборгованість зі сплати процентів (з урахуванням часткових сплат) в сумі 58684,88грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентам відповідно умов до кредитного договору є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором №159 від 18.07.2013р. між ПАТ «Фінростбанк» (заставодержатель) та ТОВ "Група компаній "Юмекс Інвест", (заставодавець, відповідач 2) підписаний договір застави товарів в обороті/біологічних активів (договір застави).

У відповідності до умов цього договору заставодавець передає заставодержателю в заставу рухоме майно, яке є його власністю, а саме товари в обороті, а саме дріт сталевий зварювальний марки Св-08ХМ діам., 2,00 мм, в кількості 45,00тон, місцезнаходження яких м.Донецьк, вул.Молодогвардійців, 3-В.

За узгодженням сторін вартість предмету застави на момент укладення договору складає 785421,15грн. При цьому сторони дійшли згоди, що при зверненні стягнення на предмет застави заставодавець не буде будь-яким чином обмежений вказаною вище вартістю предмету застави (п.1.5 договору).

Пунктом 1.4 договору застави передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи (але не обмежуючись ними) суму кредиту, суму процентів, пені, інші платежі, що встановлені умовами кредитного договору, відшкодування збитків, а також витрат на утримання, на звернення стягнення на предмет застави та витрати, пов'язані з його реалізацію.

Предмет застави залишається у володінні, користуванні і розпорядженні заставодавця та знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3 в (п. 1.6 договору застави).

Згідно з п. 1.7 договору застави вказано, що по даному договору заставодержатель має право у разі порушення боржником своїх зобов'язань за кредитним договором та/або заставодавцем своїх зобов'язань за договором одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Відповідно до п.п. 2.2.7, 2.2.9 договору застави встановлено, що заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави (здійснити реалізацію предмета застави та/або набути право власності на нього або застосувати інші способи звернення стягнення на предмет застави на власний розсуд) у разі невиконання/порушення боржником/заставодавцем будь-яких зобовязань /умов за кредитним договором та/або в разі порушення справи про банкрутство боржника /заставодавця. Звернути стягнення на предмет застави незалежно від термінів виконання зобов'язань боржника за кредитним договором у випадках: порушення боржником будь-яких зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору; порушення заставодавцем правил про зміну предмета застави; пред'явлення до заставодавця третіми особами вимог про визнання за ними права власності або інших прав на предмет застави; якщо інша ніж заставодержатель особа набула права стягнення на предмет застави; вчинення заставодавцем або будь-якою іншою особою дій направлених на пошкодження предмета застави; встановлення відповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі або в цьому договорі.

Відповідно до п. 4.1 договору застави встановлено що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, якщо в момент настання строку виконання будь-якого зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано та у інших випадках передбачених цим договором.

Згідно п.4.3 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави проводиться на підставі рішення суду або в позасудовому порядку або в інший спосіб, встановлений чинним законодавством України, за вибором заставодержателя.

У випадку звернення стягнення на предмет застави, отримані кошти насамперед направляються на виплату витрат, понесених у зв'язку з вжиттям заставодержателя заходів щодо збереження предмета застави, витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, відшкодування збитків, заподіяних простроченням платежу, зверненням стягнення на предмет застави, потім сплати пені, потім прострочених процентів за користування кредитом, простроченої заборгованості за кредитом, поточних процентів за користування кредитом, сума, що залишається направляється на погашення суми кредиту (п. 4.5 договору застави).

За своєю правовою природою договір б/н від 18.07.2013р. є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права обтяжувача звернутися до суду.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в том числі, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону (ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.

Реєстрація застави рухомого майна здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Юридичне значення реєстрації застави рухомого майна полягає в тому, що заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (частина п'ята статті 18 Закону України "Про заставу"). Разом з тим, слід враховувати, що реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави (частина друга статті 16 Закону України "Про заставу"). Недотримання вимог нормативних актів щодо реєстрації застави не може бути підставою для визнання відповідного договору недійсним. У такому разі заставодержатель незареєстрованої застави позбавлений права вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна, у тому числі й права звернення стягнення на це майно переважно перед іншими заставодержателями одного й того ж рухомого майна, зареєстрованого в реєстрі.

Господарський суд в ухвалах вимагав від позивача надати до матеріалів справи засвідчену копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо заставленого майна та докази реєстрації звернення стягнення на предмет застави в реєстрі обтяжень рухомого майна, однак позивач ухвали суду не виконав. Таким чином, до матеріалів справи не надана ні докази реєстрації застави майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, ні реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави, однак суду не доведено що є інші зареєстровані заставодержателі заставленого майна, у зв'язку з чим підстав для відмови в задоволенні позовних вимог банку про звернення стягнення на заставлено майно або залишення позовних вимог і цій частині без розгляду не має.

Позивач просить суд у резолютивній частині рішення вказати, що початкову ціну реалізації визначає державний виконавець за ринковими цінами, що діятимуть на день визначення вартості майна.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на

предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої

реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, суд вважає, що встановлення початкової ціни означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, тому суд вважає за потрібне встановити початкову ціну реалізації майна, яку сторони визначили в договорі застави в якості заставної.

Таким чином, враховуючи факт невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, та з урахуванням того, що в наданих 25.09.2015р. письмових поясненнях б/н від 22.09.2015р. позивач одночасно просить суд залишити позовну вимогу про звернення стягнення на предмет застави без розгляду та одночасно підтримує заявлені позовні вимоги, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

04.11.2015р. відповідач 1 надав клопотання про витребування документів від позивача, в якому відповідач 1 просив витребувати у позивача копію кредитної справи, Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахункових-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором №159 віл 18.07.2013р. для долучення їх до матеріалів справи. Крім того, просить зобов'язати банк надати у судове засідання оригінал кредитної справи для огляду.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно зі ст.38 ГПК України, сторона, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Проте, вона повинна навести обставини, що перешкоджають їх наданню та зазначити обставини, які можуть підтвердити ці докази. В порушення зазначеного відповідач 1 не надав суду доказів самостійного витребування зазначених документів у позивача, а також не визначив, яким чином внутрішні документи банку впливають на правовідносини між позивачем та відповідачем1 та які обставини можуть бути підтвердженні цими документами, оскільки всі умови викладені у кредитному договорі, засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, тому суд не вважає за необхідне витребувати оригінал кредитної справи. На підставі вищевикладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Ухвалою господарського суду від 10.09.2015р. відстрочено ПАТ "ФІНРОСТБАНК" сплату судового збору до ухвалення судового рішення судом.

Згідно п.3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарсько процесуального кодексу" зазначається, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідача 1, оскільки саме він є позичальником за кредитним договором №159 від 18.07.2013р., на останнього покладається судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст.525,526,1049, гл.71 Цивільного кодексу України, ст.ст.67,174,193 Господарського кодексу України,Закону України "Про заставу", ст.ст.22,33,49,81-1,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСПОСТАВКА"м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ "ЮМЕКС ІНВЕСТ" м. Донецьк про стягнення 558684,88грн. та звернення стягнення на предмет застави задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПОСТАВКА» (83034, м.Донецьк, вул.Липецька, буд. 47-Б, код ЄДРПОУ 38220142) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" (65104, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) 500000,00грн. - заборгованості за кредитом, 58684,88грн. - процентів за користування кредитом.

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті/біологічних активів від 18.07.2013р., а саме на товари в обороті дріт сталевий зварювальний марки СВ-08ХМ діам., 2,00 мм, в кількості 45,00тон, місцезнаходження яких м.Донецьк, вул. Молодогвардійців, 3-В, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Юмекс Інвест", м. Донецьк (83087, Донецька область, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 44, код ЄДРПОУ 37253774) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з початковою ціною реалізації 785421,15грн. в рахунок погашення вимог Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" (65104, Одеська область, м. Одеса, пр. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) за кредитним договором №159 від 18.07.2013р. які складаються з простроченої заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 500000,00грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 58684,88грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПОСТАВКА» (83034, м.Донецьк, вул.Липецька, буд. 47-Б, код ЄДРПОУ 38220142) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 8380,27грн.

Повний текст рішення підписано 04.11.2015р.

Суддя О.О. Уханьова