Рішення

від 11.11.2015 по справі 905/2381/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.2015 Справа № 905/2381/15

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» м.Київ

до Приватного підприємства «Юг - Сервіс» м.Мар`їнка Донецька область

про стягнення суми основного боргу у розмірі 6389,18 грн., 4 % річних у розмірі 255,57 грн., пені у розмірі 2518,39 грн., інфляційних витрат у розмірі 3632,69 грн.

Представники сторін:

від позивача: Пронюшкіна І.С.-довіреність від 16.10.2015р.

від відповідача: не явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Приватного підприємства «Юг - Сервіс» м.Мар`їнка Донецька область про стягнення суми основного боргу у розмірі 6389,18 грн., 4 % річних у розмірі 255,57 грн., пені у розмірі 2 518,39 грн., інфляційних витрат у розмірі 3632,69 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки № 2 - 1648 - 12/к/1075 від 05.07.2012 р. позивач зобов'язався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, однак свої зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 6389,18 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 546, 549, 550, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 175, 193, 230 Господарського кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

05.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» (постачальник) та Приватним підприємством «Юг - Сервіс» (покупець), укладено договір поставки № 2 - 1648 - 12/к/1075.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов' язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти, оплатити товар у асортименті, кількості і за ціною, що зазначаються у відповідних рахунках - фактурах та видаткових накладних.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна за товарну позицію і сума всієї партії товару зазначаються у рахунках - фактурах, видаткових накладних, що складаються постачальником на підставі заявок покупця. Вартість доставленого товару до пунктів поставки входить у вартість товару.

Згідно з п. 2.2, загальна ціна договору визначається сумарною вартістю товару, поставленого постачальником покупцю за товаросупроводжувальними документами, складеними на підставі заявок Покупця.

Покупець зобов'язаний оплатити всю суму, яка зазначена у рахунку-фактурі та/або видатковій накладній на кожну партію товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів включно, починаючи з дня, що слідує за днем поставки (продаж товару у кредит з відстроченням платежу) (п.2.3. договору).

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку прострочення сплати за поставлений товар, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої вчасно суми за кожний день такого прострочення. Крім того, якщо покупець прострочив оплату товару, він зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 4 (чотири) проценти річних від простроченої суми ( з урахуванням індексу інфляції), починаючи від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. У випадку прострочення покупцем сплати за поставлений товар постачальник вправі в односторонньому порядку припинити наступні поставки за договором до усунення покупцем порушень договірних зобов'язань, а також перевести покупця на попередню оплату Товару.

Згідно з пунктом 10.1, договір набирає сили з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє невизначений строк.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір № 2 - 1648 - 12/к/1075 від 05.07.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки № 2-1648 - 12/к/1075 від 05.07.2012р., на підставі видаткової накладної № ГД- 0036578 від 30.06.2014 р. на суму 6389,18 грн. приватне підприємство «Юг-Сервіс» отримало від товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» товар на загальну суму 6 389,18 грн. (а.с. 10).

Зі сторони відповідача видаткова накладна № ГД- 0036578 від 30.06.2014 р. на суму 6389,18грн. підписана уповноваженим представником та скріплена печаткою підприємства.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів оплати у розмірі 6 389,18 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 4 % річних у розмірі 255,57 грн., пеню у розмірі 2 518,39 грн. та інфляційні витрати у розмірі 3 632,69 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 4% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 4 % річних задовольняє повністю: за період з 15.07.2014р. по 14.07.2015р. на суму заборгованості у розмірі 6 389,18 грн. 4% річні складають 255,57 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє у повному обсязі: з липня 2014р. по липень 2015 р. на суму заборгованості 6 389,18 грн., інфляційні витрати складають 3 672,77 грн.

Оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 3 632,69 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, наданий позивачем, суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє частково: за період з 29.09.2014 р. по 29.03.2015р. на суму заборгованості 6 389,18 грн. пеня складає 1064,10 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1454,29 грн., суд відмовляє.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства « Юг - Сервіс» (85600, Донецька область, м.Марїнка пр. Ворошилова, 2 а, ЄДРПОУ 30868099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСТ ГРУПП ЛІМІТЕД» (03035, м. Київ, площа Солом'янська, 2.кімната 927, ЄДРПОУ 38050901) суму основного боргу у розмірі 6 389 ( шість тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 18 коп., 4 % річних у розмірі 255 ( двісті п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп., пеню у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 10 коп., інфляційні витрати у розмірі 3632 (три тисячі шістсот тридцять дві ) грн. 69 коп., судовий збір у розмірі 1079 (одна тисяча сімдесят дев'ять) грн. 58 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1454,29грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 12.11.2015р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу