Рішення

від 10.11.2015 по справі 910/24330/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015Справа №910/24330/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»

до Торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету

про стягнення 14931,38 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Харабет О.І. (представник за довіреністю);

від відповідача: Гордієнко Ю.В., Ушинська Л.С. (представники за довіреністю);

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 14931,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.01.2015, по вул. Мала Житомирська - вул. Володимирський проїзд у м. Києві, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_4, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5

Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником автомобіля «Тойота» - ОСОБА_5 (страхувальник), договору добровільного страхування наземного транспорту № 10366-10, виплатив страхове відшкодування в розмірі 63781,38 грн.

Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_3, було застраховано у ПрАТ «Просто-страхування», ПрАТ «Просто-страхування» здійснило виплату на рахунок позивача страхове відшкодування на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України в розмірі 49490,00 грн., в межах ліміту відповідальності страховика та за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн., передбаченої полісом.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача - Торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету, як з власника транспортного засобу, з вини водія якого заподіяно шкоду, різницю між сумою виплаченого ним страхового відшкодування та сплаченого страхового відшкодування відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в розмірі 14931,38 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що представник позивача не був присутнім в момент огляду пошкодженого автомобіля, а тому був позбавлений можливості оцінити характер та ступінь пошкоджень автомобіля. Крім того, представник відповідача наголосив на тому, що відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля був безпідставно здійснений на станції технічного обслуговування, не передбаченої умовами договору страхування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.02.2014 між ПрАТ «Страхова компанія «Мега-Поліс» (страховик) та власником автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_5 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 10366-10, за умовами якого застраховано автомобіль марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду, 20.01.2015, по вул. Мала Житомирська - вул. Володимирський проїзд у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2015 по справі № 761/2685/15-п, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 10366-10 від 03.02.2014, на підставі страхового акту № 6273/10366-10 від 02.02.2015, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Тойота», ОСОБА_6, в розмірі 63781,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 83 від 04.02.2015.

Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі рахунку-фактури СТО - ФОП ОСОБА_7 № 10 від 28.01.2015, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, становить 63781,38 грн., включно з ПДВ.

Крім того, ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія», на замовлення позивача, проведено товарознавчу експертизу з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля.

Так, відповідно до звіту № 45 від 28.01.2015, складеного за результатами проведення експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, внаслідок ДТП, складає 69043,59 грн. При розрахунку застосовано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля, який дорівнює 0,00.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Вина ОСОБА_4 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника автомобіля марки «Деу», д.н.з. НОМЕР_3, застрахована за договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № АІ/4007142, чинного на момент ДТП (20.01.2015), у ПрАТ «Просто-Страхування». Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

На момент скоєння ДТП застрахований автомобіль правомірно перебував під керуванням ОСОБА_4, як працівника Торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету (прийнятий на посаду водія на підставі наказу № 73-к з 08.04.2011). На момент скоєння ДТП ОСОБА_4 виконував трудові обов'язки, що не заперечується відповідачем.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_2, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.

20.04.2015 позивач звернувся до ПрАТ «Просто-Страхування» з вимогою (вих. № 26101) про відшкодування в порядку регресу виплаченого ним страхового відшкодування, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля, в сумі 64421,38 грн.

У подальшому, ПрАТ «Просто-Страхування» відшкодувало позивачеві виплачене останнім страхове відшкодування в сумі 49490,00 грн., в межах ліміту відповідальності страховика та за вирахуванням франшизи в розмірі 510 грн. Зазначена обставина позивачем визнана та сторонами не заперечується.

Крім того, 17.07.2015 позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 26488) про відшкодування в порядку регресу залишку виплаченого ним страхового відшкодування, однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

20.08.2015 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 26605) про відшкодування в порядку регресу залишку виплаченого ним страхового відшкодування в сумі 14931,38 грн., однак відповідач не здійснив виплату грошових коштів на користь позивача.

Положеннями ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку виплаченого ним страхового відшкодування в сумі 14931,38 грн. відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача слід зазначити таке.

Положеннями чинного законодавства та умовами договору не встановлено вимог щодо обов'язкової присутності представника особи, винної у скоєнні ДТП, при проведенні огляду пошкодженого транспортного засобу, а відтак заперечення відповідача у цій частині є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

Крім того, умовами договору страхування не встановлено виключного переліку станцій технічного обслуговування, уповноважених здійснювати відновлювальний ремонт автомобіля у разі настання страхового випадку. Таким чином, обрання страхувальником станції технічного обслуговування на власний розсуд не суперечить умовам договору страхування.

Відповідно до ст.ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, викладені у позовній заяві.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 2/4; ідентифікаційний код 01566123) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 23, оф. 208; ідентифікаційний код 30860173) 14931 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн. 38 коп. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Я.В. Маринченко