Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/24187/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/24187/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добровулик"

до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"

про стягнення 55 924,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Лев Р.В. - представник за довіреністю № б/н від 07.09.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добровулик" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення 55 924,81 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 червня 2012 року між ОСББ «Добровулик» та ТОВ «Новобудова» підписано Акт приймання-передачі житлового комплексу по вулиці О. Пчілки. З-а з балансу ТОВ «Новобудова» на баланс ОСББ «Добровулик».

Відповідач є власником нежилого приміщення №1 (групи приміщень №216) творча майстерня, площею 53,8 кв.м., нежилого приміщення №1 (групи приміщень №213) творча майстерня, площею 69,50 кв.м., нежилого приміщення №1,2 (групи приміщень №214) творча майстерня, площею 67,20 кв.м., які розташовані у житловому будинку № 3-а по вул. Олени Пчілки в м. Києві.

Як зазначено позивачем, відповідач не сплачує вартість послуг на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м, Київ, вул. О. Пчілки, 3-а у період з 01.07.2012 року по липень 2015 року включно, які фактично споживає, в результаті чого у нього виникла основна заборгованість за комунальні послуги у розмірі 42 698,48 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 42 698,48 грн., індексу інфляції у сумі 12 555,97 грн., три проценти річних у сумі 670,36 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.09.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.09.2015 року.

В судове засідання 28.09.2015 року з'явились представники сторін. Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 11.09.2015 року. Представник відповідача подав усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 28.09.2015 року судом оголошена перерва до 13.10.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 13.10.2015 року не з'явився, вимоги ухвали від 11.09.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 28.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.10.2015 року розгляд справи перенесено на 02.11.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2015 року не з'явився, вимоги ухвали від 11.09.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36131962.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з рішенням установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вул. Пчілки, 3-а в Дарницькому районі м. Києва, що оформлене Протоколом №1 від 19 лютого 2011 року, установчими зборами прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку по вулиці Пчілки, 3-а в Дарницькому районі міста Києва з назвою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик».

12 березня 2011 року Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією зареєстроване Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик», номер запису 1 065 102 0000 014492.

27 червня 2012 року між ОСББ «Добровулик» та ТОВ «Новобудова» підписано Акт приймання-передачі житлового комплексу по вулиці О. Пчілки, З-а з балансу ТОВ «Новобудова» на баланс ОСББ «Добровулик».

Відповідач є власником нежилого приміщення №1 (групи приміщень №216) творча майстерня, площею 53,8 кв.м., нежилого приміщення №1 (групи приміщень №213) творча майстерня, площею 69,50 кв.м., нежилого приміщення №1,2 (групи приміщень №214) творча майстерня, площею 67,20 кв.м., які розташовані у житловому будинку № 3-а по вул. Олени Пчілки в м. Києві, що підтверджується відповідно свідоцтвом про право власності на нежиле приміщення № САС 923382 від 12.08.2010 року, свідоцтвом про право власності на нежиле приміщення № САС 923383 від 12.08.2010 року та свідоцтвом про право власності на нежиле приміщення № САС 923384 від 12.08.2010 року. Зазначені приміщення фактично входять до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик».

Згідно з рішенням засідання правління ОСББ «Добровулик», шо оформлене Протоколом №12 від 12.09.12 року було встановлено для власників нежитлових приміщень підвищений коефіцієнт 1,6 до тарифу за участь у витратах з утримання спільного майна.

Як зазначено позивачем, відповідач не сплачує вартість послуг на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м, Київ, вул. О. Пчілки, 3-а у період з 01.07.2012 року по липень 2015 року включно, які фактично споживає, в результаті чого у нього виникла основна заборгованість за комунальні послуги у розмірі 42 698,48 грн.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Щодо відсутності укладеного між сторонами договору суд зазначає наступне: в силу частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Відповідно до ч. 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

Згідно з п. 5 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 р. у справі № 5011-31/17255-2012.

Як вбачається зі статей 1, 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 09.11.2001, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі за текстом - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до вимог статті 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Частиною 5 статті 22 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.

Частиною 8 цієї статті вказано, що відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: вимагати відшкодування збитків,заподіяних неподільному та загальному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів (частини 1, 3, 4 статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" за наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом. Кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги.

Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями. У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у. примусовому порядку.

12.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. №01/01-15 (вхідний номер відповідача 00074/0/1-15 від 15.01.15 року) в якому просив оплатити заборгованість за період з 01.07.12 року по 31.12.14 року (включно) за 4-ри нежилі приміщення на загальну суму - 35772,00 грн.

11.02.2015 року листом за вих. №02/02-15 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням оплатити заборгованість, з наданням відповідних підтверджуючих документів (вхідний номер відповідача 000577/0/1-15 від 13.02.15р.).

27.08.2015 року листом за вих. № 27/8 позивач в черговий раз звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості, в тому числі і поточної, за період з 01.07.12р. по 31.07.15р. (включно). Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком УДППЗ «Укрпошта» від 27.08.2015 року.

28.08.2015 року листом за вих. № 28/08-15 позивач направив відповідачеві на підпис договороим на участь власника нежитлових приміщень на утримання житлового комплексу, який відповідач отримав 01.09.2015 року. Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком УДППЗ «Укрпошта» від 28.08.2015 року.

Однак, станом на 07.09.2015 року жодної відповіді чи оплати заборгованості від відповідача не надходило.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги період з 01.07.2012 року по липень 2015 року у розмірі 42 698,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача індексу інфляції у сумі 12 555,97 грн., три проценти річних у сумі 670,36 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача індексу інфляції у сумі 12 555,97 грн., три проценти річних у сумі 670,36 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Суворова, будинок 4/6; код ЄДРПОУ 23527052) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добровулик" (02068, м. Київ, вул. О.Пчілки, будинок 3-а; ідентифікаційний код 37560829) заборгованість в розмірі 42 698 (сорок дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 48 коп., індекс інфляції у сумі 12 555 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 97 коп., три проценти річних у сумі 670 (шістсот сімдесят) грн. 36 коп. та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.11.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий