Рішення

від 28.10.2015 по справі 911/3553/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа № 911/3553/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Релігійної громади парафії Святого Рівноапостольського князя ОСОБА_1 Переяслав-Хмельницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату м. Переяслав-Хмельницький Київської області;

до Публічного акціонерного товариства «КИЇВОБЛЕНЕРГО»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області;

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області;

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 01.07.2015 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 79 від 22.04.2015 року);

від третьої особи1: не з'явився;

від третьої особи2: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Релігійної громади парафії Святого Рівноапостольського князя ОСОБА_1 Переяслав-Хмельницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату м. Переяслав-Хмельницький Київської області (позивач) до Публічного акціонерного товариства «КИЇВОБЛЕНЕРГО» (відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.08.2015 року порушено провадження у справі № 911/3553/15 та призначено справу до розгляду на 07.09.2015 року.

07.09.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 07.09.2015 року, в якому останній просить суд, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у позивача необхідні документи для повного і всебічного розгляду спору.

В судове засідання, яке відбулось 07.09.2015 року, представники позивача та третьої особи не з'явились, учасники провадження вимог ухвали Господарського суду Київської області від 17.08.2015 року не виконали, відповідач та третя особа про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Крім того, в судовому засіданні 07.09.2015 року заслухавши пояснення відповідача щодо необхідності витребуваня у позивача відповідних доказів, суд визнав їх обґрунтованими, у зв'язку з чим, клопотання відповідача було задоволено. Розгляд справи відкладався до 24.09.2015 року та було витребувано у позивача: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 321100000:01:092:0358 розташовану за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Поліська, 1/1-А (спірна земельна ділянка); технічну документацію, а саме проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Поліська, 1/1-А у постійне користування храму Святого Рівноапостольського князя ОСОБА_1, затверджений рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради № 111-40-VI від 04.06.2013 року.

23.09.2015 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, яким останній просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 24.09.2015 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Упраління Держгеокадастру у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 24.09.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Упраління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 13.10.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 13.10.2015 року представники третіх осіб не з'явились, третя особа 1 та третя особа 2 вимоги ухвал Господарського суду Київської області від 17.08.2015 року та від 24.09.2015 року відповідно, не виконали. Розгляд справи відкладався до 28.10.2015 року.

В судовому засіданні 28.10.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову заперечував. Треті особи в судове засідання 28.10.2015 року не з'явились.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 24.12.2012 року Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Українській Православній Церкві Свято-Воскресінської парафії Київського патріархату для будівництва Храму Святого Рівноапостольного князя ОСОБА_1.

30.04.2013 року Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради присвоєно нову поштову адресу вищенаведеній земельній ділянці Свято-Воскресінської парафії УПЦ Київського патріархату.

04.06.2013 року Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради затверджено проект землеустрою та надано у постійне користування Українській Православній Церкві Свято-Воскресінської парафії Київського патріархату, а саме: Храму Святого Рівноапостольного князя ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 3211000000:01:092:0358 площею 0,1500 га, розташовану в межах м. Переяслав-Хмельницький, по вул. Поліській,1/1-а.

29.08.2013 року Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради надано вказівку ПАТ «Київобленерго» щодо перенесення власними силами та за власний рахунок лінії електропередач (повітряної) потужністю 10 КВт з території земельної ділянки за адресою м. Переяслав-Хмельницький, вул. Поліська, 1/1-а, наданої у постійне користування Українській Православній Церкві Свято-Воскресінської парафії Київського патріархату.

Позивач зазначає, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права власником земельної ділянки за кадастровим номером 3211000000:01:092:0358 площею 0,1500 га (надалі - земельна ділянка) є Переяслав-Хмельницька міська рада, а правокористувачем цієї земельної ділянки є Релігійна громада парафії Святого Рівноапостольного князя ОСОБА_1 Переяслав-Хмельницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату м. Переяслав-Хмельницький Київської області.

Однак, як зазначає позивач, на території земельної ділянки прокладені кабельні повітряні лінії електропередач та встановлено опору ПЛ-10 кВ, що належить відповідачу.

Позивач стверджує, що опора ПЛ-10 кВ встановлена без погоджувальних документів, також відсутні будь-які документи, що підтверджують законне знаходження опори на земельній ділянці, що належить позивачу, крім того відомості про відведення відповідачу земельної ділянки, яка знаходиться під опорою ПЛ-10 кВ, відповідними органами державної влади чи місцевого самоврядування та реєстрації її в державному земельному кадастрі, як землі енергетичної системи у відповідача відсутні.

27.05.2013 року Управлінням Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області надано довідку, яка підтверджує, що станом на 01.05.2013 року земельна ділянка не здана у власність або постійне користування іншими особам.

Також в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні будь-які обтяження, щодо зазначеної земельної ділянки.

Перебування опори ПЛ-10 кВ на земельній ділянці позивача порушує «Санітарні норми і правила захисту населення від впливу електричного поля, що створюють пристрої електропередачі змінного струму промислової частоти» затверджені Наказом МОЗ України N 239 від 01.08.1996 року, що може здійснювати шкідливий вплив на людину, з негативними наслідками для здоров'я.

Тобто опора ПЛ-10 кВ, яка належить відповідачу, знаходиться на ділянці незаконно, чим грубо порушує права позивача та обмежує можливість користування земельною ділянкою, оскільки позивач не має можливості в повному обсязі користуватися земельною ділянкою за призначенням, в тому числі не може здійснити поліпшення території (встановлення релігійних культових споруд) для проведення релігійних обрядів, здійснення таїнств та церемоній, а також розміщення (перебування) прихожан Храму на релігійні свята та церковні події, що також порушує права прихожан (Релігійної громади міста) на свободу віросповідання.

12.09.2013 року Головою парафіяльної ради Релігійної громади, Настоятелем Свято-Воскресінської парафії УПЦ КП ОСОБА_4 (ОСОБА_5 ОСОБА_4) направлено заяву начальнику Переяслав-Хмельницького РП ПАТ «Київобленерго» (надалі - ПАТ «Київобленерго») ОСОБА_6, щодо перенесення лінії електропередач (повітряна) потужністю 10 КВт, заяву отримано відповідачем 12.09.2013 року. Однак, вказана заява була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Аналогічні звернення позивачем були неодноразово направлені відповідачу, також 19.04.2014 року, 26.08.2014 року, 15.04.2015 року, які за твердженням позивача, також залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення певних дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

У зв'язку з чим, позивач просить зобов'язати відповідача демонтувати та перенести на безпечну відстань за межі земельної ділянки, що належать на праві постійного користування Релігійній громаді парафії Святого Рівноапостольного князя ОСОБА_1 Переяслав-Хмельницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату м. Переяслав-Хмельницький Київської області (ЄДРПОУ 38424732), яка знаходиться за адресою Київська область, м.Переяслав-Хмельницький, вул. Поліська 1/1-а, розташовану на цій ділянці повітряну лінію електропередач ПЛ-10 Л-7 «Гайшин».

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що приписами ст. 96 Земельного кодексу України закріплені обов'язки землекористувачів, зокрема, у п. «е» ч. 1 статті зазначається, що землекористувачі зобов'язані дотримуватись правил добросусідства та обмежень пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою. Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Приписами ст. 25 Закону України «Про землі енергетики і правовий режим спеціальних зони енергетичних об'єктів» власникам і користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель у цих зонах.

Власники і користувачі земельних ділянок, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об'єкти енергетики, повинні вживати заходів щодо охорони об'єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель у межах спеціальних зон, передбачених документацією із землеустрою.

Особи, на користь яких встановлені обмеження щодо використання земель у межах охоронних та інших зон об'єктів енергетики повинні вимагати від власників і користувачів земельних ділянок дотримання таких обмежень та обтяжень.

Відповідач надав пояснення та докази, що лінія електромереж ПЛ-10 кВ Л-7 «Гайшин» побудована та введена в експлуатацію у 1967 році. Відгалуження від ЛР-16 до ТП-663 та ТП-360 (ділянка ПЛ-10 кВ, що проходить по території земельної ділянки) побудована та введена в експлуатацію в 1992 році при забудові мікрорайону «Поліський» по Чорнобильській програмі. З 1992 зазначена повітряна лінія належить відповідачу та є складовою частиною єдиної інженерної інфраструктури, що забезпечує якісне та безперебійне постачання електроенергії споживачам м. Переяслав-Хмельницький, що підтверджують договори про користування електричною енергією укладені між відповідачем та споживачами

На момент побудови повітряної лінії відповідач знаходився у державній власності, 01.07.1995 року було проведено корпоратизацію відповідача і нерухоме майно, що увійшло до статутного фонду відповідача передавалося на підставі Переліку, затвердженого згідно з Наказом від 21.11.2006 № 452. Спірна лінія електропередач будувалася у 1992 році на землях Переяслав-Хмельницької міської ради, без погодження якої будівництво відповідної електричної лінії було б неможливим.

Таким чином, відповідач зауважує, що право користування земельною ділянкою у позивача виникло 18.10.2013 року, тобто через 11 років після введення ділянки ПЛ-10 кВ в експлуатацію. Таким чином, позивач при отриманні земельної ділянки у користування знав (міг і повинен був знати) про проходження над нею ПЛ-10 кВ та усвідомлював наслідки їх наявності, відповідно згідно з вимогами чинного законодавства прийняв на себе зобов'язання дотримуватися обмежень, встановлених на земельну ділянку у зв'язку з проходженням ПЛ-10 кВ.

Також, відповідач зазначив, що земельна ділянка, надана у постійне користування позивачу, знаходиться між опорами відповідача, над земельною ділянкою позивача проходять лише повітряні лінії електромереж, які жодним чином не ускладнюють та не чинять перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою.

Відповідач зазначив, що з огляду на норми Закону України «Про землеустрій» спеціальні зони об'єктів енергетики та перелік обмежень у використанні земельної ділянки обов'язково повинні бути зазначені у схемах землеустрою. Зокрема, у акті перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки), що є обов'язковим документом проекту землеустрою.

Спеціальними нормативно-правовими актами, які безпосередньо регулюють відносини пов'язані з охороною електричних мереж є Закону України «Про землі енергетики і правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів», Правила Охорони електричних мереж, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209 (далі - ПОЕМ), ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Також, в спростування твердження позивача про невиконання його вимог щодо перенесення повітряної лінії електропередачі за межі земельної ділянки, відповідач зазначив, що відповідно до абз. 4 ст. 18 Закону України «Про електроенергетику» у разі спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших об'єктів архітектури роботи з перенесення повітряних і підземних електричних мереж, теплових мереж та інших об'єктів електроенергетики виконуються власником цих об'єктів електроенергетики за рахунок замовників будівництва або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших об'єктів архітектури відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Відповідач надав докази того, що 26.02.2013 року позивачем отримано завдання на проектування № К-00-13-0396-ТЗ щодо винесення ділянки ЛЕП-10 кВ л-7 «Гайшин» з території храму.

28.10.2014 року відповідачем підготовлено та надано позивачу технічне рішення № К-00-13-0396-Т3 про погодження проектної документації. Відповідно до рішення проектна документація ЕП-01-2014 винесення ділянки ЛЕП-10 кВ л-7 «Гайшин» повернута на доопрацювання.

25.11.2014 року відповідачем позивачу підготовлено та надано технічне рішення № К-00-13-0396-Т3 про повторне погодження проектної документації, яким проектна документація погоджена без зауважень.

Таким чином, усі документи та дозволи щодо винесення ПЛ у позивача є і з огляду на норму ст. 18 Закону України «Про електроенергетику» фінансування перенесення повітряних електричних мереж та інших об'єктів електроенергетики покладається на замовника будівництва, тобто на позивача.

Як визначено ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Щодо відсутності зареєстрованих відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки, відповідач зазначив, що ведення державного земельного кадастру затверджено Постановою КМ № 1051 від 17.10.2012 року, тобто вже після будівництва відповідачем лінії електропередач. Внесення відомостей про обтяження чи перенесення даних про обтяження з минулих баз не залежить від відповідача і свідчить про недоліки в реєстраційних даних, які не відміняють фактичної наявності охоронних зон.

В ході розгляду спору від Управління Держземагенства у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на виконаня вимог суду були надані пояснення від 22.10.2015 року № 9-1014-0.3-3188/2-15, що проект землеустрою на спірну земельну ділянку розроблявся ТОВ «Гео-Сервіс Україна», який і несе відповідальність за достовірність та повноту проекту землеустрою.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з відзиву відповідача та наданих ним доказів, лінія електромереж ПЛ-10 кВ Л-7 «Гайшин» побудована та введена в експлуатацію у 1967 році. Відгалуження від ЛР-16 до ТП-663 та ТП-360 (ділянка ПЛ-10 кВ, що проходить по території земельної ділянки) побудована та введена в експлуатацію в 1992 році при забудові мікрорайону «Поліський» по Чорнобильській програмі. З 1992 зазначена повітряна лінія належить відповідачу та є складовою частиною єдиної інженерної інфраструктури, що забезпечує якісне та безперебійне постачання електроенергії споживачам м. Переяслав-Хмельницький.

Згідно зі ст. 76 Земельного кодексу України, землями енергетичної системи визнаються землі надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувався. Землі енергетичної системи можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електропередач встановлюються охоронні зони.

Стаття 112 Земельного кодексу України встановлює, що охоронні зони створюються: уздовж ліній зв'язку електропередачі для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України .

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель .

Відповідно до ч.2 п.4 Правил охорони електричних мереж, затвердженими постановою КМУ від 04.03.1997 року № 209, у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами. Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.

Відповідно, спростовуються твердження позивача про необхідність отримання відповідачем земельної ділянки для будівництва лінії електропередач.

Згідно з п.5 вищезазначених Правил, охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстані 10 метрів для повітряних ліній напругою до 20 кВ.

Пунктом 7 Правил передбачено прокладання просік уздовж повітряних ліній електропередач. Розчищення просік здійснюють енергопідприємства, у віданні яких перебувають повітряні лінії електропередачі, а разі взаємної домовленості підприємства, організації, приватні особи, у власності чи користуванні яких знаходяться лісові масиви, парки, заповідники, сади та інші багаторічні насадження, згідно з порядком, визначеним енергопідприємством. У разі самочинної посадки підприємствами або приватними особами дерев й інших багаторічних насаджень в охоронній зоні електричних мереж, роботи з приведення належного стану просік виконуються за рахунок цих підприємств і осіб.

Крім цього, відповідно до ст.32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» в охоронних зонах кабельних ліній електропередачі власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним і юридичним особам забороняється: саджати дерева та кущі, зводити будинки, споруди будь-якого призначення.

Тобто, діючим законодавством передбачено уздовж електролінії, яка проходить через земельну ділянку, якою користується позивач, охоронна зона, в межах якої власник зобов'язаний використовувати її з обмеженнями, передбаченими Правилами охорони еклектичних мереж, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача перенести повітряну лінію електропередачі є безпідставними.

Крім того, позивач набув прав на земельну ділянку, на якій фактично були обмеження, передбачені чинним законодавством (про що позивач міг і повинен був знати), а тому порушення його прав у даному випадку немає.

Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах від 14.03.2012 року.

Таким чином, враховуючи, що лінія електропередач, яка законно побудована в свій час, на момент набуття позивачем права на земельну ділянку, така лінія проходила над відповідною земельною ділянкою (що встановлює для землекористувача певні особливості та обмеження в користуванні) і позивачу погоджено проект винесення лінії електропередач за межі земельної ділянки, що має відбуватись за рахунок саме позивача, судом не встановлено винних дій відповідача, які призвели до порушення прав позивача, тому позовні вимоги до відповідача з наведених в позові підстав задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:16.11.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін