Постанова

від 12.11.2015 по справі 916/1872/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р.Справа № 916/1872/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Бутенка Д.В., довіреність № б/н, дата видачі : 15.10.15р.;

від відповідача - Колесникова І.Л., довіреність № 1, дата видачі : 12.11.15р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Меблеві технології", м.Херсон

на рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2015 року

по справі № 916/1872/15

за позовом скаржника

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білдінг Групп", м.Одеса

про стягнення 469504,36 грн.

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України /.

Встановив:

У березні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) „Меблеві технології" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Білдінг Групп" про стягнення 469504,36 грн., з яких 24679,11грн. - інфляційні втрати за грудень 2014р. січень 2015р. та 2325,25грн. - 3 % річних, нараховані за період з 5.12.14р. по 13.02.15р., 442 500грн. - пені, нарахованої за період з 22.03.14р. по 14.09.14р..

Позов з посиланням на ст.ст. 611, 612 ЦК України, ст.ст. 220, 230,231 ГК України та договір № 1-12/ВПВ про відступлення права вимоги мотивований тим, що відповідач не виконав умови договору про надання послуг від 14.01.2014 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2014 року (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ „Білдінг Групп" на користь ТОВ „Меблеві технології" 24679,11 грн. інфляційних; 2292,74 грн. 3% річних та 564,82грн. судового збору, в решті позову щодо стягнення 32,51грн. 3% річних та 442500 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Меблеві технології" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 16.06.2015р. в частині відмови в стягненні пені в розмірі 442500грн. і постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник вважає, що при розгляді даної справи суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до п. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Однак, суд першої інстанції, всупереч даної норми, дійшовши хибного висновку про те, що оскільки договір, яким передбачалось нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, вже припинив свою дію, то до позивача не перейшло право стягнення пені за ним та відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 442500грн..

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Білдінг Групп" просило в задоволенні апеляційної скарги ТОВ „Меблеві технології" відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 14.01.2014р. між правопопередником позивача в спірних правовідносинах ТОВ "Євробудтех" (Замовник) та ТОВ „Білдінг Групп" ( Виконавець ) укладено договір про надання послуг за №6742 /а.с.18-20/.

У відповідності до п.п. 1.1 замовник замовляє, а виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з замовлення у ПАТ "Одесаобленерго", отримання та подальшої передачі замовнику технічних умов (далі - ТУ) з приєднання об'єкту будівництва замовника до трансформаторної підстанції №2366 (ТП 2366), що належать виконавцю та розташована за адресою м. Іллічівськ, вул. К. Маркса, 2.

У відповідності до п.п. 2.1.1 виконавець зобов'язаний протягом 5 днів з моменту укладання цього договору виставити замовнику рахунок на оплату послуг з замовлення та видачі технічних умов у ПАТ "Одесаобленерго" на приєднання об'єкту будівництва замовника до трансформаторної підстанції №2366, що належить виконавцю.

Згідно з п.п. 2.1.2 протягом 60 календарних днів з дати здійснення замовником оплати платежу, передбаченого п. 3.2.1 цього договору, замовити і видати замовнику технічні умови, видані ПАТ "Одесаобленерго", з приєднання об'єкту будівництва замовника до трансформаторної підстанції №2366 виконавця.

Договором визначено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити вартість послуг з підготовки та видачі ТУ з підключення належного йому об'єкту будівництва до трансформаторної підстанції №2366 виконавця /п.п. 2.2.1/.

П.п. 3.1 договору сторони визначили, що замовник сплачує на користь виконавця 720 000грн. з ПДВ, що становить плату за послуги виконавця. При цьому згідно до п.п. 3.2 (3.2.1-3.2.2) договору 500000грн. замовник сплачує після укладання договору, а 220000грн. замовник сплачує протягом п'яти днів з моменту отримання від виконавця технічних умов, зазначених у п. 1.1 даного договору та тимчасового підключення будівельного майданчика замовника.

Згідно до п.п 4.2 за порушення строків виконання зобов'язання за цим договором виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми передплати за цим договором (п.п. 3.2.1).

У відповідності до п.п. 4.3 у випадку порушення виконавцем умов цього договору, замовник має право відмовитись від договору і вимагати від виконавця повернення сплачених за даним договором грошових коштів. У такому випадку, договір вважається розірваним з моменту, вказаного у повідомленні замовника, а виконавець зобов'язаний повернути замовнику сплачені за даним договором грошові кошти в строк не більше 30 банківських днів з моменту отримання повідомлення про відмову від договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань /п.п. 6.1/.

ТОВ "Євробудтех" на виконання п.3.2.1 договору та сплатив 500000грн. ТОВ „Білдінг Групп", що підтверджується платіжним дорученням №3 від 20.01.2014р. (а.с. 21).

ТОВ „Білдінг Групп" зобов'язання по договору не виконав, технічні умови на підключення ТОВ "Євробудтех" до ТП 2366 не надав.

Внаслідок порушення виконавцем вимог договору ТОВ "Євробудтех" повідомило ТОВ „Білдінг Групп" про відмову від договору про надання послуг та зазначило, що 24.10.2014р. є датою розірвання договору /а.с. 22-23/.

ТОВ „Білдінг Групп" повернення отриманого за договором авансу здійснило в межах строків, встановлених п. 4.5 договору, частково, а саме: 24.09.2014р. та 24.11.2014р. перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Євробудтех" відповідно 90000грн. і 11500грн., решту в сумі 398500грн. сплатило новому кредитору 13.02.15р..

01.12.2014р. ТОВ "Євробудтех" (первісний кредитор) за договором № 1-12/ВПВ про відступлення права вимоги /а.с. 29-31/ передало ТОВ „Меблеві технології" (новий кредитор) належне йому право вимоги за договором про надання послуг від 14.01.14р. (основний договір), а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором.

Умовами договору визначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання даного договору /п.п. 3.1/.

У відповідності до п.п. 8.2 даний договір діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Повідомленням, направленим ТОВ „Білдінг Групп" за вих. №11 від 01.12.2014р., відповідача повідомлено про договір відступлення вимоги №1-12/ВПВ від 01.12.2014р., укладений між ТОВ "Євробудтех" та ТОВ „Меблеві технології" /а.с. 28/.

Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 442500грн., зазначив, що договір про надання послуг № 6742 від 14.01.2014 року було розірвано 24.10.2014р. і тому зобов'язання сплатити, встановлену ним неустойку, не перейшло до нового кредитора. На думку судової колегії даний висновок суду першої інстанції є хибним та необгрунтованим з огляду на наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Оскільки відповідачем зобов'язання за договором від 14.01.14р. були порушені, відповідальність, встановлена договором за це порушення, настає обов'язково.

Однак, слід зазначити, що встановлена п.4.2 договору відповідальність у розмірі 0,5 відсотка від суми передплати за цим договором, хоча і названа сторонами пенею, за своєю правовою природою є неустойкою, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а в даному випадку йдеться про порушення не грошового зобов'язання, а зобов'язання з надання послуг.

Судова колегія приймає до уваги заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, де відповідач зазначив, що в даному випадку пеня є неустойкою.

Також дослідивши умови договору, колегія суддів зазначає, що позивачем не вірно визначено розмір неустойки, який в супереч п.п. 4.2 договору про надання послуг за №6742 від 14.01.2014р. нараховано у розмірі 0,5 відсотка від суми передплати за договором, але за кожен день прострочення, коли в договорі останнє відсутнє. Обгрунтованим є розмір неустойки в сумі 2500грн., які складають 0,5% від передплати в сумі 500 000грн., як то передбачено п.4.2 договору, і які підлягають стягненню за ст.549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

За викладених обставин судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ТОВ „Меблеві технології" слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2015 року по справі № 916/1872/15 - скасувати частково з викладенням його резолютивної частини в іншій редакції.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд позову відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів:

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Меблеві технології" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 16.06.2015р. по справі №916/1872/15 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Меблеві технології" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Білдінг Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Меблеві технології" 24679,11грн. грн. інфляційних втрат, 2292,74грн. 3% річних, 2500 грн. неустойки, 117,39 грн. судового збору.

В решті позову відмовити."

Видачу наказу за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ст. 110 ГПК України постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 13.11.2015р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов