Постанова

від 10.11.2015 по справі 922/3703/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа № 922/3703/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Селігей Р.О. (дов. №1107 від 16.10.2015 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4459Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2015 року у справі

за позовом Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, м. Дергачі, Дергачівський район, Харківська область

до Приватного підприємства "Власенергія", м. Харків

про стягнення 115 803,26 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з ПП "Власенергія" 115 803,26 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору підряду №26/09/2013 від 26.03.2013 р., а саме: 89 807,76 грн. пені та 25 995,50 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2015 р. у справі №922/3703/15 (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Власенергія" на користь Харківського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості 88 322,40 грн. пені та 25 995,50 грн. штрафу. В частині стягнення 1 485,36 грн. пені в задоволенні позову відмовлено.

ПП "Власенергія" з рішенням господарського суду першої інстанції в частині задоволення позову не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача 88 322,40 грн. пені та 25 995,50 грн. штрафу та покладення на відповідача судових витрат скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, відповідач просить прийняти заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до вимог матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що факт не прийняття стороною участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом, може бути підставою для скасування рішення суду, а не для прийняття апеляційним судом заяви сторони про застосування позовної давності. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

На виконання вимог ухвали суду від 20.10.2015 р. сторони надали письмові пояснення.

Позивач в письмових поясненнях (вх. №15215 від 10.11.2015 р.), зокрема, зазначає, що Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості не має претензій до виконання робіт по договору підряду, а має претензію щодо прострочення опрацювання ПП "Власенергія" перерахованого авансу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач в письмових поясненнях (вх. №15210 від 10.11.2015 р.) щодо виконання обов'язку використати одержаний аванс вказує, що отримана ним за договором попередня оплата була використана на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після її одержання.

На підтвердження викладеної в письмових поясненнях правової позиції апелянтом надані до суду додаткові докази (вх. №15211 від 10.11.2015 р.), які колегією суддів долучені до матеріалів справи.

ПП "Власенергія" свого представника в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, хоча про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень, вислухавши в судовому засіданні уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2013 р. між Харківським центром професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості (замовник) та ПП "Власенергія" (підрядник) було укладено договір підряду №29/09/2013, згідно п. 1.2 якого замовник доручив, а підрядник зобов`язався виконати роботи з реконструкції майнового комплексу під Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості з розміщенням додаткових будівель та споруд по вул. Артема, 1 у м. Дергачі. Реконструкція ПС-35/10 кВ "Дергачі-с", IV черга будівництва, 2-й пусковий комплекс, а також здати об'єкт замовнику, усунути можливі недоліки і дефекти, які виникли з його вини і виявлені при прийманні виконаних робіт або в гарантійні терміни експлуатації. Замовник зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її (а.с. 12-17).

Протягом дії вказаного договору сторонами вносились зміни до нього шляхом укладення додаткових угод (а.с. 18, 19).

Ціна договору, визначена пунктом 3.2 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 17.04.2014 р.), становить 1 341 014,10 грн.

Термін дії договору, встановлений пунктом 11.1 договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.12.2013 р.), - до 31.12.2014 р.

Пунктом 4.1 сторони передбачили, що розрахунки проводяться шляхом: попередньої оплати, яка здійснюється на підставі отримання рахунку від підрядника в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт (Постанова КМУ №1404 від 09.10.2006 р.); оплати замовником згідно виставлених підрядником рахунків, актів виконаних будівельних робіт.

Відповідно до п. 4.6 договору, у випадку затримки оплати за роботи замовником як державної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов`язується провести оплату впродовж 10-ти банківських днів з дня надходження коштів на рахунок.

Підрядник зобов'язався: розпочати виконання робіт протягом 3-х робочих днів з дати перерахування коштів у вигляді попередньої оплати на розрахунковий рахунок (п. 5.1. договору); виконати роботи в повному обсязі у встановлений строк згідно з додатком №2 "Календарний план" (п. 5.2 договору).

На виконання умов договору та на підставі виставлених підрядником рахунків (№44-13/М, №43-13/М від 10.10.2013 р. - а.с. 21, 23) замовник перерахував грошові кошти в сумі 1341014,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1362 , №1376 від 21.11.2013 р. (а.с. 22, 24).

Підрядник в порушення умов договору несвоєчасно опрацював попередню оплату, що стало підставою для звернення замовника до господарського суду з позовом про стягнення 115 803,26 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позову Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості посилається на приписи ст. 230 ГК України та п. 7.2 договору, згідно яких позивачем нараховано пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, яка становить 89807,76 грн. та штраф у розмірі 7% за прострочення понад 30 днів, який становить 25995,50 грн.

Задовольняючи позов в частині стягнення 25995,50 грн. штрафу та пені в сумі 88322,40 грн. господарський суд дійшов висновку про відповідність позовних вимог в цій частині вимогам чинного законодавства та умовам договору. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 1485,36 грн. суд відмовив в їх задоволенні, як безпідставно нарахованих.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатись на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з вимог чинного законодавства, роботи можуть вважатися виконаними (а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав) після складання акту виконаних робіт. Тільки складений акт породжує правові наслідки. Складений акт - це акт підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється (за відсутністю письмових зауважень).

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи, а замовник прийняти об'єкт або закінченні будівельні роботи та оплатити їх (ч.1, 2 ст. 875 Цивільного кодексу України, ч. 1,2 ст. 318 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт за договором будівельного підряду проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та в строк, встановлений для його виконання.

На виконання постанови КМУ № 1404 та умов договору підрядник повинен був розпочати виконання робіт у триденний термін після отримання коштів (27.12.2013 р.) та відпрацювати одержану попередню оплату у термін до 27.03.2014 р. включно, або повернути отриману попередню оплату.

Пунктом 6.3.3 договору визначено зобов'язання підрядника поставити на об'єкт необхідні матеріали, конструкції, обладнання, комплектуючі вироби, виконувати їх приймання, розвантаження, складування та збереження.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач порушив умови договору, несвоєчасно опрацювавши попередню оплату:

- поставку устаткування на суму 969649,87 грн. було здійснено лише у квітні 2014 року, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та витрат, актом №1 вартості обладнання за квітень 2014 року (а.с. 25, 26);

- залишок суми попередньої оплати на суму 371 364,23 грн. відпрацьовано в жовтні 2014 року, про що свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2014 року, акт №2 вартості обладнання за жовтень 2014 року, акти №3 та №4 приймання-передачі будівельних робіт за жовтень 2014 року (а.с. 27, 28, 29-31, 32-40).

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору сторони обумовили, що у разі несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі робіт підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеня) у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, який дійшов висновку про відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору розрахунку штрафу та задовольнив позов в частині стягнення з відповідача 25 995,50 грн. штрафу.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 88 322,40 грн. колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно здійснено перерахунок пені та встановлено, що період 6 місяців (183 дні) та розмір пені становить: за період з 28.03.2014 р. по 17.04.2014 р. - 28 161,30 грн., за період з 18.04.2014 р. по 26.09.2014 р. - 60 161,1 грн.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 88 322,40 грн. та відмовив в частині стягнення пені в сумі 1485,36 грн., як безпідставно нарахованих.

Посилання відповідача на відсутність виконання загальних умов забезпечення робіт, зокрема надання проектної документації, спростовується тим, що сторонами були підписані акти виконаних робіт без будь-яких зауважень. Посилання на невиконання будь-яких умов замовником в них відсутні.

Колегія суддів відхиляє заяву апелянта про застосування наслідків спливу строків позовної давності, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі, яке було заявлено до винесення рішення.

При розгляді справ у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді 1 інстанції.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справ здійснює перевірку та оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді 1 інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді 1 інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції.

Той факт, що сторона не приймала участі у розгляді справи судом 1 інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду 1 інстанції, а не для рішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Харківської області було вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, ухвалами суду від 26.06.2015 р. та 20.07.2015 р. сторін було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, а також відсутності доказів неможливості подати заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення вищевказаної заяви.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015 р. у справі №922/3703/15 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2015 р. у справі №922/3703/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 16.11.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.