Рішення

від 10.11.2015 по справі 916/3512/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2015 р.Справа № 916/3512/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"

до відповідача ОСОБА_1 кооперативу „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ»

про стягнення 6 741,20 грн.

Суддя: Власова С.Г.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №07-06/72 від 05.08.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

В засіданні 10.11.2015 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: про стягнення з ОСОБА_1 кооперативу „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" 3900,52 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 93,74 грн. три процента річних, 1437,66 грн. індекс інфляції, 997,07 грн. пені, 312,21 грн. штрафу, загалом 6741,20 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2015р. порушено провадження у справі, присвоєно №916/3512/15 та призначено до розгляду 15.09.2015р.

15.09.2015р. за вх.№22860/15 до господарського суду Одеської області надійшов від позивача супроводжуючий лист з додатками, витребуваними ухвалою суду від 26.08.2015р.

Ухвалою суду від 22.10.2015р. строк вирішення спору по даній справі продовжено на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в обґрунтування яких зазначає, що в період з 31.10.2013р. по 31.03.2015р. ТОВ "Теплодаренерго" відпустило відповідачу теплову енергію в обсязі 2,13 Гкал. на суму 3900,52 грн., однак останній не виконав свої зобов'язання належним чином, не здійснив оплату спожитої теплової енергії, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 3900,52 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції за адресою, зазначеною в позовній заяві та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа, згідно ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

26.09.2009р. між ТОВ "Теплодаренерго" (Енергопостачальна організація) та ОСОБА_1 кооперативом „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» (Абонент) був укладений договір №26/09-Т на користування тепловою енергією в гарячій воді для опалення приміщення загальною площею 20,0 кв. м., розташованого за адресою: блок-вставка гурт. 26-27, вул. Піонерна, м. Теплодар, Одеська область.

Відповідно до п.п. 1, 2. Договору сторони зобов'язуються керуватися діючими „Правилами користування тепловою енергією (Правила)В» . Енергопостачальна організація зобов'язана відпустити Абоненту теплову енергію в горячій воді у відповідності із встановленому йому планом теплоспоживання в період з 26.10.2009р. по 31.12.2010р., об'ємом 2,66 Гкал. (Гігакалорій) з максимумом теплового навантаження 0,0014 Гкал/год: з них на опалення 0,0014 Гкал/год, при Тн.в. -18 0С.

Відповідно до п. 3. Договору максимальна кількість теплової енергії, що подається Енергопостачальною організацією Абоненту для опалення, встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря.

Пунктом 5. Договору визначено, що облік теплоенергії, що відпускається, ведеться приладами обліку теплової енергії у встановленому на тепловому вводі Абонента відповідно до „Інструкції з обліку відпуску тепла електростанціями та підприємствами теплових мережВ» (Інструкція). Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку. При відсутності приладів обліку кількість теплової енергії, що відпускається Абоненту розраховується Енергопостачальною організацією згідно максимального теплового навантаження з врахуванням фактичного часу споживання теплової енергії та фактичної температури мережної води в трубопроводі.

Із змісту п.п. 7., 7.1., 7.2. Договору вбачається, що розрахунок за теплову енергію проводиться в грошовій формі до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до діючих тарифів. Тариф на споживання теплової енергії складає 748,55 грн. за Гкал., теплової енергії, що відпускається з врахуванням ПДВ, об'єм відпущеної теплової енергії по договору складає 2,66 Гкал, сума договору 1991,14 грн. в т.ч. ПДВ 331,86 грн. При зміні тарифів на теплоенергію та суми оплати Енергопостачальна організація інформує Абонента. Суму оплати з врахуванням зміни тарифу вважати невід'ємною частиною договору.

Енергопостачальна організація по закінченню місяця виписує рахунок за фактично відпущену теплоенергію. Представник абонента зобов'язаний отримати рахунок до 5 числа. Оплата за фактично спожиту теплоенергію проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок енергопостачальної організації. У випадку порушення Абонентом строку оплати з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобов'язання. У випадку невиконання грошового зобов'язання сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочки, 3% річних по грошовому зобов'язанні та пені. У випадку наявності у Абонента заборгованості всі кошти, перераховані Абонентом за теплоенергію, зараховуються Енергопостачальною організацією на погашення існуючої заборгованості споживача з більш раннім строком її виникнення. Сторони після закінчення опалювального сезону до 25 числа місяця, наступного за закінченням подачі теплоенергії, складають двосторонній акт звірки (п.п. 8., 8.1., 8.2., 8.3., 8.4., 8.5. Договору).

Згідно п.п. 17, 20. Договору цей договір вступає в силу з 26.10.2009р. по 31.12.2010р. Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії або зміни умов договору, які не суперечать законодавству України.

Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його зміну, то договір є діючим.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.03.2012р. №138 „Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Теплодаренерго"В» встановлено тариф на теплову енергію в гарячій воді в розмірі 1147,71 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

Подалі, відповідно до п.1.2. Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.06.2014р. №721 „Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) ТОВ „ТеплодаренергоВ» тариф на теплову енергію в гарячій воді встановлено у розмірі 1480,76 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

Також, згідно п. 1.3 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 28.11.2014р. №529 „Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ „ТеплодаренергоВ» встановлено тариф на теплоенергію в гарячій воді в розмірі 1758,91 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ.

На виконання умов Договору ТОВ "Теплодаренерго" відпускало ОСОБА_1 кооперативу „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» теплову енергію протягом жовтня 2013р.- травня 2015 р., однак останній в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснював її оплату, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 3900,52 грн.

В обґрунтування заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 3900,52 грн., позивач надав до суду розрахунок теплової енергії, що споживалась ОСОБА_1 кооперативом „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» протягом жовтня 2013р.- травня 2015 р., а також виставлені до оплати рахунки-фактури.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, здійснений позивачем, а також рахунки-фактури, надані останнім, суд встановив в них арифметичні розбіжності, а саме, в розрахунку суми основного боргу за лютий 2015 року вказана сума 386,29 грн. та за березень 2015 року вказана сума 492,23 грн. Між тим, в рахунку-фактурі №224 від 27.02.2015р. зазначена сума 386,96 грн., а в рахунку-фактурі №346 від 31.03.2015р. зазначена сума 492,32 грн. Звідси, за розрахунком суду, сума основного боргу складатиме 3900,61 грн., а так як позивачем заявлено суму в меншому розмірі, то задоволенню судом підлягає сума саме в розмірі 3900,52 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ "Теплодаренерго" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 3900,52 грн. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про теплопостачанняВ» передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч.3 ст.24, ч.2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачанняВ» вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст.25 Закону України „Про теплопостачанняВ» ).

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів №1198 від 03.10.07 р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

З врахуванням наведених положень законодавства та проаналізованих судом первісних доказів, зокрема, договору №26/09-Т, розрахунку позовних вимог, а також рахунків-фактур, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 3900,52 грн. в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача, згідно п.8.1. Договору пеню за неналежне виконання грошового зобов'язання в сумі 997,07 грн., розраховану по кожному рахунку окремо, штраф у розмірі 10% річних від суми невиконаного зобов'язання, що складає 312,21 грн.

Відповідно до п.1 ст.546, п.1 ст.547, п.1 ст.548, п.1, 2, 3 ст. 549, ст. 550 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, притриманням, завдатком; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом.

У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами (ч. 5 ст.25 Закону України „Про теплопостачанняВ» ).

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд встановив в ньому арифметичні помилки, а саме пеня розрахована ТОВ „ТеплодаренергоВ» за період з 11.11.14р. по 10.01.15р. із суми заборгованості 3770,13 грн. та за період з 11.01.15р. по 10.04.15р. із суми заборгованості 4719,94 грн. Однак, із наявних в матеріалах справи розрахунку суми основного боргу та рахунків-фактур вбачається, що пеня повинна бути розрахована за період з 11.11.14р. по 10.01.15р. із суми заборгованості 1745,76 грн., а не 3770,13 грн. та за період із з 11.01.15р. по 10.04.15р. із суми заборгованості 2564,01 грн., а не 4719,94 грн. Крім того, в розрахунку пені позивач невірно зазначив кількість днів прострочення, а саме на 6 днів більше, тобто в період з 11.11.14р. по 10.04.15р. складає 151 день, а не 157 днів як то вказано позивачем. У зв'язку з чим, судом було самостійно здійснено розрахунок пені наступним чином:

Період простроченняСума боргу Кількість днів простроченняПодвійна облікова ставка НБУ Сума пені за період прострочення (грн.) з 11.11.14р.- 10.12.14р. 1745,76 грн. 30з 11.11.14р.по13.11.14р. - 12,5% 1745,76*12,5%*2*2:365:100=2,39 грн. з 13.11.14р. по 10.12.14р. - 14% 1745,76*14%*2*28:365:100=37,5 грн. 39,89 грн. з 11.12.14р.- 10.01.15р. 2071,52 грн. 31 14% 2071,52*14%*2*31:365:100=49,26 грн. 49,26 грн. з 11.01.15р. - 10.02.15р. 2564,01 грн. 31з 11.01.15р. по 06.02.15р. - 14% 2564,01*14%*2*26:365:100=51,14 грн. з 06.02.15р. по 10.02.15р. - 19,5% 2564,01*19,5%*2*5:365:100=13,70 грн. 64,84 грн. з 11.02.15р. - 10.03.15р. 3021,33 грн. 28З 11.02.15р. по 04.03.15р. - 19,5% 3021,33*19,5%*2*21:365:100=67,80 грн. з 04.03.15р. по 10.03.15р. - 30% 3021,33*30%*2*7:365:100= 34,77 грн. 102,57 грн. з 11.03.15р. - 10.04.15р. 3408,29 грн. 31 30% 3408,29*30%*2*31:365:100=173,69 грн. 173,69 грн. 151 к.д. 430,25 грн. Розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений останнім із суттєвими помилками в частині сум боргу та кількості днів прострочення, з врахуванням чого за розрахунком суду пеня складає 430,25 грн. Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошового зобов'язання в сумі 430,25 грн.

Що стосується заявленої позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобов'язання, то суд відмовляє в позові в частині стягнення штрафу в сумі 312,21 грн. з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Науково-практичний коментар цивільного кодексу України зазначає, що згідно ст. 549 ЦК штраф та пеня обчислюється лише у відсотках. Норма, яка встановлює таке положення, не є диспозитивною, тобто сторони не в змозі змінити її положення та встановити у договорі штраф або пеню у вигляді твердої суми або в кратному відношенні до суми зобовґязання.

У відповідності до п.2 ч.3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Сторони у договорі передбачили штраф у розмірі 10% річних від суми неналежно виконаного зобов'язання, що не відповідає нормам чинного законодавства, а саме ч.2 ст. 549 ЦК України, у зв'язку з чим суд вважає неправомірним нарахування даного штрафу та відповідно доходить висновку про відмову позивачу в задоволенні позову в цій частині заявлених позовних вимог.

Також, ТОВ "Теплодаренерго" заявлено до стягнення з ОСОБА_1 кооперативу „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» , з врахуванням прострочення останнім виконання грошового зобов'язання, три процента річних в сумі 93,74 грн., розрахованих за період з 11.11.2013р. по 10.04.2015р. та індекс інфляції в сумі 1437,66 грн., розрахований за період з листопада 2013р. по березень 2015р.

У відповідності з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив в ньому арифметичні помилки, а саме три проценти річних розраховані ТОВ „ТеплодаренергоВ» за період з 11.11.13р. по 10.12.13р. із суми заборгованості 2169,17 грн.; за період з 11.12.13р. по 10.01.14р. із суми заборгованості 2513,49 грн.; за період з 11.01.14р. по 10.02.14р. із суми заборгованості 2847,09 грн.; за період з 11.02.14р. по 10.03.14р. із суми заборгованості 3126,88 грн; за період з 11.03.14р. по 10.04.14р. із суми заборгованості 3385,14 грн.; за період з 11.11.14р. по 10.12.14р. із суми заборгованості 3770,13 грн; за період з 11.12.14р. по 10.01.15р. із суми заборгованості 4262,62 грн; за період з 11.01.15р. по 10.02.15р. із суми заборгованості 4719,94 грн; за період з 11.02.15р. по 10.03.15р. із суми заборгованості 5106,90 грн; за період з 11.03.15р. по 10.04.15р. із суми заборгованості 5599,22 грн. Однак, із наявних в матеріалах справи розрахунку суми основного боргу та рахунків-фактур вбачається, що суми, вказані в розрахунку трьох процентів річних, зовсім не відповідають сумам, вказаним у розрахунку суми основного боргу та рахунків-фактур, а саме, розрахунок трьох процентів річних повинен бути розрахований за період з 11.11.13р. по 10.12.13р. із суми заборгованості 195,11 грн.; за період з 11.12.13р. по 10.01.14р. із суми заборгованості 470,56 грн.; за період з 11.01.14р. по 10.02.14р. із суми заборгованості 814,88 грн.; за період з 11.02.14р. по 10.03.14р. із суми заборгованості 1148,48 грн; за період з 11.03.14р. по 10.04.14р. із суми заборгованості 1428,27 грн.; за період з 11.11.14р. по 10.12.14р. із суми заборгованості 1745,76 грн; за період з 11.12.14р. по 10.01.15р. із суми заборгованості 2071,52 грн; за період з 11.01.15р. по 10.02.15р. із суми заборгованості 2564,01 грн; за період з 11.02.15р. по 10.03.15р. із суми заборгованості 3021,33 грн; за період з 11.03.15р. по 10.04.15р. із суми заборгованості 3408,29 грн. В даному випадку слід було розрахувати три процента річних з моменту виникнення заборгованості по кожному рахунку окремо з врахуванням суми заборгованості, що збільшувалась щомісячно. Крім того, в розрахунку трьох процентів річних позивач невірно зазначив кількість днів прострочення, а саме на 3 дні більше, тобто в період з 11.11.13р. по 10.04.15р. складає 302 дні, а не 305 днів як то розрахував позивач. У зв'язку з чим, судом було самостійно здійснено розрахунок трьох процентів річних наступним чином:

Період простроченняСума боргу Кількість днів простроченняРозрахунок Загальна сума процентів (грн.) з 11.11.13р.- 10.12.13р. 195,11 грн. 30 195,11*3%*30:365:100 0,48 грн. з 11.12.13р. - 10.01.14р. 470,56 грн. 31 470,56*3%*31:365:100 1,20 грн. з 11.01.14р. - 10.02.14р. 814,88 грн. 31 814,88*3%*31:365:100 2,08 грн. з 11.02.14р. - 10.03.14р. 1148,48 грн. 28 1148,48*3%*28:365:100 2,64 грн. з 11.03.14р. - 10.04.14р. 1428,27 грн. 31 1428,27*3%*31:365:100 3,64 грн. з 11.11.14р. - 10.12.14р. 1745,76 грн. 30 1745,76*3%*30:365:100 4,30 грн. з 11.12.14р. - 10.01.15р. 2071,52 грн. 31 2071,52*3%*31:365:100 5,28 грн. з 11.01.15р. - 10.02.15р. 2564,01 грн. 31 2564,01*3%*31:365:100 6,53 грн. з 11.02.15р. - 10.03.15р. 3021,33 грн. 28 3021,33*3%*28:365:100 6,95 грн. з 11.03.15р. - 10.04.15р. 3408,29 грн. 31 3408,29*3%*31:365:100 8,68 грн. 302 к.д. 41,78 грн. Отже, розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений останнім із суттєвими помилками в частині сум боргу, визначення періоду прострочення та кількості днів прострочення, з врахуванням чого за розрахунком суду три проценти річних складають 41,78 грн. Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 41,78 грн.

Згідно розрахунку позовних вимог позивачем було нараховано індекс інфляції за період з листопада 2013р. по березень 2015р. в сумі 1437,66 грн. Перевіривши розрахунок індексу інфляції, наданий позивачем до матеріалів справи, суд також встановив в ньому арифметичні помилки, а саме індекс інфляції ТОВ „ТеплодаренергоВ» розрахувало аналогічно розрахунку трьох процентів річних, тобто, з невірним визначенням боргу згідно розрахунку позовних вимог та рахунків-фактур. У зв'язку з чим, судом було обчислено індекс інфляції на підставі повідомлень Державної служби статистики України відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населенняВ» , п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.2013р. № 14 в наступному вигляді :

Період простроченняСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодСума боргу з врахуванням індексу інфляціїІнфляційне збільшення суми боргу (грн.) з 11.11.13р.- 10.12.13р. 195,11 грн. 1.007 196,48 1,37 з 11.12.13р. - 10.01.14р. 470,56 грн. 1.007 473,85 3,29 з 11.01.14р. - 10.02.14р. 814,88 грн. 1.008 821,40 6,52 з 11.02.14р. - 10.03.14р. 1148,48 грн. 1.028 1180,64 32,16 з 11.03.14р. - 10.04.14р. 1428,27 грн. 1.056 1508,25 79,98 з 11.11.14р. - 10.12.14р. 1745,76 грн. 1.049 1831,30 85,54 з 11.12.14р. - 10.01.15р. 2071,52 грн. 1.062 2199,95 121,43 з 11.01.15р. - 10.02.15р. 2564,01 грн. 1.086 2784,81 220,50 з 11.02.15р. - 10.03.15р. 3021,33 грн. 1.167 3525,89 504,56 з 11.03.15р. - 10.04.15р. 3408,29 грн. 1.263 4304,67 896,38 1951,73 Звідси, за розрахунком суду, сума індексу інфляції складатиме 1951,73 грн., проте, так як позивачем заявлено до стягнення індекс інфляції в меншому розмірі, то задоволенню судом підлягає саме індекс інфляції в розмірі 1437,66 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд частково задовольняє заявлені ТОВ "Теплодаренерго" позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з ОСОБА_1 кооперативу „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» підлягає заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3900,52 грн., 430,25 грн. пені, 41,78 грн. три процента річних, 1437,66 грн. індекс інфляції, загалом 5810,21 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 кооперативу „Молодіжний жилий комплекс Теплий дімВ» (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 2, ідентифікаційний номер 34643011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Польова,1, код ЄДРПОУ 32483079) 3900 (три тисячі дев'ятсот) грн. 52 коп. основного боргу, 430 (чотириста тридцять) грн. 25 коп. пені, 41 (сорок одна) грн. 78 коп. три процента річних, 1437 (одну тисячу чотириста тридцять сім) грн. 66 коп. індекс інфляції, 1574 (одна тисяча п'ятсот сімдесят чотири) грн. 67 коп. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішенння складено 13.11.2015р.

Суддя С.Г. Власова