Рішення

від 12.11.2015 по справі 916/3682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2015 р.Справа № 916/3682/15

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ»

про стягнення неустойки 80 034,33 грн.

Суддя: Власова С.Г.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №01-36/82 від 09.09.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

В засіданні 12.11.2015 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №01-36/82 від 09.09.2015р.

Від відповідача: не з'явився.

ОСОБА_3 спору: про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради 80 034,33 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 02.09.2015р. порушено провадження у справі, присвоєно №916/3682/15 та призначено до розгляду 17.09.2015р.

Ухвалою суду від 20.10.2015р. строк вирішення спору по даній справі продовжено на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання представника позивача.

12.11.2015р. за вх.№28400/15 до господарського суду Одеської області надійшов від позивача супровідний лист з додатками, витребуваними ухвалою суду від 05.11.2015р.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, в обґрунтування яких зазначає, що 14.09.1998р. між сторонами спору було укладено договір оренди об'єкту комунальної власності №7/037, що знаходиться на балансі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за яким відповідачу було передано у строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 27. Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2013р. даний договір було розірвано та зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення. У зв'язку із невиконанням зобов'язання, визначеного рішенням суду від 09.12.2013р., відповідача було примусово виселено у рамках виконавчого провадження згідно акту державного виконавця від 17.06.2014р. У зв'язку з несвоєчасним звільненням орендованого майна позивачем нараховано неустойку за період з 27.12.2013 р. по 17.06.2014 р. в сумі 80 034,33 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції за адресою, зазначеною в позовній заяві та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа, згідно ст.75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

14.09.1998р. між Представництвом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю колективною фірмою „ПродтовариВ» (Орендар) був укладений договір оренди №7/037, згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт комунальної власності - нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 168,2 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Паустовського,27.

Згідно з положенням „Про департамент комунальної власності Одеської міської радиВ» , затверджене рішенням Одеської міської ради №384-VІ від 28.02.2011р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Додатковим погодженням від 21.12.2012р. площу орендованого приміщення було збільшено до 200,8 кв.м. та змінено назву Орендодавця на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.8 договору оренди №7/037 від 14.09.1998р., орендар зобов'язаний використовувати орендоване приміщення у відповідності з його призначенням та умовами договору оренди, узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого приміщення.

Так, відповідно до вищезазначеного договору оренди, об'єкт оренди орендарю було передано під розміщення магазину без реалізації товарів підакцизної групи та відповідно до „Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілуВ» зі змінами від 4 жовтня 1995 р. №786 встановлено орендну ставку 6% від експертної оцінки. Відповідно до додаткового погодження від 24.12.2012р. торгівля товарами продовольчої групи розраховується за ставкою 8%, торгівля товарами підакцизної групи 18%, торгівля товарами непродовольчої групи 18%.

Згідно з актом обстеження об'єкту оренди від 18.04.2013р. позивач встановив, що орендоване приміщення використовується орендарем в порушення умов договору, а саме 20кв.м. під послуги копіювання, 70,5 кв.м. використовуються під розміщення бару з реалізацією товарів підакцизної групи, 110,3 кв.м. взагалі не використовується.

Позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови договору щодо використання орендованого приміщення у відповідності з його призначенням, у зв'язку з чим позивач 18.10.2013р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ» про розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 200,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Паустовського,27.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2013р. позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради були задоволені в повному обсязі.

27.12.2013р. господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання рішення, в якому зазначено виселити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ» з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 200,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського,27.

05.03.2014р. Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Одеської області від 27.12.2013р.

На виконання вказаного вище наказу Першим Суворовським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 17.06.2014р. було примусово здійснено виселення ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ» , що підтверджується актом державного виконавця від 17.06.2014р., в якому зазначено, що нежитлове приміщення загальною площею 200,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паустовського, 27, звільнено від боржника, а саме ТОВ „ПродтовариВ» , а залишене майно боржника описано й арештовано актами у кількості 4шт. та передано на відповідальне зберігання представнику стягувача ОСОБА_4

В обґрунтування заявленої до стягнення суми неустойки в розмірі 80 034,33 грн., позивач надав до суду розрахунок неустойки по договору оренди об'єкту комунальної власності №7/037 від 14.09.1998р. за період з 27.12.2013р. по 17.06.2014р.

Перевіривши розрахунок суми неустойки, здійснений позивачем, суд встановив в ньому арифметичні помилки, а саме, в розрахунку суми неустойки за грудень 2013 року вказаний індекс інфляції за листопад 2013р., а саме 1,002, в той час, коли має бути вказаний індекс інфляції 1,005; за січень 2014р. вказаний індекс інфляції за грудень 2013р., а саме 1,005, в той час, коли має бути вказаний 1,002; за лютий 2014р. вказаний індекс інфляції за січень 2014р., а саме 1,002, в той час, коли має бути вказаний 1,006; за березень 2014р. вказаний індекс інфляції за лютий 2014р., а саме 1,006, в той час, коли має бути вказаний 1,022; за квітень 2014р. вказаний індекс інфляції за березень 2014р., а саме 1,022, в той час, коли має бути вказаний 1,033; за травень 2014р. вказаний індекс інфляції за квітень 2014р., а саме 1,033, в той час, коли має бути вказаний 1,038; за червень 2014р. вказаний індекс інфляції за травень 2014р., а саме 1,038, в той час, коли має бути вказаний 1,010. У зв'язку з чим, судом було самостійно здійснено розрахунок неустойки наступним чином:

Період простроченняІндекс інфляції Орендна ставкаНеустойка (3ст.=2ст.*2)ОплатаЗалишок ОСОБА_3 Грудень2013 р. - 5 днів 1,005 1090,22 2191,34 -2191,34 Січень 2014р. 1,002 6793,13 13613,44 -15804,78 Лютий 2014р. 1,006 6806,72 13695,12 -29499,90 Березень 2014р. 1,022 6847,56 13996,42 -43496,32 Квітень 2014р. 1,033 6998,20 14458,28 -57954,60 Травень 2014р. 1,038 7229,14 15007,70 -72962,30 Червень 2014р.-17 днів 1,010 4252,19 8589,42 -81551,72 -81 551,72 Розрахунок неустойки, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений останнім із суттєвими помилками в частині визначення індексу інфляції, з врахуванням чого за розрахунком суду неустойка складає 81551,72 грн., а так як позивачем заявлено суму в меншому розмірі, то задоволенню судом підлягає сума саме в розмірі 80 034,33 грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені Департаментом комунальної власності Одеської міської ради позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 80 034,33 грн. правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст.762 Цивільний кодекс України).

Із змісту ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України вбачається, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майнаВ» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди

За положеннями ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені Департаментом комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ» позовні вимоги про стягнення неустойки в період з 27.12.2013р. по 17.06.2014р. в сумі 80 034,33 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ПродтовариВ» (65110, м. Одеса, вул. Паустовського, 27, ідентифікаційний номер 19052301) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код ЄДРПОУ 26302595) 80 034 (вісімдесят тисяч тридцять чотири) грн. 33 коп. неустойки, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 16.11.2015р.

Суддя С.Г. Власова