Постанова

від 10.11.2015 по справі 816/4399/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4399/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області - ОСОБА_2,

представника Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області , Управління державної казначейської служби у м.Полтаві Полтавської області про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2015 року Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (надалі - позивач, УН ТОВ "Алтазар") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач 1, ДПІ у м. Полтаві) , Управління державної казначейської служби у м.Полтаві Полтавської області (надалі - відповідач 2, УДКСУ у м. Полтаві) про стягнення з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, з розрахункового рахунку № 31117030700002 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" пеню у сумі 36 241,51 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за наслідками перевірки достовірності бюджетного відшкодування ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення №0000311507 від 17.08.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 94 991,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 23 747,75 грн. та від 12.11.2012 №000061507, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 94 963,00 грн. За результатами судового оскарження позивачем зазначених рішень, податкові повідомлення-рішення №0000661507 від 12.11.2012 та №0000311507 від 17.08.2012 скасовані, що підтверджується постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 (набрала законної сили з урахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013), чим підтверджено право товариства на отримання з Держбюджету задекларованої та заявленого на відшкодування суми 94991 грн. з ПДВ за квітень 2012 року, у зв'язку з чим сума пені у розмірі 36 241 грн. за прострочення 826 днів (з 14.06.2013 по 18.09.2015 ) підлягає стягненню з Держбюджету на його користь.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, посилаючись на те, що ДПІ у м. Полтаві 11.06.2013, на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013, виключено з обліку оскаржувані платником податків податкові повідомлення-рішення в сумі 94991,00 грн. і відповідно поновлена переплата. Вказував, що 18.09.2015, на виконання виконавчого листа від 18.03.2014, відшкодовано УН ТОВ "Алтазар" податок на додану вартість за квітень 2012 року в сумі 92 262,00 грн. Податковий орган в даному випадку діяв у відповідності до діючого законодавства України, а тому просив у позові відмовити.

Представник відповідача 2 пояснив, що пеня за прострочення сплати бюджетної заборгованоісті з податку на додану вартість підлягає стягненню на користь УН ТОВ "Алтазар" з Державного бюджету України в особі УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області. Просив розглянути справу в сукупності поданих доказів сторін та у відповідності до чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Українсько-німецьке ТОВ "Алтазар" є суб'єктом господарської діяльності, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 17.02.1994 року за №15881070010001696 (ідентифікаційний код 20029514). Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві з 21.02.1994 року та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 02 серпня 2012 року ДПІ у м. Полтаві, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування, декларування Українсько-німецьким ТОВ "Алтазар" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, складено акт №2198/15-3/200295514, у якому зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування та зроблено висновок про порушення п.200.1 пп. "а" п.200.4 ст.200, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2012 року на суму 94991,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення 17.08.2012 №0000301507, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 94963,00 грн. та №0000311507, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 94991,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 23747,75 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Українсько-німецьким ТОВ "Алтазар" у порядку адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0000311507 від 17.08.2012 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення №0000301507 17.08.2012 скасовано та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення - рішення на суму заниження бюджетного відшкодування в розмірі 94963,00 грн.

12.11.2012 року ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення №000061507, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 94963,00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0000311507 від 17.08.2012 та №000061507 від 12.11.2012 позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 у справі №2а-1670/8128/12 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000311507 від 17.08.2012 та №0000661507 від 12.11.2012. Стягнуто з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" в розмірі 94991,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000311507 від 17.08.2012 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 27,67 грн та в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року на користь позивача в розмірі 94991,00 грн.

Таким чином, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, підтверджено право товариства на отримання з Держбюджету задекларованої та заявленого на відшкодування суми 92 262 грн.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У зв'язку з тим що відповідач не здійснив бюджетне відшкодування заявленої суми податку на додану вартість у розмірі 94 963,00 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України належної йому до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №816/6210/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014, позов Українсько-німецького ТОВ "Алтазар" до ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, УДКС у м. Полтаві Полтавської області про стягнення бюджетної заборгованості, пені та визнання бездіяльності протиправною - задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 92 262,00 грн.

За правилами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що на виконання виконавчого листа №816/1465/15, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 16.07.2015, про стягнення з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, з розрахункового рахунку №31117030700002 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 92 262,00 грн., ДПІ у м. Полтаві 18.09.2015 відшкодовано бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 92 262,00 грн.

У зв'язку з тим, що суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість своєчасно не були відшкодовані, позивач звернувся до суду з метою стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 14.06.2013 по 18.09.2015.

Надаючи оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить із наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення відповідних розрахунків встановлені Податковим кодексом України.

Так, положеннями пункту 200.7 та п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПКУ за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

З огляду на викладене, контролюючий орган повинен був протягом п'яти робочих днів, що настали за днем проголошення рішення суду апеляційної інстанції (30.05.2013), яким скасовано податкові повідомлення-рішення №0000311507 від 17.08.2012 та №0000661507 від 12.11.2012, а саме 07.06.2013 (з у рахуванням вихідних днів) направити на адресу Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача. В свою чергу Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області повинно було протягом п'яти операційних днів після отримання цього висновку , а саме: 14.06.2013 (з у рахуванням вихідних днів) перерахувати на адресу позивача зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, дата виникнення у позивача права на нарахування та стягнення пені по заборгованості з відшкодування позивачу податку на додану вартість у сумі 36 241,51 грн. за квітень 2012 року становить: з 14.06.2013 року.

Судом встановлено, що 18 вересня 2015 року на виконання виконавчого листа від 18.03.2014 у справі № 816/6210/13 Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області на підставі платіжного доручення № 30720 перерахувало позивачу суми заборгованості з бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 92 262,00 грн.

Відтак, бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 92262,00 грн. повернуто позивачу з затримкою на 826 днів.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неподання контролюючим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Таким чином, оскільки заявлена та підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 92 262,00 грн. погашена ДПІ у м. Полтаві лише 18.09.15 та з урахуванням облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, то позивачу належить до стягнення з бюджету пеня у сумі 36 241,51 грн. на вказану заборгованість за 826 днів прострочення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 14.06.2013 по 18.09.2015.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, адміністративний позов Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" підлягає задоволенню.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення пені задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, з розрахункового рахунку № 31117030700002 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код ЄДРПОУ 20029514) пеню у сумі 36 241,51 грн. (тридцять шість тисяч двісті сорок одна гривня п'ядтесят одна копійка) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Українсько-німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код 20029514, вул. Грушевського, 1, м. Полтава, 36021) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2015 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко