Постанова

від 11.11.2015 по справі 823/5105/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року справа № 823/5105/15

12 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю: представника позивача Грушевого Ю.А. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Будівельна компанія «Епсілон», про скасування постанов про накладення арештів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - позивач) із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство «Будівельна компанія «Епсілон» (далі - третя особа), у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.11.2015) просить:

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції від 20.02.2012 за реєстровим № 19401755 про накладення арешту на нерухоме майно, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон» (код ЄДРПОУ 35529001), а саме нежитлові будівлі літ. Ю - І, С - І, с, Ш - І, S - І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222 (реєстраційний номер обтяження 12187282);

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції від 15.07.2015, в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ. Ю-І, С-І, с, Ш-І, S-І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон» (реєстраційний номер обтяження 12187282).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в іпотеці позивача перебуває нерухоме майно, що належить третій особі, а саме: нежитлові будівлі літ. Ю - І, С - І, с, Ш - І, S - І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222. Зазначене майно є предметом іпотеки. Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.02.2012 накладено арешт на нерухоме майно - предмет іпотеки, про що позивач довідався 27.08.2015 з інформаційної довідки №109351565. Арешт накладено в інтересах третьої особи, яка не є іпотекодержателем.

26.08.2015 при зверненні до відповідача було отримано копію Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 15.07.2015 , відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно третьої особи, у тому числі і на предмет іпотеки. Зазначений арешт було накладено в інтересах третьої особи - стягувача, який не є іпотеко держателем.

Позивач зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається лише за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з клопотанням у якому просив справу розглядати без участі його представника, при прийнятті рішення покладався на розсуд суду. У клопотанні зазначив, що в ході примусового виконання рішення (наказу господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 №02/2236) у виконавчому провадженні №29503004 прийнято постанову від 20.02.2012 за реєстровим № 19401755 про накладення арешту на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі літ. Ю - І, С - І, с, Ш - І, S - І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222.

02.03.2015 виконавче провадження завершене з причин передбачених п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

При відкритті виконавчого провадження №47929145, за заявою стягувача та згідно із ст. 25 та ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», 15.07.2015 прийнято постанову №47929145 про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника. 20.10.2015 виконавче провадження завершено з підстав передбачених п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явилась, заперечення проти позову не надала, явку свого представника не забезпечила, а тому суд вирішив провести розгляд справи за її відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позицію представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV (надалі - Закон №898) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ст. 3 Закону №898 іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Закону №898 у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідно до іпотечного договору від 17.11.2009 №010/02-5/225-05 з, укладеного між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) та приватним підприємством «Будівельна компанія «Епсілон» (іпотекодавець) нежитлові будівлі літ. Ю - І, С - І, с, Ш - І, S - І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222 передано в іпотеку. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Плахою Т.І., за реєстровим номером №6334 (а.с.10-17). 20.03.2010 було укладено договір про зміни №1 посвідчений приватним нотаріусом Плахою Т.І., за реєстровим номером 1557.

На підставі Договору іпотеки від 17.11.2009 було зареєстровано заборону відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 9256552, а 12.03.2010 було зареєстровано Іпотеку у Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 9256042, що підтверджується інформаційною довідкою №109351565 (а.с.20).

Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (надалі - Закон №606).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. У відповідності до ст. 11 Закону №606, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч. 2 ст. 57 Закону № 606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 606 звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Згідно із ч. 8 ст. 54 Закону №606 примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Судом з матеріалів справи встановлено, що у виконавчому провадженні №29503004 20.02.2012 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №19401755 було накладено арешт на майно, що є предметом іпотеки (а.с.22). Зазначена обставина встановлена з урахуванням пояснень відповідача (а.с.126).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 15.07.2015 у виконавчому провадженні №47929145 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно приватного підприємства «Будівельна компанія «Епсілон», у тому числі і на майно, що є предметом іпотеки (а.с.98).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про наступне.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні ст. 6 Закону №606 зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу», в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Крім того, право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється ст. 20 Закону України «Про заставу».

Аналогічні положення містяться у ст. 572 Цивільного кодексу України, згідно якої в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, а також положень ч. 8 ст. 54 Закону №606 та ст. 3 Закону №898, суд дійшов висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зазначений висновок узгоджується із висновком ВСУ викладеним у рішенні від 09.04.2014, що, відповідно до ст.244 2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, за наявності договорів іпотеки, укладених з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, іпотекодержатель, в даному випадку публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», має переважне право, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань, звернути стягнення на передане в іпотеку майно.

Судом з матеріалів справи встановлено, що право іпотеки у позивача було зареєстроване раніше (12.03.2010) ніж було винесено оскаржувані постанови (20.02.2012 та 15.07.2015).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що зважаючи на черговість реєстрації обтяжень, позивач, як обтяжувач, у відповідності до положень Закону №898, володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для накладення арешту на зазначене майно на користь інших кредиторів, що не є іпотекодержателями.

Згідно ч. 7 ст. 54 Закону №606 спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 60 Закону №606 у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанови про накладення арешту на майно боржника.

Крім того, у відповідності до п.20 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8, публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про скасування постанов від 20.05.2012 за реєстровим № 19401755 та від 15.07.2015 реєстраційний номер обтяження 12187282 в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ. Ю-І, С-І, с, Ш-І, S-І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон», належить задовольнити.

Керуючись статтями 14, 86, 94, 159-163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції від 20.02.2012 за реєстровим № 19401755 про накладення арешту на нерухоме мано, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон» (код ЄДРПОУ 35529001), а саме нежитлові будівлі літ. Ю-І, С-І, с, Ш-І, S-І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222 (реєстраційний номер обтяження 12187282).

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції від 15.07.2015, в частині накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі літ. Ю-І, С-І, с, Ш-І, S-І, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна, 222, що належить приватному підприємству «Будівельна компанія «Епсілон» (реєстраційний номер обтяження 12187282).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2015