cpg1251
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2015 р.Справа № 820/6912/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
представника позивача - Волокіта О.Г.,
представників відповідача - Іхненко Я.В., Шамілової Л.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 820/6912/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА"
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд:
-визнати протиправними дії Західної ОДПІ м. Харкова Харківської області ГУ Міндоходів у Харківській області по внесенню до інформаційної системи "Податковий блок" показників з податку на додану вартість ТОВ "Афаліна": щодо зменшення податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "АФАЛІНА" на загальну суму 907 566,65 грн., в тому числі за серпень 2014 р. - 430 463,32 грн., за вересень 2014 р. - 326 808,33 грн., за жовтень 2014р.- 105 100,00 грн., за листопад 2014 р. - 45 195,00 грн.; щодо зменшення податкового кредиту з ПДВ ТОВ "АФАЛІНА" на загальну суму 887 814,17 грн., з них за серпень 2014 р. - 371 782,5 грн., за вересень 2014 р. - 65 745,00 грн., за листопад 2014 р. - 39 360,00 грн., за грудень 2014 р. - 410 926,67грн.; з податку на прибуток ТОВ "АФАЛІНА": щодо зменшення складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 р., в розмірі 4 439 071,00 грн.; щодо зменшення складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 р., в розмірі 4 537 833,00 грн., що внесені на підставі висновків Акту перевірки № 916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015 р.;
- зобов'язати Західну ОДПІ м. Харкова Харківської області ГУ Міндоходів у Харківській області відновити самостійно задекларовані показники податкової звітності ТОВ "АФАЛІНА" за період серпень - грудень 2014 р. в інформаційній системі "Податковий блок", що були змінені на підставі Акту перевірки № 916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015 р., складеного Західною ОДПІ м. Харкова Х/о ГУ Міндоходів у Харківській області;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015р. № 0000712203, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання ТОВ "АФАЛІНА" з податку на додану вартість - за основним платежем 419 633,00 грн., за штрафними санкціями - 104 908,25 грн.;
- скасувати додаткове податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015р. № 0000722203, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання ТОВ "АФАЛІНА" з податку на додану вартість - за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями - 104 908,25 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АФАЛІНА" задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015р. № 0000712203, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання ТОВ "АФАЛІНА" з податку на додану вартість - за основним платежем 419633,00 грн., за штрафними санкціями - 104908,25 грн.
Скасовано додаткове податкове повідомлення-рішення від 29.05.2015р. № 0000722203, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання ТОВ "АФАЛІНА" з податку на додану вартість - за основним платежем 0,00 грн., за штрафними санкціями - 104908,25 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив в цій частині скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, ТОВ "АФІЛІНА", посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015 року замінено відповідача на правонаступника - Західну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.
Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АФАЛІНА" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації 27.10.1994 року та набуло статус юридичної особи з ідентифікаційним кодом 22701074 ( т.1 а.с.199).
ТОВ "АФАЛІНА" є платником ПДВ, має свідоцтво № 29141272, видане 05.11.2002 р. та перебуває на податковому обліку в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області ( т.1 а.с.198).
Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова Харківської області ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі наказу № 736 від 09.04.2015 р., згідно п.п. 20.1.1., 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України в період з 23.04.2015р. по 29.04.2015р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "АФАЛІНА" щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М" (код ЄДРПОУ 39104135) та ТОВ "ДЖЕМІУС" (код ЄДРПОУ 39198160) за серпень 2014 р., ПП "ІН КАР" (код ЄДРПОУ 38438640) за серпень-вересень 2014р., ПП "БУД СИСТЕМС" ( код ЄДРПОУ 39097034) за вересень 2014р., ПП "НІКОН-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39163934) за жовтень-листопад 2014р., їх реальності, повноти відображення в обліку та їх подальшої реалізації або використання у господарській діяльності підприємства, за результатами якої складено акт № 916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015 р. ( т.1 а.с.18-83)
За висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:
1)по податку на додану вартість:
- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, 187.1 ст. 187, п. 201.4, п.201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством зайво включено до податкових зобов'язань суму ПДВ 907 566,65 грн., в тому числі за серпень 2014 р. - 430 463,32 грн., за вересень 2014 р. - 326 808,33 грн., за жовтень 2014р.- 105 100,00 грн., за листопад 2014 р. - 45 195,00 грн.;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 887 814,17 грн., з них за серпень 2014 р. - 371 782,5 грн., за вересень 2014 р. - 65 745,00 грн., за листопад 2014 р. - 39 360,00 грн., за грудень 2014 р. - 410 926,67грн.;
-в порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 14.1.36, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "АФАЛІНА" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, на загальну суму 419 633,00 грн., в тому числі в серпні 2014 р. - 72 652,00 грн., у вересні 2014 р. - 123 076,00 грн., у жовтні 2014р.- 40 293,00 грн., у листопаді 2014 р. - 67 769,00 грн., у грудні 2014 р. - 115 843,00 грн.
2)по податку на прибуток:
-п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 р. суму в розмірі 4 439 071,00 грн.;
-п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст.137 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 р., суму в розмірі 4 537 833,00 грн.
На підставі акту перевірки № 916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015 р., контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення за № 0000712203 від 25.05.2015 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 524541,25 грн., в т.ч. за основним платежем - 419 633, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104 908,25 грн. ( т.1 а.с.86);
Крім того, 29.05.2015р. відповідачем прийнято додаткове податкове повідомлення - рішення за № 0000712203, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - за основним платежем 00,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 104 908,25 грн. ( т.1 а.с.89).
Не погодившись з діями відповідача та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 25.05.2015р. № 0000712203 та від 29.05.2015р. № 0000722203, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М", ТОВ "ДЖЕМІУС", ПП "ІН КАР", ПП "БУД СИСТЕМС", ПП "НІКОН-ТОРГ" на загальну суму ПДВ 887 814,17 грн., з них: за серпень 2014 р. - 371 782,5 грн., за вересень 2014 р. - 65 745,00 грн., за листопад 2014 р. - 39 360,00 грн., за грудень 2014 р. - 410 926,67 грн. та податкових зобов'язань на суму ПДВ 907 566,65 грн., в тому числі за серпень 2014 р. - 430 463,32 грн., за вересень 2014 р. - 326 808,33 грн., за жовтень 2014 р. - 105 100,00 грн. , за листопад 2014 р. - 45 195,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Фактичними підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій з контрагентами, тому відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ "АФАЛІНА" з контрагентами, мають ознаки нереальності їх здійснення.
Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 цього Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:
а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. При цьому, в податковій накладній в окремих рядках зазначаються певні обов'язкові реквізити.
Приписами пункту 201.4 ст. 201 цього Кодексу ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно з п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.
Судовим розглядом встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ "АФАЛІНА" мало господарські взаємовідносини, зокрема, з ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М" (код ЄДРПОУ 39104135), ТОВ "ДЖЕМІУС" (код ЄДРПОУ 39198160), ПП "ІН КАР" (код ЄДРПОУ 38438640), ПП "БУД СИСТЕМС" ( код ЄДРПОУ 39097034), ПП "НІКОН-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39163934).
Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.06.2014р. між ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М" (постачальник) та ТОВ "АФАЛІНА" (покупець) укладено договір поставки № 0602/2, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити сплав та інший товар, в подальшому "Товар" на умовах, встановлених цим договором. (т.1 а.с. 91-93).
На виконання договору поставки № 0602/2 від 02.06.2014р., постачальником - ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М" в серпні 2014 року поставлено ТОВ "АФАЛІНА" (покупцю) сплав алюмінієвий на загальну суму 1 344 893,56 грн., в т.ч. ПДВ - 224 148,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними: № 192 від 01.08.2014р., № 210 від 04.08.2014 р., № 230 від 11.08.2014 р., № 231 від 14.08.2014 р., № 243 від 15.08.2014 р., № 259 від 18.08.2014 р., № 312 від 20.08.2014 р., № 352 від 22.08.2014 р., № 353 від 22.08.2014 р. (т.1 а.с. 94-102), видатковими накладними: № 192 від 01.08.2014р., № 210 від 04.08.2014 р., № 230 від 11.08.2014 р., № 231 від 14.08.2014 р., № 243 від 15.08.2014 р., № 259 від 18.08.2014 р., № 312 від 20.08.2014 р., № 352 від 22.08.2014 р., № 353 від 22.08.2014 р. ( т.2 а.с.8,10,12,14,16,18,20,22,24).
Відповідно до п. 4.4. Договору поставки № 0602/02 від 02.06.2014 р. постачальник поставляв товар автомобільним транспортом на склад Покупця.
В якості доказу на підтвердження факту транспортування позивачем надано товарно-транспортні накладні, а саме: № 010801 від 01.08.2014 р., № 040801 від 04.08.2014 р., № 110801 від 11.08.2014 р., № 140804 від 14.08.2014 р., № 150802 від 15.08.2014 р., № 180801 від 18.08.2014 р., № 200808 від 20.08.2014 р., № 220807 від 22.08.2014 р. ( т.2 а.с.9,11,13,15,17,19,25).
З наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 851 від 19.09.2014 р., № 1008 від 31.10.2014 р., № 1010 від 31.10.2014р., № 1064 від 14.11.2014 р. вбачається, що позивач розрахувався за поставлений товар в сумі 1 353 979,94 грн. ( т.1 а.с. 103-106).
26.06.2014р. між ТОВ "ДЖЕМІУС" (постачальник) та ТОВ "АФАЛІНА" (покупець) укладено договір поставки №2606 , згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити сплави, брухт та відходи кольорових металів і іншій товар, в подальшому "Товар" на умовах, встановлених цим договором. (т.1 а.с. 107-108)
На виконання умов цього договору, постачальником - ТОВ "ДЖЕМІУС" в серпні 2014 року поставлено позивачеві сплав алюмінієвий на загальну суму 1 139 755,00 грн., в т.ч. ПДВ - 189 959,17 грн., що підтверджується податковими накладними: № 33 від 05.08.2014р., № 49 від 06.08.2014 р., № 398 від 11.08.2014 р., №122 від 12.08.2014 р., №173 від 15.08.2014 р. (т. 1 а.с. 109- 113), видатковими накладними: № РН-0000571 від 05.08.2014р., № РН-0000572 від 06.08.2014р., № РН-0001008 від 11.08.2014р., № РН-0000693 від 12.08.2014р., № РН-0000773 від 15.08.2014р (т. 2 а.с. 26,28,30,32,34).
Відповідно до п. 4.4. Договору поставки № 2606 від 26.06.2014 р. Постачальник поставляв товар автомобільним транспортом на склад Покупця.
На підтвердження транспортування товару позивачем надано товарно-транспортні наклідні № 050801 від 05.08.2014 р., № 060801 від 06.08.2014 р., № 110801 від 11.08.2014 р., № 120801 від 12.08.2014 р., № 150802 від 15.08.2014 р.
З наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 1109 від 26.11.2014 р., № 1110 від 26.11.2014 р., № 1125 від 01.12.2014р., № 1126 від 01.12.2014 р., № 1127 від 01.12.2014 р., № 1171 від 22.12.2014 р., № 1172 від 22.12.2014 р. (т.1 а.с. 114-120) вбачається, що позивач частково розрахувався з постачальником за поставлений за договором товар в сумі 536 213,37 грн.
08.07.2014 року між ТОВ "ДЖЕМІУС" (постачальник) та ТОВ "АФАЛІНА" (покупець) укладено договір поставки № 08/07 від 08.07.2014р., згідно умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити кремній, в подальшому "Товар" на умовах, встановлених цим договором. (т.1 а.с. 121-122).
На виконання умов цього договору постачальником - ТОВ "ДЖЕМІУС" в серпні 2014 року було поставлено позивачеві кремній на загальну суму 148 800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 24 800,00 грн., що підтверджується податковою накладною № 172 від 15.08.2014р. (т. 1, а.с. 121-123), видатковою накладною № РН-0000751 від 15.08.2014 р. та товарно-транспортною накладною № 150802 від 15.08.2014 р. (т. 2, а.с.36-37).
Відповідно до п. 4.4. Договору поставки № 08/07 від 08.07.2014р. постачальник поставляв товар на склад Покупця автомобільним транспортом.
В якості доказу підтвердження факту оплати товару позивачем надано платіжні доручення № 852 від 19.09.2014 р., № 853 від 19.09.2014 р. на загальну суму 148 800,00 грн. (т 1. а.с.124-125).
21.07.2014 року між ПП "ІН КАР" (постачальник) та ТОВ "АФАЛІНА" (покупець) укладено договір поставки № 21/07 від 21.07.2014р., згідно умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити сплави, брухт та відходи кольорових металів і інший товар, в подальшому "Товар" на умовах, встановлених цим договором. (т.1 а.с. 126-128). Відповідно до п. 4.4. Договору поставки № 21/07 від 21.07.2014р. товар доставлявся Постачальником на склад Покупця автомобільним транспортом.
На виконання умов цього договору, постачальником в період серпень-вересень 2014 року було поставлено позивачеві сплав алюмінієвий на загальну суму 3 445 014,42 грн., в т.ч. ПДВ - 574 169,07 грн., що підтверджується податковими накладними: № 18 від 01.08.2014р., № 306 від 04.08.2014 р., № 413 від 05.08.2014 р., № 503 від 06.08.2014 р., № 714 від 08.08.2014 р., № 1311 від 14.08.2014 р., № 2008 від 21.08.2014 р., № 2508 від 26.08.2014 р., № 2612 від 27.08.2014 р., № 2711 від 28.08.2014 р., № 23 від 01.09.2014 р., № 211 від 03.09.2014 р., № 731 від 08.09.2014 р., № 919 від 10.09.2014 р., № 920 від 10.09.2014 р., № 1409 від 15.09.2014 р., № 2117 від 22.09.2014 р., № 2310 від 24.09.2014 р., № 2408 від 25.09.2014 р., № 2523 від 26.09.2014 р. (т.1, а.с. 126- 148), видатковими накладними: № 18 від 01.08.2014р., № 306 від 04.08.2014 р., № 413 від 05.08.2014 р., № 503 від 06.08.2014 р., № 714 від 08.08.2014 р., № 1311 від 14.08.2014 р., № 2008 від 21.08.2014 р., № 2508 від 26.08.2014 р., № 2612 від 27.08.2014 р., № 2711 від 28.08.2014 р., № РН-0000023 від 01.09.2014 р., № РН-0000211 від 03.09.2014 р., № РН-0000731 від 08.09.2014 р., № РН-0000919 від 10.09.2014 р., № РН-0000920 від 10.09.2014 р., № РН-0001409 від 15.09.2014 р., № РН-0002117 від 22.09.2014 р., № РН-0002310 від 24.09.2014 р., № РН-0002408 від 25.09.2014 р., № РН-0002523 від 26.09.2014 р., а також товарно-транспортними накладними: № 010802 від 01.08.2014 р., № 040802 від 04.08.2014 р., № 060802 від 06.08.2014 р., № 080802 від 08.08.2014 р., № 140802 від 14.08.2014 р., № 210801 від 21.08.2014 р., № 260801 від 26.08.2014 р., № 270802 від 27.08.2014 р., № 280802 від 28.08.2014 р., № 010901 від 01.09.2014 р., № 030902 від 03.09.2014 р., № 080902 від 08.09.2014 р., № 100905 від 10.09.2014 р., № 150901 від 15.09.2014 р., № 220902 від 22.09.2014 р., № 240901 від 24.09.2014 р., № 250903 від 25.09.2014 р., № 260903 від 26.09.2014 р. (т. 2 а.с. 38-76).
Позивач повністю розрахувався з постачальником за поставлений за договором товар в сумі 3 445 014,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 793 від 12.09.2014 р., № 840 від 18.09.2014 р., № 903 від 01.10.2014р., № 905 від 01.10.2014 р., № 68 від 01.10.2014 р., № 914 від 03.10.2014 р., № 916 від 03.10.2014 р., № 934 від 10.10.2014 р., № 982 від 27.10.2014 р., № 983 від 28.10.2014 р., № 985 від 28.10.2014 р., № 1016 від 04.11.2014 р., № 1081 від 18.11.2014 р., № 66 від 22.12.2014 р., № 1173 від 22.12.2014 р., № 21 від 12.01.2015 р., № 22 від 12.01.2015 р. (т. 1 а.с. 149-165).
24.09.2014р. між ПП "БУД СИСТЕМС" (постачальник) та ТОВ "АФАЛІНА" (покупець) укладено договір поставки № 24/09 , згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти оплатити сплави, кремній, брухт та відходи кольорових металів та інший товар на умовах, визначених цим договором. (т.1 а.с. 166-167)
Як убачається із копії платіжного доручення № 889 від 29.09.2014 р., позивач здійснив передплату за сплави алюмінію згідно договору поставки № 24/09 від 24.09.2014 р. в сумі 245 700,00 грн. Податкова накладна № 2811 від 29.09.2014 р. на суму 245 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 950,00 грн. за вказаним договором була виписана за першою подією - факт перерахування передплати на поточний рахунок постачальника - ПП "БУД СИСТЕМС". Постачання товару згідно договору поставки № 24/09 від 24.09.2014р. у перевіряємому періоді не здійснювалось ( т.1 а.с. 166- 169).
02.10.2014р. між ПП "НІКОН-ТОРГ" (постачальник) та ТОВ "АФАЛІНА" (покупець) укладено договір поставки №02/10, згідно п. 1.1. умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кремній, сплави кольорових металів та інший товар на умовах, визначених цим договором. (т.1 а.с. 170-171).
На виконання умов цього договору постачальником в період жовтень - листопад 2014 року було поставлено позивачеві сплав алюмінієвий на загальну суму 1 766 220,00 грн., в т.ч. ПДВ - 294 370,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними: № 1413 від 15.10.2014р., № 2011 від 21.10.2014 р., № 2118 від 22.10.2014 р., № 2316 від 24.10.2014 р., № 219 від 03.11.2014 р., № 610 від 07.11.2014 р., № 910 від 10.11.2014 р., № 1007 від 11.11.2014 р., № 1104 від 12.11.2014 р., № 1619 від 17.11.2014 р., № 1808 від 19.11.2014 р., № 1903 від 20.11.2014 р. (т. 1 а.с. 170-183), видатковими накладними: № РН-0001413 від 15.10.2014р., № РН-0002011 від 21.10.2014 р., № РН-0002118 від 22.10.2014 р., № РН-0002316 від 24.10.2014 р., № РН-0000219 від 03.11.2014 р., № РН-0000610 від 07.11.2014 р., № РН-0000910 від 10.11.2014 р., № РН-0001007 від 11.11.2014 р., № РН-0001104 від 12.11.2014 р., № РН-0001619 від 17.11.2014 р., № РН-0001808 від 19.11.2014 р., № РН-0001903 від 20.11.2014 р., а також товарно-транспортними накладними: № 151001 від 15.10.2014 р., № 211002 від 21.10.2014 р., № 221003 від 22.10.2014 р., № 241003 від 24.10.2014 р., № 031101 від 03.11.2014 р., № 071102 від 07.11.2014 р., № 101101 від 10.11.2014 р., № 111103 від 11.11.2014 р., № 121103 від 12.11.2014 р., № 171101 від 17.11.2014 р., № 191102 від 19.11.2014 р., № 201103 від 20.11.2014 р. (т. 2 а.с. 77-100).
Відповідно до вимог п. 4.4. Договору поставки № 02/10 від 02.10.2014р. товар поставлявся Постачальником на склад Покупця автомобільним транспортом.
В якості доказу на підтвердження факту оплати товару, позивачем надано копії платіжних доручень, а саме: № 1050 від 11.11.2014 р., № 1078 від 18.11.2014 р., № 1111 від 26.11.2014р., № 62 від 15.12.2014 р., № 1155 від 16.12.2014 р., № 1165 від 19.12.2014 р., № 29 від 06.02.2015 р., № 109 від 06.02.2015 р., № 138 від 12.02.2015 р., № 139 від 12.02.2015 р., № 140 від 12.02.2015 р., № 36 від 12.02.2015 р., № 43 від 18.02.2015 р., № 161 від 18.02.2015 р., на загальну суму 1 766 220,00 грн. (т.1 а.с. 184-197).
Всі товари, поставлені в межах операцій з придбання у ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М", ТОВ "ДЖЕМІУС", ПП "ІН КАР", ПП "БУД СИСТЕМС", ПП "НІКОН-ТОРГ", позивачем оприбутковано на складі, що підтверджується картками складського обліку матеріалів, які відображають прихід сплаву алюмінієвого та кремнію технічного на склад від зазначених постачальників, та його наступний рух: або на виробництво власної продукції, або на наступний продаж контрагентам позивача (щодо сплаву алюмінієвого). Вказані картки містять, зокрема, номери та дати прибуткових накладних, за якими отримано сплав алюмінієвий та кремній технічний відповідно від постачальників за внутрішньою нумерацією підприємства позивача, номери й дати видаткових накладних, за якими здійснюється відвантаження виготовленої продукції або сплаву алюмінієвого як товару, найменування постачальників сплаву та покупців (замовників) продукції, найменування матеріалу та готової продукції, кількість продукції, що відвантажується. Зазначені картки є підставою для списання матеріалу на виробництво продукції або відвантаження товару покупцям. З калькуляцій вартості виробництва продукції вбачається, скільки сплаву та кремнію фактично витрачено позивачем на виготовлення тієї або іншої продукції. В наступному, готова продукція (товар) відвантажується замовникові (покупцю), про що свідчать відповідні видаткові накладні (митні декларації) ( т.3 а.с.152 -164).
Як убачається із матеріалів справи, ТОВ «АФАЛІНА» створено аналітичну лабораторію, яку атестовано на право проведення вимірювань хімічного складу і властивостей алюмінію, його сплавів, їх брухту та відходів згідно галузі атестації. ( т.2 а.с.101-103).
Відповідно до ліцензії Міністерства промислової політики України ( серія АВ « 470198) видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» є заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів.
У періоді та за господарськими операціями, що перевірялися відповідачем, ТОВ «АФАЛІНА» здійснювало подальший продаж придбаного від вищезазначених контрагентів сплаву алюмінієвого, а також виготовленої продукції третім особам, зокрема, ТОВ НВФ "Титан" - на загальну суму 283 250,00 грн., в т.ч. ПДВ - 47 208,33 грн., ТОВ "Силумін" - на загальну суму 351 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 58 500,00 грн., ТОВ "ЛЕДА ЛТД" - на загальну суму 35 700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5 950,00 грн., ТОВ "ВП ХЕАЗ" - на загальну суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18 000,00 грн., ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" - на загальну суму 55 800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9300,00 грн., ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" на загальну суму 47 338,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7 889,67 грн., ПП "Стройпром" - на загальну суму 6 210,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1035,00 грн., ТОВ "Онікс" - на загальну суму 17 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 916,67 грн., ТОВ "НВФ "ОРТТЕХ" - на загальну суму 8 100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 350,00 грн., ТОВ "ХЗ ПТУ" - на загальну суму 2 350,00 грн., в т.ч. ПДВ - 391,67 грн., ПАТ "Завод "ЛТАВА" - на загальну суму 182 442,00 грн., в т.ч. ПДВ - 30 407,00 грн., ПАТ "Мотор Січ СМЗ" - на загальну суму 462 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 77 000,00 грн., ТОВ "Біол" - на загальну суму 1 892 845,80 грн., в т.ч. ПДВ - 315 474,30 грн., ПАТ "Гідросила" - на загальну суму 1 981 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 330 266,67 грн., ТОВ "Спецмаш - Україна" - на загальну суму 48 340,00 грн., в т.ч. ПДВ - 8 056,67 грн., ТОВ "ВП "Бріз" - на загальну суму 16 660,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 776,67 грн., ФО-П Поляков І.Г. - на загальну суму 12 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2083,33 грн., ТОВ НВФ "Металотехноліт" - на загальну суму 105 600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 17 600,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, довіреностями, товарно-транспортними накладними, податковими накладними (т.2 а.с. 104-233).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.
Крім того слід зазначити, що відповідачем ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочину, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ «АФАЛІНА». У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ «АФАЛІНА» збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від контрагентів , взаємопов'язаності позивача та вказаних контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Податкові накладні, які виписані контрагентом позивача, не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.
Згідно зі ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.
У постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 р. у справі № 21-47а10 за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі доказів, що містяться в матеріалах справи, не встановлено будь-яких порушень позивачем при обчисленні та формуванні податкового кредиту по господарським взаємовідносинам між позивачем та його контрагентами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки №916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015 р.
З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами.
Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Судовим розглядом встановлено, що на час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання та виконання угод, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними в установленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.
За змістом п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, законом не встановлено обмежень щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав, викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Крім того, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Таким чином, господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.
Щодо інших висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки № 916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015 р., про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185 ст. 185, п. 187.1 ст. 187,п. 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством зайво включено до податкових зобов'язань суму ПДВ 907 566,65 грн., в тому числі за серпень 2014 р. - 430 463,32 грн., за вересень 2014 р. - 326 808,33 грн., за жовтень 2014р.- 105 100,00 грн., за листопад 2014 р. - 45 195,00 грн.;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 887 814,17 грн., з них за серпень 2014 р. - 371 782,5 грн., за вересень 2014 р. - 65 745,00 грн., за листопад 2014 р. - 39 360,00 грн., за грудень 2014 р. - 410 926,67грн.;
- п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 р. суму в розмірі 4 439 071,00 грн.;
- п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України неправомірно включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 р., суму в розмірі 4 537 833,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Таким чином, показник валових витрат безпосередньо впливає на об'єкт оподаткування.
Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктам 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За змістом п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до положень п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, як і податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вищевказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.
Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.
Як правомірно враховано судом першої інстанції, позивач мав право на формування витрат по операціях з ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М", ТОВ "ДЖЕМІУС", ПП "ІН КАР", ПП "БУД СИСТЕМС", ПП "НІКОН-ТОРГ" за перевіряємий період, оскільки вказані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари, послуги (роботи) були використані в господарській діяльності та на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 887 814,17 грн., з них за серпень 2014 р. - 371 782,5 грн., за вересень 2014 р. - 65 745,00 грн., за листопад 2014 р. - 39 360,00 грн., за грудень 2014 р. - 410 926,67 грн. та податкових зобов'язань на суму ПДВ 907 566,65 грн., в тому числі за серпень 2014 р. - 430 463,32 грн., за вересень 2014 р. - 326 808,33 грн., за жовтень 2014 р. - 105 100,00 грн., за листопад 2014 р. - 45 195,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М", ТОВ "ДЖЕМІУС", ПП "ІН КАР", ПП "БУД СИСТЕМС", ПП "НІКОН-ТОРГ" на загальну суму ПДВ 887 814,17 грн., з них: за серпень 2014 р. - 371 782,5 грн., за вересень 2014 р. - 65 745,00 грн., за листопад 2014 р. - 39 360,00 грн., за грудень 2014 р. - 410 926,67 грн. та податкових зобов'язань на суму ПДВ 907 566,65 грн., в тому числі за серпень 2014 р. - 430 463,32 грн., за вересень 2014 р. - 326 808,33 грн., за жовтень 2014 р. - 105 100,00 грн., за листопад 2014 р. - 45 195,00 грн,
Щодо посилання контролюючого органу в акті перевірки № 916/20-33-22-03-07/22701074 від 08.05.2015р. на отриману податкову інформацію, а саме: податкову інформацію № 32940/7/15-53-22-3/09 від 22.09.2014 р. по підприємству ПП "ІН КАР" (код ЄДРПОУ 38438640) за період липень, серпень 2014 р.; податкову інформацію № 38849/7/15-53-22-3/09 від 17.11.2014 р. по підприємству ПП "ІН КАР" (код ЄДРПОУ 38438640) з платниками податків за період вересень 2014 р.; податкову інформацію № 38845/7/15-53-22-3/17 від 17.11.2014 р. по підприємству ПП "БУД СИСТЕМС" ( код ЄДРПОУ 39097034) за період вересень 2014 р.; податкову інформацію № 808/7/20-33-22-01 від 19.02.2015 р. щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ "ВЕЛТРЕЙД-М" (код ЄДРПОУ 39104135) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період квітень-вересень 2014 р.; податкову інформацію № 1055/7/20-33-22-03 від 19.03.2015 р. по підприємству ТОВ "ДЖЕМІУС" (код ЄДРПОУ 39198160) з платниками податків за період липень, серпень 2014 р.; податкову інформацію № 38847/7/15-53-22-3/17 від 17.11.2014 р. по підприємству ПП "НІКОН-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39163934) за період жовтень 2014 р.; податкову інформацію № 155/7/15-53-22-05 від 04.02.2015 р. по підприємству ПП "НІКОН-ТОРГ" (код ЄДРПОУ 39163934) за період листопад-грудень 2014 р. колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р., по справі № 815/6634/14 за позовом ПП "ІН КАР" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів, інформацію на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.09.2014 року за № 32940/7/15-53-22-3/09, а також зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22.09.2014 року за № 32940/7/15-53-22-3/09.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. по справі № 815/6631/14 за позовом ПП "ІН КАР" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 38849/7/15-53-22-3/09 від 17.11.2014 р. а також зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 38849/7/15-53-22-3/09 від 17.11.2014 р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2015 р., по справі № 815/6730/14 за позовом ПП "БУД СИСТЕМС" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії , визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року за № 38845/7/15-53-22-3/17, а також зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року за № 38845/7/15-53-22-3/17.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 р., по справі № 815/6734/1414 за позовом ПП "НІКОН-ТОРГ" до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформації на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року за № 38847/7/15-53-22-3/17, а також зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року за № 38847/7/15-53-22-3/17.
Відповідно до положень ч. 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "АФАЛІНА" правомірно віднесла до складу валових витрат вартість придбаних товарів від контрагентів та сформувало податковий кредит на підставі виписаних податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що грунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування позивачу податку на додану вартість є необгрунтованим.
Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень - рішень від 25.05.2015р. № 0000712203 та від 29.05.2015р. № 0000722203.
Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. по справі № 820/6912/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 09.11.2015 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2015 |
Оприлюднено | 19.11.2015 |
Номер документу | 53497143 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні