Вирок

від 11.02.2015 по справі 756/1156/15-к

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11.02.2015 Справа № 756/1156/15-к

№ 1-кп/756/188/15

756/1156/15-к

В И Р О К

іменем України

11 лютого 2015 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження №22014101110000052 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, гр.України, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

На початку 2013 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою свого власного персонального комп`ютера засобом електронного зв`язку в мережі Інтернет спілкувався зі своїм знайомим громадянином Афганістану ОСОБА_5 , який запропонував ОСОБА_4 посприяти у незаконному переправленню через державний кордон України для нього та його дружини ОСОБА_6 .

Погодившись з вказаною пропозицією, ОСОБА_4 вирішив посприяти незаконному переправленню ОСОБА_5 та його дружині ОСОБА_6 через державний кордон України шляхом забезпечення можливості отримання ними робочих віз типу «D» за підробленими документами для працевлаштування у підприємстві, яке він з цією метою зареєструє в Україні.

У березні 2013 року ОСОБА_4 , з метою виконання свого злочинного умислу, зареєстрував товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-2013» (ЄДРПОУ 38898686, м.Київ, вул. Маяковського, 6), без мети здійснення будь-якої господарської діяльності. При цьому, учасниками вказаного товариства ОСОБА_4 зазначив громадян Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із загальним розміром внесків до статутного капіталу 100 гривень.

Після цього, у жовтні 2013 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою свого власного комп`ютеру, виготовив дві заяви до Київського міського центру зайнятості щодо отримання дозволів на застосування праці на території України у ТОВ «Восток-2013» громадянам Афганістану Набізаду Мубаракшану Абдул Хафізу від 10.10.2013 та Фазіль Рахман Фаріді від 23.10.2013р., а також довідки зазначеного товариства № 3-02 від 10.10.2013р. та 23.10.2013р. про те, що посади, на яких будуть працювати зазначені громадяни Афганістану, не пов`язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці. У зазначених документах ОСОБА_4 умисно, з метою сприяння незаконному переправленню кількох осіб через державний кордон України, власноручно підробив підпис директора ТОВ «Восток-2013» - ОСОБА_7 .

Надалі, у жовтні 2013 року ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають необхідної кваліфікації та освіти для працевлаштування на території України, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп`ютеру знайшов в мережі «Інтернет» фотокопію диплому Державного навчального закладу вищого професійного навчання Інституту економіки бізнесу Російської Федерації серії ВСГ № 8008377 від 08.07.2012р. та з використанням невстановлених комп`ютерних програм переробив його на ім`я громадянина Афганістану ОСОБА_5 про отримання останнім наукового ступеня магістра економіки за спеціальністю світова економіка. Аналогічним чином ОСОБА_4 переробив фотокопію диплому Азербайджанського державного економічного університету Республіки Азербайджан серії НОМЕР_1 від 20.06.2012р. на ім`я громадянки Афганістану ОСОБА_6 , про отримання нею ступеня магістра в галузі міжнародної економіки.

Після цього, ОСОБА_4 роздрукував вказані дипломи, що містять неправдиві відомості, та разом з копіями паспортів зазначених громадян Афганістану переклав на українську мову. Вищевказані документи, він завірив підробленими печатками нотаріусів Київського міського округу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які він придбав за невстановлених обставин.

Підписи на зазначених перекладах дипломів та паспортів від імені вказаних нотаріусів та перекладачів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , ОСОБА_4 виконав власноручно.

У подальшому, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проходили медичних оглядів та обстежень на території України, ОСОБА_4 , з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , підробив медичні довідки Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о), шляхом власноручного внесення завідомо неправдивих відомостей у бланки медичних довідок про проходження 09.10.2013р. медичного огляду вищевказаними громадянами Афганістану у зазначеному медичному закладі, а саме, вніс до них відомості щодо неіснуючого у вказаному закладі лікаря-інфекціоніста ОСОБА_12 та виконав підпис від імені останнього.

Крім того, ОСОБА_4 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , власноручно проставив у медичній довідці Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о) щодо проходження громадянкою Афганістану ОСОБА_6 медичного огляду підроблені штампи «серце і легені в нормі ДЗ «СМСЧ № 11 МОЗ України», «Флюрографія грудної клітки», «Скарг немає Серце легені N Придатний» та підроблений штамп вказаного медичного закладу, які він придбав за невстановлених обставин.

Крім того, наприкінці жовтня 2013 року у ОСОБА_4 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння незаконному переправленню громадян Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через державний кордон України, виник умисел на використання завідомо підроблених документів, реалізуючи який, для отримання в Київському міському центрі зайнятості дозволів на працевлаштування зазначених іноземців на території України, ОСОБА_4 , за невстановлених обставин, передав своїй знайомій ОСОБА_13 для подачі до Київського міського центру зайнятості наступні завідомо підроблені документи: дві заяви до Київського міського центру зайнятості щодо отримання дозволів на застосування праці на території України в ТОВ «Восток-2013» громадянам ОСОБА_14 від 10.10.2013 та ОСОБА_6 від 23.10.2013р.; дві довідки ТОВ «Восток-2013» № 3-02 від 10.10.2013р. та 23.10.2013р. про те, що посади, на яких будуть працювати зазначені громадяни Афганістану, не пов`язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці; фотокопію диплому Державного навчального закладу вищого професійного навчання Інституту економіки бізнесу Російської Федерації серії ВСГ № 8008377 від 08.07.2012р. на ім`я громадянина Афганістану ОСОБА_5 , про отримання останнім наукового ступеня магістра економіки за спеціальністю світова економіка та його переклад на українську мову; фотокопію диплому Азербайджанського державного економічного університету Республіки Азербайджан серії НОМЕР_1 від 20.06.2012р. на ім`я громадянки Афганістану ОСОБА_6 , про отримання нею ступеня магістра в галузі міжнародної економіки та його переклад на українську мову; переклад паспорту громадянина Афганістану ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 на українську мову; переклад паспорту громадянки Афганістану ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 на українську мову; дві медичні довідки Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина №11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о) від 09.10.2013р. про проходження громадянами Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 медичних оглядів.

При цьому, ОСОБА_4 не ставив ОСОБА_13 до відома щодо свого злочинного умислу та не повідомляв її, що надані ним документи підроблені та містять неправдиві відомості.

На підставі зазначених підроблених офіційних документів ОСОБА_13 отримала у Київському міському центрі зайнятості дозволи на працевлаштування на території України громадян Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що надавали їм право отримати у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в`їзд до України, які вона у подальшому передала ОСОБА_4 .

Наприкінці 2013 року, ОСОБА_15 , з метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на сприяння незаконному переправленню громадян Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом передачі через невстановлених осіб, надав зазначеним громадянам Афганістану у якості засобу для отримання у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочих віз типу «D» дозволи Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України.

На підставі отриманих дозволів Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України, громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в`їзд до України.

11.04.2014р. громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули рейсом FDB 723 сполученням «Дубаї Одеса» та перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Одеса-Авіа».

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_15 свою винність у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, визнав та повністю підтвердив обставини вчинених ним злочинів. ОСОБА_15 суду показав, що на початку 2013 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою свого власного персонального комп`ютера засобом електронного зв`язку в мережі Інтернет він спілкувався зі своїм знайомим громадянином Афганістану ОСОБА_5 , який запропонував йому посприяти у незаконному переправленню через державний кордон України для нього та його дружини ОСОБА_6 .

Погодившись з вказаною пропозицією, він вирішив посприяти незаконному переправленню вказаним особам через державний кордон України шляхом забезпечення можливості отримання ними робочих віз типу «D» за підробленими документами для працевлаштування у підприємстві, яке він з цією метою зареєструє в Україні.

У березні 2013 року він, з метою виконання свого умислу, зареєстрував товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-2013» (ЄДРПОУ 38898686, м.Київ, вул. Маяковського, 6), без мети здійснення будь-якої господарської діяльності. При цьому, учасниками вказаного товариства він зазначив громадян Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із загальним розміром внесків до статутного капіталу 100 гривень.

Після цього, у жовтні 2013 року, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою свого власного комп`ютеру, він виготовив дві заяви до Київського міського центру зайнятості щодо отримання дозволів на застосування праці на території України у ТОВ «Восток-2013» громадянам ОСОБА_14 від 10.10.2013 та ОСОБА_6 від 23.10.2013р., а також довідки зазначеного товариства № 3-02 від 10.10.2013р. та 23.10.2013р. про те, що посади, на яких будуть працювати зазначені громадяни Афганістану, не пов`язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці. У зазначених документах він умисно, з метою сприяння незаконному переправленню вказаних осіб через державний кордон України, власноручно підробив підпис директора ТОВ «Восток-2013» - ОСОБА_7 .

Надалі, у жовтні 2013 року він, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мають необхідної кваліфікації та освіти для працевлаштування на території України, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою персонального комп`ютеру знайшов в мережі «Інтернет» фотокопію диплому Державного навчального закладу вищого професійного навчання Інституту економіки бізнесу Російської Федерації серії ВСГ №8008377 від 08.07.2012р. та з використанням комп`ютерних програм переробив його на ім`я громадянина Афганістану ОСОБА_5 про отримання останнім наукового ступеня магістра економіки за спеціальністю світова економіка. Аналогічним чином він переробив фотокопію диплому Азербайджанського державного економічного університету Республіки Азербайджан серії НОМЕР_1 від 20.06.2012р. на ім`я громадянки Афганістану ОСОБА_6 , про отримання нею ступеня магістра в галузі міжнародної економіки.

Після цього, він роздрукував вказані дипломи, що містять неправдиві відомості, та разом з копіями паспортів зазначених громадян Афганістану переклав на українську мову. Вищевказані документи він завірив підробленими печатками нотаріусів Київського міського округу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які він до цього придбав.

Підписи на зазначених перекладах дипломів та паспортів від імені вказаних нотаріусів та перекладачів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , він виконав власноручно.

У подальшому, усвідомлюючи, що громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не проходили медичних оглядів та обстежень на території України, він, з метою усунення даної перешкоди, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , підробив медичні довідки Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о), шляхом власноручного внесення завідомо неправдивих відомостей у бланки медичних довідок про проходження 09.10.2013р. медичного огляду вищевказаними громадянами Афганістану у зазначеному медичному закладі, а саме, вніс до них відомості щодо неіснуючого у вказаному закладі лікаря-інфекціоніста ОСОБА_12 та виконав підпис від імені останнього.

Крім того, він, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , власноручно проставив у медичній довідці Державного закладу «Спеціальна медико-санітарна частина № 11» МОЗ України (консультацій висновок спеціаліста форми № 028/о) щодо проходження громадянкою Афганістану ОСОБА_6 медичного огляду підроблені штампи «серце і легені в нормі ДЗ «СМСЧ № 11 МОЗ України», «Флюрографія грудної клітки», «Скарг немає Серце легені N Придатний» та підроблений штамп вказаного медичного закладу, які він до цього придбав.

Крім того, наприкінці жовтня 2013 року, для отримання в Київському міському центрі зайнятості дозволів на працевлаштування зазначених іноземців на території України, він передав своїй знайомій ОСОБА_13 для подачі до Київського міського центру зайнятості вказані вище підроблені документи.

При цьому, він не ставив ОСОБА_13 до відома щодо свого злочинного умислу та не повідомляв її, що надані ним документи підроблені та містять неправдиві відомості.

На підставі зазначених підроблених офіційних документів ОСОБА_13 отримала у Київському міському центрі зайнятості дозволи на працевлаштування на території України громадян Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що надавали їм право отримати у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в`їзд до України, які вона у подальшому передала йому.

Наприкінці 2013 року, він надав зазначеним громадянам Афганістану у якості засобу для отримання у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочих віз типу «D», дозволи Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України.

На підставі отриманих дозволів Київського міського центру зайнятості на працевлаштування на території України, громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали у Посольстві України в Ісламській Республіці Пакистан робочі візи типу «D» на в`їзд до України.

11.04.2014р. громадяни Афганістану ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули рейсом FDB 723 сполученням «Дубаї Одеса» та перетнули державний кордон України в пункті пропуску «Одеса-Авіа».

У вчиненому він щиро кається, просить суворо його не наказувати, фактичні обставини справи не оспорює.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених злочинів в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились сприянні незаконному переправленню кількох осіб через державний кордон України наданням засобів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України

Своїми умисними діями, які виразились у підробленні документів, які видаються, посвідчуються підприємствами, установами, організаціями, приватними нотаріусами, з метою їх використання, а також виготовленні підроблених бланків установ з метою їх подальшого використання, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підроблених документів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення- злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України не виявлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 за ч.1, ч.4 ст.358 КК України покарання у виді обмеження волі тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання за ч.2 ст.332 КК України, суд враховує, що вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину не було пов`язано з використанням транспортних засобів, обійманням певних посад, або зайняттям певною діяльністю, а тому, вважає необхідним призначити покарання без призначення вказаних додаткових покарань.

Враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий та вчинив злочини вперше, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, а саме щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, зважаючи на те, що тяжкі наслідки не настали, а також на відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та обрати йому за ч.2 ст.332 КК України покарання у виді позбавлення волі на певний строк без призначення додаткового покарання у виді конфіскації інших засобів вчинення злочину, оскільки таке покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, з урахуванням характеризуючих матеріалів, відношення ОСОБА_4 до вчиненого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст.75 КК України.

При цьому, з наведених мотивів, суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Суд також вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.332, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.332 КК України,із застосуваннямст. 69 КК України - у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певноюдіяльністю та безконфіскації майна;

- за ч.1 ст.358 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України - у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певноюдіяльністю та безконфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично з`являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути ОСОБА_4 на користь УК в Оболонському районі м.Києва / 24060300, код ЄДРПОУ 38002491, рахунок 31113115700006, судові витрати за проведення експертиз в сумі 7040 грн. 96 коп.

Речові докази системний блок чорного кольору повернути законному володільцю ОСОБА_4 .

Речові докази три штампи медичного закладу, штамп державного закладу - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1