Ухвала

від 17.11.2015 по справі 910/19272/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 листопада 2015 року Справа № 910/19272/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015

у справі № 910/19272/15 господарського суду міста Києва

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір"

про стягнення 12 450 962,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі № 910/19272/15.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Згідно з ст. 111 1 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги № б/н від 20.10.2015 скаржником додано фіскальний чек № 4507 від 19.10.2015 разом з описом вкладення у цінний лист № 0407119793079 від 19.10.2015 (відповідно до поштового штемпеля), які не можуть підтверджувати направлення копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір", оскільки фіскальний чек разом з описом вкладення у цінний лист датовані раніше ніж сама касаційна скарга, в зв'язку з чим не зрозуміло яку саме кореспонденцію скаржник направив відповідачу у справі.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до пункту 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Відповідно до пункту 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 37 від 19.10.2015, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: 22030004; символ звітності 254, "Суд. збір Вищий господарський суд України, 070" За подання касаційної скарги у справі № 910/21029/15. Проте, касаційна скарга подана по справі № 910/19272/15.

Отже, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення містить не вірні відомості про те, по якій саме справі за касаційною скаргою сплачено судовий збір. При цьому відповідно до даних у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у ній також відсутня інформація про сплату скаржником судового збору.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення № 37 від 19.10.2015 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2015 у справі № 910/19272/15 повернути Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь".

Головуючий суддя: Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере