Рішення

від 10.11.2015 по справі 904/8567/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.15р. Справа № 904/8567/15

За позовом приватного підприємства "Колос", м. Чернівці

до приватного підприємства фірми "Даріна", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 31 136,16 грн. заборгованості за договором поставки, 2 176,32 грн. пені, 3 113,62 грн. штрафної неустойки

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Колос" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного підприємства фірми "Даріна" заборгованості у сумі 38 253,10 грн., з яких:

- 31 136,16 грн. заборгованість за договором поставки;

- 2 176,32 грн. пеня за загальний період з 30.07.2015 року по 15.09.2015 року;

- 3 113,62 грн. штрафна неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ГК15-0109 поставки м'ясо-ковбасної продукції від 13.07.2015 року в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними:

- № 8851 від 19.07.2015 року на суму 17 850,95 грн.;

- № 9172 від 26.07.2015 року на суму 13 385,21 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.08.2015 року (а.с. 34, 35, том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Доказом належного повідомлення відповідача про судовий розгляд справи є наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення представнику відповідача поштового відправлення (а.с. 27,34, том 1).

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2015 року з призначенням її до розгляду на 20.10.2015 року, після чого розгляд справи відкладався до 03.11.2015 року та до 10.11.2015 року.

У судовому засіданні 10.11.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2015 року між приватним підприємством "Колос" (далі - позивач, постачальник) та приватним підприємством фірмою "Даріна" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки м'ясо-ковбасної продукції № ГК15-0109 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати м'ясні та ковбасні вироби (далі - товар), за асортиментом та цінами згідно накладних, які є невід'ємними частинами цього договору, на умовах, визначених цим договором. Найменування товару, що постачається за даним договором визначається в замовленнях за бажанням покупця з урахуванням його можливостей щодо реалізації або в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору). Сума даного договору визначається із суми всіх сум поставок згідно накладних (п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.2 договору ціни на товар можуть змінюватись в залежності від кон'юнктури ринку. Постачальник не пізніше ніж за 10 днів повідомляє покупця про зміну ціни. Нова ціна на товар вважається узгодженою з моменту підписання сторонами накладної.

Покупець розраховується за товар, що постачається за даним договором, в безготівковому порядку або іншим чином, що незаборонений законодавством, протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару (п.2.3 договору).

Всі розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок постачальника, або іншим чином, що незаборонений законодавством. Датами здійснення оплати покупцем за цим договором є дні фактичного зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п.2.4 договору).

Згідно з п.2.5 договору прийняття товару по накладній, що підписана представником, або уповноваженою особою та завірена печаткою (штампом) покупця є підставою щодо узгодження асортименту, кількості та ціни товару, строку поставки і не може бути підставою для виникнення суперечок в зв'язку з цим.

Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі партії товару покупцю та підписання представником або уповноваженою особою покупця відповідної видаткової накладної в пункті доставки (п.5.8 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31 236,16 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 8851 від 19.07.2015 року на суму 17 850,95 грн.;

- № 9172 від 26.07.2015 року на суму 13 385,21 грн.,

які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлений йому товар розрахувався частково, сплативши 100,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.07.2015 року.

У зв'язку з неповною оплатою відповідачем за поставлений товар за ним утворилась заборгованість в сумі 31 136,16 грн., внаслідок чого позивач був вимушених звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у розмірі 31 136,16 грн. перед позивачем відповідачем не надано.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 31 136,16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню, що обчислюється вад вартості несвоєчасно оплачених товарів за кожен день простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. У випадку. Коли прострочення оплати перевищує 20 календарних днів, покупець додатково до санкцій, передбачених п.7.1 договору зобов'язаний сплатити на користь постачальника штрафну неустойку у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

За розрахунком позивача розмір пені за загальний період прострочення з 30.07.2015 року по 15.09.2015 року складає 2 176,32 грн., штраф у сумі 3 113,62 грн.

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі2 176,32 грн. та штрафу у сумі 3 113,62 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 36 426,10 грн., з яких: 31 136,16 грн. - основний борг, 2 176,32 грн. - пеня, 3 113,62грн. - штраф.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на час подання позову - 18.09.2015 року) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 218 гривень, з 1 вересня - 1 378 гривень, у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,29 гривні, з 1 вересня - 8,29 гривні.

З урахуванням ціни позову з майновими вимогами у сумі 36 426,10 грн. судовий збір повинен складати 1 218,00 грн. Сума сплаченого позивачем судового збору складає 1 827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2202 від 18.08.2015 року (а.с. 7 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 609,00 грн. (1 827,00 - 1 218,00 = 609,00).

Відповідно до п. 1 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Станом на час розгляду справи позивач не звертався до суду із клопотанням про повернення судового збору у сумі 609,00 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 1 218,00грн.

Керуючись статтями 4, 22, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства фірми "Даріна" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, будинок 49, ідентифікаційний код 21892132) на користь приватного підприємства "Колос" (58000, м. Чернівці, пл. Театральна, 6, ідентифікаційний код 14257808) основного боргу у сумі 31 136,16 грн., пені у сумі 2 176,32 грн., штрафу у сумі 3 113,62 грн., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 218,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2015 року.

Суддя ОСОБА_1