Рішення

від 20.10.2015 по справі 905/1535/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.2015 Справа № 905/1535/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охоронне агенство В«ЮлгаВ» , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором №б /н від 27.03.2013 року в розмірі 68 108, 74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. №3964-О від 14.10.2010р.;

від відповідача:не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

20.10.2015р. з 11.11 год. по 11.14 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охоронне агенство В«ЮлгаВ» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором №б /н від 27.03.2013 року в розмірі 68 108, 74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними та комісійної винагороди, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.08.2015р. порушено провадження у справі №905/1535/15.

Враховуючи часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось.

В судовому засіданні 20.10.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача направляв на його адресу, вказану у витягу з ЄДРПОУ (пр-т. Леніна, 27, кв. 18-А, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) відповідну кореспонденцію.

В порядку Закону України В«Про доступ до судових рішеньВ» , ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1535/15 та призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4 2 ,4 3 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

27 березня 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Охоронне агенство В«ЮлгаВ» (далі - клієнт або відповідач) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк В«ПриватбанкВ» було подано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку, які розміщені на сайті www.privatbank.ua.

З підписанням вищевказаної заяви клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі Умовами і Правилами надання кредитних послуг, розміщеними на сайті банку www.privatbank.ua, http://client-bank. privatbank.ua; Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів та відбитку печатки складають договір банківського обслуговування; приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - договору банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до п.3.2.1.1.5 Умов та правил надання банківських послуг, викладених в п.3.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишку грошових коштів на його поточному рахунку. За змістом п.п.3.2.1.1.1 кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах ліміту в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди. За довідкою №08.7.0.0.0/140626105333 від 26.06.2014р. клієнту встановлено кредитний ліміт в наступних розмірах: 27.03.2013р. - 1 000,00 грн., 12.04.2013 - 16 000,00 грн., 16.04.2013 - 17 500,00 грн., 20.05.2013 - 23 000,00 грн., 19.06.2013 - 25 000,00 грн., 01.03.2014 - 0,00 грн., 27.03.2014 - 0,00 грн., 24.06.2014 - 0,00 грн.

Встановлення кредитних лімітів відповідачем не спростовується, тому суд виходить з того, що сторони домовилися про встановлення зазначених лімітів і договір в цій частині є укладеним.

Здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту провадиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, в формі заяви про відкриття поточного рахунку зі зразками підписів та відбитку печатки (п.3.2.1.1.8).

Пунктом 3.2.1.2.2. визначений перелік обов'язків клієнта, серед яких - сплатити проценти за весь час користування кредитом (п.п.3.2.1.2.2.2), здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом - період часу не більше 35 днів, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку (п.п.3.2.1.2.2.3, 3.2.1. 1.11).

За змістом п.3.2.1.2.2.8 , клієнт доручає банку списувати грошові кошти зі всіх своїх поточних рахунків, відкритих як на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і відкритих після цього, в валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідно до підпункту 4 п.3.2.1.2.1.4 за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу здійснюється погашення заборгованості за відсотками, розрахованими відповідно до п.п.3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2.

Порядок розрахунку відсотків встановлений п.п.3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2 Умов та правил надання банківських послуг. Так, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25 числа поточного місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню),якщо дебетове сальдо утворилося з 1 по 20(включно) числа поточного місяця або 25 числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо утворилося 21 -го до кінця поточного місяця, розрахунок відсотків здійснюється за процентної ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню. В разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Згідно з п.3.2.1.4.4. клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

За умовами п.3.2.1.4.1.3 , при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.3.2.1.5.1, при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, в % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. При цьому, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.18.5.1-3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п.3.18.5.4 Умов та правилами надання банківських послуг).

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Умов та правил надання банківських послуг на підставі заяви підписано заяву про приєднання до послуг та правил надання банківських послуг позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг на підставі заяву про приєднання до послуг та правил надання банківських послуг позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача. Проте, починаючи з 28.07.2013 року дебетове сальдо на вказаному рахунку клієнтом обнулено не було.

Як зазначає позивач, станом на 02.07.2015 року у клієнта наявна заборгованість за кредитом в сумі 21 834,47 грн., заборгованість за відсотками в сумі 21 744,33 грн., заборгованості за комісією в сумі 4 716,24 грн.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи №905/1535/15 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підтверджують наявність у відповідача заборгованості за вищевказаними сумами.

Отже, беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 21 834,47 грн., заборгованість за відсотками в сумі 21 744,33 грн., заборгованості за комісією в сумі 4 716,24 грн. є правомірними та доведені належним чином, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Позивачем на підставі Умов та правил надання банківських послуг позивачем нараховано до стягнення пеню за прострочення грошових зобов'язань загальною сумою 19 813,70 грн.

За змістом позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, але в доданому до матеріалів справи розрахунку неможливо встановити за прострочення яких саме грошових зобов'язань нарахована пеня (за несвоєчасне повернення кредиту або/та несвоєчасну сплату відсотків, або/та сплату комісії). Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2015 року надав розрахунок пені: на тіло кредиту (за період з 31.07.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 2 061,11 грн., на відсотки зі сплати кредиту (за період з 31.07.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 300,92грн., на комісію (за період з 02.08.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 73,12грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок заявленої до стягнення пені, нарахованої, на тіло кредиту (за період з 31.07.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 2 061,11 грн., на відсотки зі сплати кредиту (за період з 31.07.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 300,92грн., на комісію (за період з 02.08.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 73,12грн. дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

При відмові в задоволені позову в частині стягнення пені, нарахованої після 14.04.2014 року суд виходить з наступного. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» , приписів Закону України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 7.04.2014 року.

Згідно Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані із звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Згідно витягу з ЄДРЮФОП місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто Маріуполь. Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.

30.10.2014 року розпорядженням № 1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція , до якого увійшло місто Маріуполь.

Розпорядженням від 5.11.2014 року № 1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

Проте, частково відмовляючи в задоволені позову в частині стягнення пені , суд виходить з того, що згідно ст. 2 Закону України В«Про судоустрій та статус суддівВ» завданням суду при здійсненні правосуддя на засадах верховенства права є забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Гарантоване Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» право бути звільненим від відповідальності за невиконання зобов'язань щодо повернення кредиту не може бути ілюзорним.

За змістом п.39 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. по справі В«Серявін та інші проти УкраїниВ» , будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, якою це право встановлено, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» від 23.02.2006р. рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів. Враховуючи викладене та принцип верховенства права, закріплений ст.8 Конституції України, суд вважає, що незабезпечення державними органами передумов виконання Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» порушує той самий В«справедливий балансВ» та не може бути підставою для відмови в захисті прав відповідача судом.

Враховуючи викладене, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а В«Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведенняВ» , Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р В«Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України В«Про боротьбу з тероризмомВ» ,суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції ( з 14.04.2014 року по теперішній час).

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.4 Законом України В«Про судовий збірВ» , Законом України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» , Законом України В«Про боротьбу з тероризмомВ» , ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні В» , ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк В«ПриватбанкВ» , м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охоронне агенство В«ЮлгаВ» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором №б /н від 27.03.2013 року в розмірі 68 108, 74 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Охоронне агенство В«ЮлгаВ» (87515, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код 34696723) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватбанкВ» (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 21 834,47 грн., заборгованість за відсотками в сумі 21 744,33 грн., заборгованості за комісією в сумі 4 716,24 грн., пеню за несвоєчасну сплату кредиту (за період з 31.07.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 2 061,11 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків (за період з 31.07.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 300,92грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії (за період з 02.08.2013р. по 13.04.2014р.) в сумі 73,12грн., судовий збір в сумі 1 360,82 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано -26.10.2015р.

Суддя П.В. Демідова