Рішення

від 10.11.2015 по справі 906/1535/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" листопада 2015 р. Справа № 906/1535/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №08/12570 від 20.08.2015

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміка Полісся"

про стягнення 7141,89грн

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію в сумі 3276,74грн, підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини в сумі 2716,73грн, пені в розмірі 944,82грн, 3% річних в сумі 47,78грн, інфляційних нарахувань у розмірі 155,82грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати коштів згідно умов договору про постачання електричної енергії №187 від 29.12.2008.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав довідку №3330 від 09.11.2015, в якій повідомляється, що станом на 09.11.2015 заборгованість відповідача перед позивачем залишається незмінною та становить 5993,47грн, з яких: 3276,74грн - борг за активну електричну енергію і 2716,73грн - підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив. До суду повернулася ухвала суду від 27.10.2015, яка була направлена останньому на адресу, вказану у позовній заяві та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 49-51), з відміткою поштового зв`язку "підприємство не існує".

Згідно п.п.3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У випадку неявки в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки, про час та місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, то на підставі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" в особі Коростенського РЕМ (постачальник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кераміка Полісся" (споживач - відповідач) укладено договір №187 про постачання електричної енергії, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити електричну енергію споживачу, а споживач - оплатити постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (надалі за текстом - Договір) (а.с. 9-15).

Відповідно до п.2.2.3 Договору відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги і за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 18 числа по 17 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

Згідно п.7.3 Договору оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період, або плановими платежами в такі терміни: до 05 числа розрахункового місяця - 100% вартості, заявленого споживання електроенергії згідно з ОСОБА_2 №1 до Договору, з врахуванням сальдо на початок місяця.

Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно; 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Споживач умови договору щодо сплати коштів за спожиту електроенергію виконав не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 18.03.2015 по 17.04.2015 у відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в розмірі 3276,74грн, що, зокрема, підтверджується виставленим позивачем рахунком №11413 від 20.04.2015 (а.с. 28).

Крім того, згідно з п.4.2.2 зазначеного договору про постачання електроенергії у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього Договору, за відповідний період (місяць) при одно- дво- чи тризонній системі обліку Споживач, виключно грошовими коштами, зобов`язаний сплатити постачальнику двократну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним Договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Відповідно до п.5.1 Договору та п.4.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 (зі змінами і доповненнями) (у редакції, що діяла станом на день укладення Договору) для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії (ОСОБА_2 №1 до Договору - "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" (а.с.16)). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії на рівні фактичних обсягів споживання електроенергії відповідних періодів поточного року.

З наданого позивачем ОСОБА_2 №1 до Договору - "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" (а.с.16), вбачається, що для відповідача обсяг споживання електроенергії становить 2500кВт.год. З врахуванням поданого останнім коригування , споживання електроенергії встановлено в розмірі 1500кВТ.год.

При цьому, відповідачем за квітень 2015 року спожито електричної енергії в розмірі 3439кВт.год, про що свідчить рахунок за активну електроенергію №11413 від 20.04.2015 (а.с. 28).

Таким чином, відповідачем допущено споживання електричної енергії понад договірну величину за квітень 2015 року на 1939кВт.год (3439кВт.год - 1500кВт.год).

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та п.4.2.2 Договору №187 від 29.12.2008 відповідач зобов'язаний сплатити двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини за квітень 2015 року в сумі 2716,73грн (1939 х 1,401099 (тариф на електроенергію)).

Для сплати перевищення договірних величин споживання в сумі 2716,73грн позивач виставив відповідачу рахунок №11414 від 20.04.2015 (а.с. 30).

Слід зазначити, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за отриману електроенергію вчасно та в повному обсязі не виконав, у результаті чого станом на день звернення до суду у нього утворилась заборгованість перед позивачем за активну електричну енергію в сумі 3276,74грн та 2716,73грн - підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.1 ст.277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, а згідно ч. 5 цієї статті відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

У п.13 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою постанови Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №475 від 09.04.2002) (зі змінами і доповненнями) передбачено, що споживачі у разі перевищення встановлених граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Частиною 5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 3276,74грн боргу за спожиту активну електроенергію та 2716,73грн санкції за перевищення договірних величин.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 944,82грн - пені, 47,78грн - 3% річних за період з 27.04.2015 по 15.09.2015, 155,82грн - інфляційних нарахувань за період травень-червень 2015.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.2.1 даного Договору за внесення платежів, передбачених пунктом 7.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком (додаток №4), споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.

Також, ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані разом з позовною заявою розрахунки сум, пені, інфляційних втрат і 3% річних, суд вважає їх неправильними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства й умовам укладеного договору, так як позивач невірно здійснював їх нарахування на суму 5993,47грн (3276,74грн боргу за спожиту активну електроенергію + 2716,73грн санкції за перевищення договірних величин).

Слід зазначити, що пеню, 3% річних й інфляційні втрати необхідно нараховувати лише на суму боргу за спожиту активну електроенергію в розмірі 3276,74грн (що, в свою чергу, є основним грошовим зобов'язанням), так як 2716,73грн відповідно до Закону України "Про електроенергетику" вже є санкцією за споживання електричної енергії понад договірні величини.

Таким чином, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок сум пені, інфляційних втрат і 3% річних саме на суму основного боргу (за спожиту активну електроенергію) - 3276,74грн, згідно якого розмір пені за період з 27.04.2015 по 15.09.2015 становить 754,64грн, сума 3% річних за період з 27.04.2015 по 15.09.2015 складає 38,24грн, а розмір інфляційних втрат за період травень-червень 2015 - 85,20грн.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 754,64грн - пені, 38,24грн - 3% річних та 85,20грн - інфляційних нарахувань. У частині стягнення 190,18грн (944,82грн - 754,64грн) пені, 9,54грн (47,78грн - 38,24грн) 3% річних і 70,62грн (155,82грн - 85,20грн) інфляційних втрат суд відмовляє в задоволенні позову.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав, у судове засідання не з`явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3276,74грн - боргу за спожиту активну електроенергію, 2716,73грн - санкції за перевищення договірних величин, 754,64грн - пені, 38,24грн - 3% річних і 85,20грн - інфляційних нарахувань обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає задоволенню. У частині стягнення 190,18грн - пені, 9,54грн - 3% річних і 70,62грн - інфляційних втрат суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміка Полісся" (11582, Житомирська обл., Коростенський район, с. Ставище, вул. Заводська, буд.10; ідентифікаційний код 34152430) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8; ідентифікаційний код 22048622):

на р/р 26037301783 у філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 311647, код 33802250:

- 3276,74грн - боргу за спожиту активну електроенергію;

- 2716,73грн - санкції за перевищення договірних величин;

на р/р 26008002011613 у ПАТ "Перший ОСОБА_3", МФО 300506, код 22048622:

- 754,64грн - пені;

- 38,24грн - 3% річних;

- 85,20грн - інфляційних нарахувань;

- 1171,90грн - судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 190,18грн - пені, 9,54грн - 3% річних і 70,62грн - інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.11.15

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу за адресою: 11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Жовтнева, 58А (Коростенський РЕМ) (рек. з повід.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)