Рішення

від 15.07.2014 по справі 910/6452/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6452/14 15.07.14

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" про стягнення 157 425,86 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Гутій І.В. (дов. № 80-Д від 25.12.2013 року) від відповідача Таран Л.М. (дов. № 2 від 27.01.2014 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15 липня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 157 425,86 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6452/14, розгляд справи призначено на 15.05.2014 року.

15.05.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року справу № 910/6452/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/6452/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.06.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року справу № 910/6452/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/6452/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали суду від 15.05.2014 року.

11.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 95 889,78 грн., з яких, 86 780,68 грн. основного боргу, 5 955,96 грн. інфляційних втрат та 3 153,14 грн. три проценти річних.

У судовому засіданні 12.06.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.06.2014 року надав також усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 15.07.2014 року.

У судовому засіданні 15.07.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2014 року також надав усні пояснення по суті спору, в яких проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2003 року між КП по утриманню житлового господарства Шевченківського району (ЖЕК-1005) (споживач) та Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" (постачальник) було укладено договір № 320030 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого постачальник зобов'язується виробити та постачати теплову енергію споживачу, а останній зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі. Відповідно до Додатку № 6 до договору № 320030 від 13.11.2003 року житлова будівля, що знаходиться за адресою: вул. Велика Житомирська, 6/11 опалюється від мереж АК "Київенерго".

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року

Відповідно до пункту 2.1. Статуту підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

2.2. Основними, напрямками діяльності Підприємства є:

2.2.1. Забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємством безпосередньо зі споживачами послуг.

2.2.2. Здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих, приміщень.

2.2.3. Забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.

2.2.4. Здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення.

2.2.13. Здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежів за спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ "Київенерго", ПАТ "АК "Київводоканал", ПАТ "Київгаз" тощо).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" було власником приміщення за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11.

Протягом періоду з жовтня 2012 року по квітень 2013 року позивач отримував надані послуги (виконані роботи) у відповідності з укладеним договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками.

Позивач зазначає, що відповідач користувався та на даний час користується житлово-комунальними послугами, заяву про відмову від користування послугами не подавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг від відповідача не надходило, однак за житлово-комунальні послуги не сплачує, у зв'язку з чим у останнього склалась заборгованість по житловим приміщенням, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11 в розмірі 86 780,68 грн. основного боргу.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 86 780,68 грн. основного боргу, 5 955,96 грн. інфляційних втрат та 3 153,14 грн. три проценти річних.

У поданому відзиві відповідач зазначає, що у нього відсутні зобов'язання перед позивачем щодо оплати наданих послуг, оскільки між ними не існувало договірних відносин.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Спірні відносини між сторонами виникли у зв'язку з наданням комунальних послуг за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року до приміщень за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, які належали на праві власності відповідачу, за які відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Фактичне споживання відповідачем комунальних послуг за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картами (табуляграмами) ПАТ "Київенерго".

Судом встановлено, що відповідач заяв про відмову від користування житлово-комунальними послугами не надавав, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг не заявляв. Відповідачем не надано доказів, що ним як власником житлових приміщень, щодо яких існує заборгованість було укладено прямі договори безпосередньо з підприємствами, організаціями, які надають ці послуги (АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал" тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем як власником житлових приміщень споживались послуги за результатами здійснюваної позивачем господарської діяльності щодо забезпечення умов проживання та перебування осіб у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків та правил як виконавцем у сфері житлово-комунальних послуг, що в свою чергу є підставою для виникнення у відповідача обов'язку відшкодовувати відповідні витрати позивача.

Відповідно до вимог частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на факт відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, суд зазначає, що враховуючи норми статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Оскільки, позивач утримує житловий будинок на балансі, здійснює його експлуатацію та надає власникам приміщень житлово-комунальні послуги, він зобов'язаний надавати такі послуги відповідачу незалежно від укладення останнім договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору і такий договір вважається неукладеним, а одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання - правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач, як він вважає, безпідставно (за відсутності договору з позивачем) отримав житлово-комунальні послуги, а повернути їх неможливо, то за аналогією застосування частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України відповідно до частини 1 статті 8 Цивільного кодексу України, він зобов'язаний відшкодувати вартість отриманих послуг, що і є предметом позовної заяви.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 86 780,68 грн. основного боргу за період з 31.10.2012 року по 30.04.2013 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 5 955,96 грн. інфляційних втрат та 3 153,14 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 30.11.2012 року по 14.05.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" щодо стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" трьох процентів річних на загальну суму 3 153,14 грн., нарахованих за період з 30.11.2012 року по 14.05.2014 року.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" щодо стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" інфляційних втрат на загальну суму 5 955,96 грн., нарахованих за період з 30.11.2012 року по 14.05.2014 року, є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Як вбачається з платіжного доручення № 5446 від 02.04.2014 року позивач, керуючись вищевказаними нормами законодавства сплатив судовий збір за подання позову у даній справі на загальну суму 3 148,51 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги те, що 11.06.2014 року позивачем зменшено позовні вимоги до 95 889,78 грн., відповідно до частини статті 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 1 230,71 грн. (3 148,51 грн. - 1 917,80 грн.)

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне конструкторське бюро Сухіна" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 6/11, код ЄДРПОУ 32385824) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190 м. Київ, вул. М. Кирпоноса, буд. 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 86 780 (вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят) грн. 68 коп. заборгованості, 5 955 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп. інфляційних нарахувань, 3 154 (три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 14 грн. три проценти річних, 1 917 (одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Комунальному підприємству "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190 м. Київ, вул. М. Кирпоноса, буд. 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) з Державного бюджету України 1 230 (одну тисячу двісті тридцять) грн. 71 коп. судового збору як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 5446 від 02.04.2014 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.07.2014 року

Суддя С.В. Стасюк