ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2015Справа №910/23746/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОСПАЙС" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 29 792,05 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Федик Ю.Ю. (дов. № 88 від 10.11.2015 року) від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 листопада 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОСПАЙС" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 41 542,05 грн., в тому числі 40 500,00 грн. основного боргу, 434,55 грн. 3 % річних, 607,50 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 30/07/14 від 30.07.2014 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/23746/15 та призначено справу до розгляду на 15.10.2015 року.
Представник відповідача в судове засідання 15.10.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.09.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні 15.10.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 28 750,00 грн. основного боргу, 607,50 грн. інфляційних втрат, 434,55 грн. трьох відсотків річних а також покласти на відповідача судові витрати.
Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої в судовому засіданні 15.10.2015 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 22.10.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 22.10.2015 року представник позивача надав клопотання про продовження строків розгляду спору.
Розглянувши подане позивачем 22.10.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.
Представник відповідача в судове засідання 22.10.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.10.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.10.2015 року винесено ухвалу про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи на 12.11.2015 року.
Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
30.07.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОСПАЙС" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір поставки № 30/07/14 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник поставляє, а покупець приймає у власність на умовах даного договору товар - продовольчі та супутні їм товари.
Згідно пункту 2.3. Договору загальна сума договору відповідає сумі всіх поставок, які здійснені в період дії даного договору та підтверджені накладними та іншими товаросупровідними документами.
Оплата по даному договору здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 2.4. Договору).
Пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що строк оплати товару - на протязі 10 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. По домовленості сторін можлива часткова або повна передоплата.
Відповідно до пункту 3.2. договору поставку товару здійснюється за узгодженням сторін на умовах у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2010»:
-DDP (склад покупця), а саме:транспортом постачальника за його рахунок на склад покупця;
-СРТ (склад покупця), або склад кур'єрської служби на території зазначеній покупцем), а саме: або шляхом використання кур'єрської служби за рахунок постачальника;
-FCA (склад постачальника), а саме: транспортом покупця за його рахунок зі складу постачальника, або шляхом використання кур'єрської служби за рахунок покупця.
Узгодження умов поставки кожної партії здійснюється в заявках та підтверджується в належним чином оформлених товаросупровідних документах.
Згідно з пунктом 3.8. Договору моментом поставки товару вважається дата фактичної поставки товару з одночасним підписанням товаросупровідних документів.
Даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 30.07.2015 року, а в частині невиконаних зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 8.1. Договору).
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 40 500,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 89 від 30.03.2015 року на суму 11 750,00 грн., видатковою накладною № 106 від 14.04.2015 року на суму 11 500,00 грн., видатковою накладною № 120 від 21.04.2015 року на суму 11 5000,00 грн., видатковою накладною № 137 від 05.05.2015 року на суму 5 750,00 грн.
Проте, відповідач у встановлені Договором строки оплату поставленого товару не здійснив.
13.08.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 42 про сплату заборгованості.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 11 750,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 09.09.2015 року та 09.10.2015 року з рахунку позивача, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість в розмірі 28 750,00 грн. основного боргу.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 750,00 грн. основного боргу.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що строк оплати товару - на протязі 10 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.
Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 2.5. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 28 750,00 грн. за поставлений на підставі Договору товар.
Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОСПАЙС" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 28 750,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 434,55 грн. 3 % річних, 607,50 грн. інфляційних втрат.
В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши нарахування 3 % річних та інфляційних втрат надані позивачем, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 427,36 грн. 3 % річних та 267,59 грн. інфляційних втрат за розрахунком суду.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 28 750,00 грн. основного боргу, 427,36 грн. 3 % річних та 267,59 грн. інфляційних втрат.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОСПАЙС" задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОСПАЙС" (21001, м. Вінниця, вул. Шмідта, буд. 5, ідентифікаційний код 38982128) 28 750 (двадцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 36 коп. 3 % річних, 267 (двісті шістдесят сім) грн. 59 коп. інфляційних втрат, 1 203 (одну тисячу двісті три) грн. 81 коп. судового збору.
3.У іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.11.2015
Суддя С.В. Стасюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2015 |
Оприлюднено | 19.11.2015 |
Номер документу | 53526171 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Стасюк С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні