Рішення

від 28.10.2015 по справі 910/21138/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015Справа №910/21138/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Шельф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції»

про стягнення заборгованості в розмірі 55 960,52 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Яблонська О.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Шельф» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 55 960,52 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2015 р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.09.2015 р.

15.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

У судове засідання 17.09.2015 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строків розгляду справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 17.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/21138/15 позивач виконав.

У судове засідання 17.09.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 17.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/21138/15 відповідач не виконав.

Розглянувши у судовому засіданні 17.09.2015 р. клопотання представника позивача про продовження строків розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду справи.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 17.09.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 17.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/21138/15, розгляд справи було відкладено на 28.10.2015.

У судове засідання 28.10.2015 представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 28.10.2015 не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Шельф» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 371 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати на умовах тау встановлені цим Договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (далі - товар), у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах цього Договору

В подальшому 16.12.2013 сторонами складно та підписано Протокол розбіжностей до Договору.

Пунктом 5.8 Договору визначено, що оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України через 21 днів за поставлений товар.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено покупцю товар, в свою чергу, відповідачем не було його оплачено відповідно до умов Договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 55 960,52 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на виконання Договору було здійснено поставку товару відповідачу, а відповідачем в свою чергу не оплачено її відповідно до умов Договору, внаслідок чого у відповідача виник обов'язок погасити борг в розмірі 55 960,52 грн, розмір якого підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором в розмірі 55 960,52 грн.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлену за вищезазначеними видатковими накладними продукцію у розмірі 55 960,52 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт звірки, складений та підписаний сторонами, відповідного до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.06.2015 складає 55 960,52 грн.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 55 960,52 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 55 960,52 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські продуктові традиції» (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе/Бастіонна, будинок 1/2; ідентифікаційний код: 38451148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибна компанія «Шельф» (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 37-А В ЛІТ. А; ідентифікаційний код: 38489538) заборгованість в розмірі 55 960 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 02.11.2015.

Суддя О.В. Нечай