Рішення

від 27.10.2015 по справі 911/4028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" жовтня 2015 р. Справа № 911/4028/15

За позовом публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» , м. Київ

до підприємства об'єднання громадян В«АкаціяВ» (громадської організації інвалідів В«ВЕЛЕСВ» ), Київська обл., м. Ірпінь

про стягнення 72,81 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність №7-65/07 від 21.07.2015;

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось публічне акціонерне товариство В«Європейський газовий банкВ» (далі - Позивач) до підприємства об'єднання громадян В«АкаціяВ» (громадської організації інвалідів В«ВЕЛЕСВ» ) (далі - Відповідач) про стягнення 72,81 грн, з яких 60,00 грн заборгованості по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 12,81 грн пені.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем грошових зобов'язань за ОСОБА_2 банківського рахунку №13755 від 17.04.2012 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2015 порушено провадження у справі №911/4028/15 та призначено її до розгляду на 29.09.2015 о 10:30 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою сторін відкладено на 27.10.2015.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 07.09.2015 та 29.09.2015 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 28.09.2015 за №21245432, однак ухвала від 07.09.2015 повернута господарському суду у зв'язку з закінчення строку зберігання поштового відправлення, а ухвала від 29.09.2015 станом на день розгляду спору підприємством зв'язку до суду не поверталась.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між публічним акціонерним товариством В« Європейський газовий банк В» (далі - Позивач, Кредитор) та підприємством об'єднання громадян В«АкаціяВ» (громадської організації інвалідів В«ВЕЛЕСВ» ) (далі - Відповідач, Позичальник) укладено Договір банківського рахунку №13755 від 17.04.2012 (далі - Договір).

Пунктом п.1.1. Догорору сторони погодили, що за ОСОБА_2 банківського рахунку (далі -Договір) ОСОБА_2 відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішніх положень ОСОБА_3, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходть, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п.1.2. ОСОБА_2 відкриває Клієнту поточний рахунок №2600030113755 у національній валюті України та в іноземній валюті (далі - Рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п.2.1.5. ОСОБА_2 має право отримувати від Клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені тарифами ОСОБА_3.

Як зазначається в п.2.4.7. ОСОБА_2 Клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані ОСОБА_3 послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати ОСОБА_3 у разі, якщо дії при виконанні доручення Клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами ОСОБА_3.

Згідно з п.3.3. ОСОБА_2 у разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленосу пунктом 3.2. цього ОСОБА_2, Клієнт розраховується з ОСОБА_3 за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь ОСОБА_3 в строки, визначені у тарифах.

Договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами та припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених законодавством, в т.ч. у разі розірвання за вимогою ОСОБА_3 у випадках, передбачених цим ОСОБА_2 та/або чинним законодавством України (п.6.1. ОСОБА_2).

Відповідно до п.5.9. ОСОБА_2 за прострочення Клієнтом розрахунків за послуги, що надаються ОСОБА_3, останній має право стягнути з Клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

17.04.2012 Додатковою угодою №1 на банківське обслуговування по каналах зв'язку «Клієнт-Банк» (iFOBS) (далі - Додаткова угода) до ОСОБА_2 сторонами внесено зміни до ОСОБА_2, зокрема, погоджено, що Клієнт доручає, а ОСОБА_2 бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим Клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі ОСОБА_2 банківського рахунку.

Відповідно до п.5.1. Додаткової угоди за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку Клієнт сплачує ОСОБА_3 плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах встановлених тарифами ОСОБА_3, на момент оплати. ОСОБА_3 є невідємною частиною ОСОБА_2 банківського рахунку.

Отже, укладений у спосіб, встановлений за згодою сторін, Договір банківського рахунку є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст.173, 174, ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що Позивач виконав свої зобов'язання по ОСОБА_2 в повному обсязі, відкривши Відповідачу відповідно до умов ОСОБА_2 рахунок №2600030113755 з забезпеченням виконання ОСОБА_3 розрахунково-касового обслуговування Клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів «Клієнт-Банк» (iFOBS) за відкритим Клієнту поточним рахунком.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки з рахунку Відповідача за період з 01.01.2014 по 26.10.2015, Відповідач свої зобов'язання за даним ОСОБА_2 в повному обсязі та своєчасно не виконав, і станом на 20.08.2015 за останнім згідно з розрахунком Позивача рахується заборгованість у розмірі 60,00 грн по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з вимогою про стягнення з Відповідача 60,00 грн заборгованості по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, а також стягнення 12,81 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язань по сплаті комісійної винагороди.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 4 ст.1068 Цивільного кодексу України передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що наведені нарахування в розрахунках Позивача відповідають вимогам чинного законодавства, Відповідачем не заперечені та належним чином не спростовані, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 60,00 грн заборгованості по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 12,81 грн пені, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на Відповідача, оскільки Відповідач не звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України „Про судовий збірВ» .

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства об'єднання громадян В«АкаціяВ» (громадської організації інвалідів В«ВЕЛЕСВ» ) (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 6, код 37911281) на користь публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» (04655, м. Київ, проспект Московський, буд. 16, код 34693790) 60,00 грн (шістдесят гривень) заборгованості по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 12,81 грн (дванадцять гривень вісімдесят одну копійку) пені.

3. Стягнути з підприємства об'єднання громадян В«АкаціяВ» (громадської організації інвалідів В«ВЕЛЕСВ» ) (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 6, код 37911281) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 16В» листопада 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.