Рішення

від 28.10.2015 по справі 910/20098/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2015Справа №910/20098/15

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-сервіс»

про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі 6 521,53 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Яковіщук Я.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-сервіс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за комунальні послуги в розмірі 6 521,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2015 було порушено провадження у справі № 910/20098/15, розгляд справи призначено на 02.09.2015.

У судове засідання 02.09.2015 представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/20098/15 позивач виконав.

У судове засідання 02.09.2015 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 06.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/20098/15 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 02.09.2015 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 про порушення провадження у справі № 910/20098/15 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 07.10.2015.

Судове засідання 07.10.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 розгляд справи було призначено на 28.10.2015.

У судове засідання 28.10.2015 представник позивача з'явився та надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.12.2013 між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Сервіс» (далі - відповідач, споживач) укладено Договір № ДІ-078 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно з п. 1.2 Договору споживач є орендарем нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Баумана, 7/2, загальною площею 57,6 кв.м. на підставі Договору оренди № 6390/8 від 10.09.2003 та додаткових угод до нього.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (падалі - «Правила»), а у разі його відсутності або несправності за нормативами (нормами) споживання. Нарахування за спожиті послуги проводиться згідно табуляграм ПАТ «АК «Київводоканал» і ПАТ «Київенерго» за тарифами; які затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

Згідно з п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати за період з 31.12.2013 по 27.06.2014, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті послуг за Договором в розмірі 5 729,11 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою погасити заборгованість, але відповідач відповідь на зазначену претензію не направив і заборгованість не погасив.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором у розмірі 5 729,11 грн.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача перед позивачем та встановлено, що у відповідача існує заборгованість за Договором в розмірі 5 729,11 грн., а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 103,03 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 689,39 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем було вірно розраховано зазначені суми, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 689,39 грн. та 3% річних в розмірі 103,03 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 6 521,53 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-сервіс» (02094, м. Київ, вулиця Попудренко, будинок 42; ідентифікаційний код: 21534705) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. м. Кирпоноса, буд. 10/8; ідентифікаційний код: 31731838) заборгованість в розмірі 5 729 (п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн 11 коп., інфляційні втрати в розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн 39 коп., 3% річних в розмірі 103 (сто три) грн 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 02.11.2015.

Суддя О.В. Нечай