Рішення

від 12.11.2015 по справі 914/2633/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015р. Справа№ 914/2633/15

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318», м. Львів

до відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про: визнання чинним договір оренди №6223 від 15 травня 2000 року,

і за зустрічним позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318»,

м. Львів

про: зобов'язання повернути об'єкт оренди,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача за первісним позовом

та відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1 - дов. №1 від 28.09.2015р.,

відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 - дов. №2302-вих-2487 від 04.11.2015 року.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20 , 22 ГПК України . Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання чинним договору оренди №6223 від 15 травня 2000 року. Ухвалою від 03.08.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.09.2015р.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом мотивовані тим, що 15.05.2000 р. між ним, як орендарем, і відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, як орендодавцем, було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 6223 (надалі Договір), згідно пункту 1 якого, сторони визначили, що Орендодавець на підставі договору №6223 від 07.04.1998 року, патенту на право оренди будівлі №398 від 15.02.2000 року, додатків до договору №1, №2 здав, а «Орендар» прийняв в оренду з 03 лютого 2000 року до 03 лютого 2015 року, терміном на 15 років у користування нежитлові приміщення за адресою: 79070, м. Львів, вул. Довженка, 6 1- ший поверх загальною пл. 314,9 м 2 .

Призначення приміщень - аптека №318 (п. 2 Договору).

В обгрунтування первісного позову, Позивач за первісним позовом зазначає, що спірний договір підписано між Орендодавцем і Орендарем 15 травня 2000 року, а як зазначено вище термін дії договору визначений не з дати укладення, а з іншої дати - 03 лютого 2000 року, що в свою чергу на його думку суперечить як нормам Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, так і статтям 12,13,17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ст.ст. 763,765 ЦК України. Зазначав, що спірний договір по терміну діє в порядку передбаченому ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» і при цьому вбачається суперечність вищевказаним нормам Закону, ряду положень оспорюваного договору, зокрема щодо терміну його дії, форми договору, виконання зобов'язань і інше, що унеможливлює на думку позивача за первісним позовом встановлення строку дії оспорюваного договору, визначення його дійсності по терміну, порядку оплати орендної плати і т.ін. Враховуючи вищенаведене та те, що позивач за первісним позовом (орендар) продовжує виконувати умови договору оренди, сплачує оренду плату та використовує спірні приміщення за призначенням, вважає, що договір укладено 15 травня 2000 року на 15 років і просить визнати чинним даний договір оренди №6223 від 15 травня 2000 року.

Позивач за первісним позовом, посилаючись на ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України , ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» наголошував на тому, що вказаний договір оренди є продовженим на той же строк та на тих же умовах, оскільки позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом не повідомлявся про припинення договору протягом місяця після закінчення терміну дії спірного договору, враховуючи, що договір на його думку діяв до 15.05.2015 року.

28.08.2015 року відповідач за первісним позовом подав зустрічний позов у справі №914/2633/15 про зобов'язання повернути об'єкт оренди.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд: 1. Відмовити відповідачу (позивачу за первісним позовом) у задоволені позовних вимог за первісним позовом; 2. зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» повернути, шляхом виселення, Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою м.Львів, вул. Довженка,6, загальною площею 314,9 м кв. та судові витрати покласти на позивача за первісним позовом. У письмовому відзиві на первісну позовну заяву просив суд у задоволені первісного позову відмовити. В обґрунтування заперечень наголошував на тому, що позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом, зобов'язаний повернути орендоване майно у зв'язку з закінченням 03.02.2015 строку дії Договору оренди №6223, вказуючи, що Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради листом № 2302 - вих. - 636 від 27.02.2015р., повідомлено позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом про те, що договір оренди припинив свою дію з 03.02.2015р. Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом наголошує на тому, що ним було у визначеному законом строк вчинено дії, які свідчать про його відмову від продовження строку дії спірного договору, а відтак і підстави для застосування до спірних правовідносин ч. 1 статті 764 Цивільного кодексу України , ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - відсутні.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.09.2015 року суд зустрічний позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про зобов'язання повернути об'єкт оренди (вх. №3096 від 28.08.2015 року) прийняв до розгляду з первісним позовом у даній справі №914/2633/15 і відклав його розгляд для спільного розгляду з первісним позовом на 10.09.2015 року.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

23.10.2015 р. через канцелярію суду поступило повідомлення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» про те, що довіреність від 23 червня 2015 року на представлення інтересів товариства в господарських судах ОСОБА_3 є скасованою 04.08.2015 року та просить не брати до уваги документи, подані ОСОБА_3 як представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» після 04.08.2015 року та повернути їх.

До повідомлення додано заяву про скасування довіреності. Також 26.10.2015 року через канцелярію суду поступило повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» про те, що довіреність від 23.06.2015 року на представництво інтересів Товариства в господарських судах ОСОБА_4 скасовано 04.08.2015 року і з огляду на це просить директор позивача за первісним позовом не брати до уваги будь-які заперечення та документи подані ним. Додано заяву про скасування довіреності, підписану 04.08.2015 року директором ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.10.2015 року продовжено строк розгляду справи з 29.10 2015 року на 15 календарних днів і відкладено розгляд справи на 10.11.2015 року.

В судове засідання 12.11.2015 р. представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 з'явився, первісний позов підтримав, проти зустрічного заперечив із підстав викладених у позовній заяві та у запереченях (вх. №43914/15 від 13.10.2015 року), вимоги ухвали суду виконав. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» ОСОБА_1 повідомила, що довіреність від 23 червня 2015 року, видана товариством ОСОБА_3 є скасованою 04.08.2015р. відповідно до ст.249 Цивільного кодексу України, просить суд повернути поданий ОСОБА_3 відзив (вх. №45074/15 від 20.10.2015 року) із доданими доказами і не брати його до уваги, як доказ при прийнятті рішення у справі.

В судове засідання 12.11.2015 р. представники представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом з'явився, первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав, із підстав викладених у відзиві на первісну позовну заяву, у зустрічному позові та та у поясненнях щодо терміну дії договору (вх. №48685/15 від 10.11.2015 року), вимоги ухвали суду виконав.

Згідно зі ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Частинами 1- 3 статті 249 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною.

Відповідно до статті 2 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_6 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 3 Цивільного кодексу України вказано, що загальними засадами цивільного законодавства є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

В судовому засіданні 12.11.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

15 травня 2000 року між Управлянням ресурсів департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради (Орендодавець) (відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом у справі) правонаступником якого є управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (докази містяться в матеріалах справи) та ТзОВ «Аптека №318» (Орендар) (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом у справі) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 6223 (надалі Договір).

У п.1 Договору вказано, що Орендодавець на підставі договору №6332 від 07.04.98р., патенту на право оренди будівлі №398 від 15.02.2000р., додатків до договору №1, №2 здав, Орендар прийняв в оренду з 03 лютого 2000 року до 03 лютого 2015 року терміном на 15 років у користування нежитлові приміщення за адресою 79070, м.Львів, вул.Довженка, 6, 1-й поверх пл.314,9 м кв.

Акт приймання-передачі по даному Договору не складався, оскільки приміщення перебували у фактичному володінні та користуванні орендаря на підставі договору №6223 від 07.04.1998р.

Спірний договір було укладено на термін з 03.02.2000 року до 03.02.2015 року, визначений Патентом №398 від 15.02.2000 року на право оренди будівлі (споруди, приміщення), яка розташована за адресою м. Львів, вул. Довженка, 6 загальною площею 314,9 кв.м., на підставі якого цей договір і був укладений.

Патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) - дає його власнику виключне право на укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень). Патент реєструється державними органами приватизації.

Факт передання орендодавцем орендарю зазначеного майна у найм сторонами не заперечується.

У матеріалах справи міститься повідомлення відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом за №2302-вих-636 від 27.02.2015р. про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №6223, в якому зазначається, що договір №6223 від 03.02.2000р. припинив свою дію з 03.02.2015р. та орендар зобов'язаний повернути протягом 15 днів орендоване приміщення балансоутримувачу у належному санітарно-технічному стані по акту приймання-передачі.

02.03.2015р. дане повідомлення було надіслано позивачу за первісним позовом та відповідачу за зустрічним позовом, що підтверджується фіскальним чеком від 02.03.2015р. та реєстром відправлених рекомендованих листів від 02.03.2015р. Отримання даного повідомлення 04.03.2015 року позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним позовом підтверджується також поданим представником відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом відстеженням пересилання поштових відправлень від 02.03.2015 року (докази містяться в матеріалах справи).

Згідно статті 47 ЦК УРСР (діючого на момент укладення Договору) нотаріальне зідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», в редакції діючій момент укладення спірного договору, не передбачено нотаріального посвідчення договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше.

Відповідно до Ухвали Львівської міської ради №25 від 13.01.94 «Про зміни і доповнення до ухвали від 29.01.93 «Про затвердження Положення про оренду нежитлових приміщень, що є у комунальній власності м.Львова» істотними умовами договору оренди нежитлових приміщень є визначення об'єкту оренди, адреса, строк, на який укладається договір, цільове призначення об'єкту оренди, орендна плата. За погодженням сторін у договорі оренди можуть бути вказані інші умови, які не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до Наказу Фонду держмайна N 90 від 31.01.95 Про затвердження Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) в редакції чинній на момент укладення спірного Договору, строк дії патенту встановлюється за згодою сторін, але не менш 10 років. Патент є власністю фізичної чи юридичної особи, яка його придбала. Набуття права власності на патент відбувається з моменту повної сплати ціни продажу патенту відповідно до умов договору купівлі-продажу. Орендодавець зобов'язаний укласти виключно з власником патенту договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) на термін дії патенту.

Спірний Договір було укладено на термін визначений Патентом № 398 від 15.02.2000 року на строк з03.02.2000 року до 03.02.2015 року, на підставі якого цей Договір і був укладений.

Тому, що стосується твердження Позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом про неможливість встановлення терміну дії договору, то воно є безпідставним, оскільки встановлений у договорі термін повністю відповідає чинному на момент укладення Договору законодавству, так як термін дії зазначений у договорі №6223 з 03.02.2000 року до 03.02.2015 року відповідає терміну встановленому у Патенті № 398 від 15.02.2000 року з 03.02.2000 року до 03.02.2015 року.

Отже, як уже зазначалося, договір №6223 від 15.05.2000 року було укладено терміном дії до 03.02.2015.

Згідно ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про зміну чи припинення договору оренди протягом одного місяця після припинення договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідачем за первісним позовом і позивачем за зустрічним позовом на адресу позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом було скеровано повідомлення № 2302-вих-636 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №6223 від 03.02.2000 року. Зокрема, у ньому зазначалося, що відповідно до умов Договору, відповідач зобов'язаний повернути орендоване приміщення та провести до моменту припинення Договору повний розрахунок із сплати орендної плати.

Відповідно до п. 15.6. Договору при припиненні або розірванні Договору оренендар повинен протягом 15-ти днів звільнити об'єкт оренди та повернути по акту приймання-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди.

Дане повідомлення ТзОВ «Аптека №318» отримала, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи і заперечується відповідачем за зустрічним позовом.

Проте позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом жодним чином не зреагував на зазначене повідомлення та не приступив до виконання своїх зобов'язань, зокрема до повернення об'єкта оренди за Договором №6223.

Станом на даний час позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним позовом ухиляється від виконання своїх зобов'язань, щодо повернення об'єкта оренди за Договором №6223 від 15.05.2000 року , зокрема, починаючи з моменту припинення договірних відносин , жодним чином не приступив до передачі об'єкта оренди. Оскільки, вважає, що договір №6223 діяв до 15.05.2015 року і є пролонгованим в силу ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно до ст.1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов'язки, уставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та ввочини.

Згідно зі ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених Законом, а також з угод, не передбачених Законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони кредитора) певну дію, як-от: передати майно, сплатити гроші тощо, або утриматись певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комyнaльнoгo майна договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною першою ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України ).

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч.1 ст.283 ГК України ).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору чи оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.

Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, сторонами погоджено без зауважень всі істотні умови договору №6223 від 15.05.2000 року оренди.

Суд зазначає, що законодавцем у ч. 2 ст. 16 ЦК чітко визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної ОСОБА_6 Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Належними способами захисту є такі способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом не надав письмових доказів на підтвердження свого первісного позову і заперечень на зустрічну позовну заяву та не довів належними і допустимими письмовими доказами чинність договору оренди №6223 від 15.05.2000 р. після закінчення терміну його дії 03.02.2015 року.

Таким чином в задоволенні первісного позову суд відмовиляє.

Щодо зустрічного позову то суд зазначає наступне.

15.05.2000 року між управлінням ресурсів департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради, правонаступником якого є управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Позивач за зустрічним позовом (Відповідач за первісним позовом) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека № 318» (далі - Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом), з іншої було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 6223 (далі - Договір). Відповідно до умов договору Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом), передано, а Відповідачем за зустрічним позовом (Позивачем за первісним позовом) прийнято у користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Довженка,6, загальною площею 314,9 м 2 . Відповідно до п. 1 Договору №6223 від 15.05.2000 року, орендодавець на підставі Договору №6223 від 07.04.1998 року, патенту на право оренди будівлі №398 від 15.02.2000 року; додатків до договору №1, №2 здав, а орендар Орендар прийняв в оренду з 03 лютого 2000 року до 03 лютого 2015 року терміном на 15 років у користування нежитлові приміщення за адресою 79070, м.Львів, вул.Довженка, 6, 1-й поверх пл.314,9 м кв.

02.03.2015 р. Позивачем за зустрічним позовом (Відповідачем за первісним позовом) на адресу Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) було скеровано повідомлення № 2302- вих-636 про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №6223 від 03.02.2000 року. Зокрема, у ньому зазначалося, що відповідно до умов Договору Відповідач зобов'язаний повернути орендоване приміщення та провести до моменту припинення Договору повний розрахунок із сплати орендної плати. Дане повідомлення відправлено своєчасно ТзОВ «Аптека №318», тобто протягом місяця з дня закінчення терміну дії договору №6223 і таке отримане позивачем за первісним позовом 04.03.2015 року (докази містяться в матеріалах спарви) і не заперечується представником відповідача за первісним позовом і позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до п. 15.6. Договору при припиненні або розірванні Договору Орендар повинен повернути орендодавцю протягом 15-ти днів звільнений об'єкт оренди та передати по акту приймання- передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані, обумовленому договором оренди.

Проте Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом) жодним чином не зреагував на зазначене повідомлення та не приступив до виконання своїх зобов'язань, зокрема щодо повернення об'єкта оренди.

Станом на даний час, Відповідач за зустрічним позовом (Позивач за первісним позовом) ухиляється від виконання своїх зобов'язань, зокрема, починаючи з моменту припинення договірних відносин 03.02.2015 року за договором №6223 жодним чином не приступив до передачі об'єкта оренди.

Пунктом 5.2.14. «Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова» затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 передбачено, що у разі, закінчення терміну дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

На підставі вище перелічених обставин та законодавчих положень Позивач Відповідач за первісним позовом) має усі достатні підстави для звернення до суду із вимогою про повернення об'єкта оренди шляхом виселення Відповідача за зустрічним позовом (Позивача за первісним позовом) із займаних приміщень за адресою: 79070, м.Львів, вул.Довженка, 6, 1-й поверх пл.314,9 м кв.

Згідно із ст.287 ГК України, орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.

Відповідно до п.1.1. Положення про управління комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.12.2007 N21100 (із змінами та доповненнями), управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. У відповідності до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 219 від 19.10.2006, до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста, надання обліку орендних платежів та контролю за їх надходженням. Відповідно до п.п.2.1 .,2.2. цього ж Положення, основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної -ромади м. Львова.

Згідно з п.1.4 Положення, управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

Згідно з п.1.1 Положення про управляння комунальної власності Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 07.12.2007р. №1100, управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради. Пунктом 1.4 Положення визначено, що управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах ДКУ, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, кутовий штамп та бланк встановленого зразка.

У відповідності до Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою ЛМР від 19.10.2006р. №219, до повноважень департаменту економічної політики Львівської міської ради належить здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання функцій орендодавця тощо.

Основними завданнями управління є: виконання функцій органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова; передача в оренду, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Львова (п.п. 2.1, 2.2 Положення).

Відповідно до п. 4.1. Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 09.04.2009 р. за №2569 Управління комунальної власності здійснює організаційне забезпечення відносин оренди майна територіальної громади м. Львова. З цією метою управління здійснює облік та інвентаризацію майна, формує та підтримує банк даних про майно комунальної власності міста, забезпечує контроль за його використанням та збереженням.

Згідно з п. 4.5.1 та 4.1.7. Положення управління укладає як орендодавець договори оренди, здійснює їх облік та реєстрацію, приймає рішення про надання в оренду майна, яке перебуває у повному господарському віданні чи оперативному управлінні комунальних підприємств (організацій, установ), на балансі інших юридичних осіб.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України , Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України , положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки відносини щодо укладання договору оренди № 6223 від 15.05.2000р. виникли до 01.01.2004 року, а правовідносини щодо виселення - після набрання чинності Цивільним кодексом України , до спірних правовідносин щодо укладання договору оренди та набуття права користування спірними приміщеннями застосовували норми Цивільного кодексу Української РСР , який діяв на дату підписання договору, а до правовідносин щодо виселення позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, які виникли після 01.01.2004р., застосовуються норми Цивільного кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Статтею 48 Цивільного кодексу УРСР , який діяв на момент укладення спірної угоди, встановлено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Спірний договір за своєю правовою природою є договором оренди майна. Правовідносини щодо укладання договорів майнового найму (оренди) на час підписання сторонами договору регулювалися нормами глави 25 ЦК УРСР (ст.ст. 256-276), що діяв до 01.01.2004 року та Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» від 10.04.1992 року (із змінами) № 2269-ХІІ (далі за текстом Закон України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» ). Але при цьому нормативно правові положення Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , як спеціальні норми, мають переважне значення, оскільки об'єктом оренди є майно, що належить до комунальної форми власності.

Згідно Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) затвердженим наказом ФДМ №90 від 31.01.1995 року, патент дає його власнику виключне право на укладення договору оренди будівель (споруд, приміщень) .

Судом встановлено, що ТзОВ «Аптека №318» є власником патенту №398 від 15.02.2000 року на право оренди приміщення загальною площею 314,9 м 2 за адресою: 79070, м.Львів, вул.Довженка, 6.

Пунктом 1 Договору №6223 від 15.05.2000 року передбачено, що майно передається в оренду на підставі патенту №398 від 15.02.2000 року на строк з 03.02.2000 року на 15 років до 03.02.2015 року.

Враховуючи вимоги ст. 153 ЦК УРСР, встановлення строку дії договору до дати його підписання повноваженими представниками і передача орендованого майна відповідачу є додатковою істотною умовою договору оренди, яка визначена сторонами на день його укладення.

Договір оренди № 6223 від 15.05.2000 предметом, якого були нежитлові приміщення загальною площею 314,9 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул.. Довженка, 6, був укладений на термін з 03.02.2000 по 03.02.2015.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Однак сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Даною статтею встановлено, що строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів. Частина 2 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило щодо моменту набрання чинності договором, в той же час закон дозволяє сторонам домовитись про те, що умови договору застосовуються й до відносин між ними, які виникли до його укладення. Протягом строку дії договору діє і зобов'язання, взяте на себе сторонами відповідно до умов договору. У випадку, коли сторони виконують свої зобов'язання до закінчення строку, визначеного в договорі, припиняється дія такого договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, вчинене під час дії цього договору.

Протягом строку дії договору діє і зобов'язання, взяте на себе сторонами відповідно до умов договору. У випадку, коли сторони виконують свої зобов'язання до закінчення строку, визначеного в договорі, припиняється дія такого договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено загальне правило відповідно до якого договір є укладеним з моменту коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Дане загальне правило лише прив'язує момент укладення будь-якого цивільного-правового договору до моменту досягнення згоди з усіх його істотних умов не визначаючи правило, яке б конкретизувало названий момент досягнення згоди.

Також суд зазначає, що підставою укладення зазначеного договору №6223 від 15.05.2000 року був патент № 398 від 15.02.2000 року, даним патентом встановлена дата першого продажу - 03.02.2000 та дата закінчення терміну Патенту - 03.02.2015. Відповідно до Наказу Фонду держмайна № 90 від 31.01.1995 Про затвердження Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) договір укладається виключно з власником патенту на термін дії патенту.

Дослідивши Договір оренди нежитлових приміщень № 6223 від 15 травня 2000 року суд дійшов висновку, що цей договір містить усі істотні умови, що визнані необхідними за законом, укладений у письмовій формі, як того вимагає закон, а тому є дійсним та породжує права та обов'язки сторін саме з 03.02.2000 року - на 15 років до 03.02.2015 року, як це погодженол сторонами в п. 1 спірного Договору.

Беручи до уваги наведені вище норми, Договір оренди № 6223 від 15.05.2000 укладений з дотриманням усіх норм чинного законодавства.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що строк дії Договору 36223 від 15.05.2000 року, слід вважати з 03.02.2000 року до 03 лютого 2015 року терміном на 15 років.

Відповідно до частини 1 ст.17 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Частиною 2 ст.291 ГК України та частиною 2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди нерухомого майна комунальної чи державної форми власності протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а договірні стосунки не потребують додаткового волевиявлення сторін шляхом видачі листів чи наказів про продовження строку дії договору.

Місячний строк повідомлення орендодавцем орендаря про наявність у нього заперечень щодо поновлення договору, встановлений в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" , згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число місяця. При цьому, перебіг цього строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто з наступного дня після закінчення строку оренди (ст. 253 ЦК України ).

Отже, як уже зазначалось, Договір № 6223 від 15 травня 2000 року було укладено сторонами на термін на 15 років до 03.02.2015 року.

02.03.2015 року відповідачем за первісним позовом і позивачем за зустрічним позовом на адресу ТзОВ «Аптека №318» було скеровано повідомлення №2302-вих-636 про припинення договірних стосунків у звязу із із закінченням терміну дії договору оренди (докази містяться в матеріалах справи). Зокрема, у ньому зазначалось, що відповідно до умов Договору, відповідач за зустрічним позовом і позивачза первісним позовом зобов'язаний повернути орендоване приміщення та провести до моменту припинення Договору повний розрахунок із сплати орендної плати.

Відповідно до п. 15.6 Договору при припиненні або розірванні Договору, орендар повинен протягом 15-ти днів звільнити об'єкт оренди по акту приймання-передачі нежитлових приміщень ЖЕКу в належному санітарно-технічному стані обумовленому договором оренди.

Не заслуговують на увагу пояснення представника позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом, що повідомлення №2302-вих-636 від 02.03.2015 року про припинення договірних стосунків у зв'язку із закінченням терміну дії договору не стосується спірного Договору№ 6223 від 15 травня 2000 року, так як у ньому йдеться про Договір № 6223 від 13 лютого 2000 року. Однак, як встановлено в процесі розгляду справи між сторонами укладено тільки один Договір оренди № 6223 від 15 травня 2000 року, що діяв з 03.02.2000 року до 03.02.2015 року. Іншого діючого Договору № 6223 між сторонами не існувало станом на 03.02.2015 року. А тому повідомлення №2302-вих-636 від 02.03.2015 року стосувалось саме договору оренди № 6223 від 15 травня 2000 року, що діяв з 03.02.2000 року до 03.02.2015 року.

Тобто відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним позовом своєчасно у місячний термін після закінчення строку дії договору, повідомив Орендаря - ТзОВ «Аптека 318» про відсутність наміру продовження договірних зобов'язань за цим Договором.

Також матеріалами справи підтверджується той факт і не заперечується представниками сторін, що після закінчення терміну дії Договору 03.02.2015 року, відповідачем за первісним позовом виставлялись до оплати позивачу за первісним позовом рахунки за фактичне використання займаних приміщень і неустойка.

Однак, відповідач орендоване приміщення за Договором № 6223 від 15 травня 2000 року не повернув за актом приймання-передачі по закінченню терміну його дії 03.02.2015 року.

Оскільки, термін дії Договору № 6223 від 15 травня 2000 рокузакінчився 03.02.2015 року, то у позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом відсуині правові підстави користування спірни приміщенням, в звзку з чим зустрічний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати за первісним позовом слід віднести на позивача за первісним позовом. Судові витрати понесені за зустрічним позовом, слід покласти на позивача за первісним позовом в порядку ст. 49 ГПК України .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання чинним договору оренди №6223 від 15 травня 2000 року відмовити.

2. Зустрічні позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» задоволити.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» (адреса: м. Львів, вул. Довженка, буд. 6, 79066, ідентифікаційний код 25544055) повернути шляхом виселення Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл.. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 6, загальною площею 314,9 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №318» (адреса: м. Львів, вул. Довженка, буд. 6, 79066, ідентифікаційний код 25544055) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: 79008, пл. Галицька, б. 15, м. Львів, ідентифікаційний код 25558625 ) 1218,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору за подання зустрічного позову.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України .

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.11.2015 р.

Суддя Долінська О.З.