Рішення

від 09.11.2015 по справі 916/3809/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2015 р.Справа № 916/3809/15

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот";

до відповідача 1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інструментс";

до відповідача 2: ASTENKOR LP;

про стягнення 20 365 073, 60 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 27.08.2015р.від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інструментс", в якій згідно уточненої позовної заяви (а.с.86-87) просить суд стягнути з ASTENKOR LP заборгованість у розмірі 908 749,38 доларів США, що еквівалентно 20 365 073, 60 грн. , з яких 20 000 грн. стягнути солідарно з обох відповідачів, а також стягнути з останніх витрати по сплаті судового збору у сумі 182 700,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання ASTENKOR LP умов укладеного між ними контракту К3000/155 від 05.05.2015р. в частині оплати поставленого товару, в результаті чого у відповідача 1 виникла заборгованість у розмірі 908 749,38 доларів США, що еквівалентно 20 365 073, 60 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2015р. було порушено провадження у справі № 916/3809/15 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2015р.

У засіданні суду 05.10.2015р. представником позивача були надані письмові пояснення по справі (а.с.55-57), відповідно до яких ТОВ "Грот" зазначає про те, що заборгованість у розмірі 20 000 грн. виникла у ТОВ "ОСОБА_2 Інструментс" в результаті укладеного 06.05.2015р. договору поруки, згідно якого останній з метою забезпечення ASTENKOR LP своїх зобов'язань за контрактом виступив його поручителем.

У поданих поясненнях позивач вказує на те, що в п. 8 контракту К/300/155 від 05.05.2015р. визначено, що датою переходу права власності на товар є дата відмітки митної служби у вантажно-митній декларації на товар.

Крім того, позивач зазначає, що оформлена вантажно-митна декларація є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків, зазначених у вказаній накладній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових операцій. Відтак, акцентує увагу на тому, що ним при здійсненні поставлення товару до порту були в повному обсязі виконані зобов'язання, передбачені умовами контракту.

Ухвалою суду від 05.10.2015р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представників відповідачів, від яких не надходили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також неподання витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 02.11.2015р.

У судовому засіданні 02.11.2015р. при розгляді справи по суті представник позивача, в повному обсязі підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ASTENKOR LP у судовому засіданні визнав факт поставки товару та його неоплати у зв'язку з відсутністю необхідних коштів, не заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив про обов'язкове виконання рішення суду.

Представник відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інструментс" не заперечував факт укладення договору поруки та обов'язок по сплаті заборгованості у розмірі, визначеним вказаним договором.

У судовому засіданні 02.11.2015р. було оголошено перерву до 09.11.2015р. з визнанням явки сторін необов'язковою.

09.11.2015р. в засідання суду з'явився представник позивача, який підтримав позов у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

У відповідності з пунктом 1 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Вирішуючи питання щодо підвідомчості спору господарському суду, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спір виник внаслідок невиконання ASTENKOR LP (SUITE 4077, MITCHELL HOUSE, 5 MITCHELL STREET, EDINBURG, UNITED KINGDOM EH6 7BD) своїх зобов'язань, взятих згідно контракту № К3000/155 від 05.05.2015р. (а.с.21-28) в частині оплати поставленого товару, в результаті чого у нього виникла певна заборгованість, яку позивач має намір стягнути в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. за № 04-5/608 „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організаційВ» , згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Як встановлено судом, розділом 13 контракту № К3000/155 від 05.05.2015р., ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" та ASTENKOR LP узгодили, що всі спірні питання, які виникають з/чи у зв'язку із даним контрактом сторони повинні вирішувати шляхом переговорів. Якщо сторони не дійдуть до взаємної згоди, то всі спори розглядаються судами України.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладені норми чинного законодавства та те, що спір виник внаслідок невиконання ASTENKOR LP своїх зобов'язань, взятих згідно вищевказаного контракту, суд доходить до висновку про підвідомчість даного спору господарському суду.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Крім того, у відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити з нього певну грошову суму. У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" (Продавець) та ASTENKOR LP (Покупець) було укладено контракт №К3000/155 від 05.05.2015р. (а.с.21-28), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує кукурудзу 3 класу врожаю 2014р. нормальної товарної якості, походження: Україна кількістю 6 600 метричних тон плюс мінус 5% за вибором Продавця, насипом по контрактній ціні. Кількість є остаточною у відповідності з товарно-митною декларацією Продавця і коносаментами.

Відповідно до розділу 6, ціна договору складає 154,00 доларів США за метричну тону на умовах DАТ Іллічівськ. Вартість контракту 1 016 400,00 доларів США+/- 5 %. Валюта контракту і валюта платежу - долари США,

Приписами розділу 8 контракту сторони встановили, що датою переходу права власності на товар від Продавця до Покупця є дата відмітки митної служби в товарно-митній декларації на товар про те, що задекларований товар вивезений за межі митної території України.

Покупець несе ризик втрати чи пошкодження товару з моменту його поставки на термінал. Датою поставки рахується дата завантаження вагонів в портовому терміналі.

Згідно розділу 9 контракту строк поставки встановлений в період з 05.05.2015р. по 20.06.2015р. (включно). Поставка пізніше вказаних строків - по письмовій згоді з Покупцем.

Розділом 3 контракту сторони встановили, що Покупець здійснює 100% оплату контрактної партії товару на протязі 3 календарних днів з моменту поставки товару.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та поставив на адресу відповідача 2 - ASTENKOR LP товар на загальну суму 908 749,38 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями ЕК 10ДР № 500040403/2015/002344 від 03.06.2015р. та ЕК 10ДР № 500040403/2015/002643 від 24.06.205р. (а.с.31-33), оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні 2.11.2015р.

Однак, як зазначає позивач і це не спростовано відповідачем-2 під час судового розгляду, відповідач-2 свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у вищевказаному розмірі, яка в гривневому еквіваленті становить 20 365 073, 60 грн.

Одночасно відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи, що вищевказана сума заборгованості цілком підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем ASTENKOR LP, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" щодо її стягнення цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Водночас приписами ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інструментс" (Поручитель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" (Кредитор) було укладено договір поруки (а.с.35-36), відповідно до розділу 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Поручитель частково поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань ASTENKOR LP за контрактом №К3000/155 від 05.05.2015р.

Відповідно до п. 2.2 договору, зобов'язанням, забезпеченим порукою за цим договором, є зобов'язання Боржника перед Кредитором по оплаті товару в порядку і в строки, визначені контрактами.

Приписами п. 3.1 договору сторони встановили, щовідповідальність Поручителя перед Кредитором за порушення Боржником зобов'язання за контрактами, забезпеченого порукою, обмежується сумою в розмірі 20 000 грн.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність солідарного стягнення заборгованості в частині суми 20 000 грн. з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інструментс" та з ASTENKOR LP.

Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот", а також з урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2 - ASTENKOR LP, витрати по сплаті судового збору покладаються на останнього згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з ASTENKOR LP (SUITE 4077, MITCHELL HOUSE, 5 MITCHELL STREET, EDINBURG, UNITED KINGDOM EH6 7BD) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Садова, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 31832147) заборгованість у розмірі 908 749 /дев'ятсот вісім тисяч сімсот сорок дев'ять/ доларів США 38 центів, що еквівалентно 20 365 073 /двадцять мільйонів триста шістдесят п'ять тисяч сімдесят три/ грн. 60 коп., яка виникла внаслідок несплати ASTENKOR LP за поставлений товар згідно контракту К3000/155 від 05.05.2015р. та на підставі ЕК10ДР № 500040403/2015/002344 від 03.06.2015р. на суму 689 915,38 доларів США та ЕК ЕК10ДР № 500040403/2015/002643 від 24.06.2015р. на суму 218 834,00 доларів США, з яких 20 000/двадцять тисяч/грн. 00коп. стягнути солідарно з ASTENKOR LP (SUITE 4077, MITCHELL HOUSE, 5 MITCHELL STREET, EDINBURG, UNITED KINGDOM EH6 7BD) та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Інструментс" (65014, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Карантинна, буд. 21/1, офіс 38, код ЄДРПОУ 36344451).

3. Стягнути з ASTENKOR LP (SUITE 4077, MITCHELL HOUSE, 5 MITCHELL STREET, EDINBURG, UNITED KINGDOM EH6 7BD) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Грот" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Садова, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 31832147) судовий збір у розмірі 182 700/сто вісімдесят дві тисячі сімсот /грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 листопада 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська