Рішення

від 17.11.2015 по справі 924/1675/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2015 р.Справа № 924/1675/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Юг Миколаїв" м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 і Телекомунікацій" Хмельницький район с. Олешин

про стягнення 156 959,12 грн., з них 120458,62 грн. - сума основного боргу та 36500,50 грн. - річні відсотки за користування чужими грошовими коштами

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 довіреність від 12.01.2015р.

відповідача: не з'явився

Повне рішення складено 17.11. 2015р.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до господарського суду про стягнення 156 992,19 грн., з них 120491,69 грн. - сума основного боргу та 36500,50 грн. - річні відсотки за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позову посилається на те, що 03.02.14р. між ТОВ "Група Юг Миколаїв" м. Миколаїв (постачальник) та ТОВ "ОСОБА_2 технологій і телекомунікацій" м. Миколаїв (Покупцем), було укладено договір поставки №030314-002, на підставі якого Позивач зобов'язаний поставляти Відповідачу у встановлені строки товар, а Відповідач - прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно п.11.1 Договору, Договір вступив в дію 03.02.15р. та діє протягом року, 02.02.15р. сторони подовжили строк дії договору до 03.02.16р. шляхом зміни у п.11.1 додатковою угодою №2 до Договору.

Також, позивач зазначає, що на виконання умов Договору, в період дії Договору, Позивачем були здійсненні поставки товару, який було прийнято Відповідачем без будь - яких зауважень, що підтверджується видатковими накладними.

Крім того, весь товар, що поставляється на адресу відповідача є непродовольчим. Замовлення на товар, відповідно до п.3.1. Договору Позивач отримував від Відповідача по електронній пошті. Згідно п.3.3 Договору найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входить до партії поставки, визначаються у накладних на товар.

В порушення зазначених обов'язків, за поставлений товар Відповідач розрахувався по деяких поставках частково, а по деяких поставках взагалі не розрахувався. Так на день подання позовної заяви до суду заборгованість за несплачений товар складає 120491,69 грн., що є порушенням діючого законодавства України та умов Договору.

Таким чином позивач зазначає, що з огляду на викладене, та початок порушення зобов'язання на загальну суму заборгованості з п'ятнадцятого дня після поставки товару за користування чужими грошовими коштами Позивач має право вимагати від Відповідача: 40% річних від суми заборгованості, що складає 4129,19 грн. та 50% річних від суми заборгованості, що складає 32371,31 грн.

Виходячи з зазначеного, за неналежне виконання умов договору з Відповідача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 156 992,19 грн., з них 120491,69 грн. - сума основного боргу та 36500,50 грн. - річні відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 156 959,12 грн., з них 120458,62 грн. - сума основного боргу та 36500,50 грн. - річні відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.

Представник позивача в судове засідання з'явився на задоволені позову наполягає згідно зменшених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконано. Ухвала про порушення провадження у справі від 13.10.2015р. та ухвала від 02.11.2015р. повернулась без вручення відповідачу з відміткою органу зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". Ухвалу від 02.11.2015 р. також було надіслано на адресу засновника. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

03.02.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Група Юг Миколаїв" (надалі Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 технологій і телекомунікацій" (надалі Покупець) був укладений договір поставки №030214-002, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати в обумовлені строки Покупцеві товар, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.4. Договору Право власності на поставлені товари переходять до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за накладною (транспортним документом).

Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входять, що входить у партію поставки, визначаються у накладних на товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару Покупцем, є датою поставки товару Постачальником та фактичним виконанням Замовлення (п.3.3 Договору).

Відповідно до п. 6.3. Договору сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником на протязі строку дії цього договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Покупець повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару Постачальником. Оплата за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати.

У разі наявної заборгованості Покупця за поставлений йому Постачальником товар, кошти, що надходять на рахунок Постачальника, зараховуються на погашення такої заборгованості по мірі утворення останньої і не є попередньою оплатою за здійснення поставок наступних партій Товару (п.7.5. Договору).

В разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі: за прострочення до 30 календарних днів - 40 % річних, за прострочення більше ніж на 30 календарних днів - 50 % річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику (п. 7.10. Договору).

Договір поставки вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє протягом одного року.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатком №1 (специфікація) до договору сторони погодили асортимент товару, який є попереднім та остаточно узгоджуються у накладній на поставку партії товару.

На виконання умов договору №030214-002 від 03.02.2014р. позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 165055,71 грн., а відповідач прийняв цей товар без зауважень, про що свідчать підписи на видаткових накладних №301007 від 30.10.2014р., №301009 від 30.10.2014р., №311016 від 31.10.2014р., №311015 від 31.10.2014р., №301019 від 30.10.2014р., №311018 від 31.10.2014р., №311019 від 31.10.2014р., №311020 від 31.10.2014р., №041111 від 04.11.2014р., №051110 від 05.11.2014р., №191112 від 19.11.2014р., №191114 від 19.11.2014р., №211112 від 21.11.2014р., №211116 від 21.11.2014р., №211117 від 21.11.2014р., №110201 від 11.02.2015р.

У зв'язку з цим відповідачу були виставлені до оплати рахунки-фактури №271012 від 27.10.2014р., №281008 від 28.10.2014р., №291005 від 29.10.2014р., №281007 від 28.10.2014р., №301009 від 30.10.2014р., №311003 від 31.10.2014р., №301010 від 30.10.2014р., №311004 від 31.10.2014р., №041109 від 04.11.2014р., №051108 від 05.11.2014р., №191106 від 19.11.2014р., №191108 від 19.11.2014р., №211116 від 21.11.2014р., №211114 від 21.11.2014р., №211115 від 21.11.2014р., №110203 від 11.02.2015р.

Розрахунок за отриманий товар відповідачем було проведено частково в сумі 44597,09 грн., що підтверджується виписками по рахунку, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 120458,62 грн.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував 36500,50 грн. річних та звернувся до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач поставив відповідачу товар, останній отримав його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.1. Договору сторони перебачили, що оплата здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки Товару Постачальником.

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 120458,62 грн. за поставлений товар згідно договору №030214-002 від 03.02.2014р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №030214-002 від 03.02.2014р., видатковими накладними №301007 від 30.10.2014р., №301009 від 30.10.2014р., №311016 від 31.10.2014р., №311015 від 31.10.2014р., №301019 від 30.10.2014р., №311018 від 31.10.2014р., №311019 від 31.10.2014р., №311020 від 31.10.2014р., №041111 від 04.11.2014р., №051110 від 05.11.2014р., №191112 від 19.11.2014р., №191114 від 19.11.2014р., №211112 від 21.11.2014р., №211116 від 21.11.2014р., №211117 від 21.11.2014р., №110201 від 11.02.2015р., рахунками-фактурами №271012 від 27.10.2014р., №281008 від 28.10.2014р., №291005 від 29.10.2014р., №281007 від 28.10.2014р., №301009 від 30.10.2014р., №311003 від 31.10.2014р., №301010 від 30.10.2014р., №311004 від 31.10.2014р., №041109 від 04.11.2014р., №051108 від 05.11.2014р., №191106 від 19.11.2014р., №191108 від 19.11.2014р., №211116 від 21.11.2014р., №211114 від 21.11.2014р., №211115 від 21.11.2014р., №110203 від 11.02.2015р., доказами часткової оплати.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 120458,62 грн. підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача річні в сумі 36500,50грн., розрахованих за невиконання зобов'язання згідно договору №030214-002 від 03.02.2014р., зокрема 40% річних за прострочення до 30 календарних днів, 50% річних за прострочення більше ніж на 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Судом встановлено, що договором передбачено в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі: за прострочення до 30 календарних днів - 40 % річних, за прострочення більше ніж на 30 календарних днів - 50 % річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику (п. 7.10. Договору).

Отже, позивачем правомірно застосовано в розрахунку 40% та 50 % річних відповідно. А також правомірно враховано граничний строк оплати товару передбачений п. 7.1 договору.

Перевіривши розрахунок річних наявний в матеріалах справи, судом встановлено правомірність нарахування річних в сумі 36500,50 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в сумі 156 959,12 грн., з яких 120458,62 грн. основний борг, 36500,50 грн. річні.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Юг Миколаїв" м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 і Телекомунікацій" Хмельницький район с. Олешин про стягнення 156 959,12 грн., з них 120458,62 грн. - сума основного боргу та 36500,50 грн. - річні відсотки за користування чужими грошовими коштами задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 і Телекомунікацій" (Хмельницька область, Хмельницький район, с. Олешин, вул. Центральна, буд. 29/1, код 33216278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Юг Миколаїв" (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15, код 34851487) 120458,62 грн. (сто двадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 62 коп.) основного боргу, 36500,50 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот гривень 50 коп.) річні, 2354,88 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 88 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 17.11.2015р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, ( 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15),

3 - відповідачу, (Хмельницька обл., Хмельницький р-н,с. Олешин, вул. Центральна, буд. 29/1), рекоменд.