Постанова

від 12.11.2015 по справі 915/825/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р.Справа № 915/825/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Лавриненко, І.Г. Філінюка (на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 06.10.2015р. №617, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.10.2015р.)

при секретарі судового засідання: Е.М. Вєлковій

за участю представників сторін:

від прокуратури - І.П. Закернична

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Атланта»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2015 року

у справі № 915/825/15

за позовом Приватного підприємства «Атланта»

до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області

за участю прокуратури Миколаївської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

В травні 2015 року Приватне підприємство «Атланта» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 5,00 га за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Комунальна зона, 7.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прав позивача на реалізацію свого законного права на постійне користування вказаною земельною ділянкою, яке позивач набув у зв'язку із придбанням у власність нерухомого майна, що розташоване на цій земельній ділянці.

Повідомленням від 09.06.2015р. прокурор Миколаївської області з метою представництва інтересів держави вступив в дану справу на стороні відповідача.

Южноукраїнська міська рада у відзиві на позов та прокурор у своїх поясненнях зазначили про необґрунтованість позовних вимог.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.07.2015р. (суддя Олейняш О.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 20.07.2015р., у позові відмовлено з мотивів його недоведеності.

Не погодившись з рішенням суду, позивач 29.07.2015р. звернувся з апеляційною скаргою, яка ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. повернута без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

17.08.2015р. позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.09.2015р. задоволено та скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

У відзивах на апеляційну скаргу, прокурор та міська рада зазначили про її безпідставність, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

06.10.2015р. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №486/597/15-а за позовом ПП «Атланта» до Реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції, Южноукраїнської міської ради про скасування права власності на нерухоме майно та державної реєстрації цього майна.

Крім того, 12.11.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли клопотання Южненської міської ради про відкладення розгляду справи на іншу дату з причини відсутності фінансового ресурсу та клопотання ПП «Атланта» про продовження строку розгляду справи та її відкладення на іншу дату у зв'язку із виниклою необхідністю щодо мирного врегулювання судового спору.

Представник прокуратури в судовому засідання апеляційної інстанції 12.11.2015р. заперечував проти задоволення усіх заявлених клопотань.

Вказані клопотання розглянуті судовою колегією в судовому засіданні 12.11.2015р. та відхилені, оскільки по-перше, справа №486/597/15-а не є пов'язаною з даною справою у розумінні ст. 79 ГПК України; по друге, за клопотанням Южненської міської ради розгляд апеляційної скарги вже відкладався, явка сторін не визнана обов'язковою в силу норм ГПК України та не визнана такою судом апеляційної інстанції, апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову, відповідно до п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XІІ Господарського процесуального кодексу України» із змінами і доповненнями.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

01.01.1995р. на підставі рішення виконкому Южноукраїнської Ради народних депутатів від 24.10.1995р. №286 Южноукраїнському АТП-14845 видано державний акт на право постійного користування землею № 002126 серії ІІ-МК, згідно якого останньому належать 5,00 га землі, наданої для експлуатації і ремонту автомобільного транспорту. В державному акті зазначено, що рішенням виконкому Южноукраїнскьої міської ради від 24.12.2001р. №558 підприємство перейменовано в ВАТ «Гард-автотранс» (а.с. 27-29 т.1).

ВАТ «Гард-автотранс» є одним із засновників слідуючих товариств:

-ЗАТ «ГАРД-пастранс» відповідно до рішення установчих зборів засновників ЗАТ «ГАРД-пастранс», оформленого протоколом від 12.04.2005р. № 1 (а.с. 45 т.1);

-ЗАТ «Автокемпінг» відповідно до рішення установчих зборів засновників ЗАТ «Автокемпінг», оформленого протоколом від 12.04.2005р. № 1 (а.с. 53 т.1);

-ЗАТ «ГАРД-авторемонт» відповідно до рішення установчих зборів засновників ЗАТ «Гард-авторемонт», оформленого протоколом від 12.04.2005р. № 1 (а.с. 36 т.1).

13.04.2005р. ВАТ «Гард-автотранс» передало частину майнового комплексу до Статутного фонду ЗАТ «ГАРД-пастранс» (а.с. 46 т.1).

14.04.2005р. ВАТ «Гард-автотранс» передало частину майнового комплексу на баланс ЗАТ «Автокемпінг» (а.с. 54 т.1).

20.08.2005р. передало частину майнового комплексу на баланс ЗАТ «ГАРД-авторемонт» (а.с. 37 т.1).

За договорами купівлі-продажу:

-від 08.08.2006р., укладеним між ЗАТ «Автокемпінг» та ПП «Атланта», останнє придбало 2/1000 частини майнового комплексу (а.с. 9 т.1);

-від 13.04.2007р., укладеним між ВАТ «Гард-автотранс» та ПП «Атланта», останнє придбало 56/1000 частини майнового комплексу. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007р. у справі № 5/693/06 визнано дійсним вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна та визнано право власності за ПП «Атланта» на 56/1000 частини майнового комплексу (а.с. 12-14 т.1);

-від 27.12.2007р., укладеним між ВАТ «Гард-автотранс» та ПП «Атланта», останнє придбало у власність 7/1000 частини майнового комплексу (а.с. 15-17 т.1);

-від 03.12.2008р., укладеним між ЗАТ «Автокемпінг» та ПП «Атланта», останнє придбало 86/1000 частини майнового комплексу (а.с. 18-20 т.1);

-від 23.12.2008р., укладеним між ЗАТ «ГАРД-авторемонт» та ПП «Атланта», останнє придбало 315/1000 частини майнового комплексу (а.с. 21-23 т.1);

-від 23.12.2008р., укладеним між ЗАТ «ГАРД-пастранс» та ПП «Атланта», останнє придбало 534/1000 частини майнового комплексу (а.с. 24-26 т.1);

Отже, ПП «Атланта» придбало 1000/1000 цілісного майнового комплексу (комплексу автобусного парку на 115 автобусів), за адресою Комунальна зона, 7, м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.12.2008р. у справі №5/237/05 про банкрутство ВАТ «Гард-автотранс» затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ «Гард-автотранс» станом на 28.12.2007р.; ліквідовано ВАТ «Гард-автотранс» (а.с. 119 т.1).

Рішенням Южноукраїнської міської ради від 07.04.2009р. № 978 за результатами розгляду листа Южноукраїнської об'єднаної ДПІ від 11.02.2009р. №185/10-15-122 та з урахуванням вказаної ухвали суду припинено право постійного користування на земельну ділянку, надану ВАТ «Гард-Автотранс» згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 01.11.1995р. та зараховано земельну ділянку загальною площею 5,00 га до земель запасу міської ради, які не надані у власність або користування (а.с. 30 т.1).

Рішенням Южноукраїнської міської ради від 16.06.2010р. № 1321 надано згоду ПП «Атланта» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років під розміщення та обслуговування промислової бази орієнтовною загальною площею 5,0000 га із земель комунальної власності, які не надані у власність або користування; рекомендовано ПП «Атланта» узгодити суміжні межі з КП «Служба комунального господарства» (а.с. 31 т.1).

Рішенням Южноукраїнської міської ради від 25.12.2014р. № 1442 надано згоду ПП «Атланта» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування під розміщення та обслуговування комплексу, автобусного парку на 115 автобусів за адресою: Комунальна зона, 7 у м. Южноукраїнську, орієнтовною загальною площею 5, 0 га із категорії земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (а.с. 72 т.1). Постановою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 28.04.2015р. у справі №486/199/15-а рішення Южноукраїнської міської ради від 25.12.2014р. № 1442 визнано протиправним та скасовано (а.с. 138-142). На даний час постанова оскаржена в апеляційному порядку.

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на день звернення ПП «Атланта» з даним позовом користування земельною ділянкою, ані на праві оренди, ані на праві постійного користування ПП «Атланта» не оформлено. Натомість, посилаючись ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, позивач зазначив про наявність у нього прав на оформлення постійного користування земельною ділянкою, що і стало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

За твердженням позивача, відповідачем порушено право ПП «Атланта» на реалізацію свого законного права на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 5,00 га, яке підприємством набуто у зв'язку з придбанням у власність нерухомого майна.

Відповідач зазначив, що об'єкти нерухомості, які розміщені на спірній земельній ділянці придбані ПП «Атланта» упродовж 2006-2008р.р. у ЗАТ «Авто кемпінг», ВАТ «ГАРД -Автотранс», ЗАТ «ГАРД-пастранс», ЗАТ «ГАРД - авторемонт» на підставі договорів купівлі - продажу часток нерухомого майна. Ст. 120 ЗК України не передбачено автоматичне та безоплатне набуття права власності на земельну ділянку, на якій розташоване майно, яке належить особі на праві власності. Крім того, ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакції, що діяла з 25.10.2001р. по 20.06.2007р.) було встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Спірна земельна ділянка до 2009р. на праві постійного користування належала ВАТ «Гард - автотранс» згідно з державним актом від 01.11.1995р. ЮК № 49. Відповідно до документів, доданих позивачем до позову, в переліку нерухомого майна, на яке у позивача виникло право власності, відповідно до закону відсутнє таке майно як «замощення території». На спірній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна «Ангар для техніки», що належить на праві власності територіальній громаді м. Южноукраїнськ в особі Южноукраїнської міської ради. З урахуванням того, що ПП «Атланта» є приватним підприємством, останнє в силу приписів ст. 92 Земельного кодексу України не має права на отримання спірної земельної ділянки у постійне користування.

На думку прокуратури, позивачем не доведено, що земельні ділянки, розміщені під придбаними об'єктами нерухомості, до моменту відчуження нерухомості належали попередньому власнику об'єкту на праві постійного користування. Норма ст. 120 ЗК України не передбачає автоматичного переходу права постійного користування землею. В матеріалах справи наявний акт від 01.11.1996р. серії ІІ-МК №002126, який підтверджує, що постійним користувачем спірної земельної ділянки площею 5,0 га було ВАТ «ГАРД-Автотранс». Зміна землекористувачів не відбувалася. Придбання ж об'єктів нерухомості здійснювалося не лише у цього підприємства. Тобто, у ПП «Атланта» немає законних підстав стверджувати про перехід права постійного користування землею від осіб, у яких ПП «Атланта» придбало нерухоме майно. Рішенням Южноукраїнської міської ради від 07.04.2009р. № 978 припинено право користування ВАТ «Гард-Автотранс» спірною земельною ділянкою та зараховано цю землю до земель запасу міської ради. Отже, у порядку ст. 12 ЗК України розпорядником цієї земельної ділянки виступає Южноукраїнська міська рада. Таким чином, реалізація ПП «Атланта» права на спірну земельну ділянку комунальної власності можлива лише у порядку, визначеному земельним законодавством України, зокрема ст. 116 ЗК України. ПП «Атланта» в розумінні ст. 92 ЗК України не є суб'єктом, який може набути право постійного користування спірною земельною ділянкою. Набуття права на цю землю порушуватиме право територіальної громади міста Южноукраїнськ, якій на праві власності належить об'єкт нерухомості, розташований на цій землі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив зі слідуючого.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакціях від 31.03.2006р., від 13.01.2007р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ЗК України (в редакціях від 20.06.2007р., від 14.10.2008р.) якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Частиною 2 ст. 377 ЦК України (в редакціях від 12.05.2006р., від 16.01.2007р., від 14.06.2007р., від 14.10.2008р.) було встановлено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

За приписами п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності. До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

За змістом п. 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України). При цьому необхідно враховувати також приписи: статті 120 ЗК України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу; статті 377 ЦК України; статті 50 Закону України «Про землеустрій», зокрема, частини першої згаданої статті.

За умовами п. 2.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» статтею 120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001р.) було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди. З 20.06.2007р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України» від 27.04.2007р. № 997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007р.) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.

Місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що з аналізу наведених норм матеріального права слідує, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування. Право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості виключно за умови, що в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно з вимогами земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене. В даному випадку, попередні власники нерухомості (ЗАТ «Автокемпінг», ЗАТ «ГАРД-авторемонт», ЗАТ "ГАРД-пастранс"), яка стала належати позивачеві за договорами купівлі-продажу, не мали будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 5,0 га, на якій відповідно до умов вищевказаних договорів розташований майновий комплекс.

Придбаваючи майно за договорами купівлі-продажу від 08.08.2006р., від 13.04.2007р., ПП «Атланта» в силу приписів ч. 1 ст. 120 ЗК України (в редакціях, які діяли на момент укладення вказаних договорів) мало право на оформлення права користування земельною ділянкою лише на підставі договору оренди, а відтак, відсутні підстави стверджувати про набуття позивачем права на оформлення постійного користування всією земельною ділянкою загальною площею 5, 0 га.

На спірній земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомого майна «Ангар для техніки», що належить на праві власності територіальній громаді м. Южноукраїнськ в особі Южноукраїнської міської ради, про що свідчать наступні рішення Южноукраїнської міської ради: від 16.06.2010р. № 1303 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту «Ангар для техніки», розташованому в Комунальній зоні «Ангару для техніки» присвоєно поштову адресу - Комунальна зона, 7з (а.с. 104 т.1); від 16.06.2010р. № 1304 «Про передачу закінченого будівництвом об'єкта «Ангар для техніки» від управління розвитку інфраструктури Южноукраїнської міської ради на баланс КП «Служба комунального господарства» зазначений об'єкт передано на баланс КП «Служба комунального господарства» в повне господарське відання (а.с 103 т.1); від 16.06.2010р. № 1318 «Про надання згоди комунальному підприємству «Служба комунального господарства» КП «Служба комунального господарства» надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування під розміщення «Ангару для техніки» в комунальній зоні 7 з», орієнтовна площа земельної ділянки відповідно до тексту рішення складає 1,5 га (а.с. 112 т.1). Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснено реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна «Ангар для техніки» за територіальною громадою м. Южноукраїнська та видано Свідоцтво на право власності за № 32497491 і витяг з Державного реєстру речових прав за № 32498201 (а.с. 115-116 т.1).

З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання за ПП «Атланта» права постійного користування на земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна, що належить на праві власності іншій юридичній особі (Южноукраїнській міській раді), оскільки вказане порушуватиме права останньої.

Також є правомірним висновок господарського суду Миколаївської області щодо безпідставності посилання ПП «Атланта» на п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки означеною нормою, яка була визнана неконституційною на підставі рішення Конституційного Суду України від 02.09.2005р., передбачено обов'язок осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки , переоформити право на земельні ділянки у встановленому порядку. ПП «Атлант» право постійного користування на земельну ділянку не набуло.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищевикладеним, а відтак підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.07.2015р. у справі №915/825/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 16.11.2015р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя І.Г. Філінюк