Постанова

від 19.10.2015 по справі 804/8565/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 р. Справа № 804/8565/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Конєвої С.О.

при секретарі судового засідання: Панченко Я.І.

за участю представників сторін:

від позивача Міняєв А.О.

від відповідача Васюченко М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Атон-КВ" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0021181501 та №0021161501 від 28.11.2014р., -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2015р. Приватне підприємство "Атон-КВ" звернулося з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача:

- №0021181501 від 28.11.2014р., яким позивачу нараховано штраф у сумі 4558,20грн. на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- № 0021161501 від 28.11.2014р., яким позивачу нараховано штраф у сумі 116,69грн. на підставі ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковим органом на підставі висновків акту камеральної перевірки від 19.11.2014р. про несвоєчасність сплати ПДВ по строку сплати 30.09.2013р, 30.11.2013р., 30.01.2014р., 02.03.2014р., 30.03.2014р., 30.04.2014р., 30.05.2014р., 30.08.2014р., 30.09.2014р., а також несвоєчасності сплати ПДВ по строку сплати згідно абз. «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України 07.11.2013р., 09.11.2013р., 12.11.2013р., 27.06.2014р., 19.08.2014р. були прийняті податкові повідомлення-рішення №0021181501 та №0021161501 від 28.11.2014р., за якими позивачу було нараховано штрафи у розмірі 4558,20грн. (20% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою з ПДВ) та 116,69грн. (10% грошового зобов'язання, погашеного із затримкою з ПДВ) відповідно. Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню посилаючись на те, що штрафні санкції нараховано помилково та необґрунтовано, оскільки позивач строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ за вказані вище періоди не порушував, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю посилаючись на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що за результатами проведення камеральної перевірки позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ податковим органом були встановлені порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати ПДВ по строку 30.09.2013р, 30.11.2013р., 30.01.2014р., 02.03.2014р., 30.03.2014р., 30.04.2014р., 30.05.2014р., 30.08.2014р., 30.09.2014р., а також порушення п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати ПДВ по строку 07.11.2013р., 09.11.2013р., 12.11.2013р., 27.06.2014р., 19.08.2014р. Позивачем в порушення абз. «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України при поданні уточнюючих розрахунків не було сплачено суми недоплати та штрафу у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Крім того, представник відповідача зазначив, що в декларації з ПДВ за серпень 2013р. від 20.09.2013р. позивачем була визначена сума ПДВ до сплати - 9008грн., переплата на поточний період складала 2770,11грн., а різниця на суму 6237грн. так і не була сплачена позивачем у відповідні строки, що призвело до накопичення податкового боргу у наступних податкових періодах. При цьому, відповідачем кошти, що надходили від позивача були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків згідно до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Приватне підприємство "Атон-КВ" зареєстроване як юридична особа 28.11.2007р. виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради за адресою: 51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Заводський район, вул. Г.Романової, буд.11, кв. (офіс) 27, з 29.11.2007р. перебуває на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за №9904, що підтверджується даними, наведеними у копії акту перевірки від 19.11.2014р. (а.с.105-108).

Позивачем до контролюючого органу були подані наступні податкові декларації та уточнюючі розрахунки, а саме:

- № 9059039987 від 20.09.2013р. за серпень 2013р. на суму ПДВ у розмірі 9008,00грн. (а.с. 148-149);

- №9074253278 від 19.11.2013р. за жовтень 2013р. на суму ПДВ у розмірі 1130,00грн. (а.с. 152-153);

- №9088124133 від 20.01.2014р. за грудень 2013р. на суму ПДВ у розмірі 1238,00грн. (а.с. 154-155);

- № 9008061147 від 19.02.2014р. за січень 2014р. на суму ПДВ у розмірі 505,00грн. (а.с.156-158);

- № 9014891093 від 20.03.2014р. за лютий 2014р. на суму ПДВ у розмірі 748,00грн. (а.с.65-68, 159-161);

- № 9019703913 від 13.04.2014р. за березень 2014р. на суму ПДВ у розмірі 640,00грн. (а.с.69-72, 162-164);

- № 9028611718 від 18.05.2014р. за квітень 2014р. на суму ПДВ у розмірі 1012,00грн. (а.с. 73-76, 165-167);

- № 9048223305 від 19.08.2014р. за липень 2014р. на суму ПДВ у розмірі 2417,00грн. (а.с. 77-80, 168-170);

- №9053336209 від 17.09.2014р. за серпень 2014р. на суму ПДВ у розмірі 377,00грн. (а.с.81-84, 171-173);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ № 9071412682 від 07.11.2013р. за серпень 2013р., у якому збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ та визначено суму ПДВ у розмірі 13817,00грн. (а.с.150-151);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ № 9071857388 від 09.11.2013р. за вересень 2013р., у якому збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ та визначено суму ПДВ у розмірі 849,00грн. (а.с. 176-177);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ № 9036706939 від 28.06.2014р. за травень 2014р., у якому збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 1436,00грн. (а.с. 85-90, 178-180);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ №9048231433 від 19.08.2014р. за червень 2014р., у якому збільшеного суму податкового зобов'язання з ПДВ на 2559,00грн. (а.с. 91-96, 181-183).

19.11.2014р. податковим органом на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з ПДВ ПП «АТОН-КВ» за результатами якої було складено акт №4898/04-03-15-01-33/35577081 за висновками якого було встановлено наступні порушення:

- п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати податку на додану вартість по строку 30.09.2013р., 30.11.2013р., 30.01.2014р., 02.03.2014р., 30.03.2014р., 30.04.2014р., 30.05.2014р., 30.08.2014р., 30.09.2014р.;

- абз. «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати з ПДВ по строку 07.11.2013р., 09.11.2013р., 12.11.2013р., 27.06.2014р., 19.08.2014р. (а.с. 105-108).

На підставі вищевказаного акту перевірки, податковою інспекцією 28.11.2014р. були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення форми «Ш»:

- №0021181501 на суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання з ПДВ, погашеного із затримкою у сумі 4558,20грн.;

- №0021161501 на суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання з ПДВ, погашеного із затримкою у сумі 116,69грн. (а.с. 11).

Позивач не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями просить визнати їх протиправними та скасувати посилаючись на те, що позивач не порушував строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ, встановлених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, вважає, що штрафні санкції розраховано помилково та необґрунтовано, а тому оспорювані рішення є незаконними.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

П.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1ст. 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п.203.1, п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідальність платників податків щодо несплати узгоджених сум грошових зобов'язань протягом строків визначених Податковим кодексом України у вигляді штрафу передбачена ст.126 Податкового кодексу України.

Із аналізу наведених вище норм податкового законодавства можна дійти висновку, що на позивача як на платника податку покладено обов'язок по сплаті грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, при цьому, якщо платник податків самостійно виявляє факти заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів, такий платник податків зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми.

Як встановлено у ході судового розгляду справи та підтверджено наданими сторонами документами, позивачем 20.09.2013р. було подано податкову декларацію №9059039987 з ПДВ за серпень 2013р. у якій було визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету - 9008,00грн., що підтверджується змістом копії відповідної податкової декларації (а.с. 148-149).

В той же час, встановлено, що у строк до 30.09.2013р. позивачем не було сплачено суму вищевказаного грошового зобов'язання у сумі 9008,00грн., що не спростовано представником позивача будь-якими належними та допустимими доказами у ході судового розгляду справи.

Згідно відомостей наведених в обліковій картці платника податку видно, що станом на 30.09.2013р., з урахуванням сплаченої позивачем суми ПДВ за серпень 2013р. у розмірі 2742,66грн. за платіжним дорученням №237 від 27.09.2013р., податковий борг позивача з ПДВ за податковою декларацією за серпень 2013р. становить - 6237,89грн. (а.с. 22,148-149).

Вказана сума ПДВ у розмірі 6237,89грн. за серпень 2013р. не була сплачена позивачем у строк встановлений ст.57, 203 Податкового кодексу України до 30.09.2013р., відповідних доказів суду не надано.

Окрім того, позивачем 07.11.2013р. був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013р., у якому позивачем уточнено суму ПДВ у розмірі 9008грн. та збільшено до 13817грн., різниця становить 4809грн., сума штрафу нарахована платником податку самостійно у зв'язку з виправленням помилки склала 144грн., що підтверджується копією уточненого розрахунку (а.с. 150-151).

Вказана сума за уточненим розрахунком податкових зобов'язань також не була сплачена позивачем у відповідності до вимог абз. «а» п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, відповідних доказів суду не надано.

За таких обставин, судом встановлено порушення позивачем строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ, визначених ст.57, 203 Податкового кодексу України, а саме: позивачем не були сплачені грошові зобов'язання з ПДВ у повній сумі - 9008грн. за податковою декларацією за серпень 2013р. у строк до 30.09.2013р. ( було сплачено 27.09.2013р. лише 2742,66грн. згідно платіжного доручення №237) залишок несплаченої суми станом на 30.09.2013р. складав - 6237,89грн., який з 01.10.2013р. набув статусу податкового боргу.

Також позивачем не було сплачено збільшеного грошового зобов'язання з ПДВ за уточненим розрахунком за серпень 2013р., який був поданий позивачем 07.11.2013р. у сумі 4809грн., який також набув статусу податкового боргу з 08.11.2013р.

Надалі встановлено, що позивачем здійснювалася сплата грошового зобов'язання за податковими деклараціями з ПДВ за всі наступні періоди у строки, визначені вищенаведеними нормами Податкового кодексу України, проте, відповідачем частина вказаних грошових коштів була направлена на погашення податкового боргу з ПДВ, який виник за серпень 2013р. у відповідності до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, згідно наведених норм п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України контролюючі органи зобов'язані були зарахувати кошти, які сплачує позивач в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного позивачем.

З огляду на те, що позивачем грошові зобов'язання з ПДВ за серпень 2013р. у сумі 9008грн. не були сплачені у встановлені строки до 30.09.2013р., несплачена сума ПДВ станом на 30.09.2013р складала - 6237,89грн., також не було сплачено і суму грошового зобов'язання з ПДВ за уточненим розрахунком від 07.11.2013р. у розмірі 4809грн., суд приходить до висновку, що зарахування відповідачем коштів, які сплачувалися позивачем в подальшому у наступних періодах на погашення податкового боргу з ПДВ за серпень 2013р. є правомірним та відповідає вимогам п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги викладене, встановлення факту порушення позивачем строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ за серпень 2013р., суд вважає, що застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з ПДВ у періодах, зазначених у акті перевірки через спрямування відповідачем сплачених позивачем коштів на погашення податкового боргу за серпень 2013р. згідно до вимог п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним та обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і ч. 1 статті 71 КАС України покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на які позивач посилається.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача у ході судового розгляду справи не підтверджено належними і допустимими доказами протиправність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень №0021181501 та №0021161501 від 28.11.2014р., з урахуванням встановлених судом обставин щодо несвоєчасності сплати грошових зобов'язань з ПДВ за серпень 2013р., які не спростовані представником позивача жодними доказами.

При цьому, судом не можуть бути прийняті до уваги та покладені в основу даного судового рішення доводи представника позивача про те, що ним не було порушено строків сплати грошових зобов'язань з ПДВ за серпень 2013р., жовтень 2013р., грудень 2013р., та з січня по квітень 2014р., липень 2014р. та серпень 2013р., а також по уточнюючих розрахунках за серпень 2013р., вересень 2013р., травень 2014р., червень 2014р., оскільки позивачем не підтверджено жодними доказами сплату грошових зобов'язань з ПДВ за серпень 2013р. у сумі 6237,66грн. у строк до 30.09.2013р. та 4809грн. за уточнюючим розрахунком до 07.11.2013р., а також залишено поза увагою норми п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, якою передбачено обов'язок контролюючого органу по спрямуванню коштів, які сплачує позивач, незалежно від визначеного ним напряму сплати, на погашення податкового боргу, який виник у позивача за серпень 2013р., внаслідок чого позивачем несвоєчасно було сплачено і грошові зобов'язання з ПДВ за вказані вище періоди.

Разом із тим, представником відповідача надано достатньо доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій до позивача за порушення строків сплати грошових зобов'язань, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення даного адміністративного позову

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позову до суду) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для задоволення даного позову, сплачену позивачем суму судового збору при поданні позову у розмірі 182,70грн. (а.с. 3), суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України - решту судового збору у розмірі 1644,30грн. (1827-182,70).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Атон-КВ" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0021181501 та №0021161501 від 28.11.2014р. - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Атон-КВ" (51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Заводський район, вул. Г.Романової, буд.11, кв. (офіс) 27, код ЄДРПОУ 35577081) на користь Державного бюджету України (р/р №31210206784008, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, код ЄДРПОУ 37989253) - решту судового збору у розмірі - 1644грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 26.10.2015р.

Суддя С.О. Конєва