Постанова

від 11.11.2015 по справі 808/8067/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

11 листопада 2015 року (10 год. 40 хв.) Справа № 808/8067/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф ХХХ» про стягнення заборгованості.

25.09.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов заявою Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф ХХХ» (далі – відповідач), в якому позивач просить: стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих відповідача, у сумі податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 16266,63 грн.; стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих відповідача, у сумі податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 24001,70 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 16266,63 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 24001,70 грн. Борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем у деклараціях сум податкових зобов'язань, внаслідок нарахування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями та внаслідок нарахування пені.

Через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 28.09.2015 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків до 09.10.2015.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 12.10.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 26.10.2015.

У судове засідання 26.10.2015 представники осіб, які беруть участь у справі, не прибули.

Ухвалою від 26.10.2015, оскільки станом на 26.10.2015 у суду були відсутні відомості про вручення відповідачу повістки про виклик до суду на 26.10.2015, розгляд справи було відкладено на 11.11.2015.

10.11.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 11.11.2015 відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідач 03.03.2009 зареєстрований в якості юридичної особи.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість:

-          від 20.05.2014 за квітень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 2193,00 грн.;

-          від 20.06.2014 за травень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 594,00 грн.;

-          від 21.07.2014 за червень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 360,00 грн.;

-          від 20.08.2014 за липень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 407,00 грн.;

-          від 22.09.2014 за серпень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 458,00 грн.;

-          від 20.10.2014 за вересень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 669,00 грн.;

-          від 20.11.2014 за жовтень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 615,00 грн.;

-          від 18.12.2014 за листопад 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 189,00 грн.;

-          від 19.01.2015 за грудень 2014 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 374,00 грн.;

-          від 17.02.2015 за січень 2015 року, якою самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 213,00 грн.

Позивачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання підтвердження взаємовідносин з суб'єктом господарювання ТОВ «Промбуд Маркет» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, за наслідками якої складено акт від 18.11.2014 №2522/08-15-22-021/33696848 (далі – Акт перевірки).

У зв'язку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.12.2014: №0002532211, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 510,00 грн.; №0002522211, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 2937,50 грн. та суму основного зобов'язання у розмірі 11750,00 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 09.12.2014.

Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 04.12.2014 №0002522211, відповідачу нарахована пеня у розмірі 733,20 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідачу було нараховано штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2014 №0000301500 на суму 880,80 грн., від 13.10.2014 №0000591500 на суму 203,00 грн., від 26.11.2014 №0001321500 на суму 133,80 грн., від 19.12.2014 №0012661500 на суму 149,76 грн., від 21.06.2014 на суму 170,00 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 23540,06 грн.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем була подана позивачу податкова декларація з плати за землю:

-          від 18.02.2014, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2014 рік у розмірі 34298,40 грн., з щомісячним платежем у розмірі 2858,20 грн.

-          від 04.02.2015, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за 2015 рік у розмірі 42838,70 грн., з щомісячним платежем з січня по листопад 2015 року у розмірі 3569,89 грн. та за грудень 2015 року у розмірі 3569,91 грн.

Податковий борг з орендної плати виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб з жовтня 2014 року по грудень 2014 року на суму 2858,20 грн. х 3 = 8574,60 грн. та з січня 2015 року по лютий 2015 року на суму 3569,89 грн. х 2 = 7139,78 грн.

Згідно даних облікової картки відповідача відповідачем було частково сплачено наявну заборгованість з орендної плати у розмірі 1742,45 грн.

Крім того, судом встановлено, що відповідачу було нараховано штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 27.11.2014 № 0001331600/112 на суму 733,62 грн., від 27.11.2014 №0001341500/111 на суму 571,64 грн.

Також, за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня у розмірі 989,44 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача з орендної плати складає 16266,63 грн.

Отже, згідно даних облікової картки відповідача загальна сума боргу відповідача становить 23540,06 грн. + 16266,63 грн. = 39806,69 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.

07.04.2014 у зв'язку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням позивачем була сформована та направлена податкова вимога №36-11 на суму 32294,36 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 11.04.2014, про що свідчить відмітка наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем було сформовано податкову вимогу №36-11 від 07.04.2014 на суму 32294,36 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 11.04.2014, про що свідчить відмітка наявна на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу №36-11 від 07.04.2014 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги повністю не погашений. Відтак, податкова вимога №36-11 від 07.04.2014 є чинною.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що у зв'язку з неподанням/несвоєчасним поданням відповідачем податкових декларацій, позивачем приймалися податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначалися суми штрафу.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов'язань позивачем приймалися податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначалися суми штрафу.

Керуючись вимогами пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, відповідно до якої після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, позивачем нараховувалась пеня з податку на додану вартість та з орендної плати.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачу, серед іншого, була нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 461,64 грн., проте з адміністративного позову та доданих до нього документів неможливо встановити підстави нарахування пені у розмірі 461,64 грн. Позивачем не надано до суду обґрунтування того, на яке основне зобов'язання позивачем було нараховано пеню, не надано розрахунку розміру пені, а також обґрунтування періоду, за який пеня була нарахована.

В доданому позивачем до позову розрахунку заборгованості зазначено лише розмір пені – 461,64 грн., проте відсутній розрахунок розміру пені, відомості щодо періоду за який її було нараховано та відомості щодо застосованої облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд зазначає, що станом на час розгляду справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в частині стягнення з відповідача пені з податку на додану вартість у розмірі 461,64 грн., позивачем надані не були.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 23540,06 грн. та стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 16266,63 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф ХХХ» про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф ХХХ» (код ЄДРПОУ 33696848, зареєстроване: 71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Вороніна, буд. 100-в), з рахунків в банках, які його обслуговують, податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в загальному розмірі 16266,63 грн. (шістнадцять тисяч двісті шістдесят шість гривень 63 коп.) на користь місцевого бюджету, на р/р 33211812700153, код платежу - 13050200, отримувач – УК у Куйбишевському районі, банк отримувача – ГУДКСУ у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37892243, МФО 813015.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Скіф ХХХ» (код ЄДРПОУ 33696848, зареєстроване: 71001, Запорізька область, смт. Куйбишеве, вул. Вороніна, буд. 100-в), з рахунків в банках, які його обслуговують, податковий борг з податку на додану вартість в загальному розмірі 23540,06 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот сорок гривень 06 коп.) на користь місцевого бюджету.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Р.В. Кисіль