Рішення

від 10.11.2015 по справі 910/24968/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015Справа №910/24968/15 За позовом Приватного підприємства "Бекристон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АО ЗЕД"

про стягнення 631 951,48 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Мясніков А.С. (довіреність № 3 від 14.09.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Бекристон" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АО ЗЕД" про стягнення 631951,48 грн., з яких: 21337,50 грн. - основна заборгованість, 11625,23 грн. - втрати від інфляції, 751,83 грн. - 3 % річних, 2772,92 грн. - пеня, 595464,00 грн. - збитки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014 в частині сплати орендних платежів, у зв'язку із чим, позивачем заявлено до стягнення заборгованості у розмірі 21337,50 грн. Внаслідок прострочення грошового зобов'язання за договором короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014, на підставі п. 8.5. договору, ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані пеня у розмірі 2772,92 грн., 3% річних у розмірі 751,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11625,23 грн. Також, у зв'язку із неповерненням відповідачем орендованого майна в строки визначені договором та на підставі п. 1.2., п. 2.2.1., 3.1., п. 8.2, п. 8.7., п. 11.4. договору позивачем заявлені до стягнення збитки у розмірі 595464,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/24968/15, розгляд справи призначено на 13.10.2015.

В судове засідання 13.10.2015 з'явився представник позивача, надав суду документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 відкладено розгляд справи № 910/24968/15 на 10.11.2015.

06.11.2015 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.11.2015 надав суду пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 було надіслано на юридичну адреси відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 35395206.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 між Приватним підприємством "Бекристон" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АО ЗЕД" (відповідач, орендар) укладено договір короткострокової оренди тари № КД-132-020614 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, передає орендарю у платне строкове користування (оренду) ящики та/або тару, що відповідають характеристикам зазначеним у додатку №1 до даного договору, які є власністю орендодавця, а орендар приймає ящики та/або тару та використовує їх за цільовим призначенням, а саме для постачання продукції виключно у місця прийому та повернення, зазначених у додатку №2 до даного договору.

Позивач на виконання умов договору передав відповідачу в оренду ящики та тару, а саме: пластикові ящики СR 623 /зелений/ у кількості - 2040 одиниць; пластикові ящики СR 616 /зелений/ у кількості - 6001 одиниця; дерев'яні піддони 1200*1000 ПД-1210 у кількості - 14 одиниць; дерев'яні піддони 1200*800 ПД-1208 у кількості - 6 одиниць, що підтверджується актами отримання ящика та тари:

№ ОА000000952 від 12.06.2014, згідно з яким відповідачу передано пластиковий ящик CR 623 /зелений/ у кількості 900 шт. та дерев'яні євро-піддони 1200*800 ПД-1208 у кількості 3 шт. зі строком повернення до 19.06.2014;

№ ОА000000966 від 13.06.2014, згідно з яким відповідачу передано пластиковий ящик CR 623 /зелений/ у кількості 50 шт. зі строком повернення до 20.06.2014;

№ ОА000000984 від 16.06.2014, згідно з яким відповідачу передано пластиковий ящик CR 616 /зелений/ у кількості 4000 шт. та дерев'яні дерев'яні піддони 1200*1000 ПД-1210 у кількості 14 шт. зі строком повернення до 23.06.2014;

№ ОА000001086 від 28.06.2014, згідно з яким відповідачу передано пластиковий ящик CR 616 /зелений/ у кількості 2001 шт. та пластиковий ящик CR 623 /зелений/ у кількості 240 шт. зі строком повернення до 05.07.2014;

№ ОА000001088 від 01.07.2014, згідно з яким відповідачу передано пластиковий ящик CR 623 /зелений/ у кількості 850 шт. та дерев'яні євро-піддони 1200*800 ПД-1208 у кількості 3 шт. зі строком повернення до 08.07.2014.

Вказані акти підписані з боку відповідача та скріплені печаткою товариства без зауважень та заперечень.

Згідно з п. 1.3. договору орендар сплачує орендодавцю платню за оренду ящиків та/або тари згідно умов даного договору.

Пунктом 5.2.4. договору передбачено, що орендар зобов'язаний здійснювати оплату за оренду ящика та/або тари, компенсацію транспортних витрат та втраченого ящика та/або тари в повному обсязі в відповідності до розділу 4 даного договору.

Відповідно до пункту 4.1. договору, ціна оренди ящиків та/або тари визначена у Специфікації №1 (додаток №9 до даного договору).

Плата за оренду ящика здійснюється на підставі виставленого рахунку-фактури не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів, з дати закінчення строку оренди, згідно п. 3.2 даного договору (п. 4.4. договору).

Специфікацією №1 (додаток №9 до даного договору) сторони визначили, що вартість оренди одиниці ящика на 7 днів становить: пластиковий ящик CR 623 - 3,30 грн. з ПДВ; пластиковий ящик CR 616 - 3,00 грн. з ПДВ.

Позивачем було складено та надано відповідачу рахунки на оплату та акти надання послуг, а саме: рахунок на оплату № 636 від 12.06.2014 на суму 2970,00 грн., акт надання послуг № 1024 від 12.06.2014, рахунок на оплату №650 від 13.06.2014 на суму 165,00 грн., акт надання послуг № 1038 від 13.06.2014, рахунок на оплату №672 від 16.06.2014 на суму 12000,00 грн., акт надання послуг № 1061 від 16.06.2014, рахунок на оплату №762 від 28.06.2014 на суму 3397,50 грн., акт надання послуг № 1183 від 28.06.2014, рахунок на оплату №777 від 01.07.2014 на суму 2805,00 грн., акт надання послуг № 1198 від 01.07.2014.

Вищевказані акти надання послуг були підписані з боку відповідача та скріплені печаткою товариства без зауважень та заперечень.

Відповідач, в порушення умов договору оплату за оренду ящиків та тари не здійснив, у зв'язку із чим, заборгованість відповідача за договором короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014 складає 21337,50 грн.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що у разі порушення строку оплати будь-яких платежів вказаних в цьому договорі, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання за договором короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014, на підставі п. 8.5. договору, ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані пеня у розмірі 2772,92 грн., 3% річних у розмірі 751,83 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11625,23 грн.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що строк оренди ящика та/або тари складає 7 (сім) календарних днів.

Після закінчення строку оренди відповідач повернув позивачу пластиковий ящик CR 616 (пластиковий ящик зеленого кольору (60x40x18,1) у кількості 959 одиниць та дерев'яні піддони ПД-1210 (1200*1000) у кількості 4 одиниці.

Таким чином, як зазначено позивачем, на час звернення до суду з даним позовом, відповідач не повернув позивачу наступне орендоване майно: пластиковий ящик CR 623 у кількості 2040 шт.; пластиковий ящик CR 616 у кількості 5042 шт.; дерев'яні піддони ПД-1210 у кількості 10 шт.; дерев'яні піддони ПД-1208 у кількості 6 шт.

16.04.2015 позивач направив на адресу відповідача вимогу №86 від 16.04.2015, в якій вимагав оплатити заборгованість з орендної плати. Також, позивач, на підставі п. 11.4 договору повідомив відповідача про розірвання договору з 16.04.2015 та просив відповідача повернути орендовані ящики та тару позивачу на протязі 14 днів з дати припинення договірних відносин у місця повернення, зазначивши, що неповернуті у вказаний строк ящики та тара вважатимуться втраченими (направлення вказаної вимоги підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113323299330 та довідкою з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення №0113323299330).

Згідно з п. 1 додатку №1 до договору відновлювальна вартість з ПДВ складає: за пластиковий ящик CR 623 - 84,00 грн.; пластиковий ящик CR 616 - 84,00 грн.; за дерев'яний євро-піддон ПД-1210 - 36,00 грн.; за дерев'яний євро-піддон ПД-1208 - 36,00 грн.

За розрахунком позивача розмір збитків, які відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу у зв'язку з неповерненням (втратою) ящиків та тари складає 595 464,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Наявними в матеріалах справи актами отримання ящика та тари № ОА000000952 від 12.06.2014, №ОА000000966 від 13.06.2014, № ОА000000984 від 16.06.2014, № ОА000001086 від 28.06.2014, № ОА000001088 від 01.07.2014 підтверджується факт отримання відповідачем в користування орендованого майна, а саме: пластикові ящики СR 623 /зелений/ у кількості - 2040 шт.; пластикові ящики СR 616 /зелений/ у кількості - 6001 шт.; дерев'яні піддони 1200*1000 ПД-1210 у кількості - 14 шт.; дерев'яні піддони 1200*800 ПД-1208 у кількості - 6 шт.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи містяться рахунки на оплату орендних платежів, які виставлялись відповідачу та у відповідності до п. 4.4 договору є підставою для оплати оренди.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами, в підтвердження факту надання майна в оренду та отримання рахунків, підписано акти надання послуг: № 1024 від 12.06.2014, № 1038 від 13.06.2014, № 1061 від 16.06.2014, № 1183 від 28.06.2014, № 1198 від 01.07.2014.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом, в порушення умов договору , відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014 по орендним платежам складає 21337,50 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до наданих позивачем банківських довідок (ПАТ "БМ Банк", ПАТ "Банк "Універсальний капітал", ПАТ "Ощадбанк") станом на 15.09.2015 на рахунки позивача грошових коштів від відповідача не надходило. Доказів сплати заборгованості за договором короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014 на час прийняття рішення відповідачем не надано.

Враховуючи те, що факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором короткострокової оренди тари №КД-132-020614 від 02.06.2014 у розмірі 21337,50 грн. належним чином доведений, докази оплати даної заборгованості в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 21337,50 грн. за вказаним договором підлягають задоволенню.

Внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 2772,92 грн. (нарахована за періоди з 05.07.2014 по 04.01.2015, з 06.07.2014 по 05.01.2015, з 09.07.2014 по 08.01.2015, з 21.07.2014 по 20.01.2015, з 24.07.2014 по 23.01.2015), 3% річних у розмірі 751,83 грн. (нараховані за періоди з 05.07.2014 по 14.09.2015, з 06.07.2014 по 14.09.2015, з 09.07.2014 по 14.09.2015, з 21.07.2014 по 14.09.2015, з 24.07.2014 по 14.09.2015) та інфляційні втрати у розмірі 11625,23 грн. (нараховані за липень 2014 року - серпень 2015 року, серпень 2014 року - серпень 2015 року).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачена п. 8.5. договору.

Суд, перевіривши розрахунок пені, встановив, що розмір пені за несвоєчасну сплату орендних платежів складає 2769,76 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє частково.

Розрахунки інфляційних втрат у розмірі 11625,23 грн. та 3% річних у розмірі 751,83 грн., як встановлено судом, є арифметично вірними, у зв'язку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення збитків у розмірі 595464,00 грн., то судом встановлено наступне.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що строк оренди ящика та/або тари складає 7 (сім) календарних днів.

Згідно з п. 3.2. договору відлік строку оренди ящика та/або тари розпочинається з дати отримання за актом отримання ящиків та/або тари. Датою повернення (дата закінчення строку оренди) ящика та/або тари вважається дата, зазначена в акті отримання ящиків та/або тари.

Відповідно до п. 1.2. договору, орендар повертає орендовані ящики та/або тару в місця прийому та повернення в строк та на умовах визначених даним договором.

Згідно з п. 2.1.1. договору, відвантаження (отримання в оренду) ящика орендарю здійснюються на тарі (євро-піддон), яка є власністю орендодавця та підлягає поверненню згідно умов договору.

Згідно із п. 2.2.1. договору, орендар повертає орендовані ящики та/або тару орендодавцю чи його повіреному/виконавцю у місця прийому та повернення, які визначені додатком №2, у справному стані та у строк визначений договором. Повернення ящиків та/або тари здійснюється за рахунок орендаря.

Відповідно до п. 2.2.2. договору, повернення ящиків та/або тари на склади орендодавця здійснюється на підставі акту повернення ящиків та тари, зразком якого є додаток №6 до даного договору. Підтвердженням факту повернення ящиків та/або тари є належним чином оформлені, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками орендаря та орендодавця акти повернення ящиків та тари. Відповідальність за складання акту повернення ящиків та тари лягає на орендаря.

Повернення ящиків та/або тари на склади та/або торгівельні мережі повіреного/виконавця здійснюється на підставі акту повернення ящиків та тари, зразком якого є додаток №7 до даного договору, який складається у трьох примірниках для орендодавця, орендаря та повіреного/виконавця. Підтвердженням факту повернення ящиків та тари є належним чином оформлені, підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками орендаря та повіреного/виконавця акти повернення ящиків та тар. Відповідальність за складання акту повернення ящиків та тари лягає на орендаря (2.2.3. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, всупереч положень договору, орендовані ящиків та тари повернув позивачу частково, а саме: згідно із актом повернення ящиків та/або тари від 17.07.2014 відповідач повернув позивачу пластиковий ящик CR 616 (пластиковий ящик зеленого кольору (60x40x18,1) у кількості 959 одиниць та дерев'яні піддони ПД-1210 (1200*1000) у кількості 4 одиниці.

Орендоване майно: пластиковий ящик CR 623 у кількості 2040 шт.; пластиковий ящик CR 616 у кількості 5042 шт.; дерев'яні піддони ПД-1210 у кількості 10 шт.; дерев'яні піддони ПД-1208 у кількості 6 шт. відповідачем позивачу не повернуто. Доказів повернення вказаного майна відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 11.4. договору сторони погодили, що даний договір може бути розірваний в односторонньому порядку при грубому порушенні умов цього договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем порушено договірні зобов'язання за договором в частині несплати орендних платежів за орендоване мано та в частині повернення орендованого майна в строки визначені договором.

16.04.2015 позивач направив на адресу відповідача вимогу №86 від 16.04.2015, в якій на підставі п. 11.4 договору повідомив відповідача про розірвання договору з 16.04.2015 та на підставі п. 8.7. договору просив відповідача повернути орендовані ящики та тару позивачу на протязі 14 днів з дати припинення договірних відносин у місця повернення, зазначивши, що неповернуті у вказаний строк ящики та тара вважатимуться втраченими .

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із п. 8.7. договору, у разі припинення договірних відносин, орендар зобов'язаний повернути всі орендовані ящики та тару на протязі 14 (чотирнадцяти) днів у місця прийому та повернення. Неповернутий ящик та/або тара вважається втраченим, а його вартість (відновлювальна вартість з ПДВ/грн.) компенсується орендарем згідно умов договору.

Відповідно до 8.2. договору, у випадку втрати або знищення ящика та/або тари, який знаходиться в оренді, орендар компенсує його вартість, яка зазначена у додатку №1 Відновлювальна вартість з ПДВ/грн.) до даного договору, за кожну одиницю втраченого або знищеного ящика та/або тари.

Також, в актах отримання ящика та тари № ОА000000952 від 12.06.2014, №ОА000000966 від 13.06.2014, № ОА000000984 від 16.06.2014, № ОА000001086 від 28.06.2014, № ОА000001088 від 01.07.2014 сторони зазначили, що у разі знищення, неповернення чи пошкодження тари або ящика, орендар сплачує на рахунок орендодавця відновлювальну вартість в розмірі згідно договору за кожну одиницю тари або ящика.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

З огляду на вищевикладене, те, що відповідач у строки визначені договором та актами отримання ящика та тари орендованого майна у повному обсязі не повернув, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем пластикових ящиків CR 623 у кількості 2040 шт., пластикових ящиків CR 616 у кількості 5042 шт., дерев'яних піддонів ПД-1210 у кількості 10 шт., дерев'яних піддонів ПД-1208 у кількості 6 шт. та відповідачем під час розгляду не надано доказів повернення вказаного майна, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем договірних зобов'язань, та оскільки, сторонами у договорі передбачено умови та порядок відшкодування вартості неповернутого майна, а розрахунок відновлювальної вартості орендованого майна є вірним, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 595 464,00 грн., у зв'язку із чим, суд задовольняє позов у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного підприємства "Бекристон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АО ЗЕД" частково та з Товариства з обмеженою відповідальністю "АО ЗЕД" на користь Приватного підприємства "Бекристон" підлягають стягненню 21337,50 грн. -заборгованості, 11625,23 грн. - втрат від інфляції, 751,83 грн. - 3 % річних, 2769,76 грн. - пені та 595464,00 грн. - збитків.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АО ЗЕД" (03028, м. Київ, проспект Науки, будинок 42/1, код ЄДРПОУ 38937599) на користь Приватного підприємства "Бекристон" (01133, м. Київ, вулиця Кутузова, будинок 18/7, кімната 812-12, код ЄДРПОУ 36085749) заборгованість у розмірі 21337,50 грн., втрати від інфляції у розмірі 11625,23 грн., 3 % річних у розмірі 751,83 грн., пеню у розмірі 2769,76 грн., збитки у розмірі 595464,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9479,22 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2015 р.

Суддя С.О. Турчин