Рішення

від 11.11.2015 по справі 922/3503/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2015 р.Справа № 922/3503/15

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Макаренко О.В.

судді: Яризько В.О. , Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорамбурс-Т", м. Рівне Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Днєпркартранс", м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства "Дімант Плюс", м. Харків про про стягнення 263 471,14 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 директор, ОСОБА_2, довіреність №11 від 11.06.2015 р., ОСОБА_3, адвокат, свідоцтво №959 від 08.09.2012 р. (в режимі відеоконференції)

відповідача - ОСОБА_4, довіреність б/н від 07.07.2015 р.

третьої особи - не з'явився

Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції (серійний номер носія відеозапису DVDX-00079)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екорамбурс-Т" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Дімант Плюс" (відповідача) про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, т. 1 а.с. 191-194) основного боргу в розмірі 155 000,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 100 928,81 грн. та 3% річних в розмірі 7 542,33 грн. за агентським договором №0805/13-1/Ф від 05.08.2013 р. Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 15 500,00 грн., а також заявив клопотання про повернення позивачеві з державного бюджету України суми судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що 05.08.2013 р. між сторонами було укладено договір поставки товарів №0805/13-1, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві щебень, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату згідно з умовами цього договору.

Окрім того, 05.08.2013 р. між сторонами було укладено агентський договір на організацію залізничних перевезень вантажів №0805/13-1/А, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання за винагороду здійснювати від свого імені, але за рахунок відповідача юридичні і інші дії, пов’язані з організацією перевезень вантажів відповідача залізничним транспортом (піввагонами, критими вагонами, платформами) (надалі - послуги) на умовах цього договору.

Тобто, за умовами агентського договору позивач зобов'язався надати відповідачеві послуги, пов’язані з організацією перевезень залізничним транспортом щебеню, який є предметом постачання за вищевказаним договором поставки.

На виконання вищевказаних договорів позивач поставив відповідачеві всього 4 вагона щебеню. Відповідач, в свою чергу, оплатив вартість даного щебеню та послуги з його перевезення.

На підставі викладеного, відповідач визнає лише факт поставки позивачем відповідачеві 4 вагона щебеню та не визнає факт поставки відповідачеві 51 вагонів щебеню. Наполягає на тому, що на поставку 51 вагонів щебеню між сторонами не було узгоджено ані заявок на виконання послуг, ані підписано між сторонами акти приймання-передачі наданих послуг, ані виставлено позивачем відповідачеві рахунку на оплату послуг, що передбачено підпунктами 2.1.1., 2.3.1., 2.1.5., 2.3.8. пункту 2.1. та п.3.2. агентського договору. При цьому відповідач стверджує, що поставка 51 вагону щебеню здійснювалася позивачем на користь інших, пов'язаних з відповідачем осіб. В обґрунтування цих доводів відповідач надав до суду копію договору поставки товарів № 01/130911 від 11.09.2013 року, укладеного між ТОВ "Екорамбурс-Т" та ФОП ОСОБА_5, копію договору поставки товарів №01/130901 від 01.09.2013 року, укладеного між ТОВ "Екорамбурс-Т" та ФОП ОСОБА_6, а також копії повідомлень про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6

Ухвалою суду від 10.09.2015 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Днєпркартранс".

Представник третьої особи (ТОВ "Днєпркартранс") у судове засідання не з'явився. Ухвалою суду від 13.10.2015 р. було задоволено клопотання третьої особи про розгляд справи без участі її представника. У відзиві на позов (вх.№39705 від 02.10.2015 р., т. 2 а.с. 37) ТОВ "Днєпркартранс" підтримало позовні вимоги позивача, просило позов задовольнити в повному обсязі.

17.08.2015 року для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Прохоров С.А., Погорелова О.В.

09.09.2015 року у зв'язку з відпусткою судді Погорелової О.В. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Прохоров С.А., Ємельянова О.О.

28.09.2015 року у зв'язку з відпусткою судді Прохорова С.А. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Погорелова О.В., Ємельянова О.О.

29.09.2015 року у зв'язку з відпусткою судді Погорелової О.В. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Макаренко О.В., судді: Яризько В.О., Ємельянова О.О.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.08.2013 року між позивачем (агентом) та відповідачем (принципалом) укладено агентський договір на організацію залізничних перевезень вантажів № 0805/13-1/А (надалі - агентський договір) (т. 1 а.с. 34-36).

Даний договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

За умовами п.1.1. агентського договору позивач взяв на себе зобов’язання за винагороду здійснювати від свого імені, але за рахунок відповідача юридичні і інші дії, пов’язані з організацією перевезень вантажів відповідача залізничним транспортом (піввагонами, критими вагонами, платформами) (надалі - послуги) на умовах договору.

Відповідно до п.1.2. агентського договору права та обов’язки по угодам, здійсненим позивачем у відповідності до цього договору, виникають безпосередньо у позивача навіть у тому випадку, якщо відповідач буде названий в угодах або буде вступати з перевізниками в безпосередні відносини по організації перевезень.

Відповідно до п. 2.1. агентського договору позивач зобов'язався забезпечити за свій рахунок своєчасну подачу на погоджені сторонами станції відправлення технічно справних, комерційно придатних для перевезення заявленого вантажу вагонів; повідомити відповідача за допомогою факсимільного зв’язку про відправку вагонів на станцію навантаження з зазначенням залізничних номерів вагонів; за письмовою заявкою відповідача оплатити залізничний тариф за перевезення вантажу; протягом десяти календарних днів з моменту надання послуг надати на підпис відповідачу акт наданих послуг, моментом надання послуг є дата прибуття навантажених вагонів на станцію призначення.

За умовами п.2.3. агентського договору відповідач зобов’язався забезпечувати прийом вагонів, прибулих на станції навантаження відповідно до узгоджених заявок і подачу вагонів до місць навантаження і нести всі витрати, пов'язані з подачею вагонів до місць навантаження і прибирання з цих місць до станції відправлення, самостійно оплачувати збори і штрафи, пред’явлені на станціях УЗ у відповідності до УЗТ, за винятком випадків виникнення зборів та штрафів з вини позивача; інформувати позивача про завантаження вагонів протягом 2-х робочих днів з моменту приймання вагона до перевезення, у вигляді письмового повідомлення (факсом, телеграфом і т.д.), яке повинно містити номер вагона, номер накладної, дату завантаження, станцію відправлення, станцію призначення, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування вантажу та його вагу.

Відповідно до підпункту 2.3.11. пункту 2.3. агентського договору відповідач зобов’язався розглядати та підписувати протягом п’яти календарних днів надані позивачем акти наданих послуг.

Згідно з підпунктом 2.1.7 пункту 2.1. агентського договору моментом надання послуг є дата прибуття навантажених вагонів на станцію призначення.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов агентського договору позивач протягом жовтня-листопада 2013 р. надав відповідач послуги по організації вантажних перевезень залізничним транспортом щебеню на загальну суму 172 010,18 грн., що підтверджується відповідними Актами надання послуг: № 8 від 16.10.2013 р. на суму 16 959,98 грн., № 11 від 31.10.2013 р. на суму 39 522,60 грн. та № 17 від 30.11.2013 р. на суму 115 527,60 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін і скріпленими їх печатками (т. 1 а.с. 219-221).

Окрім того, факт надання позивачем зазначених послуг підтверджується наступним.

Так, згідно з п.2.2. агентського договору позивач має право залучати третіх осіб для виконання даного договору без погодження з відповідачем.

З письмових пояснень представників позивача та 3-ї особи (т. 1 а.с. 150-155, т. 2 а.с. 37) та зі змісту листа ТОВ "Днєпркартранс" від 31.08.2015 р. №188 (т. 1 а.с. 172-175) вбачається, що позивачем було залучено ТОВ "Днєпркартранс" в якості експедитора для надання послуг з організації перевезення щебеню для ПП "Дімант Плюс" у власних (орендованих) вагонах відповідно до укладеного договору транспортного експедирування №130813 від 30.08.2013 р. (т. 2 а.с. 3-7).

Організація перевезень вантажів ТОВ "Днєпркартранс" здійснювалась залізничним транспортом у власному та/або орендованому рухомому складі на підставі заявок ТОВ "Екорамбурс-Т".

Відповідно до заявок позивача, одним із кінцевих вантажоотримувачів, якому протягом жовтня-листопада 2013 р. здійснювалась доставка вантажу (щебеню), було ПП "Дімант Плюс", з яким позивач попередньо уклав агентський договір на організацію залізничних перевезень вантажів №0805/13-1/А від 05.08.2013 р.

На виконання умов договору №130813 від 30.08.2013 р. ТОВ "Днєпркартранс" було залучено перевізника ТОВ "Інтерлізінвест" з його власним рухомим складом, який протягом жовтня-листопада 2013 року здійснював доставку вантажу (щебеню) для ПП "Дімант Плюс" (код вантажоодержувача - 1015).

Маршрути перевезення щебеню за заявками ТОВ "Екорамбурс-Т" для ПП "Дімант Плюс": ст. Ростуща-Індустріальна, ст. Крюків-на-Дніпрі - ст. Індустріальна.

Всього позивачем за участю ТОВ "Днєпркартранс" було залучено 55 вагонів (4 вагони із щебенем відправлялись ПП "Дімант-Плюс" із ст. Ростуща до ст. Індустріальна, а 51 вагон було відправлено із ст. Крюків-на-Дніпрі до ст. Індустріальна).

Надані зі сторони ТОВ "Днєпркартранс" для ТОВ "Екорамбурс-Т" послуги щодо організації перевезення щебеню для ПП "Дімант Плюс" включено до Актів надання послуг: №165 від 31.10.2013 р. на суму 120 800,16 грн., №191 від 30.11.2013 р. на суму 294 100,40 грн., №206 від 31.12.2013 р. на суму 11 600,02 грн.

В якості підтвердження факту надання послуг з організації перевезення вантажів у власних (орендованих) вагонах стосовно доставки щебеню для ПП "Дімант Плюс" ТОВ "Днєпркартранс" у листі від 31.08.2015 р. №188 (т. 1 а.с. 172-175) надало суду конкретизовану інформацію у вигляді таблиці щодо дат подачі вагонів під завантаження, кількості вагонів із зазначенням номерів та моделей, що залучались до перевезення щебеню, а також станцій відправлення та призначення.

ТОВ "Інтерлізінвест" у своїх письмових поясненнях (т. 2 а.с. 45) також повідомило суду про те, що протягом жовтня-листопада 2013 року ТОВ "Інтерлізінвест" здійснювало перевезення щебеню саме для ПП "Дімант Плюс" власними вагонами (піввагонами та обкотишовозами) в кількості 55 одиниць, з яких: 4 вагони було відправлено із станції Ростуща до станції Індустріальна, решту 51 піввагон було відправлено із станції Крюків-на-Дніпрі до із станції Індустріальна. Перевізником також зазначено номери 55 використаних вагонів, про які неодноразово наголошував позивач та ТОВ "Днєпркартранс" (третя особа у даній справі).

Факт надання позивачем відповідачеві послуг за агентським договором на суму 172 010,18 грн. підтверджується відповідачем, окрім іншого, в акті звіряння взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2014 р., підписаному уповноваженими представниками сторін і скріпленому їх печатками (т. 1 а.с. 50).

З огляду на вищевикладені обставини, суд вважає, що позивачем доведено належними і допустимими доказами факт надання позивачем та прийняття відповідачем послуг за агентським договором на загальну суму 172 010,18 грн.

Водночас, перевіривши доводи відповідача про те, що поставка 51 вагону щебеню здійснювалася позивачем не накористь відповідача, а на користь інших пов'язаних з відповідачем осіб, та дослідивши надані ним докази, суд дійшов таких висновків.

В обґрунтування цих доводів відповідач надав до суду копію договору поставки товарів №01/130911 від 11.09.2013 року, укладеного між ТОВ "Екорамбурс-Т" та ФОП ОСОБА_5, копію договору поставки товарів №01/130901 від 01.09.2013 року, укладеного між ТОВ "Екорамбурс-Т" та ФОП ОСОБА_6, а також копії повідомлень про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6

Зі змісту вказаних документів вбачається, що позивач мав договірні відносини з поставки щебеню з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6. При цьому вказані договори не містять жодних вказівок та/або посилань ані на укладений сторонами даного спору агентський договір на організацію залізничних перевезень вантажів №0805/13-1/А від 05.08.2013 року, ані на договір поставки товарів №0805/13-1 від 05.08.2013 року. Отже, надані відповідачем документи жодним чином не стосуються предмету даного спору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, як господарюючий суб'єкт, не обмежений у праві вступати у господарські правовідносини з будь-якими іншими суб'єктами підприємницької діяльності шляхом укладання відповідних господарських договорів.

За таких обставин суд вважає доводи відповідача необґрунтованими і такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.

Пунктом 3.1. агентського договору передбачено, що за послуги, надані позивачем відповідно з п. 1.1. договору, відповідач компенсує позивачу суми грошових коштів, сплачених позивачем за перевезення вантажів відповідача в розмірі, який складає вартість перевезення щебеню гранітного при умови використання приватного парку вагонів і тариф по УЗ по маршрутам: ст. Кременчук - ст. Індустріальна - 2 900,20 грн. (в т.ч. ПДВ); ст. Ростуща - ст. Індустріальна - 4 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ) і виплачує агенту винагороду в розмірі 140 грн. вкл. ПДВ 20% за кожну одиницю рухомого складу.

Відповідно до п.3.2. агентського договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем протягом п’яти календарних днів з моменту виставлення позивачем відповідного рахунку.

Підпунктом 2.3.6. пункту 2.3. агентського договору передбачено, що відповідач зобов’язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг позивача та інших платежів, передбачених дійсним договором, в порядку, передбаченому даним договором.

Моментом оплати рахується дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. 3.3. агентського договору).

Згідно з п.6.1. агентського договору строк дії договору встановлено до 31.12.2014 року, а в частині взаємних розрахунків між сторонами - до повного погашення заборгованості.

Позивачем до матеріалів справи надано скріншоти з електронної пошти, з яких вбачається надсилання позивачем засобами електронного зв’язку на поштову скриньку відповідача рахунків на оплату послуг, а саме: № 8 від 14.10.2013 р. на суму 16 959,98 грн. (надіслано 18.10.2013 р. о 10 год. 49 хв.), рахунок на оплату послуг № 13 від 31.10.2013 р. на суму 39 522,60 грн. (надіслано 26.11.2013 р. о 17 год. 26 хв.) та рахунок на оплату послуг № 3 від 30.11.2013 р. на суму 115 527,60 грн. (надіслано 02.12.2013 р. о 13 год. 53 хв.), всього: на загальну суму 172 010,18 грн. (т. 1 а.с. 156-165).

Відповідач в акті звіряння взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2014 р. (т.1 а.с. 50) підтвердив факт існування заборгованості за надані послуги за агентським договором на загальну суму 172 010,18 грн. Проте оплатив вартість послуг частково на загальну суму 17 010,18 грн., що підтверджується копіями звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку позивача (т. 1 а.с. 46-50), а саме: 26.08.2014 р. перераховано 2 010,18 грн., 15.09.2014 р. перераховано 2 000,00 грн., 24.09.2014 р. перераховано 300,00 грн., 24.10.2014 р. перераховано 5 000,00 грн., 31.10.2014 р. перераховано 2 700,00 грн. та 21.04.2015 р. перераховано 5 000,00 грн.

При цьому представник позивача у судовому засіданні та у письмових поясненнях (т. 1 а.с. 153) повідомив суду про те, що відповідач, здійснюючи оплату 5 000,00 грн. платіжним дорученням №34 від 21.04.2015 р. (т. 1 а.с. 168), помилково зазначив у призначенні платежу: "сплата заборгованості за товар по договору поставки №0805/13-1 від 05.08.2013 р.", що також відображено у звіті про дебетові і кредитові операції по рахунку позивача (т. 1 а.с. 49) та вважає, що суму 5 000,00 грн. було перераховано відповідачем на рахунок позивача в якості погашення боргу за надані послуги за спірним агентським договором.

Таким чином суд встановив, що відповідач оплатив надані позивачем послуги за агентським договором частково на загальну суму 17 010,18 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в розмірі 155 000,00 грн. (172 010,18 грн. - 17 010,18 грн. = 155 000,00 грн.), яка до цього часу залишається непогашеною.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 155 000,00 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Через порушення відповідачем строків оплати позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 100 928,81 грн. та 3% річних в розмірі 7 542,33 грн. за період з 24.10.2013 р. по 12.06.2015 р. включно (розрахунок, т. 1 а.с. 192-193).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність та правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат в розмірі 100 928,81 грн. за період з 24.10.2013 р. по 12.06.2015 р. включно, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

За результатами проведеного судом перерахунку суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7 542,33 грн. за період з 24.10.2013 р. по 12.06.2015 р. включно такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 539,33 грн. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3,00 грн. слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 155 000,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 100 928,81 грн. та 3% річних в розмірі 7 539,33 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката в розмірі 15 500,00 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

В пункті 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Отже, у разі неподання до суду вищезазначених документів у господарського суду відсутні підстави для покладення зазначених сум на іншу сторону.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2015 р. між адвокатом ОСОБА_3, що діє на підставі Свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю №959 від 08.09.2012 р. (т. 1 а.с. 16) та ТОВ "Екорамбурс-Т" (клієнтом) укладено договір про надання правової допомоги №15/05/06 (т. 1 а.с. 15), відповідно до п.1.1. договору адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу в справі щодо захисту (представництва) прав та інтересів останнього в господарському суді, з усіма правами наданими законом позивачу при стягненні заборгованості із Приватного підприємства "Дімант Плюс", яка виникла на підставі агентського договору на організацію залізничних перевезень вантажів №0805/13-1/А від 05.08.2013 р., а клієнт зобов'язується сплатити гонорар та компенсувати фактичні витрати за надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором.

За умовами п.1.2. договору про надання правової допомоги №15/05/06 від 06.05.2015 р. правова допомога полягає в зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються справи; наданні усних та письмових консультацій і роз'яснень щодо правових питань, що стосуються справи; наданні правових висновків; складанні необхідних для справи процесуальних документів, позовних, заяв, запитів, пояснень, заяв, клопотань тощо; виконанні окремих доручень клієнта, що стосуються справи; представництві та захисті інтересів клієнта в господарському суді, судах апеляційної та касаційної інстанцій, органах Державної виконавчої служби з питань, що стосуються справи.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана адвокатом ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 11), який також представляв інтереси позивача під час розгляду даної справи.

Згідно з п. 3.2. договору про надання правової допомоги №15/05/06 від 06.05.2015 р. розрахунки за даним договором здійснюються клієнтом шляхом 100% попередньої оплати наступним чином: 6 500,00 грн. в день підписання даного договору та 9 000,00 грн. у строк до 10.06.2015 р. включно.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання договору про надання правової допомоги №15/05/06 від 06.05.2015 р. перерахував на рахунок адвоката ОСОБА_3 15 500,00 грн., про що свідчить копія квитанцій до прибуткових касових ордерів № 6 від 06.05.2015 р. та № 10 від 10.06.2015 р. (т. 1 а.с. 17).

Отже, позивачем доведено надання адвокатом ОСОБА_3 правової допомоги позивачеві та оплату позивачем послуг адвоката на загальну суму 15500,00грн.

За таких обставин суд вважає, що до складу судових витрат у даній справі слід включити судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 15 500,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 655, 628-629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Дімант Плюс" (61098, Харківська область, м. Харків, вул. Барикадна, 53, код ЄДРПОУ 38631366, р/р 26002052338554 у Харківському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорамбурс-Т" (33028, Рівненська область, м. Рівне, Майдан Незалежності, 7, кв. 47, код ЄДРПОУ 37943019, р/р 26002060484078 в РФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391) 155 000,00 грн. основного боргу, 100 928,81 грн. інфляційних втрат, 7 539,33 грн. 3% річних, 5 269,36 грн. судового збору та 15 499,83 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9