Рішення

від 09.11.2015 по справі 922/5681/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2015 р.Справа № 922/5681/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника", м. Харків про розірвання договору та стягнення коштів в розмірі 30000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№ б/н від 15.07.2015 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника", м. Харків з позовною заявою, в якій просить суд розірвати Договір доручення № 19-13/Ю від 21.08.2013 року, укладений між ТОВ "Харківська служба замовника" та ТОВ "Нью Системс АМ" та стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 30000,00 грн., також позивачем заявлено до стягнення судовий збір.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення № 19-13/Ю від 21.08.2013 року, а тому просить суд стягнути з відповідача грошові кошти, які були сплачені позивачем за послуги пов'язані з оформленням правовстановлюючих документів на земельний участок для обслуговування та експлуатації трансформаторної підстанції №5 та розірвати вищевказаний договір; в якості правових підстав позову - на положення ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 27.10.2015 року о 09:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 09.11.2015 року о 09:30 у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання.

28.10.2015 року до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, а також долучити до матеріалів справи документи.

Надані документи долучено судом до матеріалів справи.

09.11.2015 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 09.11.2015 року, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився; витребувані судом документи не надав; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.72).

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об’єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

21.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ", м. Харків (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" (далі - відповідач) було укладено Договір доручення № 19-13/Ю (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач (довіритель) доручає, а відповідач (повірений) бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок позивача виконати дії з проведення заходів, пов'язаних з оформленням правовстановлюючих документів на земельну ділянку для обслуговування та експлуатації трансформаторної підстанції по вул. Стартовій, 11 у Комінтернівському районі м. Харкова.

Відповідно до п. 5.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань за Договором, підтвердженням чого є акти приймання-передачі виконаних робіт з боку повіреного та платіжні документи про сплату наданих послуг за Договором з боку довірителя.

Пунктом 3.2. договору було передбачено, що належне виконання зобов'язань за договором зі сторони повіреного є здійснення всіх дій, визначених п.1.1. договору або окремих етапів, що підтверджується актом приймання-здачі виконання робіт або документами у відповідності до п.3.3. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 3.1 Договору, позивач поетапно сплатив відповідачу винагороду у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 09.09.2013р., від 28.11.2013р., від 11.12.2013р. (Додатки 3-5) та платіжними дорученнями № 2973 від 03.09.2013р. на суму 15000,00 грн., № 3953 від 19.11.2013р. на суму 7500,00 грн. та №4345 від 11.12.2013р. на суму 7500,00 грн. (а.с. 10-15).

Таким чином, позивач повністю виконав своє зобов'язання щодо оплати за договором.

У додатку № 2 до договору сторонами був погоджений календарний план виконання робіт, згідно якого:

- перший етап "Супровід процесу отримання дозволу на розробку землевпорядної документації" повірений повинен був виконати протягом 25 робочих днів;

- другий етап "Супровід процесу розробки і затвердження землевпорядної документації" повірений повинен був виконати протягом 45 робочих днів після отримання дозволу на розробку землевпорядної документації;

- третій етап "Оформлення правовстановлюючого документа" повірений повинен був виконати протягом 30 робочих днів після отримання рішення про затвердження землевпорядної документації.

Відповідно до п. 3.2. Договору, належним виконанням зобов'язань за Договором з боку повіреного є здійснення всіх дій, визначених пунктом 1.1. статті 1 Договору, або їх окремих етапів, що підтверджується двостороннім Актом приймання-передачі виконаних робіт або документами у відповідності до п. 3.3. статті 3 Договору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, зокрема, відсутні акти приймання-здачі виконаних робіт за договором, у т.ч. окремих етапів робіт.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази виконання відповідачем робіт в обумовлені договором строки в цілому, або його окремих етапів, передбачених додатком № 2 до договору - календарним планом виконання робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 1008 Цивільного кодексу України, договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі відмови довірителя або повіреного від договору.

Згідно ч. 3 ст. 1008 ЦК України, якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в обумовлені договором строки позивач направив на адресу відповідача лист № 1.20-158 від 04.03.2015 року, в якому зазначив, що він втратив інтерес до предмету договору та керуючись ст. 1008 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про відмову від договору через один місяць з моменту отримання цього листа. Також, у зазначеному листі позивач вимагав повернути грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. у 30-денний строк з моменту отримання цього листа (а.с.17).

Направлення листа на адресу відповідача підтверджується копією фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист 6103101299134 (а.с. 18-19).

Відповідач не надав відповіді на вказаний лист та не повернув позивачу зазначену суму.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 30000,00 грн. та розірвання Договору доручення від 21.08.2013 року в зв'язку з чим, вказані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Відповідно до п. 2 ст. 1006 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний після виконання доручення надати довірителеві звіт про виконання доручення та виправдані документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення.

За характером доручення, передбаченого умовами Договору, на першому та другому етапах, встановлених календарним планом виконання робіт (Додаток 2 до Договору), повірений повинен був підготувати та подати відповідний пакет документів до державних органів та установ. Доказом виконання цих етапів доручення має бути відмітка державних органів та установ на примірнику, наданому повіреним, а також повинні бути надані довірителю підписані повіреним від імені довірителя договори на виконання робіт. Однак жодних доказів виконання доручення відповідач позивачу не надав.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2. ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приймаючи до уваги, що договірні зобов'язання не виконувалися відповідачем з моменту укладення договору, а саме з 21.08.2013р. (тобто, протягом двох років), враховуючи, що позивач здійснив всі необхідні дії, передбачені ч. 3 ст. 1008 ЦК України, для припинення дії договору, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для розірвання Договору доручення № 19-13/Ю від 21.08.2013р. у судовому порядку.

За таких обставин, грошові кошти в сумі 30000,00 грн., сплачені позивачем в рахунок виконання відповідачем доручення, передбаченого умовами спірного Договору, підлягають поверненню позивачу, як довірителю, у зв'язку з невиконанням його доручення повіреним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів виконання своїх зобов'язань за Договором доручення або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 651, 1000, 1006 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати Договір доручення № 19-13/Ю від 21.08.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А; код ЄДРПОУ: 35590144) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (61115, м. Харків, пр. Косіора, 81; поштова адреса: 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1; код ЄДРПОУ: 35133822).

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська служба замовника" (61051, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А; код ЄДРПОУ: 35590144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Системс АМ" (61115, м. Харків, пр. Косіора, 81; поштова адреса: 61031, м. Харків, вул. Ромашкіна, 1; код ЄДРПОУ: 35133822) - грошові кошти в розмірі 30000,00 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 2436,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.11.2015 р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя ОСОБА_2