Постанова

від 27.08.2015 по справі 814/410/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2015 р. № 814/410/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області стосовно визначення для товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, скасування повідомлення - розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року на ОСОБА_2 щомісячно в розмірі 725,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області стосовно визначення для товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, скасування повідомлення - розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року на ОСОБА_2 щомісячно в розмірі 725,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.01.2015 року управлінням Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області було надіслано лист за №176/02 до ТОВ "Нива" з розрахунком про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року по пенсіонеру ОСОБА_2, відповідно до якого з 01.01.2015 року позивач щомісячно повинен сплачувати 725,79 грн. до Пенсійного фонду України для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонеру ОСОБА_2 У надісланому розрахунку вказано, що стаж роботи гр.. ОСОБА_2 на ТОВ "НИВА", що враховано при обчисленні витрат, становить 14 років. Позивач не погоджується із вказаним стажем, та зазначає, що стаж роботи пенсіонера ОСОБА_2 на ТОВ "Нива" становить 7 років 5 місяців та 18 днів. Враховуючи те, що відповідачем неправильно зроблено розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

26.02.2015 року до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що з 1 січня 2015 року набрав чинності Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Оскільки позивач з 01.01.2015 року не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, тому цілком законно УПФУ направило на його адресу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року.

При призначенні пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 до УПФУ разом із заявою було надано пакет документів, необхідних для призначення пільгової пенсії в тому числі три довідки про те, що він працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підписані керівниками підприємств і начальниками відділу кадрів та завірені печаткою. Тому, в додержання вимог пункту 6.2. Інструкції № 21-1, УПФУ суму витрат на виплату та доставку пенсії, призначену пенсіонеру ОСОБА_2 на пільгових умовах, направило розрахунки тим підприємствам, які надали вищезгадані пільгові довідки, пропорційно стажу роботи. Згідно довідок ТОВ "Нива" пільговий стаж складає 14 років 1 місяць 0 днів (частка плати даного підприємства з 01.01.2015 року - 725 грн.79 коп. або 70,42%). Згідно довідки ФГ "Лідія" пільговий стаж складає 5 років 11 місяців 00 днів (частка плати даного підприємства з 01.01.2015 року - 304 грн.87 коп. або 29,58 %). Відповідач зазначає, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, направлений для відшкодування позивачем вищезазначених витрат, відповідає вимогам чинного законодавства, а сума витрат розрахована пропорційно стажу роботи згідно пільгових довідок наданих позивачем, а тому вказане рішення не підлягає скасуванню. Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову. Суд у судовому засіданні 27.08.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження. Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА" (код ЄДРПОУ 03765708) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.21-23). Відповідач зареєстрований в УПФУ в Веселинівському районі Миколаївської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Також, з матеріалів справи вбачається, що пенсіонер ОСОБА_2, який раніше працював на товаристві відповідача, має необхідний стаж роботи, зазначений у ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що дає право на призначення пільгової пенсії, що підтверджується відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу. УПФУ в Веселинівському районі Миколаївської області до відповідача направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, в частині пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також повідомлення про місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.01.2015 року, призначений вищезазначеному пенсіонеру відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щомісячно у розмірі 725,79 грн.(а.с.10). Не погоджуючись з нарахованими сумами, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області стосовно визначення для товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, скасування повідомлення - розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року на ОСОБА_2 щомісячно в розмірі 725,79 грн. Суд не погоджується з твердженнями представника позивача стосовно того, що згідно з абзацом 4 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позивач, як платник фіксованого сільськогосподарського податку, не повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з тих підстав, що платник єдиного податку четвертої групи є тотожним платнику фіксованого сільськогосподарського податку, з огляду на наступне. Так, положеннями пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право осіб, що працювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими/важкими умовами праці за Списками №№ 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та інших роботах, визначених у цій статті, на призначення пільгової пенсії та умови її призначення. Відповідно до абз. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. За правилами пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням нормстатті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Таким чином, згідно до вищевикладених норм законодавства України пенсії зазначеним особам призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, та був передбачений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно вимог п. 301.1 ст. 301 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015 року) платниками фіксованого сільськогосподарського податку з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 301.6 цієї статті, можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Однак, 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до статті 9 Податкового кодексу України: а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. З 01.01.2015 року за приписами п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків є платниками єдиного податку четвертої групи. Проте, для платників цього податку пільг щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій законодавством не встановлено. Отже, з 01.01.2015 року у підприємств сільськогосподарського товаровиробництва виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Враховуючи вищевикладене, з врахуванням змін до Податкового кодексу України, у відповідності до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2015 року відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому твердження позивача про те, що ТОВ «Нива» не є суб'єктом господарювання, який відшкодовує Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є безпідставними. Водночас, щодо тверджень представника позивача стосовно того, що відповідачем неправильно зроблено розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій, з огляду на те, що стаж роботи пенсіонера ОСОБА_2 на ТОВ "Нива" становить 7 років 5 місяців та 18 днів, в не 14 років як вказано в розрахунку, слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування". Статтею 13 Закону України від 05.11.91 N 1788-XI "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статті 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.

Зокрема, відповідно до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій призначених згідно з пунктами "б-з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. Розмір сум до відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на поточний рік визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пп. 6.4, пп. 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду N21-1 від 19.12.2003).

Судом встановлено, що 19.01.2015 року управлінням Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області надіслано до ТОВ "Нива" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року позивач щомісячно повинен сплачувати 725,79 грн. до Пенсійного фонду України для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії по пенсіонеру ОСОБА_2 (а.с.9-10). Судом встановлено, що згідно довідок, виданих пенсіонеру ОСОБА_2, останній з 28.07.2006 року по 15.01.2014 року працював в ТОВ «НИВА» трактористом - машиністом (довідка №2 від 15.01.2014 року) (а.с.31); з 01.02.2000 року по 10.01.2006 року працював в ФГ «Лідія» трактористом - машиністом (довідка від 15.01.2014 року №1) (а.с.32); з 05.01.1982 року по 03.02.1995 року працював в колгоспі імені Леніна трактористом - машиністом ( довідка від 06.05.2014 року №11) (а.с.33). В свою чергу, як вбачається з листа реєстраційної служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області від 23.03.2015 року вих.№03.02-05/44, який наявний в матеріалах справи, колгосп імені Леніна було реорганізовано у колекстивне сільськогосподарське підприємство «НИВА» з наступними реорганізаціями останнього у сільськогосподарський виробничий кооператив «НИВА» та у товариство з обмеженою відповідальністю «Нива».

Згідно установичх документів, протоколів загальних зборів засновників та розподільчих балансів та з урахуванням ліквідованих підприємств, правонаступниками колгоспу ім. Леніна є: сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» (і.к. 30758026); товаристов з обмеженою відповідальністю «НИВА» (і.к.03765708); сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ставки» (і.к. 31388557); приватно-орендне підприємство «Еліта» (і.к.31299111); приватне підприємство «ЛіК» (і.к. 32695340) (а.с.52). Проте, відповідачем, в порушення вимог ст.71 КАС України, не доведено, що особа відносно якої УПФ був призведений розрахунок суми заборгованості по фактичним витратам на виплату і доставку пільгової пенсії з січня 2015 року працював 14 років саме на ТОВ «НИВА».

Відповідно до п. 6.3 Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" - "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Частиною 4 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права й обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що частка відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій для кожного з правонаступників визначається виключно на пропорційній основі, виходячи з об'єму переданих майнових прав і обов'язків відповідно до розподільчого балансу.

При цьому витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи.

Аналогічна позиція міститься у Листі Пенсійного фонду України від 21.03.2008 року № 4932/03-30 "Щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у разі реорганізації підприємства".

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що частка відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій для кожного з правонаступників визначається виключно на пропорційній основі, виходячи з об'єму переданих майнових прав і обов'язків відповідно до розподільчого балансу. При цьому обов'язок визначення розміру сум до відшкодування у п. 6.4 Інструкції покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Нива» є одним із правонаступників колгоспу ім. Леніна.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. "б"-"з"ст.13 Закону №1788 за січень 2015 року, має проводитися правонаступниками колгоспу ім. Леніна, а саме: сільськогосподарським підприємством «Хлібороб»; товариством з обмеженою відповідальністю «НИВА»; сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ставки» (і.к. 31388557); приватно-орендним підприємством «Еліта» (і.к.31299111); приватним підприємством «ЛіК» пропорційно до стажу роботи відповідно до роздільного акта (балансу).

За таких обставин, суд доходить до висновку, що відповідачем було помилково визначено розмір суми до відшкодування ТОВ «НИВА» фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонеру ОСОБА_2, з огляду на те, що з 28.07.2006 року по 15.01.2014 року ОСОБА_2 працював в ТОВ «НИВА» трактористом - машиністом, з 05.01.1982 року по 03.02.1995 року працював в колгоспі імені Леніна трактористом - машиністом, правонаступниками якого є сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» (і.к. 30758026); товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА»; сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ставки»; приватно-орендне підприємство «Еліта» (і.к.31299111); приватне підприємство «ЛіК».

Разом з цим, як вбачається з позовної заяви, позивач фактично просить суд скасувати розрахунок про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року на ОСОБА_2 щомісячно в розмірі 725,79 грн.

Згідно з частиною 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи вказані положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

За приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) та абзацу 4 пункту 1 статті 2, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства відшкодовують Пенсійному фонду 100% витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, необхідність відшкодування органам Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, передбачена діючим законодавством.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Отже, управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області має право згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, яка є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, складати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та надсилати їх позивачу. Судами встановлено, що на адресу позивача управлінням Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Діючим законодавством надане право органам Пенсійному фонду складати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та надсилати їх на адресу підприємств, що й було зроблено відповідачем у даному випадку в межах, наданих йому повноважень. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 не є актами індивідуальної дії, у зв'язку із чим не можуть бути окремим предметом оскарження в адміністративній справі, оскільки зазначені розрахунки не носять обов'язкового характеру для виконання позивачем та не тягнуть за собою безспірне стягнення вказаних у розрахунках сум. Вказані суми стягуються в судовому порядку. Позивач не позбавлений права надавати заперечення проти такого розрахунку при розгляді справи щодо стягнення сум на підставі розрахунків.

Отже, вказані документи не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. За наведених обставин, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.94 КАС України

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ВСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області стосовно визначення для товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_2, скасування повідомлення - розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2015 року на ОСОБА_2 щомісячно в розмірі 725,79 грн. - відмовити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА" (код ЄДРПОУ 03765708) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок ) на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у м. Миколаєві (місто 22030001), код отримувача - 37992781, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, рах№31217206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного. Постанова набирає законної вили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва