Постанова

від 11.11.2015 по справі 820/6245/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 р. № 820/6245/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю:

представників позивача - Тесленко І.О., Стороженко С.О.

представника відповідача - Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 року № 0000222211, винесене Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, повністю;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 року № 0000232211, винесене Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, в частині стягнення 96090,00 грн. по податку на додану вартість, в тому числі: 76872,00 грн. за основним платежем та 19218,00 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що окремі висновки, викладені в Акті перевірки № 687/20-33-22-01-07/38771608 від 30.03.2015 року є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому винесені на підставі зазначеного Акту перевірки податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 року № 0000222211 та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 року № 0000232211, в частині стягнення 96090,00 грн. по податку на додану вартість, в тому числі: 76872,00 грн. за основним платежем та 19218,00 грн. за штрафними санкціями, є такими, що підлягають скасуванню, як незаконні.

У судовому засіданні представники позивача підтримали змінені позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані в адміністративному позові та змінах до адміністративного позову, та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі направлень №№ 461, 482, 483, 464, 465, 453 від 06.03.15 р. та наказу "Про проведення документальної планової перевірки ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" № 427 від 24.02.15 р. фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.07.13 р. по 31.12.14 р., валютного та іншого законодавства за період з 30.07.13 р. по 31.12.14 р.

За результатами перевірки Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області складено Акт № 687/20-33-22-01-07/38771608 від 30.03.15 р.

Згідно висновків вказаного акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п. 138.2, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, по операціях з придбання товарів та послуг від ДП "Дніпровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "Алко-Профі", ТОВ "Торговий дім "Андалузія", ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК", ПП "ЕФЕКТ ЛОГІСТИК ГРУП", ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ", що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 116748,00 грн., в т.ч. за 2013 рік в сумі 31605,00 грн., за 2014 рік в сумі 85143,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.10 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.10 р. № 1401/18696 по операціях з придбання товарів від ДП "Дніпровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "Алко-Профі", ТОВ "Торговий дім "Андалузія", ТОВ "Алеф Віналь Крим", ТОВ СП "УВРК", ТОВ "Каміс-приправи", ТОВ "Скаді РК", ТОВ "Антарес", ТОВ "ТК Мегаполіс Україна", що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 84682,00 грн., у т.ч. за жовтень 2013 року у сумі 31922,00 грн., за листопад 2012 року у сумі 5570,00 грн., за грудень 2013 року у сумі 8578,00 грн., за січень 2014 року в сумі 6805,00 грн., за лютий 2014 року у сумі 3655,00 грн., за березень 2014 року у сумі 1062,00 грн., за квітень 2014 року у сумі 20300,00 грн., за травень 2014 року у сумі 2424,00 грн., за червень 2014 року у сумі 947,00 грн., за липень 2014 року у сумі 833,00 грн., за вересень 2014 року у сумі 1220,00 грн., за жовтень 2014 року у сумі 549,00 грн., за грудень 2014 року у сумі 817,00 грн.

Не погодившись із окремими висновками вказаного вище акту перевірки, позивач звернувся до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області із запереченнями (вих. № 06/04-1 від 06.04.15 р.), але листом про розгляд заперечень до акту перевірки (вих. № 5781/10/20-33-22-01-16 від 14.04.15 р.) Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було залишено висновки акту перевірки № 687/20-33-22-01-07/38771608 від 30.03.15 р. без змін.

На підставі висновків Акту перевірки № 687/20-33-22-01-07/38771608 від 30.03.15 р., Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222211 від 17.04.15 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 145935,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 116748,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) ? 29187,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000232211 від 17.04.15 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 105853,00 грн., в т.ч. за основним платежем 84682,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 21171,00 грн.

Згідно даних Акту перевірки, фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п. 138.2, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України слугував викладений в акті висновок відповідача про відсутність підтвердження факту отримання ПП "КОМПАНІЯ МАРКЕТ ПЛЮС" продукції від ДП "ДХК № 2" (код ЄДРПОУ 35124341, м. Донецьк), ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" (код ЄДРПОУ 37679779, м. Київ), ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ АНДАЛУЗІЯ" (код ЄДРПОУ 36688630, м. Київ) з причини неможливості встановлення зв'язку даних витрат зі здійснення фінансово-господарських операцій вищезазначених підприємств та ведення господарської діяльності, а також щодо відсутності підтверджуючих документів щодо придбання послуг складської логістики від ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 39247631), ПП "ЕФЕКТ ЛОГІСТИК ГРУП" (код ЄДРПОУ 37575725), ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ " (код ЄДРПОУ 37575861), а саме в актах виконаних робіт не вказано які саме роботи надані, в яких магазинах та інші докази зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що основним видом господарської діяльності позивача протягом перевіряємого періоду була роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний).

Матеріалами справи підтверджено, що 23.09.13 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (покупець) та ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" (постачальник) укладений Договір поставки № 10, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався поставляти покупцю хлібобулочні вироби, а покупець зобов'язався приймати товар та здійснювати його своєчасну оплату. Асортимент постачаємого товару та ціна за його одиницю були погоджені сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною часткою договору. Доставка товару, згідно п.2.5. договору, здійснювалась транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) на адресу магазину підприємства позивача, розташованого у с. Васильківка, Дніпропетровської області. Замовлення продукції здійснювались Покупцем Постачальнику по електронній пошті, відповідно до умов п.2.1. договору. Згідно п.7.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем постачальнику на умовах відстрочення платежу на протязі 14 календарних днів з моменту поставки товару та підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін. Відповідно до умов п.4.1. укладеного договору, у випадку не реалізації поставленого товару, позивачем здійснювалось його повернення постачальнику на підставі накладних про повернення товару.

На протязі перевірємого періоду, на підставі замовлень позивача, ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" здійснювались поставки товару ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС", передбаченого умовами договору від 23.09.13 р.

Факт поставки товару за договором № 10 від 23.09.13 р. підтверджується копіями ТТН та видаткових накладних, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України, наданих позивачем до суду (а.с. 14-198 т.1, а.с. 89-206, 209-244 т.4, а.с. 4-135, 139-250 т.5, а.с. 1-23 т.6). Зазначеними документами також підтверджено факт отримання товару за договором № 10 від 23.09.13 р. відповідальною особою ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" позивачем до суду надані копії податкових накладних (а.с. 199-217 т.).

Поставлений ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" товар був належним чином оплачений позивачем у безготівковій формі, відповідно до платіжних доручень: № 169 від 30.10.2013р.; № 194 від 01.11.2013р.; № 170 від 06.11.2013р.; № 156 від 08.11.2013р.; № 206 від 12.11.2013р.; № 189 від 13.11.2013р.; № 193 від 14.11.2013р.; № 209 від 15.11.2013р.; № 216 від 18.11.2013р.; № 244 від 19.11.2013р.; № 268 від 20.11.2013р.; № 263 від 27.11.2013р.; № 278 від 28.11.2013р.; № 264 від 29.11.2013р.; № 274 від 03.12.2013р.; № 265 від 04.12.2013р.; № 271 від 05.12.2013р.; № 339 від 10.12.2013р.; № 338 від 12.12.2013р.; № 386 від 17.12.2013р.; № 412 від 26.12.2013р.; № 280 від 03.01.2014р.; № 284 від 09.01.2014р.; № 280 від 13.01.2014р.; № 280 від 20.01.2014р.; № 287 від 28.01.2014р.; № 295 від 05.02.2014р.; № 377 від 10.02.2014р.; № 378 від 18.02.2014р.; № 433 від 25.02.2014р.; № 508 від 03.03.2014р.; № 497 від 11.03.2014р.; № 504 від 17.03.2014р.; № 557 від 24.03.2014р.; № 546 від 31.03.2014р.; № 585 від 07.04.2014р.; № 634 від 24.04.2014р.; № 611 від 05.05.2014р.; № 603 від 08.05.2014р.; № 633 від 12.05.2014р.; № 479 від 19.05.2014р.; № 478 від 23.05.2014р.; № 485 від 29.05.2014р.; № 632 від 10.06.2014р.; № 653 від 16.06.2014р.; № 496 від 01.07.2014р.; № 494 від 03.07.2014р.; № 570 від 11.07.2014р.; № 529 від 21.07.2014р.; № 601 від 31.07.2014р.; № 674 від 11.08.2014р.; № 807 від 22.08.2014р.; № 868 від 29.08.2014р.; № 933 від 15.09.2014р., копії яких були надані позивачем до суду.

Порушення вимог податкового законодавства ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" із вказаним вище контрагентом перевіряючі пов'язують з неможливістю встановлення зв'язку витрат позивача із здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності.

Суд зазначає, що придбаний у ДП "Дніпровський хлібокомбінат № 2" товар було використано позивачем в межах власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" через власні магазини роздрібної торгівлі, оскільки, одним із видів діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а основним видом діяльності ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" є виробництво хліба та хлібобулочних виробів, наведені вище висновки контролюючого органу, викладені ним в Акті перевірки № 687/20-33-22-01-07/38771608 від 30.03.15 р. є безпідставними та надуманими, оскільки здійснення господарських операцій за договором № 10 від 23.09.13 р. тісно пов'язане з господарською діяльністю позивача.

Судом встановлено, що 01.10.13 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (покупець) та ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" (постачальник) укладено Договір поставки № 101, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався поставляти покупцю алкогольну продукцію, а покупець зобов'язався приймати товар та здійснювати його своєчасну оплату. Асортимент постачаємого товару та ціна за його одиницю були погоджені сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною часткою договору. Доставка товару згідно п.2.5. договору, здійснювалась транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) на склад та в магазин підприємства позивача, розташовані за адресами: м. Харків, пр. Московський, 259 та м. Харків, пр. Московський, 27. Відповідно до п.7.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем постачальнику по мірі його реалізації, впродовж 7 календарних днів з моменту його реалізації третім особам.

На протязі перевіряємого періоду, на підставі замовлень позивача, ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" здійснювались поставки ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" товару, відповідно до видаткових накладних № 2867 від 30.10.13 р., № 2868 від 30.10.13 р., № 3050 від 14.11.13 р., № 3066 від 15.11.13 р., № 3219 від 02.12.13 р., № 3437 від 18.12.13 р., № 168 від 27.01.14 р., № 169 від 27.01.14 р., № 276 від 11.02.14 р. Відповідно до умов п.4.1. укладеного договору, у зв'язку з не реалізацією поставленого товару, Покупцем було здійснено його повернення Постачальнику на підставі накладної про повернення товару № 3736 від 03.11.14 р.

Постановка товару також підтверджується наданими позивачем до суду належним чином завіреними копіями ТТН (а.с. 6-22 т.3).

Поставлений постачальником товар був частково оплачений позивачем контрагенту у безготівковій формі, відповідно до платіжних доручень № 201 від 12.11.13 р., № 254 від 27.11.13 р., № 330 від 09.12.13 р., № 272 від 03.01.14 р., № 482 від 11.03.14 р., № 599 від 05.05.14 р., № 631 від 16.06.14 р., № 663 від 17.06.14 р., № 507 від 23.06.14 р.

У зв'язку з наявністю поміж сторонами суперечок щодо поставленого товару та виникненням у ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" заборгованості за поставлений товар за договором № 101 від 01.10.13 р., ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" звернулось до суду із вимогою про стягнення суми заборгованості в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним в силі ухвалою Харківського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України позов було задоволено та ухвалено стягнути з ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" на користь ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" відповідні грошові кошти (а.с. 11-17, т. 4). Вказаними судовими рішеннями встановлено, що відповідач (ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС") за постановлений товар не розрахувався та лише частково повернув поставлений, але нереалізований товар на суму 28474,38 грн. З аналізу змісту вказаних судових рішень можливо зробити висновок, що факт поставки товару ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" позивачу встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що придбаний у ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" товар було використано позивачем в межах власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" через власні магазини роздрібної торгівлі і враховуючи те, що основним видом діяльності ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" є оптова торгівля напоями, висновок перевіряючих про непов'язаність господарських операцій за договором № 101 від 01.10.13 р. із власною господарською діяльністю позивача є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.10.13 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (покупець) та ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ АНДАЛУЗІЯ" (постачальник) укладено Договір поставки № 25, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався поставляти покупцю продовольчі товари, а покупець зобов'язався приймати товар та здійснювати його своєчасну оплату. Асортимент постачаємого товару та ціна за його одиницю були погоджені сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною часткою договору. Доставка товару згідно п.2.5. договору, здійснювалась транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) на склад підприємства позивача, розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 259. Згідно до п.7.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем постачальнику на умовах відстрочення платежу, на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару та підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

Протягом жовтня-листопада 2013 р., на підставі замовлень ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС", що направлялись постачальнику по електронній пошті, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" здійснювались поставки на адресу позивача макаронних виробів, маслин, оливок, джемів та інших продовольчих товарів, відповідно до видаткових накладних: № 1384 від 11.10.13 р., № 1385 від 11.10.13 р., № 1386 від 11.10.13 р, № 1387 від 11.10.13 р., № 1389 від 11.10.13 р., № 1388 від 11.10.13 р., № 1457 від 29.10.13 р., № 1455 від 29.10.13 р., № 1456 від 29.10.13 р., № 1458 від 29.10.13 р., № 1504 від 06.11.13 р., № 1506 від 06.11.13 р., № 1205 від 06.11.13 р., № 1522 від 12.11.13 р., № 1523 від 12.11.13 р., № 1524 від 12.11.13 р. (а.с. 224-239 т.1). Факт поставки товару за договором № 25 від 01.10.13 р. підтверджується також наданими позивачем до суду належно завірених копій податкових накладних та ТТН (а.с. 240-250 т.1 та а.с. 1-54 т.2).

Відповідно до умов п.4.1. укладеного договору, у зв'язку з не реалізацією поставленого товару, Покупцем здійснювалось його повернення Постачальнику на підставі накладних про повернення товару № 1868 від 21.05.14 р., № 549 від 27.11.13 р.

Поставлений ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" товар оплачений позивачем у безготівковому порядку, відповідно до платіжних доручень: № 274 від 28.11.13 р., № 269 від 15.01.14 р., № 484 від 27.02.14 р., № 475 від 16.05.14 р., № 553 від 03.06.14 р., копії яких були надані представником позивача до суду.

Придбаний від ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" товар було використано позивачем в межах власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" через власні магазини роздрібної торгівлі. що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про непов'язаність витрат ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" по здійсненим господарським операціям за договором № 25 від 01.10.13 р. із власною господарською діяльністю.

Суд зазначає, що 23.10.13 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (замовник) та ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" (виконавець) укладено Договір про надання послуг № 3, відповідно до п.1.1. якого, виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги, передбачені договором, а замовник зобов'язався приймати їх та своєчасно оплачувати. Відповідно до договору виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги складського господарства. Згідно до п.1.2. договору, під складським господарством розуміється організація роботи складу, ведення складського обліку ТМЦ, що надходять на склад, а також забезпечення їх збереження та підготовки до здійснення доставки в магазини замовника. Місця надання послуг, погоджено сторонами у Додатку №1 до договору. На виконання п.3.1. договору, вартість послуг, була погоджена сторонами в Додатку №2 до договору. Відповідно до п.3.2. договору, Замовник зобов'язався оплачувати послуги Виконавця на протязі 14 робочих днів з моменту підписання відповідного Акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом періоду з 23.10.13 р. по 31.03.14 р. позивачу з боку ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" надавалися послуги, відповідно до умов договору № 3 від 23.10.13 р. На підтвердження належного надання послуг за договором сторонами були оформлені акти надання послуг № 7 від 30.11.13 р., № 8 від 31.12.13 р., № 1 від 31.01.14 р., № 3 від 28.02.14 р. та № 4 від 31.03.14 р. із розшифровкою послуг, яка містить детальний опис наданих за договором послуг, у тому числі адреси магазинів та/або складів, перелік робіт, їх вартість та інша інформація, яка дає змогу ідентифікувати правочини, що були вчинені поміж суб'єктами господарювання, до кожного акту окремо (а.с. 28-57 т.3).

Надані ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" послуги були належним чином оплачені позивачем у безготівковому порядку, відповідно до платіжних доручень: № 193 від 07.11.13 р.; № 205 від 15.11.13 р.; № 243 від 22.11.13 р.; № 259 від 25.11.13 р.; № 266 від 03.12.13 р.; № 313 від 06.12.13 р.; № 305 від 06.12.13 р.; № 384 від 20.12.13 р.; № 286 від 08.01.14р .; № 272 від 16.01.14 р.; № 292 від 24.01.14 р.; № 298 від 29.01.14 р.; № 352 від 07.02.14 р.; № 343 від 07.02.14 р.; № 358 від 14.02.14 р.; № 408 від 21.02.14 р.; № 514 від 07.03.14 р.; № 478 від 11.03.14 р.; № 492 від 14.03.14 р.; № 475 від 17.03.14 р.; № 512 від 21.03.14 р.; № 584 від 01.04.14 р.; № 517 від 29.04.14 р., копії яких були надані представником позивача до суду.

Враховуючи те, що основним видом господарської діяльності ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, що зумовлює необхідність виконання відповідних робіт, які включені в поняття "складського господарства" за договором, отримання від ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" (основним видом діяльності якого є складське господарство) послуг за Договором про надання послуг № 3 від 23.10.13 р. було об'єктивно необхідним для здійснення господарської діяльності ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" та досягнення його господарської мети.

Суд зазначає, що 10.06.14 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (замовник) та ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" (виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 26, відповідно до п.1.1. якого, виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги, передбачені договором, а замовник зобов'язався приймати їх та своєчасно оплачувати. Відповідно до договору виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги складського господарства. Згідно до п.1.2. договору, під складським господарством розуміється організація роботи складу, ведення складського обліку ТМЦ, що надходять на склад, а також забезпечення їх збереження та підготовки до здійснення доставки в магазини замовника. Місця надання послуг, погоджено сторонами у Додатку № 1 до договору. На виконання п.3.1. договору, вартість послуг, була погоджена сторонами в Додатку № 2 до договору. Відповідно до п.3.2. договору, Замовник зобов'язаний оплачувати послуги Виконавця на протязі 14 робочих днів з моменту підписання відповідного Акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2014 року ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" надавались ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" послуги, відповідно до умов договору. На підтвердження належного надання послуг за договором сторонами договору були оформлені акти надання послуг: № 1 від 31.07.14 р.; № 2 від 31.08.14 р.; № 3 від 30.09.14 р.; № 4 від 31.10.14 р.; № 5 від 30.11.14 р.; № 6 від 31.12.14 р., із розшифровкою послуг, яка містить детальний опис наданих за договором послуг, у тому числі адреси магазинів та/або складів, перелік робіт, їх вартість та інша інформація, яка дає змогу ідентифікувати правочини, що були вчинені поміж суб'єктами господарювання, до кожного акту окремо (а.с. 63-96 т. 3).

Надані ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" послуги за договором № 26 від 10.06.14 р. оплачені позивачем у безготівковому порядку, відповідно до платіжних доручень: № 476 від 07.07.14 р.; № 509 від 22.07.14 р.; № 645 від 07.08. 14 р.; № 804 від 22.08.14 р.; № 879 від 03.09.14 р.; № 974 від 18.09.14 р.; № 1024 від 07.10.14 р.; № 1029 від 22.10.14 р.; № 1088 від 07.11.14 р.; № 10500 від 21.11.14 р.; № 1093 від 05.12.14 р.; № 1024 від 09.12.14 р.; № 970 від 19.12.14 р., копії яких надані представником позивача до суду.

Враховуючи те, що основним видом господарської діяльності ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, що зумовлює необхідність виконання відповідних робіт, які включені в поняття "складського господарства" за договором, отримання від ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" 9освном видом діяльності якого є складське господарство) послуг за Договором про надання послуг № 26 від 10.06.14 р. було об'єктивно необхідним для здійснення господарської діяльності ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" та досягнення його господарської мети.

Суд зазначає, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки щодо неможливості встановити на якому об'єкті, які саме послуги виконувалися та відсутності доказів зв'язку робіт з господарською діяльністю підприємства позивача, спростовуються наведеними вище доводами та долученими до матеріалів справи письмовими доказами.

Відповідно до штатного розкладу ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" за період 2013-2014 роки, на протязі строку, що перевірявся відповідачем, підприємство позивача не мало в штаті працівників, які б могли забезпечувати виконання робіт, погоджених сторонами у Договорі про надання послуг № 26 від 10.06.14 р., укладеному між ПП "КОМПАНІЯ МАРКЕТ ПЛЮС" та ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС", та Договорі про надання послуг № 3 від 23.10.13 р., укладеному між ПП "КОМПАНІЯ МАРКЕТ ПЛЮС" та ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ". Враховуючи відсутність у штатному розкладі підприємства протягом перевіряємого періоду посад складських співробітників, суд зазначає, що отримання від ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" та ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" послуг складського господарства викликано виробничою необхідністю та тісно пов'язано з господарською діяльністю ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС".

Суд зазначає, що перевіряючими в акті перевірки була встановлена загальна сума завищення витрат стосовно декількох контрагентів, а саме: ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС", ПП "ЕФЕКТ ЛОГІСТИК ГРУП", та ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" на суму 357213,00 грн. Разом з тим, судом було встановлено, що на протязі перевіряємого періоду, ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" не вчиняло будь-яких господарських операцій з контрагентом ? ПП "ЕФЕКТ ЛОГІСТИК ГРУП" (код ЄДРПОУ 37575725).

У зведеній довідці сум донарахованих за актом перевірки ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" відповідачем було уточнено розрахунок сум податку на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та зазначено загальну суму податку за двома контрагентами ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" та ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ".

В судовому засіданні було встановлено, що на протязі 2014 року ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" були надані підприємству позивача послуги на загальну суму 180769,00 грн. На протязі 2013-2014 років ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" були надані підприємству позивача послуги на загальну суму 343980,00 грн. В свою чергу, пояснень щодо невідповідності загальної вартості послуг, наданих контрагентами позивачу та щодо конкретизування сум порушень стосовно кожного з контрагентів, відповідачем до суду надано не було.

Суд також зазначає, що 23.12.13 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (покупець) та ТОВ СП "УВРК" (постачальник) було укладено Договір поставки № 11287, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах договору. Доставка товару згідно п.2.5. договору, здійснювалась транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) в мазанин підприємства позивача, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Довгалівська, 95. Відповідно до п.6.4. Договору, оплата товару здійснюється Покупцем Постачальнику на умовах 100 % попередньої оплати на підставі рахунків-фактур, що надаються Постачальником.

На протязі 2014 року на підставі замовлень ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС", ТОВ СП "УВРК" здійснювались поставки товару, відповідно до видаткових накладних: № 63583 від 13.10.14 р.; № 63584 від 13.10.14 р.; № 63585 від 13.10.14 р.; № 64785 від 16.10.14 р.; № 64831 від 16.10.14 р.; № 77867 від 17.12.14 р.; № 77868 від 17.12.14 р.; № 77877 від 17.12.14 р. (а.с. 156-163 т.2). Судом встановлено, що відповідачем було "знято" податковий кредит з ПДВ позивача за правочинами, вчиненими з даним контрагентом тільки за жовтень та грудень місяці 2014 року. В свою чергу, пояснень з цього приводу відповідачем надано не було.

Поставлений постачальником товар був належним чином оплачений позивачем у безготівковому порядку, відповідно до платіжних доручень: № 938 від 09.10.14 р.; № 1007 від 15.10.14 р.; № 1000 від 30.10.14 р.; № 949 від 16.12.14 р.; № 1000 від 23.12.14 р.. копії яких надані представником позивача до суду. Придбаний від контрагента товар було використано в межах власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" через власні магазини роздрібної торгівлі.

Враховуючи те, що основним видом діяльності ТОВ СА "УВРК" є оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, витрати по здійсненню господарських опре цій за договором № 11287 від 23.12.13 р. тісно пов'язані з господарською діяльністю ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС"

Та підтвердження реальності здійснення правочину ТОВ СП "УВРК" були надані підприємству позивача податкові накладні: № 2551 від 13.10.14 р.; № 2552 від 13.10.14 р.; № 2553 від 13.10.14 р.; № 3747 від 16.10.14 р.; № 3793 від 16.10.14 р.; № 8003 від 31.10.14 р.; № 9232 від 31.10.14 р.; № 4155 від 17.12.14 р.; № 4156 від 17.12.14 р.; № 4165 від 17.12.14 р. та № 9001 від 31.12.14 р., які містять всі необхідні дані, передбачені Податковим кодексом України та оформлені, відповідно до вимог, встановлених Порядком заповнення податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що конкретних підстав та їх правового обґрунтування щодо визнання заниженим податку на додану вартість позивача за господарськими операціями вчиненими з контрагентами ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "АЛКО-ПРОФІ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ", ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ", ТОВ СП "УВРК" відповідачем а ні у акті перевірки, а ні у запереченнях та поясненнях по справі наведено не було.

Судом встановлено, що 29.01.14 р. між ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (покупець) та ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ" (постачальник) укладено Договір поставки № 141, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався поставляти покупцю алкогольні напої, а покупець зобов'язався приймати товар та здійснювати його своєчасну оплату. Асортимент постачаємого товару та ціна за його одиницю були погоджені сторонами у Специфікації, яка є невід'ємною часткою договору. Доставка товару згідно п.2.5. договору, здійснювалась транспортом Постачальника та за його рахунок на умовах DDP (відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) в мазанин підприємства позивача, що розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 27. Відповідно до п.7.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем постачальнику на умовах відстрочення платежу, на протязі 45 календарних днів з моменту поставки товару та підписання відповідної видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

З 04.02.14 р. по 23.04.14 р., на підставі замовлень позивача, його контрагентом ? ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ" здійснювались поставки алкогольних напоїв, відповідно до видаткових накладних: № 3151 від 13.03.14 р.; № 4040 від 02.04.14 р.; № 4052 від 02.04.14 р.; № 4245 від 07.04.14 р.; № 4246 від 07.04.14 р.; № 4548 від 14.04.14 р.; № 4549 від 14.04.14 р.; № 4754 від 23.04.14 р.; № 4755 від 23.04.14 р. (а.с. 184-193 т.2)

Поставлений постачальником товар оплачувався позивачем контрагенту у безготівковому порядку, відповідно до платіжних доручень: № 538 від 09.07.14 р.; № 549 від 10.07.14 р.; № 515 від 21.07.14 р.; № 869 від 01.09.14 р.; № 894 від 05.09.14 р. Придбаний від ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ" товар було використано підприємством позивача в межах власної господарської діяльності, а саме: реалізовано ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" через власні магазини роздрібної торгівлі, що свідчить про те, що витрати по господарським операціям по вказаному вище правочину тісно пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором № 141 від 29.01.14 р. позивачем до суду надані належним чином завірені копії податкових накладних: № 4040/3 від 02.04.14 р.; № 4052/3 від 02.04.14 р.; № 4245/3 від 07.04.14 р.; № 4246/3 від 07.04.14 р.; № 3151/3 від 13.03.14 р.; № 4548/3 від 14.04.14 р.; № 4549/3 від 14.04.14 р.; № 4754/3 від 23.04.14 р. та № 4755/3 від 23.04.14 р., які містять всі необхідні дані, передбачені Податковим кодексом України та оформлені, відповідно до вимог, встановлених Порядком заповнення податкової накладної (а.с. 194-205 т. 2) та ТТН (а.с. 206-223 т.2).

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України (в редакції станом на квітень 2014р.), у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

У зв'язку з тим, що зазначені податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем разом з податковою декларацію з ПДВ за квітень 2014р. було подано Додаток № 8 в якому зазначено порушення з боку постачальника вимог щодо реєстрації податкових накладних, що є підставою, відповідно до норм ст. 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на квітень 2014 року, на включення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту підприємства позивача за квітень 2014 року.

Згідно даних Акту перевірки, фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.10 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.10 р. за № 1401/18696, слугував викладений в акті висновок відповідача щодо неправомірного віднесення ПП "КОМПАНІЯ МАРКЕТ ПЛЮС" до складу податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями вчиненими з ДП "ДХК № 2", ТОВ "АЛКО-ПРОФІ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ АНДАЛУЗІЯ", ТОВ " КАМІС-ПРИПРАВИ ", ТОВ "СКАДІ РК", ПП "Промтехсервіс", ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ", ТОВ "АНТАРЕС", ТОВ "ТК МЕГАПОЛІС Україна" , ТОВ СП "УВРК".

Відповідачем до суду надана зведена довідка сум донарахованих за актом перевірки ПП "КОМПАНІЯ МАРКЕТ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38771608) від 30.03.15 р. № 687/20-33-22-01-07/38771608, відповідно до якої сума за податковим повідомленням-рішенням № 0000232211 від 17.04.15 р. (заниження податку на додану вартість) складається з наступних показників: ДП "ДКХ №2" - на суму 10560,00 грн.; ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" - на суму 36572,00 грн.; ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" - на суму 9297,00 грн.; ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ" - на суму 19077,00 грн.; ТОВ СП "УВРК" - на суму 1366,00 грн.; ТОВ "КАМІС-ПРИПРАВИ" - на суму 1828,00 грн.; ТОВ "СКАДІ РК" - на суму 3505,00 грн.; ТОВ "АНТАРЕС" - на суму 1257,00 грн.; ТОВ "ТК МЕГАПОЛІС" - на суму 1220,00 грн.

У наданій позивачем до суду заяві про зміни до адміністративного позову зазначено, що суми за господарськими операціями, вчиненими з: ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" з ТОВ "КАМІС-ПРИПРАВИ" - на суму 1828,00 грн.; ТОВ "СКАДІ РК" - на суму 3505,00 грн.; ТОВ "АНТАРЕС" - на суму 1257,00 грн.; ТОВ "ТК МЕГАПОЛІС" - на суму 1220,00 грн. визнані позивачем та в цій частині не оскаржуються.

Суд зазначає, що на підставі Договору поставки № 10 від 23.09.13 р., протягом 2013-2014 років ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат №2" здійснювались поставки хлібо-булочних виробів позивачу. Господарські операції з поставки товару належним чином оформлені первинними документами бухгалтерського обліку.

У відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України, ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" надавались позивачу зведені податкові накладні: № 239 від 31.10.13 р.; № 240 від 30.11.13 р.; № 286 від 31.12.13 р.; № 235 від 31.01.14 р.; № 285 від 28.02.14 р.; № 252 від 31.03.14 р.; № 245 від 30.04.14 р.; № 195 від 31.05.14 р.; № 217 від 30.06.14 р.; № 93 від 31.07.14 р., які містять всі необхідні дані, передбачені Податковим кодексом України та оформлені, відповідно до вимог, встановлених Порядком заповнення податкової накладної.

У зв'язку зі здійсненням ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" повернень не реалізованого товару, згідно до умов п.4.1. договору поставки, у податковому обліку при поверненні товару податкові зобов'язання було відкориговано сторонами шляхом коригування відповідних податкових накладних.

Судом встановлено, що на підставі Договору поставки № 101 від 01.10.13 р. на протязі 2013-2014 років ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" здійснювались поставки позивачу алкогольної продукції. Господарські операції з поставки товару належним чином оформлені первинними документами бухгалтерського обліку.

На підставі ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "АЛКО-ПРОФІ" були надані підприємству позивача податкові накладні: № 390 від 30.10.13 р.; № 391 від 30.10.13 р.; № 169 від 14.11.13 р.; № 191 від 15.11.13 р.; № 5 від 02.12.13 р.; № 235 від 18.12.13 р.; № 183 від 27.01.14 р.; № 184 від 27.01.14 р. та № 58 від 11.02.14 р., які містять всі необхідні дані, передбачені Податковим кодексом України та оформлені, відповідно до вимог, встановлених Порядком заповнення податкової накладної.

У зв'язку зі здійсненням ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" повернень не реалізованого товару, згідно до умов договору поставки, у податковому обліку при поверненні товару податкові зобов'язання було відкориговано сторонами шляхом коригування відповідної податкової накладної.

На підставі Договору поставки № 25 від 01.10.13 р. на протязі жовтня-листопада 2013 року ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" здійснювались поставки позивачу макаронних виробів, маслин, оливок, джемів та інших продовольчих товарів. Господарські операції з поставки товару належним чином оформлені первинними документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" були надані підприємству позивача податкові накладні: № 134 від 11.10.13 р.; № 135 від 11.10.13 р.; № 136 від 11.10.13 р.; № 137 від 11.10.13 р.; № 139 від 11.10.13 р.; № 138 від 11.10.13 р.; № 272 від 29.10.13 р.; № 273 від 29.10.13 р.; № 274 від 29.10.13 р.; № 275 від 29.10.13 р.; № 31 від 06.11.13 р.; № 32 від 06.11.13 р.; № 33 від 06.11.13 р.; № 43 від 12.11.13 р.; № 44 від 12.11.13 р. та № 45 від 12.11.13 р., які містять всі необхідні дані, передбачені Податковим кодексом України та оформлені, відповідно до вимог, встановлених Порядком заповнення податкової накладної.

У зв'язку зі здійсненням ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" повернень не реалізованого товару, згідно до умов договору поставки, у податковому обліку при поверненні товару податкові зобов'язання було відкориговано сторонами шляхом коригування відповідної податкової накладної.

Суд зазначає, що на момент настання звітних податкових періодів, за які виявлені податковим органом порушення, правовідносини з приводу обліку та сплати податку на прибуток підприємств були унормовані приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України, а правовідносини з приводу обчислення та сплати ПДВ врегульовувались приписами розділу V Податкового кодексу України.

Підпунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи положення наведених норм закону, в кореспонденції з приписами ст. 44 Податкового кодексу України, ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України, суд доходить висновку, що платник податків має право на збільшення витрат з податку на прибуток у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента первинного документа без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на збільшення витрат (що, в залежності від виду понесених видатків, співпадає або з подією отримання доходу, або з подією понесення витрат).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; а згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу встановленого приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України застереження, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналізуючи положення наведених норм закону в кореспонденції з приписами ст.44 Податкового кодексу України, ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, суд доходить висновку, що платник податків має право на збільшення податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) реальне здійснення платником податків господарської операції, котра визначена законодавцем як об'єкт оподаткування ПДВ; 2) проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 3) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 4) виконання зобов'язань за господарською операцією з метою подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку; 5) отримання від контрагента податкової накладної як первинного та розрахункового документу, котрий належно оформлений за змістом та формою; 6) наявність у контрагента статусу платника податку на додану вартість; 7) внесення податкової накладної у визначених законом випадках до Єдиного реєстру податкових накладних.

Судом встановлено, що ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" надано до матеріалів справи всі первинні документи по взаємовідносинам з вказаними в акті перевірки контрагентами, суми за якими ним оскаржуються.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи договорів та первинних документів, оформлених позивачем з контрагентами, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі первинні документи бухгалтерського обліку, оформлені позивачем з контрагентами ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "АЛКО-ПРОФІ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ", ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ", ТОВ СП "УВРК", ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" та ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які встановлені актами чинного законодавства для первинних документів.

Податкові накладні, надані контрагентами ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" оформлені у відповідності до вимог ст. 201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 01.11.11 р. №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.11 р. за №1333/20071 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.14 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.10.14 р. за № 1235/26012.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи є належними та допустимими доказами на підтвердження правомірності ведення податкового обліку ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС", а саме віднесення сум по взаємовідносинам з контрагентами ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "АЛКО-ПРОФІ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ", ТОВ СП "УВРК", ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" та ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС" до складу витрат та податкового кредиту.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів, укладених позивачем з ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "АЛКО-ПРОФІ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ", ТОВ СП "УВРК", ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" та ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС", не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст зазначених договорів не відповідає намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано і відповідачем.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не зазначено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем поставлених товарів та отриманих послуг, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про порушення ПП "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" вимог діючого податкового законодавства.

Відповідачем не було доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку безпідставність тверджень відповідача стосовно порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, внаслідок яких були винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів та пояснень представників сторін, судом встановлено реальність господарських операцій, вчинених підприємством позивача з контрагентами ДП "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", ТОВ "АЛКО-ПРОФІ", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "АНДАЛУЗІЯ" ТОВ "АЛЕФ ВІНАЛЬ КРИМ", ТОВ СП "УВРК", ПП "ПЕРСОНАЛ АНАЛІЗ" та ПП "ПЕРСОНАЛ ЛОГІСТИК ПЛЮС", та відсутність при їх вчиненні сторонами будь-яких порушень вимог податкового законодавства України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень № 0000222211 від 17.04.15 р. та № 0000232211 від 17.04.15 р., а тому суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача та не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000222211 від 17.04.2015 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000232211 від 17.04.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 96090,00 грн., в тому числі 76872,00 грн. - за основним платежем, 19218,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного підприємства "КОМПАНІЯ "МАРКЕТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38771608, адреса: 61040, м. Харків, вул. Довгалівська, буд. 95) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 16.11.2015 року.