Постанова

від 12.11.2015 по справі 814/534/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р. Справа № 814/534/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П. судді -Запорожана Д.В. судді -Коваля М.П.

при секретарі - Полянській А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА-Н» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА-Н» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ЕРА-Н» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної позапланової перевірки» від 11.02.2015 року №99, посилаючись на суперечність оскаржуваного наказу нормам чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідно до Закону.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ЕРА-Н» подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

11.02.2015 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва був прийнятий наказ №99 від 11.02.2015р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЕРА-Н» (код за ЄДРПОУ 37279609)».

В період з 11.02.2015 року 16.02.2015 року, відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕРА-Н» з питань правомірності формування податкового кредиту та відображення і податковій звітності з ПДВ операцій з контрагентом постачальником ТОВ «АНТАРЕС» у листопаді 2014р.

За результатами перевірки було оформлено акт 363/14-04-22-02/37279609 від 23.02.2015 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було сформовано та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення №0000252202 від 13.03.2015 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган фактично реалізував надану оспорюваним наказом компетенцію на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, що підтверджується актом 363/14-04-22-02/37279609 від 23.02.2015 року, тому, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу не призведе безпосередньо до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ є виконаним, а тому не є юридично значимим для позивача, відповідно, у задоволенні позову належить відмовити.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до абзаців 1, 2 ч.1 ст. 242-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14) прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого Адміністративного Суду України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, а саме: неоднакового застосування підпункту78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, зазначено наступне.

«Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає помилковим тлумачення касаційним судом у зазначеній справі і пункту 79.2 статті 79 ПК як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК, КАС виключають тлумачення, яке навів касаційний суд у справі, що розглядається.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Тлумачення, яке навів суд касаційної інстанції у цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов'язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої».

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган розпочав документальну позапланову перевірку ТОВ «ЕРА-Н» 11.02.2015 року одночасно з направленням поштою на адресу ТОВ «ЕРА-Н» копії оскаржуваного наказу про призначення перевірки.

ТОВ «ЕРА-Н» отримало копію оскаржуваного наказу лише 13.02.2015 року (а.с.94), тобто на третій день проведення перевірки.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення ТОВ «ЕРА-Н» не було ознайомлено у встановлений законом спосіб до її початку, що, згідно з вищенаведеними висновками Верховного Суду України вказує на незаконність перевірки та відсутність правових наслідків такої.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах податковий орган реалізував свої законні повноваження та про те, що визнання протиправним наказу про призначення перевірки не може привести до поновлення порушеного права позивача є помилковими.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «ЕРА-Н» до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування наказу.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА-Н» - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 березня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА-Н» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА-Н» (код за ЄДРПОУ 37279609)» від 11.02.2015 року №99.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 17 листопада 2015 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: Д.В. Запорожан Суддя: М.П. Коваль