Ухвала

від 04.11.2015 по справі 826/1845/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/800/44572/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014

у справі № 826/1845/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комекс Цінні Папери" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимог.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 № 97426552202 та податкову вимогу від 23.01.2014 № 111-22.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.03.2014 позов задоволено частково; скасовано оспорювану податкову вимогу Інспекції; в решті позову відмовлено.

Постанову мотивовано тим, що: установлені перевіркою обставини свідчать про здійснення платником операцій з купівлі-продажу цінних паперів виключно з метою штучного формування у податковому обліку Товариства витрат на оплату комісійної винагороди; реальність надання позивачеві консультаційних, інформаційних та аудиторських послуг у рамках правовідносин із задекларованими контрагентами (приватним підприємцем ОСОБА_1, приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_3) документально не підтверджується, а тому ці операції не можуть викликати правові наслідки у податковому обліку Товариства; нарахування платникові пені протягом 10-денного строку після узгодження податкового зобов'язання є неправомірним.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог; позов задоволено повністю.

У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що обставини, на які посилається Інспекція, не можуть бути свідченням безоплатного одержання акцій позивачем. Також, за висновком апеляційного суду, факт поставки позивачеві спірних консультаційних та інформаційних послуг підтверджується належними документами та не спростований податковим органом.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про відсутність фактичного понесення платником витрат за операціями з придбання цінних паперів (акцій), а також про штучне документування платником операцій з одержання консультаційних послуг з метою створення бажаних наслідків у податковому обліку Товариства.

У запереченні на касаційну скаргу позивач посилається на правильність та обґрунтованість висновків апеляційного суду, покладених в основу прийняття постанови суду апеляційної інстанції зі спору, та просить залишити цю постанову без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за той самий період.

Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 05.09.2013 № 332/26-55-22-02/33153077, в якому відображено висновок Інспекції про заниження платником оподатковуваного доходу внаслідок неврахування у його складі вартості безоплатно одержаних Товариством цінних паперів (акцій) за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Строй» (далі - ТОВ «Алекс Строй») та з компанією «Трекін Інвестментс Лімітед» (Республіка Кіпр).

Також перевіркою не визнано право платника на формування валових витрат за операціями з придбання консультаційних послуг у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з причин неподання платником належних підтверджувальних документів поставки цих послуг (як-от - актів виконаних робіт із зазначенням деталізованого виду послуг, звітів щодо обсягу наданих послуг тощо) та їх зв'язку з господарською діяльністю платника.

Наведені обставини з урахуванням результатів процедури адміністративного оскарження слугували підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 № 97426552202, згідно з ким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 713 686 грн. (у тому числі 688 261 грн. за основним платежем та 25425 грн. за штрафними санкціями).

Порядок оподаткування операцій з цінними паперами визначений у пункті 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (далі - ПК), за правилами якого для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

За змістом абзаців п'ятого, шостого пункту 153.8 цієї ж статті ПК якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Досліджуючи порядок відображення операцій Товариства з придбання та подальшого продажу цінний паперів у відокремленому обліку, суди встановили, що за договором купівлі-продажу цінних паперів від 29.09.2011 № Б-40 позивач придбав у ТОВ «Алекс Строй» акції відкритого акціонерного товариства «Фінпорттекнолоджіс» на загальну суму 750 260 грн.; уклавши одночасно з ТОВ «Алекс Строй» договір від 29.09.2011 № Б-38 на продаж цьому контрагентові акцій публічного акціонерного товариства «Ост-інвест» загальною вартістю 750 260 грн., учасниками цих операцій 30.09.2011 було складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними зобов'язаннями.

За договором купівлі-продажу цінних паперів від 23.12.2011 № Б-69, укладеним Товариством (продавець) та компанією «Трекін Інвестментс Лімітед» (покупець), позивач передав у власність цього контрагента прості іменні акції публічного акціонерного товариства «Ост-інвест» загальною вартістю 1 800 000 грн.; з огляду на існування у позивача обов'язку з оплати придбаних у компанії «Трекін Інвестментс Лімітед» акцій публічного акціонерного товариства «Газові мережі» у сумі 1 800 000 грн. на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 23.12.2011 № Б-71, розрахунки за цими договорами були проведені заліком зустрічних однорідних вимог, оформленим актом від 29.12.2011.

За висновком податкового органу, неподання Товариством первинних документів на підтвердження передачі акцій (зокрема, розпорядження на списання цінних паперів, виписки депозитарію тощо) свідчить про відсутність у позивача фактичних витрат у розумінні пункту 153.8 статті 153 ПК, що підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату за цими операціями.

Підтримуючи наведену правову позицію податкового органу зі справи, суд першої інстанції зазначив про те, що фактичним результатом розглядуваних операцій для позивача стало одержання економічного ефекту внаслідок відображення у податковому обліку витрат на оплату комісійної винагороди повіреному (товариству з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ліквід»), за посередництвом якого укладалися зазначені договори; при цьому судом взято до уваги, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ліквід» не звітувало до податкового органу та є ліквідованим на час перевірки.

Втім вказані обставини можуть слугувати підставою для виключення з податкового обліку платника витрат на оплату комісійних послуг, однак не можуть засвідчувати безоплатний характер операцій з придбання Товариством акцій.

Власне ж факт виконання спірних операцій з купівлі-продажу акцій підтверджується залученими до матеріалів справи копіями договорів, актів виконання зобов'язань за цими договорами, актів зарахування зустрічних однорідних вимог, виписками про операції з цінними паперами, які містять необхідну інформацію про зміст, обсяг господарських операцій, їх учасників, та засвідчують їх оплатний характер.

Визнаючи вказані докази недостатніми для підтвердження наявності у платника витрат за операціями з купівлі акцій, Інспекція у той же час визнала на підставі цих самих доказів наявність у Товариства доходу від операцій з продажу акцій, що вказує на непослідовність доводів податкового органу, якими він мотивує правомірність оспорюваного нарахування.

А відтак з огляду на установлені судам обставини справи щодо порядку виконання спірних операцій з купівлі-продажу Товариством акцій, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про оплатність цих операцій та про їх відображення у відокремленому обліку платника відповідно до дійсного економічного змісту.

Правильною є й надана апеляційним судом правова оцінка обставин справи по епізоду, пов'язаному з включенням платником до складу витрат вартості придбаних консультаційних послуг.

Так, для цілей оподаткування витрати на сплату винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності, належать до категорії адміністративних витрат (підпункт «г» підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 ПК).

З огляду на положення пунктів 138.2, 138.5 цієї ж статті ПК ці витрати визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, та належать до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Отже, визначальними умовами виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, є фактичне понесення таких витрат та їх здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

У справі, що переглядається, судами встановлено, що у перевіреному періоді позивач придбав консультаційні послуги щодо документального та бухгалтерського оформлення операцій, доцільності продажу акцій у приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3

Виконання цих операцій засвідчено поданими платником актами приймання-передачі послуг, виписками з банківського рахунку Товариства про оплату цих послуг у безготівковому порядку; також позивачем подано складені виконавцями доповідні записки з переліком фактично вчинених дій у процесі виконання цих послуг.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, вказані документи у сукупності, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про дані операції, дозволяють встановити конкретний зміст послуг, наданих позивачеві; зміст наданих послуг відповідає сфері діяльності Товариства (якою є професійна діяльність на ринку цінних паперів), що зумовлює господарський характер цих послуг для позивача.

А відтак апеляційний суд цілком обґрунтовано визнав незаконним виключення податковим органом з податкового обліку Товариства витрат на оплату спірних консультаційних послуг та правомірно скасував оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Оцінюючи правомірність дій Інспекції з нарахування платникові у податковій вимозі від 23.01.2014 № 111-22 пені у сумі 133 294,63 грн., суди встановили, що рішення Міндоходів України від 04.02.2014 № 2129/6/99-99-10-01-15, прийняте у процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 № 97426552202, було отримано Товариством лише 06.02.2014.

А тому, керуючись положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК, в силу яких при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами пеня нараховується від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом, та з огляду на строки сплати грошового зобов'язання, визначені у статті 57 ПК, у даному випадку суди правомірно визнали протиправним нарахування платникові оспорюваної суми пені.

Доводи касаційної скарги відтворюють правову позицію Інспекції по справі, ці доводи отримали належну правову оцінку під час вирішення даного спору у суді апеляційної інстанції.

Оскільки висновки апеляційного суду відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 у справі № 826/1845/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько