Ухвала

від 05.11.2015 по справі 820/744/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Київ К/800/33120/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року у справі № 820/744/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про визнання рішення протиправним та стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ТОВ „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" звернулося в суд з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просило: визнати протиправним рішення Київської міської митниці ДФС України вих. № 332/6/26-70-25-04 від 15.12.2014 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" в оформленні і направленні до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надмірно сплачених платежів; стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" надмірно сплачені податки та митні платежі в сумі 112444,39грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були надані всі необхідні документи для направлення висновку про повернення надмірно сплачених платежів, проте відповідачем протиправно відмовлено у оформленні такого висновку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року по справі № 820/744/15 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання рішення протиправним та стягнення коштів задоволений.

Визнане протиправним рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України вих. № 332/6/26-70-25-04 від 15.12.2014 року про відмову товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" в оформленні і направленні до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надмірно сплачених платежів.

Стягнуто з Державного бюджету України (в особі Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві код ЄДРПО 37993783 01601 м. Київ вул. Терещенківська 11-а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" (61177 м.Харків в. Щаслива 1 код ЄДРПОУ 37766122) надмірно сплачені податки та митні платежі в сумі 112444,39 грн. (сто дванадцять тисяч чотириста сорок чотири грн. 39.коп.)

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року рішення суду першої інстанції змінене в частині задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про стягнення суми. Прийнята в цій частині нова постанова, якою в задоволенні позову відмовлено. Доповнено резолютивну частину постанови абзацом 3 в наступній редакції:

„Зобов'язати Київську міську митницю Державної фіскальної служби України повторно розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Алерс Логістик Україна" за вихідним номером 88 від 13.11.2014 року про повернення надмірно сплачених платежів з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, наведених у цій постанові.".

В іншій частині постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2015р. по справі №820/744/15 залишена без змін.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Київська міська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ „Алерс Логістик Україна" на підставі Договору комісії з продажу товару б/н від 29.02.2012 р., укладеного з компанією В.І.G. Floorcoverings (Бельгія), було ввезено на митну територію України товар відповідно до інвойсу №3117019 від 18.09.2013 року. Для митного оформлення зазначеного товару ТОВ „Алерс Логістик Україна" подало електрону митну декларацію № 100250000/2013/071599 від 24.09.2013 року. Київською міжрегіональною митницею не була прийнята митна вартість товару, визначена ТОВ „Алерс Логістик Україна", та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600800/2 від 02.10.2013 р. і відмовлено в прийнятті ЕМД (картка відмови №100250000/2013/01785 від 02.10.2013 р.).

Не погодившись з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів та скориставшись правом, закріпленим у ст.55 Митного кодексу України ТОВ „Алерс Логістик Україна" звернулося до першого відповідача щодо випуску зазначених товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

ТОВ „Алерс Логістик Україна" відповідно подало ЕМД №100250000/2013/072678 від 03.10.2013 р. Сума фінансової гарантії склала 30256,51 грн.

На виконання вимог ст.55, ст.313 Митного кодексу України ТОВ „Алерс Логістик Україна" була сплачена на розрахунковий рахунок в ГУ ДКСУ у місті Києві сума фінансової гарантії в розмірі 30256,51 грн.

Крім того, судами встановлено, що на підставі Договору комісії з продажу товару №2 від 12.06.2012 р., укладеного з компанією Оrotех Belgium NV (Бельгія), ТОВ „Алерс Логістик Україна" був ввезений на митну територію України товар, відповідно до інвойсу №11326120 від 18.09.2013 року. Для митного оформлення зазначеного товару ТОВ „Алерс Логістик Україна" подало електрону митну декларації №100250000/2013/071601 від 24.09.2013 року. Київська міжрегіональна митниця не погодилася з митною вартістю товару, визначеною ТОВ „Алерс Логістик Україна", та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600791/2 від 01.10.2013 р., внаслідок чого відмовлено в прийнятті ЕМД (картка відмови №100250000/2013/01774 від 01.10.2013 р.).

У відповідності до ст.55 Митного кодексу України, не погодившись з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, ТОВ „Алерс Логістик Україна" звернулося до Київської міжрегіональної митниці щодо випуску зазначених товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. ТОВ „Алерс Логістик Україна" відповідно подало ЕМД №100250000/2013/072677 від 03.10.2013 р. Сума фінансової гарантії склала 6331,92 грн.

На виконання вимог ст.55, ст.313 Митного кодексу України ТОВ „Алерс Логістик Україна" сплачено на розрахунковий рахунок в ГУ ДКСУ у місті Києві суму фінансової гарантії в розмірі 6331,92 грн.

Також, судами встановлено, що на підставі договору комісії з продажу товару №2 від 12.06.2012 р., укладеного з компанією Оrotех Belgium NV (Бельгія), ТОВ „Алерс Логістик Україна" було ввезено на митну територію України товар, відповідно до інвойсу №11325747 від 12.09.2013 року. Для митного оформлення зазначеного товару ТОВ „Алерс Логістик Україна" подала електрону митну декларації №100250000/2013/071647 від 24.09.2013 року. Київська міжрегіональна митниця не погодилася з митною вартістю товару, визначеною ТОВ „Алерс Логістик Україна", та прийняло рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600792/2 від 02.10.2013 р. внаслідок чого відмовлено в прийнятті ЕМД (картка відмови №100250000/2013/01775 від 02.10.2013р.).

Скориставшись правом, закріпленим у ст.55 Митного кодексу України ТОВ „Алерс Логістик Україна" звернулося до Київської міжрегіональної митниці щодо випуску значених товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. ТОВ „Алерс Логістик Україна" відповідно подало ЕМД №100250000/2013/072522 від 02.10.2013. Сума фінансової гарантії склала 52634,87 грн.

Відповідно до приписів ст.55, ст.313 Митного кодексу України ТОВ „Алерс Логістик Україна" сплачено на розрахунковий рахунок в ГУ ДКСУ у місті Києві суму фінансової гарантії в розмірі 52634,87 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду №820/10263/13-а від 27.11.2013р., яка набрала законної сили, було скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600800/2 від 02.10.2013 року, прийняте стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Скасована картка відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01785 від 02.10.2013 року, прийнята щодо товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування товариству з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" митної вартості товарів №100250000/2013/600791/2 від 01.10.2013 року.

Скасована картка відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01774 від 01.10.2013 року, прийняту стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Скасоване рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600792/2 від 02.10.2013 року, прийняте стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Скасована картка відмови Київської міжрегіональної митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01775 від 02.10.2013 року, прийняту стосовно товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА".

Також, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі Договору комісії з продажу товару б/н від 29.02.2012, укладеного з компанією В.І.G. Floorcoverings (Бельгія), ТОВ „Алерс Логістик Україна" було ввезено на митну територію України товар, відповідно до інвойсу №3120147 від 07.11.2013 року. Для митного оформлення зазначеного товару ТОВ „Алерс Логістик Україна" подала електрону митну декларації №100250000/2013/076545 від 11.11.2013 року. Київською міжрегіональною митницею не було прийнято митну вартість товару, визначену ТОВ „Алерс Логістик Україна", винесене рішення про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013р. та відмовлено в прийнятті ЕМД (картка відмови № 100250000/2013/076545 від 12.11.2013р.).

Відповідно до ст.55 Митного кодексу України, не погодившись з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, ТОВ „Алерс Логістик Україна" звернулось до Київської міжрегіональної митниці щодо випуску зазначених товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. ТОВ „Алерс Логістик Україна" відповідно подало ЕМД №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 р. Сума фінансової гарантії склала 23221,09 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду №820/12840/13-а від 29.01.2014 р., яка набрала законної сили, було скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250000/2013/600927/2 від 12.11.2013 року та картку відмови Київської регіональної митниці Міндоходів в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного №100250000/2013/076545 від 12.11.2013р.

Відповідно до вимог ст.ст.55, 313 Митного кодексу України ТОВ „Алерс Логістик Україна" були сплачені на розрахунковий рахунок в ГУ ДКСУ у місті Києві суму фінансової гарантії в розмірі 23221,09 грн.

Київською міжрегіональною митницею, на виконання вище вказаних постанов Харківського окружного адміністративного суду, були скасовані зазначені рішення про коригування митної вартості.

Загальна сума коштів, сплачених позивачем у зв'язку з прийняттям Київською митницею рішень про коригування митної вартості, які в подальшому були скасовані постанови суду від 27.11.2013 р. по справі № 820/10263/13-а та від 29.01.2014 р. по справі № 820/12840/13-а, становить 112444,39 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, станом на 01.05.2014 року Київською регіональною митницею не відображено у сумі залишку коштів передплати Акту №1000/2014/535 про звіряння залишків сум коштів передоплати на ввідному рахунку митного органу кошти, сплачені ТОВ „Алерс Логістик Україна" згідно скасованих рішень про коригування митної вартості.

ТОВ „Алерс Логістик Україна" 13.11.2014 року звернулося з заявою вих. №88 від 13.11.2014р. до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (вхід.№ КМММ від 18.11.2014р.) про повернення безпідставно сплачених ТОВ „Алерс Логістик Україна" коштів в сумі 112444,39 грн. для подальших розрахунків як передоплати або грошової застави на депозитний рахунок 3734 митного органу платника ТОВ „Алерс Логістик Україна", та надання відповідного акту про звіряння залишків на відповідному рахунку митного органу.

Київською міською митницею ДФС листом за вихідним №332/6/26-70-25-04 від 15.12.2014 року позивачу було відмовлено у задоволенні заяви і здійсненні повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита, а також повідомлено, що питання повернення коштів не було предметом розгляду вищезазначених судових справ, тому правові підстави повернення коштів ТОВ „Алерс Логістик Україна" з Державного бюджету України у Київської міської митниці ДФС відсутні.

Не погодившись з такими діями першого відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження та про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" надмірно сплачених податків та митних платежів в сумі 112444,39 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви ТОВ „Алерс Логістик Україна" про повернення коштів, передбачені Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618.

Змінюючи постанову суду першої інстанції в частині стягнення надмірно сплачених податків та митні платежі та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийняте рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Колегія суддів зазначає, що процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України, урегульовано Порядком повернення платником податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (далі по тексту - Порядок № 618).

В силу приписів пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням „3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Відповідно до п.2, п.3 та п.6 розділу ІІІ вказаного Порядку визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Згідно з п.7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, відбувається за наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Судами встановлено, що 13.11.2014 року позивачем подано до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України заяву, в якій позивач просив повернути безпідставно сплачені ТОВ „Алерс Логістик Україна" код 37766122, та надати відповідний акт про звіряння залишків на відповідному рахунку митного органу.

У даній заяві позивач вказав причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи ТОВ „Алерс Логістик Україна", та напрям перерахування коштів - для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734.

При цьому, до заяви позивачем були додані копії електронних митних декларацій, за якими помилково та/або надмірно сплачені митні та інші платежі, документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів - копії платіжних доручень про перерахування коштів, а також копії постанов Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 р. по справі № 820/10263/13-а та від 29.01.2014 р. по справі № 820/12840/13-а.

Листом Київської міської митниці ДФС від 15.12.2014 р. було відмовлено у поверненні коштів з посиланням на те, що повернення коштів не було предметом розгляду вищезазначених судових справ, тому правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України, зазначених у заяві позивача, у Київської міської митниці ДФС відсутні.

Разом з тим, приписами Порядку №618 передбачено, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплаченого податку може бути лише або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Порядком №618 не встановлено обмежень щодо походження переплати, як-то встановлення надмірної сплати митних платежів судовим рішенням про скасування рішення митного органу, на підставі якого такі платежі було здійснено.

При цьому, Порядок № 618 не висуває певних вимог до змісту судового рішення, яким скасовані рішення митного органу, на підставі якого були надмірно сплачені кошти.

Враховуючи, що відповідачем не було констатовано невідповідності поданих позивачем документів вимогам Порядку № 618 та не заперечувалася наявність переплати, колегія суддів вважає, що Київської міської митницею ДФС було необґрунтовано відмовлено ТОВ „Алерс Логістик Україна" у поверненні надмірно сплачених ним мита та ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ „Алерс Логістик Україна" про повернення надмірно сплачених платежів, діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, та погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ „Алерс Логістик Україна" в частині визнання протиправним рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України вих. № 332/6/26-70-25-04 від 15.12.2014 року про відмову позивачеві в оформленні і направленні до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення надмірно сплачених платежів підлягають задоволенню.

Разом з тим, зі змісту Порядку № 618 вбачається, що поверненню надмірно сплачених коштів з Державного бюджету обов'язково повинно передувати направлення митним органом відповідного висновку до органу Державної казначейської служби.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, на час виникнення спірних відносин було регламентовано Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Мінфіну України та Міндоходів України № 822/1188 від 30.12.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2014 року за № 146/24923 (далі по тексту - Порядок взаємодії).

Відповідно до п.5 Порядку взаємодії повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з п.7 цього Порядку Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання (п.8 Порядку взаємодії).

За приписами п.10 Порядку взаємодії на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

Таким чином, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органів Міндоходів (Державної фінансової служби) висновку.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком № 618 та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 12.05.2015 року по справі № 21-161а15, від 24.03.2015 року по справі № 21-3а15к, від 09.12.2014 року по справі № 21-205а14, врахування якої є обов'язковим з огляду на приписи ч.2 ст.244-2 КАС України.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що до прийняття висновку митного органу про повернення коштів орган Державної казначейської служби позбавлений можливості здійснити стягнення відповідної суми надмірно сплачених платежів з рахунків митного органу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК Україна" надмірно сплачених податків та митних платежів у сумі 112444,39грн, колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА" надмірно сплачені податки та митні платежі в сумі 112444,39грн. не є належним та достатнім способом належного судового захисту такого права у спірних правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що складання першим відповідачем висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, законодавцем віднесено до виключної компетенції Київської міської митниці ДФС

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Однак, враховуючи те, що відповідач при прийнятті спірного рішення, яким відмовлено у поверненні ТОВ „Алерс Логістик Україна" з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, без врахування всіх обставин, що мали значення при прийнятті рішення, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про необхідність вийти за межі позовних вимог та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання Київської міської митниці ДФС повторно розглянути заяву ТОВ „Алерс Логістик Україна" про повернення надмірно сплачених платежів з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, наведених у цій постанові.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: