Ухвала

від 15.06.2010 по справі 22-ц/305/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-305/2010р. Головуючий у 1 інст. Кравців В.І.

Категорія 32 Доповідач: Мусіна Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Павлишина О.Ф.

Суддів: Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.

При секретарі: БезпВ»ятко О.І.

З участю представників позивача, відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду, прокурора Макогона Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 року

встановила:

13 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Самбірської районної спілки споживчих товариств, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 12 червня 1989 р. з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем „МосквичВ» - фургон, належним Самбірському АТП Львівського ОСС, відбулося ДТП у вигляді зіткнення з автомобілем ВАЗ - 2109 у якому знаходився позивач, внаслідок якої позивач рішенням МСЕК від 6.12.1993р. визнаний інвалідом 1 - ї групи безтерміново. У зв’язку з реорганізацією Самбірська автоколона КСП Львівського ВАТО була приєднана до Самбірської райспоживспілки постановою правління від 05.09.2002р. з усіма активами та пасивами, яка, як власник, створило кооперативне підприємство Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» . Постановою правління райспоживспілки від 23.04.2003р. №25 КП Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» ліквідоване з 1.07.2003р. і його правонаступником є Самбірська райспоживспілка - відповідач у справі.

Оскільки відповідач відмовляється від добровільного відшкодування його вимог, просив ухвалити рішення про відшкодування втраченого заробітку шляхом стягнення в його користь з 1 листопада 2006р. щомісячно по 1875 грн. (п’ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1.01.2006 - 375 грн.) до зміни розміру мінімальної заробітної плати, 1187, 50 грн. втраченого заробітку за дев’ятнадцять днів жовтня 2006р., зобов’язати відповідача при зростанні розміру мінімальної заробітної плати самостійно робити перерахунок і виплачувати йому 100%п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, стягнути витрати на юридичну допомогу в сумі 500 грн.

Позовні вимоги просив задовольнити на підставі ст.ст. 1195,1197 ЦК України

2003р.

Справа судовими органами розглядалась неодноразово.

В процесі розгляду справи ухвалою від 18.12.2008 року в якості відповідача притягнуто відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків у Самбірському районі ( а.с. 141).

Останнім рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, неповне з’ясування обставин справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається що 12 червня 1989 р. позивач ОСОБА_1 працівник колгоспу „ПеремогаВ» , під час обідньої перерви рухаючись в автомобілі свого знайомого одержав травми внаслідок ДТП, яке відбулося з вини водія автомобіля „МосквичВ» - фургон належного Самбірській автоколоні Львівського ВАТІ ООС, ОСОБА_2

Акт про нещасний випадок по формі Н-1 не складався, оскільки нещасний випадок стався з ОСОБА_1 не при виконанні ним трудових обов’язків в колгоспі та не на транспорті колгоспу. В трудових відносинах із заподіювачем шкоди позивач не перебував.

Відшкодування шкоди проводилось власником джерела підвищеної небезпеки на підставі судових рішень за 1991,1992р. за позовом ОСОБА_1 до Самбірського АТП Львівського ВАТО ОСС про відшкодування разових сум понесена витрат (а.с. 116-11 в).

Судом встановлено, що зазначені судові рішення були виконані, позивачу- інваліду власником джерела підвищеної небезпеки також був придбаний автомобілі для пересування і доказів про те, що до дня звернення з позовом в суд 13.10.2006р. позивач ОСОБА_1 заявляв додаткові майнові претензії до власника джерелі підвищеної небезпеки, останнім судом не подано.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 про відшкодування шкоди до Самбірської районної спілки споживчих товариств (райспоживспілки) як до правонаступника заподіювана шкоди, суд обґрунтовано прийшов до висновку, ідої правові підстави для цього відсутні, оскільки визначений позивачем відповідач неї правонаступником заподіювана шкоди, останній ліквідований без правонаступника

Зокрема, відповідно до наказу по колективному (спільному) підприємству Львівське виробниче автотранспортне об’єднання N234 від 10 червня 2002 р виданого на виконання рішення ради засновників від 24.05.2002р. Самбірська автоколона КСП Львівського ВАТО облспоживспілки підлягала реорганізації шляхом приєднання до Самбірської райспоживспілки з передачею у власність останній усіі активів та пасивів з балансу на баланс станом на 01.07.2002 р. (а.с.7) Наказ неї містить положень про ліквідацію або припинення діяльності автоколони як юридичної особи.

Судом встановлено, що станом на 1.07.2002р. майно (активи, пасиви, кадри) фактично не передавалось з балансу на баланс, передаточний баланс не підписувався згідно до вимог ч. 2 ст. 37 ЦК 1963р., а увійшло лише в структурі майна Самбірської райспоживспілки як спільне майно, баланс якої - це зведенийбаланс усіх підвідомчих підприємств - юридичних осіб, що стверджується матеріалами бухгалтерського обліку про самостійну звітність Самбірської автоколони до 1.10.2002р. та залишковою вартістю необоротних активів в розмірі 64,3 яка залишилась незмінною станом на 1,10.2002р. (а.с. 54-55 т. 1, а.с. 3,4 т.2).

Таким чином на підставі зазначеного наказу та постанови правління Самбірської РСС від 5.09.02р.(протокол № 8 п. 1) до Самбірської райспоживспілки було приєднано юридичну особу із зміненим підпорядкуванням від ВАТО облспоживспілки до райспоживспілки та із самостійним балансом, який слід було здавати не ВАТО (виробниче автотранспортне об’єднання) облспоживспілки, а в Самбірську райспоживспілку а.с.8).

У зв’язку із зміною підпорядкування автоколони Самбірська районна спілка споживчих товариств відповідно до ст. 11 Закону України „Про споживчу коопераціюВ» щодо права створювати, перетворювати, ліквідовувати для здійснення своїх статутних завдань будь - які підприємства, установи, організації на підставі постанови правління від 05.09.2002р. (протокол № 8 п.2) створила кооперативне підприємство Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» як юридичну особу з правом самостійного господарювання та правонаступництвом Самбірської автоколони КСП ВАТО Львівської облспоживспілки та балансовою підзвітністю в загальний зведений баланс Самбірської райспоживспілки (а.с. 9,10, 12).

Відповідно до п. 1.2 Статуту кооперативного підприємства Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» , затвердженого та зареєстрованого у встановленому законом порядку 16.02.2002р. новостворене підприємство є юридичною особою з відокремленим майном, рахунками і визначено правонаступником Самбірської автоколони колективного (спільного) підприємства Львівського виробничого автотранспортного об’єднання (заподіювача шкоди) (а.с. 12)

Листом державного реєстратора виконкому Самбірської міської Ради від 17 березня 2010 р. № 89 підтверджено, що правонаступнику був залишений ідентифікаційний код 01737279, який був присвоєний Самбірській автоколоні КСП Львівського ВАТО ОСС до її реорганізації (а.с. 5 т. 2).

Згідно п. 4.4 Статуту КП Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» несе самостійну відповідальність за своїми зобов’язаннями всім набутим в процесі господарської діяльності майном, крім майна, переданого райспоживспілкою в оперативне управління. Райспоживспілка не відповідає за зобов’язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов’язаннями райспоживспілки ( а.с. 14).

Такі положення Статуту повністю відповідали вимогам ст.ст. 32,35 Цивільного кодексу ( в редакції 1963), чинного на час утворення підприємства, тому доводи позивача щодо незаконності цих положень статуту не заслуговують на увагу як безпідставні.

Оскільки все майно, яке рахувалось на балансі автоколони ВАТО Львівської облспоживспілки, стало рахуватись на балансі КП Самбірської РСС „АвтоколонаВ» , саме з рахунків останньої як правонаступника виконавчою службою 24.10.2002 року були стягнуті кошти для оплати за легковий автомобіль для позивача ОСОБА_3

У зв’язку із збитковістю новоствореного підприємства (збитки 35 тис. 150 грн. 57 коп.) постановою Самбірської РСС від 23.04.2003р. №25 в межах своєї : компетенції було прийнято рішення про повну ліквідацію КП „Самбірської РСС „АвтоколонаВ» з 1.07.2003р. ( а.с. 20).

Ліквідація підприємства була проведена з дотриманням діючого законодавства, в газеті „Новини СамбораВ» від 6 травня 2003 року №35 (344) було і опубліковано оголошення про ліквідацію КП „Самбірської райспоживспілки і „АвтоколонаВ» та прийняття усіх претензій протягом одного місяця з дня опублікування оголошення (а.с. 31).

Судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності юридична осо КП Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» ліквідована і знята з державі реєстрації 14.06.2005 року (а.с. 36 т. 1 - довідка державного реєстратора № 59 від грудня 2006 року) і протягом усього ліквідаційного періоду позивач ОСОБА_4 як кредитор не звертався з жодними претензіями до правонаступник який ліквідовувався.

З врахуванням наведеного, а також що при ліквідації юридичної особи праї та обов’язки не переходять до іншої особи, Самбірська райспоживспілка не була і не є правонаступником ліквідованого підприємства, суд правильно прийшов до висновку, що правові підстави для покладення обов’язків по відшкодування шкоди на відповідача ОСОБА_5 райспоживспілку відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що позовні вимоги підлягали задоволенню за рахунок майна ліквідованого підприємства, яке перебувало в його оперативному управлінні і є власністю засновника райспоживспілки не заслуговують на увагу, оскільки суперечать положенням п. 4.4. Статуту КП Самбірської райспоживсіплки „АвтоколонаВ» про межі та розмежування відповідальності між підприємством і йол засновником ( а.с. 14 т. 1).

Відповідно до бухгалтерського роз’яснення цифрових даних по ліквідаційном акту станом на 01.07.2005 року при ліквідації КП Самбірської райспоживспілки „АвтоколонаВ» від передачі залишків активів райспоживспілка понесла прямих збитків на суму 34150 грн. 57 коп. (а.с. 32 т. 2).

Залучений до участі у справі на виконання ухвали апеляційного суду від 26.06.08 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві професійних захворювань категорично заперечив проти визнання нещасного випадку з ОСОБА_1 як страховим випадком виходячи з вимог ст. 14 Закону Україні „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатностіВ» від 29.09.1999 р. № 1105 - ХІУ та постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 про затвердження переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян (а.с. 180-181 т. 1).

Не погодитись з такими запереченнями Фонду у судової колегії немаєпідстав.

Сам ОСОБА_1 за призначенням страхових виплат до виконавчої дирекції Фонду у Самбірському районі не звертався.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. З07, ст.ст. 308, 314, 315, 315 ЦПК України, колегії суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.

Головуючий Павлишин О.Ф.

Судді Мусіна Т.Г.

ОСОБА_6