Рішення

від 11.11.2015 по справі 674/714/15-ц

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/714/15-ц

Провадження № 2/674/368/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуюча - суддя Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дунаївці цивільну справу за позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_5 районної державної адміністрації

Хмельницької області

ОСОБА_6

ОСОБА_7,

третя особа : Відділ Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі

Хмельницької області

про визнання недійсними розпоряджень, визнання недійсними

державних актів на право власності на землю, скасування записів в

Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю

ВСТАНОВИВ :

21 травня 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненими під час судового розгляду позовними вимогами до ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: відділ Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Хмельницької області посилаючись на те, що відповідно до рішення №142 Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району від 14 січня 2002 року, ОСОБА_8, на території Михайлівської сільської ради було надано у приватну власність земельну ділянку площею 4,01 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі даного рішення 22 квітня 2002 року Михайлівською сільською радою видано державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №785772, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №102.

Земельна ділянка площею 4,01 га, яка належить ОСОБА_8 складається із двох земельних ділянок: ділянка №4 площею 2,02 га та ділянка №5 площею 1,99 га.

10 листопада 2011 року мати позивача, ОСОБА_8, померла.

27 березня 2014 року позивач звернувся до відділу Держземагентства у ОСОБА_5 районі із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, з існуючим державним актом без кадастрового номеру, яка належала ОСОБА_8.

Державний кадастровий реєстратор відділу Держземагентства у ОСОБА_5 районі прийняв рішення №РВ-6800064452014 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв'язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки, або її частини.

Також згідно повідомлення від 27.11.2014 р. №02-23/4776 відділу Держземагентства у ОСОБА_5 районі вбачається наступне, що в межах земельної ділянки ОСОБА_8, яку передбачалося зареєструвати, розташовані дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 6821886200:04:001:0062 та 6821886200:04:001:0064.

Дані земельні ділянки перебувають у власності ОСОБА_7 - перехід права власності від ОСОБА_9 (державний акт серії ЯМ №279141 від 28.12.2012 р., виданий на підставі розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 04.05.2011 р. №249/2011 ) та ОСОБА_6 (державний акт серії ЯМ №895394 від 31.08.2012 р., виданий на підставі розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 09.11.2011 р. №720/2011-р), технічні документації на підставі яких були зареєстровані земельні ділянки з кадастровими номерами 6821886200:04:001:0062 та 6821886200:04:001:0064 розроблені ПП «Краянин».

Наданий сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_10 ситуаційний план підтверджує, що існують накладення на земельну ділянку, ОСОБА_8, оскільки видно фактичне місце розташування земельної ділянки, що перебувала у власності ОСОБА_8 нанесено по координатах вказаних в кадастровому плані з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та межі земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_11 (перехід права власності до ОСОБА_7) та ОСОБА_6 нанесені по координатах вказаних в кадастрових планах з технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пай).

Вбачається, що відповідачем винесені розпорядження №249/2011 від 04.05.2011 року в частині передачі ОСОБА_11 земельної ділянки площею 2,0197 га, розташованої на території Михайлівської сільської ради «за межами населеного пункту» та розпорядження №720/2011-р від 09.11.2011 р. в частині передачі ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1,9887 га, розташованої «за межами населеного пункту» території Михайлівської сільської ради на підставі яких відповідачем видані державні акти серії ЯМ №279141 від 28.12.2012 pоку та ЯМ №895394 від 31.08.2012 pоку, оскільки в місці зазначеному в кадастровому плані знаходиться земельна ділянка ОСОБА_8.

Існуючі накладення на земельну ділянку ОСОБА_8, унеможливлюють використання позивачем земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера, а також оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_8, у зв'язку із чим позивач змушений звернутися з даною заявою до суду.

Представник позивача по договору про надання правової допомоги ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі ,посилаючись на обставини викладені в позовній заяві і просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області по довіреності ОСОБА_12 в судовому засідання позов визнала., оскільки дійсно існують накладки на земельній ділянки позивачки.

Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи у її відсутності ,позов не визнає.

Відповідачка ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заперечення в якому посилається на положення ст.ст. 125, ч.1, ч.2 с. 131 ЗК України, як на підставу у відмову у позові, просить проводити розгляд справи у її відсутності.

Представник третьої особи: відділу Держгеокадастру у ОСОБА_5 районі Хмельницької області по довіреності ОСОБА_13 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони,представника третьої особи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку) (надалі ЗК України), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Судом встановлено, що 22 квітня 2002 року відповідно до рішення №142 Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району від 14 січня 2002 року, ОСОБА_8, на території Михайлівської сільської ради було надано у приватну власність земельну ділянку площею 4,01 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №102, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №785772 (а.с.7).

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Отже, з моменту державної реєстрації зазначених вище державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_8 набула права власника земельної ділянки, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

10 листопада 2011 року ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_8, 11 листопада 2011 року, відкрилась спадщина, спадкоємцем першої черги відповідно ст. 1261 ЦК України якої є позивач, який прийняв спадщину і відповідно його заяви 01 липня 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 районного нотаріального округу була заведена спадкова справа №47-2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією спадкової справи (а.с.93-99).

Згідно рішення №РВ-6800064452014 від 27.03.2014 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Держаного земельного кадастру видно, що державним кадастровим реєстратором відділі Держземагентства у ОСОБА_5 районі розглянуто заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 27.03.2014 року (реєстраційний №ЗВ-6801172382014) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв’язку з знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с. 10).

Судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельну ділянку позивач не може, оскільки встановлено, що на підставі розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 04 травня 2011 року №249/2011 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №279141 від 28 грудня 2012 року ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 2.0197 га, кадастровий номер 6821886200:04:001:0062, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області за межами населеного пункту і який зареєстровано 27.12.2012 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №682188661002464, земельна ділянка на праві приватної власності належить відповідачці ОСОБА_7 (перехід права власності від ОСОБА_9), що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним актом на право власності на земельну ділянку та технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки (паї) на території Михайлівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_9 ділянка №2 та ділянка №3.

Також, ОСОБА_6 на підставі розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації від 09 листопада 2011 року №720/2011-р. видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №895394 від 31 серпня 2012 року на земельну ділянку площею 1.9887 га, кадастровий номер 6821886200:04:001:0064, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області за межами населеного пункту і який зареєстровано 27.12.2012 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №628188821001601, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку, та технічною документацією із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки (паї) на території Михайлівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім’я ОСОБА_6 ділянка №4.

Наданий сертифікованим інженером землевпорядником ситуаційний план станом на 17.04.2015 року з зазначенням фактичного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_8 та межі земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_9 (право власності перейшло до ОСОБА_7В.) та ОСОБА_6 підтверджує, що існують накладення на земельну ділянку померлої ОСОБА_8, яка розташована в на території Михайлівської сільської ради за межами населеного пункту, фактичне місце розташування земельної ділянки, що переходить у власність позивача в порядку спадкування нанесено по координатах вказаних в кадастровому плані з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та межі земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_9 та ОСОБА_6 нанесенні по координатах вказаних в кадастрових планах з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (а.с.15).

Статтею 198 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ)виготовлення кадастрового плану.

Згідно ч. 3 ст. 103 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Таким чином, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є обов’язковою складовою технічної документації на конкретну земельну ділянку і без такого погодження, технічна документації не може бути затверджена, зокрема, органом місцевого самоврядування.

Проте, затверджуючи відповідачам технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вищезазначені земельні ділянки, розташовані на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району відповідач,ОСОБА_5 районна державна адміністрація та працівники відділу Держкомзему (нині Держгеокадастру) в Дунаєвецького району належним чином не перевірили технічну документацію із землеустрою щодо складання документів , що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_9 та ОСОБА_6, що є однією із причин ухвалення протиправних рішень.

Суд вважає, що зазначені вище порушення прав позивача сталися через невідповідність технічної документації, виготовленої ПП « Краянин », що виразилось у неправильному визначенні проектною організацією суміжних землевласників, з якими слід погоджувати межі земельної ділянки .

Згідно ст.ст. 19, 55 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтями 152, 155 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ч.3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87- 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таким чином, усе зазначене вище переконує суд у тому, що ухвалюючи розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області №249/2011 від 04.05.2011 року про виділення у власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 2,0197 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області №720/2011-р. від 09.11.2011 року про виділення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1,9887 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідач - ОСОБА_5 районна державна адміністрація діяла не у спосіб та не в порядку, визначеному Конституцією та законами України, а відтак, наслідком таких рішень відповідача є порушення права власності позивача на землю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 279141, виданий ОСОБА_9 (перехід права власності до ОСОБА_7) на земельну ділянку площею 2,0197 га ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 28.12.2012 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 682188661002464 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 895394, виданий ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,9887 га ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 31.12.2012 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №628188821001601, свідоцтво про права на спадщину за законом серії ВТМ № 816106, видане 07 листопада 2013 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1321 на земельну ділянку площею 2,0197 га, кадастровий номер 6821886200:04:001:0062 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Михайлівської сільської ради за межами населеного пункту Дунаєвецького району Хмельницької області, і належала померлому 08 березня 2013 року ОСОБА_9 порушує права позивача, унеможливлює використання земельної ділянки за призначенням, присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, а також оформлення спадкових прав позивачем після померлої ОСОБА_8, а тому суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 82 ЦПК України, суд враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

З клопотання представника відповідача по довіреності ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_12 про звільнення від судового збору вбачається, що відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету, на 2015 рік по кошторису передбачено видатків на оплату податків та зборів за кодом економічної класифікації видатків класифікації видатків (КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» у сумі 1900.00 грн.. за період з січня по серпень 2015 року проведено касових видатків на суму 1898,80 грн., що підтверджується випискою по рахунках від 18.09.2015 року (а.с. 53), а тому відповідача ОСОБА_5 районну державну адміністрацію Хмельницької області слід звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому слід стягнути з відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі по 243 грн. 60 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 81, 116, 123, 152, 155 ЗК України, ст.ст.15,16 ЦК України,п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області № 249/2011 від 04.05.2011 року про виділення у власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 2,0197 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_5 районної державної адміністрації Хмельницької області № 720/2011-р. від 09.11.2011 року про виділення у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 1,9887 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Дунаєвецького району за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №279141, виданий ОСОБА_9 (перехід права власності до ОСОБА_7) на земельну ділянку площею 2,0197 га ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 28.12.2012 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 682188661002464 та скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю №682188661002464.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про права на спадщину за законом серії ВТМ №816106, видане 07 листопада 2013 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1321 на земельну ділянку площею 2,0197 га, кадастровий номер 6821886200:04:001:0062 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Михайлівської сільської ради за межами населеного пункту Дунаєвецького району Хмельницької області, і належала померлому 08 березня 2013 року ОСОБА_9.

Визнати недійсною та скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТМ № 816106 на ім’я ОСОБА_7, виданого 07 листопада 2013 року ОСОБА_7 приватним нотаріусом ОСОБА_5 районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 1321 на земельну ділянку площею 2,0197 га, кадастровий номер 6821886200:04:001:0062 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Михайлівської сільської ради за межами населеного пункту Дунаєвецького району Хмельницької області.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №895394, виданий ОСОБА_6 ОСОБА_5 районною державною адміністрацією 31.12.2012 року на земельну ділянку площею 1,9887 га , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 628188821001601 та скасувати запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю № 628188821001601.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук