Рішення

від 10.11.2015 по справі 196/1011/15-ц

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.11.2015

УКРАЇНА

Справа № 196/1011/15-ц

№ провадження 2/196/465/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Бережної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, третя особа приватний нотаріус Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Царичанського районного суду Дніпропетровської області, в якій просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після померлої 16.01.2015 року ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,360 га, що розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського вирабництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №092946, виданого 12.01.2005 року Царичанською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 1225683000-01-001-0055.

Позовні вимоги просить задовольнити, посилаючись на приписи ст. ст. 328, 1223, 1225, 1268 ЦК України, ст. ст. 118-120 ЦПК України.

На обґрунтування своїх вимог у заяві позивач ОСОБА_1 вказала, що 16 січня 2015 року померла її тітка ОСОБА_3. Спадкоємці першої черги вісутні.

За свого життя, а саме 23 квітня 2014 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого земельну ділянку, належну їй на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №092946, виданого 12.01.2005 року Царичанською районною державною адміністрацією на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1741 від 01.09.2004 року, вона заповіла їй.

Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 76. Проте у заповіті її по батькові "Віталіївна" помилково було вказано як "Василівна".

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2015 року встановлено, що заповіт складений 23 квітня 2014 року ОСОБА_3, посвідчений ОСОБА_4, секретарем виконавчого комітету Залеліївської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, зареєстрований в реєстрі за №76 на ім"я ОСОБА_5 на земельну ділянку належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В установлений законом строк вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом було відмовлено, так як нею не було надано правовстановлюючого документу на земельну ділянку, у зв"язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася. Надала суду заяву з проханням про розгляд справи без її участі, позовні вимоги пітримує.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Від сільського голови Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області ОСОБА_6 до суду надійшла заява з проханням про розгляд даної справи без участі їхнього представника, позовні вимоги визнають.

Третя особа в судове засідання не з"явилася.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Згідно ст. 174 ч.1 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд ( ст. 174 ч.4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно приписів ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Суд, з`ясувавши правові позиції сторін, перевіривши повноваження представника відповідача, встановивши наявність для того законних підстав, а також відповідність визнання позову відповідачем вимогам закону за відсутності загрози порушенню прав, свобод чи інтересів інших осіб, приходить до висновку про можливість та необхідність задоволення позову в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, так як позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, інші особи на це майно з дня смерті спадкодавця своїх претензій не заявляли.

Обставини, викладені в позовній заяві, визнані відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами існують правові відносини щодо набуття права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, до яких повинні бути застосовані ст. ст. 1216, 1218, 1225, 1233 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що маються законні підстави для винесення судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати згідно приписів ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Документально підтвердженими є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 738,30 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 60, 88, 174, 208,209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після померлої 16.01.2015 року ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку площею 3,360 га, що розташована на території Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області для ведення товарного сільськогосподарського вирабництва, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП №092946, виданого 12.01.2005 року Царичанською районною державною адміністрацією, кадастровий номер 1225683000-01-001-0055.

Стягнути з Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 738,30 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Царичанського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_7