Рішення

від 16.11.2015 по справі 906/1530/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" листопада 2015 р. Справа № 906/1530/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довір. від 29.01.2015 вих. № 22;

від відповідача: не прибув;

прокурор: Шевчук М.М. - служб. посвідч. № 031781 від 26.01.2015

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (м. Бердичів, Житомирська обл.)

до приватного підприємства "Еліт-вікна №1" (м. Бердичів, Житомирська обл.)

про стягнення 69659,41 грн, розірвання договору оренди від 01.10.2007 № 677, зобов'язання передати нежитлове приміщення

Прокурор подав до суду позов в інтересах держави в особі позивача про стягнення з відповідача 57033,15 грн заборгованості з орендної плати, 10440,37 грн пені, 2185,89 грн 3 % річних; розірвання договору оренди від 01.10.2007 № 677 нежитлового приміщення, укладеного між позивачем та відповідачем, а також повернення за актом прийому-передачі позивачу об'єкту оренди - нежитлового приміщення, площею 655,2 кв.м, вартістю 332,307 тис. грн, що знаходиться за адресою: 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Білопільська, 129.

В обґрунтування підстав звернення прокурора до суду з даним позовом останній посилається на те, що Бердичівською міською радою в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради самостійно не вчинено жодних дій для примусового стягнення вище вказаного боргу, розірвання договору оренди та повернення об'єкта оренди в судовому порядку, натомість несплата орендної плати суперечить вимогам зобов'язального права та порушує економічні інтереси держави, оскільки такі обставини не дають змоги належним чином фінансувати соціально-економічні програми міста, що суперечить інтересам територіальної громади та держави в цілому та ставить у скрутне фінансове становище інтереси держави в особі Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача повідомила, що станом на дату судового засідання заборгованість відповідача не змінилась та становить в загальному 69659,41 грн (57033,15 грн заборгованість з орендної плати, 10440,37 грн пеня, 2185,89 грн 3 % річних), на підтвердження чого надала довідку від 13.11.2015 вих. № 488 (а. с. 70). Крім того, представник позивача надала суду письмові пояснення щодо суми сальдо у розмірі 66857,56 грн, що міститься в акті звірки від 03.11.2015 станом на 01.09.2014 (а. с. 71).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить Реєстр суду Ф 103 про відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 05.11.2015 (а. с. 72).

Також за для підтвердження даних щодо завчасного повідомлення відповідача про розгляд справи згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 03.11.2015, судом було зроблено електронний витяг з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» (а. с. 73, 74).

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення представнику відповідача за довіреністю копії ухвали господарського суду Житомирської області від 12.10.2015 про порушення провадження у справі № 906/1530/15, направлену відповідачу на юридичну адресу вказану у позовній заяві, а саме: 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129 (а. с. 61).

Приписами п. 3.9 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 передбачено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

За пп. 3.9.1 п. 3.9 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Абзацом 1 пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлялися відповідачу за належною адресою, явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Управлінням комунальним майном Бердичівської міської ради (позивач/орендодавець) та приватним підприємством "Еліт-вікна №1" (відповідач/орендар) договору оренди № 677 нежитлового приміщення від 01.10.2007 з додатками № 1 - 4 до нього (далі - договір, а. с. 14 - 23), орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконкому від 22.05.2007 № 308, інвентаризаційної справи Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації в строкове платне користування нежитлове приміщення для використання з метою виробництва будівельних матеріалів, розташованого за адресою: 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129, корисною площею 655,20 кв.м (п. п.1.1, 1.2).

19.12.2011 на підставі рішення першої сесії шостого скликання Бердичівської міської ради Житомирської області від 09.11.2010 за № 6 між сторонами спору було укладено додаток № 2 до договору оренди нежитлового приміщення (а. с. 21), яким було змінено назву орендодавця "Управління комунальним майном" на "Відділ комунальної власності та земельних відносин" та окремі умови договору від 01.10.2007, шляхом викладення пунктів 1.1, 3.1, 11.1, 11.13 договору в новій редакції.

Також за умовами укладених між сторонами додатків до договору оренди, неодноразово продовжувався строк його дії та вносились зміни в текст договору, що стосується порядку нарахування орендної плати.

Відтак, відповідно до додатку № 4 від 28.05.2013 (а. с. 23, 24) до договору оренди сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі рішення Бердичівської міської ради від 25.04.2013 № 623 "Про застосування орендних ставок за використання комунального майна територіальної громади м. Бердичева", відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу", даного додатку, розрахунку і становить (3631,97+20% ПДВ) грн х на місячний індекс інфляції за місць станом на 31.05.2013 та нараховується з 01.05.2013.

За п. п. 3.2, 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця.

Згідно з п. 2.1 договору визначено, що вступ орендаря у користування об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта прийому-передачі вказаного об'єкта.

Матеріалами справи підтверджено, що з моменту підписання акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.10.2007 (а. с. 17) відповідач розпочав користування об'єктом оренди у повному обсязі.

Згідно з розрахунку позивача, перевіреного господарським судом, за користування майном за період з вересня 2014 року по липень 2015 року відповідач повинен був сплатити в комунальну власність 66973,63 грн орендної плати (а. с. 52).

Однак, всупереч умовам договору, за вказаний період відповідач сплатив лише 9940,48 грн (а. с. 49, 50), внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 57033,15 грн (66973,63 - 9940,48).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач на час розгляду справи доказів виконання зобов’язань щодо сплати орендних платежів на суму 57033,15 грн не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога прокурора в частині стягнення 57033,15 грн орендної плати є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 10440,37 грн пені та 2185,89 грн 3 % річних, слід зазначити таке.

Пунктом 3.5 договору сторони визначили, що якщо орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ.

Крім того, як зазначено в ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків (а. с. 53 - 55), позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10440,37 грн за період з 16.11.2014 по 31.07.2015 (включно), в розрізі кожного виставленого рахунку на оплату оренди окремо, а також пеню з 01.09.2014 по 13.03.2015 по вказаному договору за період не охоплений рішенням господарського суду від 18.11.2014 у справі № 906/1290/14 про стягнення з відповідача боргу за оренду приміщення за період з липня 2013 по серпень 2014 років по тому ж договору, та 2185,89 грн 3 % річних за період з вересня 2014 по липень 2015 років.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені та річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні, тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Як підтверджено матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування приміщенням комунальної власності належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 57033,15 грн.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Аналогічні положення містяться і в ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частина 2 статті 651 ЦК України визначає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" конкретизовано підстави для розірвання договору оренди майна, серед яких, невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з пунктом 3 ст. 18 вище вказаного Закону визначено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Обов'язок орендаря аналогічного змісту зафіксовано також в п. 5.5 договору оренди від 01.10.2007.

Пунктом 8.1 сторони передбачили право орендодавця виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, припинення його дії, відмови або розірвання у випадках невиконання умов, передбачених у пункті 5 даного договору, та інших випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України.

Зокрема, орендодавець має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати повернення об'єкта оренди, якщо орендар не вносить плату за користування ним протягом трьох місяців підряд. Вказане відповідає змісту ст. 782 ЦК України.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо своєчасної і в повному обсязі сплати орендних платежів протягом строку, встановленого в договорі оренди приміщення, що, на думку суду, є достатньою підставою для його розірвання в судовому порядку та задоволення вимог прокурора в цій частині.

Розглядаючи вимогу прокурора про зобов'язання відповідача повернути за актом прийому-передачі позивачу об'єкту оренди - нежитлового приміщення, площею 655,2 кв.м, вартістю 332,307 тис. грн, що знаходиться за адресою: 13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Білопільська, 129, слід виходити з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У зв'язку з розірванням в судовому порядку договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2007, у орендаря існує обов'язок по поверненню орендованого за договором майна.

При цьому, обов'язок прийняти майно з оренди несе орендодавець. За змістом умов договору оренди, орендодавцем майна, що передається в оренду є відділ комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради.

При цьому, суд враховує, що передача майна в оренду, згідно з п. 5.21 договору оренди приміщення, після закінчення терміну дії договору, якщо немає згоди орендодавця на його продовження, або у випадку дострокового припинення (розірвання) договору, є обов'язком орендаря та оформляється шляхом складення та підписання акту прийому-передачі майна.

З огляду на викладене, слід задовольнити вимогу прокурора про повернення майна з оренди орендодавцю.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає позов прокурора заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства та таким, що підлягає задоволенню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України, оскільки він спонукав Бердичівського міжрайонного прокурора звернутись з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Еліт-Вікна №1" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129, ідентифікаційний код 34658049)

на користь Бердичівської міської ради в особі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська область, м.Бердичів, площа Центральна 1, ідентифікаційний код 25308153):

-57033,15 грн заборгованості,

- 10440,37 грн пені,

- 2185,89 грн 3 % річних.

3. Розірвати договір оренди від 01.10.2007 № 677 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129, площею 655,2 кв.м, вартістю 332307,00 грн, укладений між Відділом комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська область, м.Бердичів, площа Центральна 1, ідентифікаційний код 25308153) та приватним підприємством "Еліт-Вікна №1" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129, ідентифікаційний код 34658049).

4. Приватному підприємству "Еліт-Вікна №1" (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129, ідентифікаційний код 34658049) передати за актом приймання-передачі Відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13300, Житомирська область, м. Бердичів, площа Центральна 1, ідентифікаційний код 25308153) нежитлове приміщення, площею 655,2 кв.м, вартістю 332307,00 грн, що знаходиться за адресою: 13300, м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129.

5. Стягнути з приватного підприємства "Еліт-Вікна №1" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Білопільська, буд. 129, ідентифікаційний код 34658049) в дохід Державного бюджету України - 2436,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.11.15

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - Відділу комунальної власності та земельних відносин

3 - ПП "Еліт-вікна №1" - рек. з повід.

4 - прокуратурі Житомирської області