Рішення

від 26.10.2015 по справі 910/22750/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2015Справа №910/22750/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Научно-производственное предприятие "Спецматериалы"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благос Інженірінг"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Ющенко С.С. - за довіреністю від 31.08.2015р.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 26 жовтня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

В серпні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Научно-производственное предприятие "Спецматериалы" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Благос Інженірінг" (відповідач) про стягнення 131 530,00 грн. основного боргу, 30 283,79 грн. пені, 4 572,92 грн. 3% річних, 62 055,85 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки від 28.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/22750/15. Розгляд справи призначено на 28.09.2015р.

22.09.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 28.09.2015р., представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015р. розгляд справи відкладено на 26.10.2015р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Научно-производственное предприятие «Спецматериалы» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благос Інженірінг» (надалі - покупець) (разом - сторони) укладено Договір поставки (далі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти і оплатити товар згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставки розрахунки здійснюються в наступному порядку: покупець перераховує 100% грошових коштів за відвантажений товар.

Згідно з п. 2.3. Договору за взаємною згодою сторін оплата товару може бути проведена по факту відвантаження протягом 30 календарних днів.

На виконання умов Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 416 730,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 260 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Крім того, відповідачем частково повернуто поставлений товар на суму 25 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № 12/06-1 від 12.06.2014 року.

Позивач стверджує, що через неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 28.03.2014 року щодо оплати поставленого товару, у останнього виникло зобов'язання оплатити 131 530,00 грн. основного боргу, 30 283,79 грн. пені, 4 572,92 грн. 3% річних, 62 055,85 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, поставив відповідачеві товар на суму 416 730,00 грн., останній здійснив часткову оплату вказаного товару на загальну суму 260 000,00 грн. та повернув товар на суму 25 200,00 грн.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за всіма видатковими накладними настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати зазначеного товару у більшому розмірі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованість за Договором поставки від 28.03.2014 року в розмірі 131 530,00 грн. (416 730,00 грн. - (260 000,00 грн. + 25 200,00 грн.)).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами п. 5.1. Договору поставки передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі облікової ставки НБУ , яка діяла на момент той момент, за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, зважаючи на п. 5.1. Договору, ст. 232 Господарського кодексу України, здійснення часткових оплат відповідачем, суд дійшов висновку про арифметичну невірність такого розрахунку.

За розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 7 984,38 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, здійснення часткових оплат відповідачем, суд дійшов висновку про правильність такого розрахунку у зв'язку із чим з останнього підлягає стягненню 62 055,85 грн. інфляційних втрат та 4 572,92 грн. 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволення позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАГОС ІНЖЕНІРІНГ" (04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 69, ідентифікаційний код 34960163), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ "СПЕЦМАТЕРИАЛЫ" (08304, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Тельмана, будинок 12, ідентифікаційний код 13481691), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду грошові кошти: 131 530,00 грн. (сто тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять гривень) основного боргу, 62 055,85 грн. (шістдесят дві тисячі п'ятдесят п'ять гривень 85 копійок) інфляційних втрат, 4 572,92 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 92 копійки) 3% річних, 7 984,38 грн. (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 38 копійок) пені та 4 122,86 грн. (чотири тисячі сто двадцять дві гривні 86 копійок) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/22750/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.11.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало