Рішення

від 12.11.2015 по справі 910/26414/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/26414/15

За позовом дочірнього підприємства "М'ясо Буковини" відкритого акціонерного товариства "Новоселький птахокомбінат"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет"

про стягнення 34 846,96 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Істратій Д.К.(дов. від 21.10.2015)

Від відповідача Золочевська П.В.(дов. від 25.12.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № Т0749/10 від 31.12.2010 у розмірі 34 846,96 грн., а також покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2015 порушено провадження у справі №910/26414/15 та призначено до розгляду на 27.10.2015.

Представник відповідача в судове засідання 27.10.2015 не з'явився, витребувані судом докази не подав, але через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

В судове засідання 27.10.2015 прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 12.11.2015.

11.11.2015 через канцелярію суду відповідач подав документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву.

Представники позивача та відповідача з'явилися в судове засідання 12.11.2015, надали пояснення по суті справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача зазначив про повне виконання своїх зобов'язань перед позивачем щодо погашення заборгованості по договору поставки № Т0749/10 від 31.12.2010.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2010 між Дочірнім підприємством "М'ясо Буковини" Відкритого акціонерного товариства "Новоселицький птахокомбінат" (постачальник за договором) та Закритим акціонерним товариством "Ритейлінгова компанія "Євротек" (покупець за договором) укладено договір поставки (бакалія і продовольчі товари) № Т0749/10, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в комерційних специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар.

31.12.2010 між сторонами договору було підписано протокол розбіжностей до договору поставки (бакалія і продовольчі товари) № Т0749/10 від 31.12.2010.

31.12.2010 між сторонами договору було укладено додаткову угоду про особливі умови поставки товару до договору поставки (бакалія і продовольчі товари) № Т0749/10 від 21.12.2010, відповідно до умов якого сторони погодили, що покупець зобов'язується оплачувати товари, поставлені постачальником з відтермінуванням платежу 30 календарних днів від дати поставки кожної партії товару.

У відповідності до пунктів 3.4. та 3.5. договору передачі товару матеріально-відповідальним особам покупця здійснюється на підставі кільцевої довіреності. Право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару і підписанням сторонами товаросупровідних документів, датою поставки товару вважається дата підписання покупцем транспортної та/або товарної накладної.

Положенням пункту 3.16. договору поставки сторони погоджено, що постачальник зобов'язаний прийняти повернений товар протягом 7 днів з моменту повідомлення про повернення у випадках, передбачених даним договором. Повернення товару здійснюється по узгодженню сторін в присутності їх уповноважених представників на підставі накладних про повернення товару. Товар повертається у тому ж вигляді, в якому він був поставлений. В накладній про повернення товару вказані номери та дати накладних постачальника, за якими був отриманий поставлений товар, а також код та ціна у відповідності з накладною постачальника.

30.07.2012 між Дочірнім підприємством "М'ясо Буковини" Відкритого акціонерного товариства "Новоселицький птахокомбінат" (сторона-1 за договором), Закритим акціонерним товариством "Ритейлінгова компанія "Євротек" (сторона-2 за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" (сторона за договором) враховуючи те, що стороною-1 (постачальник) та стороною-2 (покупець) було укладено договір поставки № Т0749/Т0від 31.12.2010, згідно якого постачальник зобов'язується здійснювати покупцю поставку товару, вказаного в договорі поставки; стороною-2 здійснюється процедура приведення організаційно-правової форми у відповідність до чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про акціонерні товариства", а також враховуючи здійснення реорганізації внутрішньої структури Групи Компаній "Євротек", в зв'язку з чим з 11.08.2012 відбудеться зміна сторони 2 як ритейлінгового оператора, яка здійснювала свою діяльність в мережі магазинів, на сторону-3, керуючись стаття 6, 627, главою 47Цивільного кодексу України, укладено договір про заміну сторони в зобов'язанні № АТ10749/10, відповідно до умов якого сторони досягли згоди щодо здійснення з 00:00 год. 11.08.2012 заміни в договорі поставки № Т0749/10 від 31.12.2010, укладений між стороною-1 (постачальник) та стороною-2 (покупець), сторону-2 на сторон-3, внаслідок чого з вказаної дати права і обов'язки покупця за договором поставки виникають у сторони-3 на умовах, визначених зазначеним договором поставки.

Згідно з пунктом 2.1 договору починаючи з дати, вказаної в пункті 1 цього договору, в сторони-1 як постачальника виникають зобов'язання перед стороною-3 як покупцем щодо здійснення нових поставок товару, а також виникають інші права та обов'язки, які передбачені договором поставки та які виникатимуть у зв'язку із здійсненням нових поставок товару.

У відповідно до з пунктом 2.2 договору починаючи з дати, вказаної в пункті 1 цього договору, в сторони-3 як покупця виникають зобов'язання перед стороною-1 як постачальником щодо оплати за товар, поставлений безпосередньо стороні-3, у строки, вказані в договорі поставки, а також інші права та обов'язки, передбачені договором поставки, пов'язані із здійсненням нових поставок товару безпосередньо стороні-3.

Відповідно до укладених між сторони додаткових угод до договору поставки сторони прийшли до згоди продовжити договір поставки до 31.03.2015, на тих самих умовах.

Відповідачем не заперечується обставина належного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором.

Але, в порушення умов визначених у вищевказаному договорі, відповідач належний строк не виконав свого обов'язку з оплати вартості поставлених товарів.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до відповідача.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2015 по справі №910/14742/15задоволено позовні вимоги Дочірнього підприємства "М'ясо Буковини" Відкритого акціонерного товариства "Новоселицький птахокомбінат"про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет"70 264, 58 грн. заборгованості за договором поставки № Т0749/10 від 31.12.2010

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2015 по справі №910/14742/15 встановлено, що на виконання умов укладеного договору поставки (бакалія і продовольчі товари) № Т0749/10 від 31.12.2010, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 2 593 447, 25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими товарно-транспортними накладними. Відповідно до наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних (повернення) відповідачем було повернуто товару на загальну суму 243 936, 14 грн.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 70 264, 58 грн., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 70 264, 58 грн.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 ЦК України, за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, реалізація позивачем свого права на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати заборгованості і ухвалення у зв'язку з цим судового рішення про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 70 264,58 грн. не позбавляє позивача права на стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційних збитків, 3% річних, пені, понесених ним внаслідок несплати своєчасно відповідачем вказаної суми.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу.

У відповідача виник обов'язок виконувати належним чином свій обов'язок щодо оплати заборгованості по договору поставки № Т0749/10 від 31.12.2010.Факт невиконання цього обов'язку доведено судом в іншій справі № 910/14742/15 та в силу ст. 35 ГПК України не потребує доведенню знову.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Вказане положення узгоджується з положеннями статті 617 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем нараховано 1 244, 13 річних та 18 958,62 грн. інфляційних збитків, суд визнає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України ).

Пунктом 8.9 договору поставки передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

З огляду на те, що рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2015 по справі 910/14742/15 задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 70 264,58 грн. та встановлено факт прострочення виконання зобов'язання на вказану суму, позивачем у даній справі заявлено 14 644, 21 грн. пені за період з 07.10.2014 по 31.03.2015, які визнаються судом обґрунтованими та задовольняються в межах розрахунку позивача.

Доводи позивача, викладі у відзиві на позовну заяву, про погашення заборгованості перед позивачем по договору поставки в добровільному порядку ще до ухвалення рішення суду за платіжним дорученням № 118633 від 03.08.2015 на суму 59 363,55 грн., за вирахуванням заборгованості, що існує у позивача перед відповідачем за договором про надання маркетингових, рекламних та інших послуг №М0724/12 від 01.04.2012, з урахуванням умов договору № АМ0724/12 про заміну сторони в зобов'язанні від 30.07.2012 в сумі 10 898,37 грн. не приймаються судом до уваги та не звільняє відповідача від обов'язку сплати інфляційних втрат, 3% річних, пені за прострочення виконання зобов'язання по сплаті боргу за період з 07.10.2014 по 31.03.2015, тобто до прийняття рішення господарського суду м. Києва від 04.08.2015 по справі №910/14742/15.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Клопотання позивача про покладення на відповідача витрат пов'язаних із розглядом справи у розмірі 97,36 грн., а саме понесених у зв'язку із отриманням витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом не задовольняються, оскільки вказані витрати не є судовими витрати, та нормами ГПК України не передбачено покладення вказаних витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги дочірнього підприємства "М'ясо Буковини" відкритого акціонерного товариства "Новоселький птахокомбінат" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Маркет" (03186, м.Київ, вул.Соціалістична, буд. 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 38316777) на користь дочірнього підприємства "М'ясо Буковини" відкритого акціонерного товариства "Новоселький птахокомбінат" (60300, Чернівецька область, м.Новоселиця, вул. Постишева, 2, код ЄДРПОУ 30175983) 14 644 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 21 коп. пені, 3% річних у розмірі 1 244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 18 958 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 62 коп. та судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення 17.11.2015