Рішення

від 13.11.2015 по справі 910/25021/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2015Справа №910/25021/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд»

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»

про стягнення 162 037,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стражник Т.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення боргу в розмірі 135 000,00 грн., 3% річних в розмірі 687,54 грн., інфляційних в розмірі 1 350,36 грн. відповідно до умов договору на розрахунково-касове обслуговування від 05.02.2014 №34465. Окрім того, просили стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2015р. порушено провадження по справі №910/25021/15, та призначено розгляд справи на 23.10.2015р.

23.10.2015р. через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2015р. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі. Однак не надав в повній мірі докази документального підтвердження адвокатських витрат.

Відповідач у судове засідання 23.10.2015р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2015р. з метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд створюючи сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, відклав розгляд справи на 13.11.2015р.

Представник позивача у судове засідання 13.11.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, проте витребуваних ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2015р. документів не представив.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 13.11.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками про відправку на зворотній стороні ухвал суду від 23.09.2015р. та від 23.10.10.2015 р., які були надіслані за адресою вказаною в позовній заяві, а також повідомленнями про вручення поштових відправлень №0103035342412 (0405029980659) та №0103036500402 (0405030220854) згідно яких ухвала суду від 23.09.2015 р. була отримана відповідачем 06.10.2015 р., а ухвала суду від 23.10.2015 р. - 30.10.2015 р.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 05.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд», далі Клієнт, та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Банк), в особі заст.начальника відділення №2 філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», далі Банк, було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування №34465, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26006018595201 у національній валюті та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку згідно тарифів Банку в порядку і на умовах, визначених договором. Того ж дня між сторонами було погоджену додаткову угоду №б/н до Договору.

Згідно з п. 3.1.1 Договору Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право Клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Пунктом 3.2.1 Договору визначено, що Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

Банк зобов'язаний вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням Клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківським правилам (п. 3.3.2 Договору).

Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами банку робочий час, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 Договору).

Одночасно, п. 2.1 Додаткової угоди №б/н від 05.02.2014р. передбачено, що дистанційне обслуговування клієнта здійснюється з використанням документів в електронній формі, в тому числі, платіжних доручень, заявок на купівлю-продаж валюти, виписок по рахунках клієнта, зведених відомостей сум заробітної плати для зарахування на поточні рахунки працівників клієнта, інших документів клієнта.

Банк зобов'язується обслуговувати клієнта у суворо встановлений час: з 9:00 до 17:15 години крім суботи, неділі та святкових днів. Розрахункові документи, прийняті банком від клієнта по системі «Клієнт-Банк» в операційний день з 9:00 до 17:15 проводяться по рахункам в той же день. Документи, прийняті після 17:15 відмічаються відміткою «вечірня пошта» та проводяться на наступний день. (п.п. 5.2, 5.3 Додаткової угоди №б/н від 05.02.2014р.).

Позивач стверджує, що 06.07.2015р. платіжним дорученням №85 намагався перерахувати кошти, що знаходяться на поточному рахунку №26006018595201 на рахунок №26008300002775 відкритий в ПАТ "ДІАМАНТБАНК", МФО 320854, але перерахування відповідачем не здійснено, пояснень відносно даної ситуації не надано.

За таких обставин позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.

З посиланням на приписи ст.625 Цивільного кодексу України позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 687,54 грн. та інфляційні в розмірі 1 350,36 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір банківського рахунку.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України). Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (ч. 2 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Частиною 3 даної статті визначено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Платіжне доручення №85 від 06.07.2015 р. на суму 135 000,00 грн. було передано до Банку 06.07.2015р., згідно листа позивача вих.№06/07-01 від 06.07.2015р. отриманого банком 07.07.2015р.

Грошові кошти, що знаходяться на поточному рахунку № 26006018595201, відкритому на підставі Договору належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд». Ніхто і ніяким чином не має права позбавляти особу права користуватися, розпоряджатися і володіти своєю власністю. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що відповідач не виконав свого зобов'язання, а саме не перерахував кошти у сумі 135 000,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку №26006018595201 на рахунок позивача №№26008300002775 відкритий в ПАТ "ДІАМАНТБАНК", МФО 320854 за платіжним дорученням від 06.07.2015р. №85, відповідач доказів виконання своїх зобов'язань за Договором не надав.

Господарським судом встановлено, що станом на момент звернення до банку з вказаним вище платіжним дорученням, на рахунку ТОВ «Петротрейд-Буд» було достатньо грошових коштів для їх перерахування визначеному клієнтом отримувачу. Вказані обставини підтверджуються представленою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку позивача за період з 06.01.2015р. по 20.07.2015р.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд» до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення боргу в розмірі 135 000,00 грн. відповідно до умов договору від 05.02.2014р. №34465 на розрахунково-касове обслуговування, у зв'язку із не виконанням платіжного доручення № 85 по перерахуванню коштів у сумі 135 000,00 грн., що знаходяться на поточному рахунку позивача № 26006018595201 на рахунок №26008300002775 відкритий в ПАТ "ДІАМАНТБАНК", МФО 320854 слід задовольнити.

Згідно вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про прострочення грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі визначеному позивачем, а саме в сумі 687,54 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних за період з 07.08.2015р. по 07.09.2015р., суд перевіривши наданий позивачем розрахунок встановив, що у заявлений період інфляційні процеси відсутні, а навпаки наявна дефляція в розмірі 1 080,00 грн. З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 1 350,36 грн. необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 25 000,00 грн. суд відзначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивачем не надано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Представництво інтересів позивача у судових засіданнях 23.10.2015р. та 13.11.2015р. здійснював Стражник Т.В. згідно довіреності від 21.10.2015р. Докази того, що вказана особа є адвокатом в матеріалах справи також відсутні.

Оскільки факт надання послуг адвокатським об'єднанням (адвокатом об'єднання) та оплати позивачем таких послуг не підтверджується належними доказами, суд вважає, що витрати позивача на правову допомогу не підлягають включенню до складу судових витрат.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. ст. 525, 526, 530, 629, 1066, 1068 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», 04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, код ЄДРПОУ 09807856, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Петротрейд-Буд», 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 34241263, грошові кошти в сумі 135 000,00 грн., 3% річних в розмірі 687,54 грн., судовий збір у розмірі 2 406,27 грн., видавши наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.11.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко