Рішення

від 10.11.2015 по справі 910/23711/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2015Справа №910/23711/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23711/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд», м. Київ,

до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії, м. Київ,

про стягнення 66 741,55 грн.,

за участю представників:

позивача - Кураченко В.П. (генеральний директор); Балко В.В. (довіреність від 29.09.2015 № 29/09);

відповідача - Ткаченко Т.Ю. (довіреність від 03.11.2014 №3309).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Київської міської філії (далі - Філія) публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - ПАТ «Укртелеком») 66 741,55 грн. боргу, який виник у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 02.06.2014 № 828701/14-243 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 01.10.2015.

16.09.2015 та 29.09.2015 позивач подав суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Також, у клопотанні від 29.09.2015 позивач просив суд стягнути з позивача: борг у сумі 66 741,55 грн. та 25 288,65 грн. пені.

Відповідно до пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК України.

Відповідно до пункту 3.12 Постанови № 18 право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК України, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Подане Товариством клопотання оформлено з порушенням вимог ГПК України, а тому приєднується до матеріалів справи, але залишається без розгляду.

30.09.2015 відповідач подав суду клопотання про повернення позовної заяви позивачеві без розгляду так як Філія є відокремленим структурним підрозділом та не має статусу юридичної особи.

Суд відхилив вказане клопотання, оскільки застосування приписів статті 63 ГПК України можливе до порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи було відкладено на 13.10.2015; замінено Філію на належного відповідача - ПАТ «Укртелеком» в особі Філії.

13.10.2015 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Договір є таким, що не виконувався ні однією з його сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 розгляд справи було відкладено на 10.11.2015; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів за клопотанням відповідача.

20.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують виконання позивачем умов договорів від 27.01.2012 № 60-03, від 26.03.2013 № 828701/13-41, від 19.04.2013 № 828701/13-59 та від 02.07.2013 № 828701/13-91.

30.10.2015 Товариство подало суду клопотання про відхилення відзиву на позовну заяву, в якому заперечило проти доводів ПАТ «Укртелеком».

09.11.2015 позивач подав суду пояснення до відзиву, в яких спростувало позицію відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

10.11.2015 відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують невиконання відповідачем Договору.

У судовому засіданні 10.11.2015 представники позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

У судовому засіданні 10.11.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2014 ПАТ «Укртелеком» (замовник) і Товариством (підрядник) було укладено Договір, за умовами якого:

- замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання щодо виконання демонтажних робіт по об'єкту: «Демонтаж незадіяних кабелів прокладених по мосту ім.. Патона» у м. Києві відповідно проектно-кошторисної документації арх. № 19820/13 та в терміни, що обумовлені Договором (пункт 1.1 Договору);

- місце виконання демонтажних робіт - міст ім. Патона м. Київ (пункт 1.2 Договору);

- вартість демонтажних робіт за Договором відповідно до розрахунку договірної ціни становить: 55 698 грн., крім того ПДВ (20%) - 11 139,60 грн. Всього договірна ціна складає: 66 837,60 грн. (пункт 2.1 Договору);

- розрахунок за виконані демонтажні роботи проводиться замовником протягом 30-ти днів після підписання сторонами актів за формою № КБ-2в та довідки про вартсіть виконаних робіт № КБ-3 (пункт 2.6 Договору);

- початок виконання робіт - наступний день після підписання Договору (пункт 3.1 Договору);

- закінчення робіт - 30.08.2014 (пункт 3.2 Договору);

- після письмового пред'явлення підрядником замовнику про виконання робіт за Договором організацією комісій щодо приймання закінчених робіт чи роботи в цілому займається замовником із залученням підрядника (пункт 5.1 Договору);

- після закінчення виконання договірних робіт підрядник передає замовнику акт виконаних робіт по формі КБ-2в згідно проектно-кошторисної документації (пункт 5.2 Договору);

- замовник протягом 5 днів з дня одержання акту виконаних робіт, зобов'язаний направити підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від приймання цих робіт (пункт 5.3 Договору);

- у випадку виявлення замовником помилок, останній повертає акт виконаних робіт підряднику для доопрацювання з супровідним листом (пункт 5.5 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від відповідача - директором Філії Козловим Кирилом Олександровичем, який діяв на підставі положення та довіреності від 20.05.2014 № 2549, та від позивача - генеральним директором Кураченком Валерієм Петровичем, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору позивач виконав демонтажні роботи та оформив відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 66 741,55 грн. (форма КБ-2в), який надсилав на адресу відповідача листами від 03.11.2014 № 011/01-145 (отримано Філією 05.11.2014, що підтверджується вхідним штампом) та від 15.06.2015 № 15/06-1 (отримано Філією 18.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення).

Відповідач умови Договору належним чином не виконав та у визначений строк (п'ять днів) акт не підписав та позивачу не повернув.

Крім того, відповідач не надіслав позивачу зауважень щодо акту чи обґрунтованої відмови від його підписання.

Відповідно до частин першої-другої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що роботи за Договором як і сам Договір не виконувалися.

Судом було встановлено, що сторонами також укладалися такі підрядні договори: від 27.01.2012 № 60-03, від 26.03.2013 № 828701/13-41, від 19.04.2013 № 828701/13-59 та від 02.07.2013 № 828701/13-91.

Позивач подав суду докази в підтвердження виконання вказаних правочинів та прийняття підрядних робіт за договорами відповідачем.

Однак, предметом даного господарського спору є саме демонтажні роботи за Договором, а не інші підрядні роботи які виконувалися в рамках договорів від 27.01.2012 № 60-03, від 26.03.2013 № 828701/13-41, від 19.04.2013 № 828701/13-59 та від 02.07.2013 № 828701/13-91.

Подані ПАТ «Укртелеком», як докази невиконання позивачем робіт, документи, зокрема, лист від 02.11.2015 № 866/11 та витяг з акту від 22.10.2015 за результатами службового розслідування та виявленим фактам зловживань посадовими особами та завдання матеріальних збитків не спростовують доводи Товариства.

Так, предметом Договору є демонтаж кабелів.

У свою чергу, позивач подав суду такі акти: від 26.09.2013; від 27.09.2013; від 30.09.2013; від 01.10.2013; від 02.10.2013; від 03.10.2013; від 04.10.2013; від 26.12.2013 та від 11.06.2014, які підписані повноважними представниками сторін без зауважень.

Вказаними актами підтверджується факт передачі на відповідальне зберігання та оприбуткування відповідачем кабелю, який до цього було демонтовано позивачем за Договором.

Отже, матеріали справи містять документальне підтвердження виконання Товариством робіт на суму 66 741,55 грн.

28.07.2015 позивач надіслав відповідачу вимогу від 27.07.2015 на суму 66 741,55 грн., яка була отримання Філією 30.07.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

Відповідач відповідь на вимогу не надав і заборгованість за Договором не погасив.

Оскільки відповідачем сума заборгованості за Договором сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з ПАТ «Укртелеком» на користь позивача 66 741,55 грн. заборгованості є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18; ідентифікаційний код: 21560766) в особі Київської міської філії з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажспецбуд» (04073, м. Київ, проспект Московський, 6; ідентифікаційний код: 25385127): 66 741 (шістдесят шість тисяч сімсот сорок одну) грн. 55 коп. заборгованості та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.11.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук