Рішення
від 12.11.2015 по справі 910/26306/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/26306/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/26306/15

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ»;

до публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»;

про стягнення 201 345,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Косюк Я.П., довіреність б/н від 20.10.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ» (надалі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (надалі - відповідач) про стягнення 201 345,21 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушені зобов'язання за укладеними договорами № 0026/2015 банківського вкладу із щомісячною сплатою процентів «Класичний» від 10.02.2015р. та генеральним договором банківського вкладу № 0219/2015 від 13.07.2015р., які полягають у неповерненні суми депозиту загалом у розмірі 201 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. порушено провадження у справі № 910/26306/15 та призначено її розгляд на 12.11.2015р.

Присутній у судовому засіданні 12.11.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, при цьому 28.10.2015р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов відхилив з підстав, наведених у відзиві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2015р. між позивачем (за договором далі - вкладник) та відповідачем (далі - банк) було укладено договір № 0026/2015 банківського вкладу із щомісячною сплатою процентів (далі - договір), відповідно до п.2.1 якого банк відкриває депозитний рахунок, вкладник перераховує на нього тимчасово вільні грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. строком до 10 квітня 2015 року.

За користування депозитом банк нараховує та сплачує вкладнику проценти в розмірі 20% річних (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що вкладник має право на часткове та повне зняття депозиту з депозитного рахунку, письмово повідомивши про це банк не менше ніж за 2 (робочих) дні до дати повернення, у випадку, якщо сума, що повертається достроково, не перевищує 500 000,00 грн.

Банк зобов'язаний повернути депозит у строк, визначений в п.2.1 договору, та/або достроково відповідно до умов, викладених в п.3.1 цього договору, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок вкладника.

Так позивач, на виконання умов договору № 0026/2015 від 10.02.2015р. здійснив перерахування грошових коштів на депозитний рахунок, зазначений в договорі, в сумі 200000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № П89-0099 від 11.02.2015р. (копія вказаного платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

В подальшому, 13.07.2015р. між позивачем (за договором - вкладник) та відповідачем (за договором - банк) було укладено генеральний договір банківського вкладу № 0219/2015 (далі - генеральний договір), за умовами п.п.1.1, 1.2 якого банк відкриває вкладнику рахунок на підставі наданих вкладником документів, вкладник розміщує, а банк приймає на рахунок грошові кошти у гривні.

Відповідно до п.1.6 генерального договору вкладник зобов'язується здійснити перше розміщення коштів на рахунку у сумі 1000,00 грн., строком розміщення 365 календарних днів - з 13.07.2015р. по 12.07.2016р. згідно умов цього договору та відповідної додаткової угоди.

За умовами п.5.2 генерального договору повернення вкладнику суми вкладного траншу здійснюється банком самостійно в терміни, визначені умовами договору та відповідної додаткової угоди до договору, за якою розміщено такий вкладний транш.

Також, 13.07.2015р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору, умовами якої сторони погодили, що вкладник розміщує, а банк приймає на рахунок грошові кошти в сумі 200 000,00 грн., період розміщення з 13.07.2015р. по 14.09.2015р. За умовами п.8 додаткової угоди вкладник має право на повне зняття вкладеного траншу, письмово повідомивши про це банк не менше ніж за 2 робочих дні до дати повернення, за умови якщо сума вкладного траншу, що достроково повертається, не буде перевищувати 500 000,00 грн.

Так позивач, на виконання умов п.1.6. генерального договору № 0219/2015 від 13.07.2015р. здійснив перерахування грошових коштів на депозитний рахунок, зазначений в договорі, в сумі 1000,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № П89-0596 від 13.07.2015р.

05.08.2015 р.позивач звернувся до банку із заявою за вих. № 123 про дострокове припинення дії договору № 0219/2015 від 13.07.2015р. та повернення суми депозитів у розмірі 201 000,00 грн. з нарахованими відсотками за користування депозитом. Вказана заява отримана відповідачем 05.08.2015, що підтверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції відповідача на копії вказаної заяви, яка наявна матеріалах справи.

19.08.2015р. позивач повторно звернувся до банку із заявою за вих. № 126 від 18.08.2015р. про дострокове припинення дії договору № 0219/2015 від 13.07.2015р. та повернення суми депозитів у розмірі 201 000,00 грн. з нарахованими відсотками за користування депозитом. Вказана заява отримана відповідачем 19.08.2015, що підтверджується відміткою штампу вхідної кореспонденції відповідача на копії вказаної заяви, яка наявна в матеріалах справи.

Однак, відповідач вказані заяви залишив без відповіді та задоволення.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 201 000,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1. статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1058 Цивільного кодексу України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не надано повернення банківського вкладу в сумі 201 000,00 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 201 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Постановою Правління НБУ від 06.10.2015 № 671 «Про віднесення публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до категорії неплатоспроможних» віднесено банк відповідача до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.10.2015р. № 183 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб в публічному акціонерному товаристві Банк «Контракт». Наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачені ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідач стверджує, що зобов'язання з повернення коштів є майновим зобов'язанням. Оскільки вимога позивача про повернення суми депозиту в розмірі 201 000,00 грн. є саме вимогою кредитора в розумінні ч. 5 ст. 36 вказаного Закону, то у зв'язку з введенням з 06.10.2015р. тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом відхиляються, оскільки відповідач звернувся до позивача з заявою про повернення вкладних грошових коштів у сумі 201 000,00 грн. 05.08.2015р., тобто завчасно до введення в банк тимчасової адміністрації.

Крім того, позивач звернувся до суду з даним позовом у день прийняття постанови Правління НБУ від 06.10.2015 № 671 «Про віднесення публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до категорії неплатоспроможних», а відтак на момент виникнення порушення прав позивача тимчасова адміністрація фізично ще не діяла.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 345,21 грн. - 3% річних, які нараховані за період з 15.09.2015р. по 05.10.2015р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу, у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у сумі 345,21 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 58; код ЄДРПОУ 19361746) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ» (01001, м. Київ, вул. М. Житомирська, 7; код ЄДРПОУ 30383799) депозитні кошти у сумі 201 000 грн. 00 коп., 3% річних - 345 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3020 грн. 18 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 17.11.2015р.

Суддя А.І. Привалов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.11.2015
Оприлюднено23.11.2015
Номер документу53565227
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/26306/15

Рішення від 12.11.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

Ухвала від 08.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Привалов А.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні