Рішення

від 09.11.2015 по справі 910/21681/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015Справа №910/21681/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс» третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фінанс» простягнення 776 356,80 грн. Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Кучеренко Р.В. (дов. №б/н від 05.01.2015 р.); від відповідача:не з'явився; Від третьої особи:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» (надалі - ТОВ «Вента ЛТД») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс» (надалі - ТОВ «Август-Плюс») про стягнення 776 356,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №11 на виконання умов якого позивачем за період з 22.05.2015 р. по 24.06.2015 р. на рахунок відповідача було перераховано, зокрема орендну плату за останній місяць оренди та орендну плату за липень 2015 р. у загальному розмірі 685 781,84 грн. Проте, 30.06.2015 р. у зв'язку із зміною власника орендованого приміщення Договір оренди №11 від 23.05.2015 р. було розірвано шляхом укладення між позивачем та новим власником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фінанс» Додаткової угоди до Договору оренди нежитлових приміщень №11, у зв'язку із чим у відповідача виник обов'язок з повернення грошових коштів у розмірі 685 781,84 грн. сплачених позивачем, в якості авансового платежу за останній місяць оренди, а також орендної плати за липень 2015 р., яка була сплачена внаслідок неповідомлення відповідачем позивача про зміну власника орендованого приміщення. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у розмірі 90 574,96 грн., які завдані позивачу внаслідок його неповідомлення з боку відповідача про зміну власника орендованого приміщення, а також сплати підвищеної суборендної плати за перший місяць суборенди за Договором №07Г від 01.07.2015 р. укладеного з новим орендодавцем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2015 р. порушено провадження у справі №910/21681/15, розгляд справи призначено на 10.09.2015 р.

10.09.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано документи для доручення їх до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 06.10.2015 р.

06.10.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фінанс» та витребування у останнього пояснення щодо отримання чи неотримання ним грошових коштів від відповідача, стягнення яких є предметом цього спору, а у разі отримання таких коштів - надати докази, що підтверджують ці обставини. Крім того, представником позивача було подано письмові пояснення щодо складової ціни позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2015 р. за клопотанням представника позивача продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Фінанс» (надалі - ТОВ «Авіс-Фінанс») та у зв'язку із неявкою представника відповідача, а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.11.2015 р.

06.11.2015 р. до загального відділу господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення згідно змісту яких повністю підтримує викладені в позовній заяві обставини, а також повідомляє про те, що грошові кошти за оренду, які були сплачені ТОВ «Вента ЛТД» на користь ТОВ «Август-Плюс» від останнього на рахунок ТОВ «Авіс-Фінанс» не надходили.

Представник позивача в судове засідання 09.11.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, при цьому третьою особою 06.11.2015 р. через загальний відділ суду було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Авіс-Фінанс». Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2015 р. між ТОВ «Август - Плюс» (орендодавець) та ТОВ «Вента ЛТД» (орендар) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №11, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення розташовані в будівлі за адресою: Київська область,м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68, що надалі в договорі іменується як приміщення (або як орендоване приміщення, або як об'єкт оренди), загальною площею 3 600,0 кв.м. Перелік приміщень, що орендуються на об'єкті оренди, визначені згідно схеми №1 та схеми №2 до договору, що є його невіємними частинами.

Згідно схеми №1 в оренду передаються:

А) Складські приміщення (секція №4 та №5) загальною площею - 2 852 кв.м.

- №4, загальна площа 1 423,0 кв.м. (склад);

- №5, загальна площа 1 429,0 кв.м. (склад);

В) Крита рампа (№15, №16), загальна площа 349,7 кв.м.

Б) Допоміжне приміщення:

- №18, загальна площа 12,8 кв.м. (санвузол) (п.п. 1.1.1 Договору).

Згідно схеми №2 в оренду передаються:

А) офісні приміщення:

- №№42, 43, 44, 45, 46, №№56 (тамбур), 57 (коридор) загальною площею 306,5 кв.м.;

Б) допоміжні приміщення:

- №№47, 48, 49, 50 (душеві), №№51, 52, 53, 54 (туалети) загальною площею 79,0 кв.м. (п.п. 1.1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що приміщення, що надається в оренду, знаходиться в будівлі, яка є у приватній власності орендодавця (розташоване за адресою: Київська область,м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68), належить орендодавцеві на праві власності на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно серія САС №345608, виданого виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 07.05.2009 р., зареєстрованого в КП Київської обласної ради «Ірпінським бюро технічної інвентаризації» за №22736489 від 15.05.2009 р.

Відповідно до п. 2.1 Договору приміщення передаються орендарю в оренду та повертаються орендодавцю згідно з підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщення (акт прийому-передачі), який повинен бути підписаний в день підписання договору при відповідності стану приміщення вимогам договору, а при поверненні об'єкту з оренди акт прийманя-передачі складається у порядку, визначеному у п. 2.3 цього договору (з зазначенням стану приміщення, що повертається). У разі не підписання орендарем за вказаних умов акту приймання-передачі у вказаний строк - орендодавець має право відмовитись від цього договору.

Орендар вступає в тимчасове платне користування приміщеннями з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення. Дата підписання акту приймання-передачі приміщення є датою початку нарахування орендних платежів (п. 2.2 Договору).

Згідно із п. 2.3 Договору при поверненні приміщень з оренди акт приймання-передачі (повернення) складається між сторонами у останній день строку дії договору, а у випадку дострокового припинення дії цього договору - протягом п'яти календарних днів з дати дострокового припинення дії договору, з врахуванням умов, передбачених п. 2.4 договору. Приміщення повертаються орендарем аналогічно порядку, встановленому для передачі приміщень орендарю цим договором. Приміщення вважаються поверненими орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Обов'язки зі складання акту приймання-передачі приміщень покладаються на сторону, яка передає приміщення іншій стороні цього договору (п. 2.4 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата сплачується в національній валюті України - гривні відповідно до українського законодавства. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця авансовим платежем не пізніше 28 числа поточного місяця за наступний місяць оренди приміщення.

Орендна плата з початку оренди складає:

- оренда складського приміщення за 1 кв.м. - 114,75 грн. з урахуванням ПДВ, що на дату укладення цього договору еквівалентно 4,35 доларів США;

- оренда критої автомобільної рами за 1 кв.м. - 55,80 грн. з урахуванням ПДВ, що на дату укладення цього договору еквівалентно 2,12 доларів США;

- оренда офісного приміщення за 1 кв.м. - 155,00 грн. з урахуванням ПДВ, що на дату укладення цього договору еквівалентно 5,88 доларів США;

- оренда допоміжних приміщень за 1 кв.м. - 74,40 грн. з урахуванням ПДВ, що на дату укладення цього договору еквівалентно 2,82 доларів США. За офіційним курсом НБУ на день погодження цього договору 1 долар США = 26,36 грн.

Пунктом 3.1.2 Договору передбачено, що авансовий платіж за останній місяць оренди у розмірі, що передбачений п. 3.1 договору та орендну плату за перший місяць орендар сплачує орендодавцю протягом трьох робочих днів від дня підписання договору та акту прийому-передачі приміщень в оренду. У майбутньому цей авансовий платіж зараховується, як оплата оренди приміщення за останній один місяць оренди.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендар сплачує орендну плату передбачену п. 3.1 договору, за перший місяць оренди авансовим платежем не пізніше трьох робочих днів після підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди.

Згідно із п. 3.6 Договору у випадку припинення (у т.ч. достроково) дії цього договору, орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі приміщень, згідно з актом прийому-передачі (повернення).

Пунктами 6.1, 6.6, 6.10 Договору визначено, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду приміщення згідно з цим договором за актом приймання-передачі у термін, визначений в п. 2.1 договору. Не пізніше 10 днів з моменту виникнення змін у статусі орендованих приміщень надати орендарю інформацію відносно таких змін. У випадку відчуження приміщень, орендодавець повинен інформувати нового власника про умови цього договору. До укладення договору повідомити орендареві усі істотні обставини та інформацію, що стосується приміщення, що може вплинути на волевиявлення орендаря щодо укладення цього договору, а саме наявність відомих орендодавцю прихованих дефектів приміщення та наявність прав третіх осіб на приміщення, а орендар в свою чергу зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 9.1 Договору даний договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами і діє до 23.05.2016 р.

Дія цього договору припиняється в результаті: закінчення строку, на який його було укладено та відсутності згоди орендодавця чи орендаря на його подовження; достроково на вимогу орендаря, за умови попереднього повідомлення орендодавця за 3 (три) місяці до дати припинення дії договору, якщо інше не випливає з умов договору; у разі відмови орендодавця від договору у випадку не підписання орендарем у строк акту приймання-передачі приміщень згідно умов пункту 2.1 договору; у випадку передбаченому п. 3.4 договору; на вимогу орендодавця у випадку несплати орендарем орендної плати за два місяці підряд; на вимогу орендодавця у випадку порушення орендарем строків оплати орендних платежів (п. 7.6 цього договору); у випадку, передбаченому п. 9.5 цього договору (п. 9.3 Договору).

Згідно п. 9.7 Договору у разі зміни власника приміщення умови цього договору, згідно п. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, зберігають свою чинність для нового власника, до якого переходять всі права і обов'язки орендодавця крім випадку, передбаченого п. 9.5 цього договору.

Умовами п. 8.12 Договору передбачено, що у разі дотримання орендарем вимог щодо строку повідомлення про дострокове розірвання договору (п. 9.3 договору) та/або якщо ініціатива з розірвання договору була спровокована діями та/або бездіяльністю орендодавця, орендодавець повертає орендарю орендні платежі (п.п. 3.1.2 договору та інш.) за всі періоди (за весь час), які були оплачені, але приміщення за оплачені періоди (за оплачений час) орендарем не використовувалось.

Як встановлено судом, 23.05.2015 р. між ТОВ «Август - Плюс» та ТОВ «Вента ЛТД» згідно Договору №__ від 23.05.2015 р. було підписано акт приймання-передачі приміщень в оренду №1, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нежитлові приміщення згідно договору №__ від 23.05.2015 р. за адресою: Київська область, Ірпінський район, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68.

На виконання умов Договору сторонами 31.05.2015 р. та 30.06.2015 р. було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000109 та №ОУ-0000128, які були плачені позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур №СФ-0000108 від 23.05.2015 р. на суму 116 453,52 грн. та №СФ-0000111 від 23.05.2015 р. на суму 401 117,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №46507 від 22.05.2015 р. та №46529 від 25.05.2015 р.

Крім того, позивачем на підставі виставлених відповідачем рахунків-фактур №СФ-0000109 від 23.05.2015 р. та №СФ-0000129 від 22.06.2015 р. було сплачено на рахунок відповідача гарантійний платіж за Договором №11 від 23.05.2015 р. у розмірі 284 664,16 грн. та авансом орендну плату за липень 2015 р. у розмірі 401 117,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №46508 від 22.05.2015 р. та №46529 від 25.05.2015 р.

12.06.2015 р. на підставі Договору про відступлення прав за іпотечним договором від 16.03.2015 р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Є.В. та зареєстрованим в реєстрі за №701, право власності на об'єкт оренди було зареєстровано за ТОВ «Авіс-Фінанс», що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2015 р.

30.06.2015 р. з урахуванням зміни власника орендованого приміщення та необхідність повернення орендованого приміщення чинному власнику між ТОВ «Вента ЛТД» та ТОВ «Авіс-Фінанс» було підписано Додаткову угоду до Договору оренди нежитлових приміщень від 23.05.2015 р., відповідно до умов якої сторони дійшли згоди достроково, з 30.06.2015 р. припинити дію Договору оренди нежитлових приміщень №11 від 23.05.2015 р.: останнім днем дії Договору визначено 30.06.2015 р.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони погодили, що приймання-передачу орендованого приміщення (повернення з оренди) сторони здійснюють за відповідним актом не пізніше наступного дня з дати підписання цієї додаткової угоди.

Як встановлено судом, 30.06.2015 р. між ТОВ «Вента ЛТД» та ТОВ «Авіс-Фінанс» було підписано акт приймання-передачі ( повернення), відповідно до якого ТОВ «Вента ЛТД» передало, а ТОВ «Авіс-Фінанс» прийняло з тимчасового платного користування (оренди) нежитлові приміщення згідно Договору №11 від 23.05.2015 р. за адресою: Київська область, Ірпінський район, смт. Гостомель, вул. Леніна, 68.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що у зв'язку із зміною власника орендованого приміщення та розірванням Договору оренди №11 від 23.05.2015 р. у відповідача виник обов'язок з повернення грошових коштів у розмірі 685 781,84 грн. сплачених позивачем на рахунок відповідача, в якості авансового платежу за останній місяць оренди, а також орендної плати за липень 2015 р.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Вента ЛТД» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами ч. 1, 3, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов п. 8.12 Договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення гарантійного платежу за останній місяць оренди та орендної плати за липень 2015 р. у розмірі 685 781,84 грн., у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 685 781,84 грн., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення гарантійного платежу за останній місяць оренди та орендної плати за липень 2015 р. у розмірі 685 781,84 грн.

07.08.2015 р. позивачем на адресу ТОВ «Август - Плюс» було надіслано вимогу №785 від 06.08.2015 р. згідно із змістам якої ТОВ «Вента ЛТД» вимагало протягом семи днів з моменту надходження вимоги повернути грошові кошти у розмірі 685 781,84 грн.

Проте, відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, грошових коштів у розмірі 685 781,84 грн. не повернув.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення гарантійного платежу за останній місяць оренди та орендної плати за липень 2015 р. у розмірі 685 781,84 грн. вимоги позивача про стягнення з відповідача 685 781,84 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків (шкоди) у розмірі 90 574,96 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення збитків позивач вказує на те, що внаслідок винних дій відповідача, які полягають в неповідомленні позивача про зміну власника, що позбавило останнього можливості та часу на пошук іншого приміщення чи завчасного початку переговорів з новим власником про користування майном, позивачем на виконання умов Додаткової угоди до Договору суборенди нежитлових приміщень №07Г від 01.07.2015 р. укладеної між ТОВ «Вента ЛТД» та ТОВ «ЮАЛ» було сплачено підвищену суборендну плату за перший місяць суборенди, а тому позивач вважає, що сума 90 574,96 грн., яка є розміром такого збільшення є збитками позивача, обов'язок з відшкодування яких має бути покладено на відповідача.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Як вже зазначалось, позивач розуміє під збитками здійснення ним на підставі Додаткової угоди до Договору суборенди нежитлових приміщень №07Г від 01.07.2015 р. укладеної між ТОВ «Вента ЛТД» та ТОВ «ЮАЛ» оплати суборендних платежів у підвищеному розмірі.

Однак, із даними твердженнями позивача погодитись не можна, оскільки позивач помилково визначає оплату ним суборендного платежу, що за своєю суттю є виконанням умов Договору суборенди, як нанесення йому збитків, які мають бути відшкодовані відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що за приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено нормами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, укладаючи Додаткову угоду до Договору суборенди нежитлових приміщень №07Г від 01.07.2015 р., позивач погодився з її умовами, а тому з огляду на вище викладене, суд дійшов до висновку про відсутність обов'язку саме у відповідача сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 90 574,96 грн., яка визначена позивачем, як збитки.

При цьому, судом також відхиляються посилання позивача на ст. 1166 Цивільного кодексу країни з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вказаної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду ст. 22 Цивільного кодексу України).

в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Проте, позивачем доказів завдання відповідачем шкоди, а також доказів наявності прямого причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та шкодою, суду надано не було.

При цьому, суд зазначає, що не повідомлення позивача про зміну власника орендованого приміщення чи не повідомлення позивача під час укладення Договору оренди №11 від 23.05.2015 р. про наявність прав третіх осіб на приміщення не створює такого наслідку, як відшкодування шкоди.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс» заборгованості за Договором оренди №11 від 23.05.2015 р. у розмірі 685 781,84 грн.

В іншій частині (стягнення збитків (шкоди) у розмірі 90 574,96 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на вище викладені обставини.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Плюс» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 9; ідентифікаційний код 34613579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вента ЛТД» (49000, м. Дніпропетровськ, Узвіз Селянський, 3а; ідентифікаційний код 21947206) заборгованість у розмірі 685 781 (шістсот вісімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят одна) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 13 715 (тринадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 64 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 13.11.2015 р.

Суддя В.О. Демидов