Рішення

від 09.11.2015 по справі 914/3156/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2015р. Справа№ 914/3156/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» ОСОБА_2, м.Київ

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Агенство економічної безпекиВ» , м.Львів

про стягнення 91,32 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство В«Європейський газовий банкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» ОСОБА_2 звернулось із позовом до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Агенство економічної безпекиВ» про стягнення 91,32 грн. заборгованості, з яких 73,60 грн. заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, 17,72 грн. пеня.

Ухвалою суду від 07.09.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.10.2015р.

Ухвалою суду від 07.10.2015р. розгляд справи було відкладено на 26.10.2015р. з підстав, наведених у даній ухвалі.

Ухвалою суду від 26.10.2015р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 09.11.2015р. з підстав, наведених у даній ухвалі.

Згідно клопотання позивача судові засідання від 07.10.2015р., 26.10.2015р. проводилися в режимі відеоконференції.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання 09.11.2015р., яке було призначене до проведення в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду м.Києва, не забезпечив.

Представником позивача на адресу суду надіслано заяву (вх.№5196/15 від 09.11.2015р.), якою на виконання вимог ухвал суду до матеріалів справи долучено наступні документи: детальний розрахунок заборгованості; виписки порахунках відповідача; копію довіреності №8-67/15 від 04.08.2015р. на представника позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, причин невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79025 0141639 7 від 09.09.2015р. - вручено 11.09.2015р. (вх.№39958/15 від 21.09.2015р.). Про відкладення розгляду спору на 09.11.2015р. був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79025 0142668 6 від 30.10.2015р. - вручено 02.11.2015р. (вх.№47768/15 від 05.11.2015р.).

Станом на день розгляду спору (09.11.2015р.) від відповідача на адресу суду докази, витребувані ухвалами суду, пояснення, заяви та клопотання, в тому числі про відкладення розгляду спору, не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

18.09.2009р. між Публічним акціонерним товариством В«Європейський газовий банкВ» (надалі - банк) та ОСОБА_3 акціонерним товариством В«Агенство економічної безпекиВ» (клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 3690 про (далі по тексту - договір), згідно умов якого банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та внутрішніх положень банку, зобов'язувався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

За умовами п.1.2. договору банк відкриває клієнту поточний рахунок №260083013690 в національній валюті України та в іноземній валюті (надалі - рахунок) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п.2.1.5. договору банк має право отримувати від клієнта комісійну винагороду за надані послуги в розмірах та строки, що визначені в тарифах банку.

За умовами п.2.4.7. договору клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані банком послуги відповідно до тарифів, а також компенсувати витрати банку у разі, якщо дії банку по виконанню доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені тарифами банку.

Згідно п.3.2. договору відповідно до ст.26 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» клієнт доручає банку списувати з рахунку плату за надані банком послуги в розмірі, визначеному в тарифах, а також неустойку та збитки, передбачені договором або чинним законодавством України.

За умовами п.3.3. договору в разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому п.3.2. цього договору, клієнт розраховується з банком за надані послуги готівковкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у тарифах банку.

Відповідно до п.5.9. договору за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

18.09.2009р. між Публічним акціонерним товариством В«Європейський газовий банкВ» (надалі - банк) та ОСОБА_3 акціонерним товариством В«Агенство економічної безпекиВ» (клієнт) було укладено додаткову угоду №1 до договору банківського рахунку № 3690 від 18.09.2009р. на банківське обслуговування по каналах зв'язку В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) (далі по тексту - додаткова угода №1), згідно умов якої клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком (поточними рахунками), відкритими на підставі договору банківського рахунку № 3690 від 18.09.2009р.

За умовами п.2.1.1. та п.2.1.2. додаткової угоди №1 банк зобов'язаний підключити клієнта, за його рахунок, до програмно-технічного комплексу В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) та здійснювати його обслуговування і супроводження протягом дії договору банківського рахунку. Встановити програмно-технічне забезпечення комплексу електронних платежів В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) та програмно-технічне обладнання електронного підпису і крипто захисту, надати клієнту документацію, яка регламентує правила та технологію використання комплексу.

Відповідно до п.5.1. додаткової угоди №1 за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах встановлених тарифами банку, на момент оплати. Тарифи банку є невід'ємною частиною договору банківського рахунку.

Позивачем відкрито відповідачу рахунок №260083013690 в АТ В«Європейський газовий банкВ» , із забезпеченням виконання банком розрахунково-касового обслуговування клієнта за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком.

У зв'язку з невиконанням клієнтом (відповідачем) своїх зобов'язань за договором банківського рахунку № 3690 від 18.09.2009р. та додатковою угодою №1 до нього позивач просить стягнути з відповідача 73,60 грн. заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування.

Позивач керуючись умовами п.5.9. договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 17,72 грн.

Отже, загальна сума заборгованості яку просить стягнути позивач, становить 91,32 грн., з яких 73,60 грн. заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, 17,72 пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1066 ЦК України закріплено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною 4 ст.1068 ЦК України закріплено, що клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору банківського рахунку № 3690 від 18.09.2009р.; по додатковій угоді №1 (від 18.09.2009р.) до договору банківського рахунку №3690 від 18.09.2009р. на банківське обслуговування по каналах зв'язку В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) виконав повністю, відкрив відповідачу рахунок №260083013690 в АТ В«Європейський газовий банкВ» , із забезпеченням виконання банком розрахунково-касового обслуговування клієнта (відповідача) за допомогою програмно-технічного комплексу електронних платежів В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS) за відкритим клієнту (відповідачу) поточним рахунком.

Між сторонами 01.10.2009р. було підписано акт введення системи в експлуатацію, який підтверджує те, що банком здійснено підключення клієнта до програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк"; передано ім"я та пароль на вхід у комплекс і прийом інформації з банку і передачу інформації в банк; передано початкові ключі ЕП та криптозахисту, відкритий ключ банку; проінформовано клієнта про можливість здійснення за допомогою комплексу будь-яких операцій дебетування усіх своїх рахунків у національній валюті; проінформовано про відповідальність за збереження і використання паролів та електронних ключів, а також про можливість їхньої заміни і сертифікації в банку.

Будь-які зауваження чи заперечення щодо наданих позивачем послуг від відповідача не надходили.

Позивач надав виписку банку про рух коштів на рахунку відповідача №260083013690, відкритому згідно укладеної між сторонами угоди. Вказана виписка банку відображає рух коштів на рахунку відповідача, а отже й підтверджує факт виконання банком розрахунково-касового обслуговування клієнта.

Відповідно до умов п.2.4.7. договору та умов п.5.1. додаткової угоди №1 відповідач брав на себе зобов'язання здійснити оплату за надані банком послуги.

Відповідач порушив свої зобов'язання згідно договору банківського рахунку №3690 від 18.09.2009р. та додаткової угоди №1 (від 18.09.2009р.) до договору банківського рахунку №19163 від 04.03.2013р. на банківське обслуговування по каналах зв'язку В«Клієнт-БанкВ» (iFOBS), оплату за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування в сумі 73,60 грн. за період з 22.05.2014р. по 24.09.2014р. не здійснив.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 73,60 грн. заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують з приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.5.9. договору за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що позивач правомірно нарахував пеню, яка згідно поданого розрахунку позовних вимог становить 17,72 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Беручи до уваги той факт, що відповідач не реалізував, надані йому законом права на судовий захист, не надав суду належні докази на спростування позовних вимог, не подав належних доказів поважності причин, які завадили йому з'явитись у судові засідання та подати відзив, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку що вимоги позивача про стягнення з відповідача 91,32 грн. заборгованості, з яких 73,60 грн. заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 17,72 грн. пеня є підставними та підлягають задоволенню повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із долученого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.08.2015р. відповідач, згідно вимог Прикінцевих положень Закону України "Про акціонерні товариства" змінив найменування товариства і закритого акціонерного на приватне акціонерне.

Як роз"яснено Вищим господарським судом України у п.п.1.4 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи . Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Відтак, заборгованість підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агенство економічної безпеки".

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено, що позовна заява Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий БанкВ» ОСОБА_2, подана до поштового відділення зв'язку для її надіслання до суду 29.08.2015р., вказана обставина вбачається із наявного у матеріалах справи бланку опису вкладення у цінний лист складеного при надсиланні позовної заяви до суду, з проставленим відбитком календарного штемпеля поштовим відділенням зв'язку. Ця ж дата проставлена й на поштовому конверті в якому позовна заява надійшла на адресу суду.

Станом на 29.08.2015р. позивач був звільнений від сплати судового збору в силу положень п.22 ст.5 Закону України В«Про судовий збірВ» (в редакції, що діяла до 01.09.2015р).

У п.4.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013, №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено питання, щодо розподілу судового збору між сторонами, зокрема: у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відтак, судовий збір в сумі 1 827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 256-258, 261, 266, 267, 525, 549, 610-612, 627-629, 1066, 1067, 1068 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, 87 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«Агенство економічної безпекиВ» (79025, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 20852449) на користь Публічного акціонерного товариства В«Європейський газовий банкВ» (04073, м.Київ, проспект Московський, 16; код ЄДРПОУ 34693790) 73,60 грн. заборгованості за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування та 17,72 грн. пені.

3 . Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства В«Агенство економічної безпекиВ» (79025, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 20852449) в доход Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 16.11.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.